1 Паралипоменон 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Коли Давид жив в своєму домі, то раз якось сказав Давид до Натана пророка: Оце я живу в кедровому домі, а скриня Господнього завіту під наметом.
1Пе кынд локуя Давид ын каса луй, а зис пророкулуй Натан: „Ятэ, еу локуеск ынтр-о касэ де чедру, ши кивотул легэмынтулуй Домнулуй есте ынтр-ун корт.”
2І сказав Натан до Давида: Все, що в тебе на серцї, роби, бо при тобі Бог.
2Натан а рэспунс луй Давид: „Фэ тот че-ць спуне инима, кэч Думнезеу есте ку тине.”
3Але тієї ж таки ночі було слово Боже до Натана:
3Ын ноаптя урмэтоаре, Кувынтул Домнулуй а ворбит луй Натан:
4Пійди й скажи мойму слузї Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш менї дім на пробуток,
4„Ду-те ши спуне робулуй Меу Давид: Аша ворбеште Домнул: ‘Ну ту Ымь вей зиди о касэ де локуит.
5Бо я не жив в домі від того дня, як вивів синів Ізрайлевих, і до цього дня, а де була скриня, там був і пробуток мій.
5Кэч Еу н-ам локуит ынтр-о касэ дин зиуа кынд ам скос пе Исраел дин Еӂипт пынэ ын зиуа де азь, чи ам мерс дин корт ын корт ши дин локаш ын локаш.
6Куди нї ходив я з усїм Ізраїлем, чи сказав же я хоч слово котрому небудь із суддїв Ізрайлевих, що їм приказував пасти мій народ: Чом ви не збудуєте менї кедрового дому?
6Претутиндень пе унде ам мерс ку тот Исраелул, ам спус Еу о ворбэ вреунуя дин жудекэторий луй Исраел, кэрора ле порунчисем сэ паскэ пе попорул Меу, ам зис Еу: «Пентру че ну-Мь зидиць о касэ де чедру?»’
7От і тепер скажи слузї мойму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був князем народу мого Ізраїля;
7Акум сэ спуй робулуй Меу Давид: Аша ворбеште Домнул оштирилор: ‘Те-ам луат де ла пэшуне, динапоя оилор, ка сэ фий кэпетения попорулуй Меу Исраел,
8І бував з тобою скрізь, куди ти їх водив, і вигубляв усїх ворогів твоїх перед лицем твоїм, і вчинив твоє імення, як імення великих на землї;
8ам фост ку тине претутиндень пе унде ай мерс, ам нимичит пе тоць врэжмаший тэй динаинтя та ши ць-ам фэкут нуме ка нумеле челор марь де пе пэмынт;
9І приладив я місце про народ мій — Ізраїля, й насаджу його, й буде він спокійно жити на свойму місцї, й не будуть його трівожити, й безбожники не будуть більше тїснити його, як передше,
9ам дат о локуинцэ попорулуй Меу Исраел ши л-ам сэдит ка сэ фие статорник аколо ши сэ ну май фие тулбурат, пентру ка чей рэй сэ ну-л май нимичяскэ аша кум ыл нимичяу май ынаинте
10За тих часів, коли я настановив суддїв над народом моїм Ізраїлем; і я впокорю всїх ворогів твоїх; і сповіщаю тебе, що Господь збудує дім тобі.
10ши пе время кынд пусесем жудекэторь песте попорул Меу Исраел. Ам смерит пе тоць врэжмаший тэй. Ши ыць вестеск кэ Домнул ыць ва зиди о касэ.
11А як сповниться твій час, і ти одійдеш до батьків твоїх, тодї я поставлю насїннє твоє після тебе, що буде з синів твоїх, і зміцню його на царстві.
11Кынд ци се вор ымплини зилеле ши кынд те вей дуче ла пэринций тэй, вой ридика сэмынца та дупэ тине, ши ануме пе унул дин фиий тэй, ши-й вой ынтэри домния.
12Він збудує дом менї, а я утверджу престол його на віки.
12Ел Ымь ва зиди о касэ ши-й вой ынтэри пе вечие скаунул луй де домние.
13Я буду йому отцем, а він буде менї сином, — і милостї моєї не відойму від його, як одняв від того, що був навперід тебе.
13Еу ый вой фи Татэ, ши ел Ымь ва фи фиу; ши ну вой ындепэрта бунэтатя Мя де ла ел, кум ам ындепэртат-о де ла чел динаинтя та.
14Я посаджу його в мойму домі й в мойму царстві по віки, а престол його тревати ме по віки.
14Ыл вой ашеза пентру тотдяуна ын Каса Мя, ши ын Ымпэрэция Мя скаунул луй де домние ва фи ынтэрит пе вечие.’”
15Усї цї слова й все видиво переказав Натан докладно Давидові.
15Натан а спус луй Давид тоате ачесте кувинте ши тоатэ ведения ачаста.
16І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти так високо піднїс мене?
16Ши ымпэратул Давид с-а дус ши с-а ынфэцишат ынаинтя Домнулуй ши а зис: „Чине сунт еу, Доамне Думнезеуле, ши че есте каса мя, де м-ай фэкут сэ ажунг унде сунт?
17А й те ще за мало видалось в очах твоїх, Боже; ти сповіщаєш про дім слуги твого на далеку будущину, й споглядаєш на мене, Господи Боже, як на чоловіка великого!
17Ши атыта есте пуцин лукру ынаинтя Та, Думнезеуле! Ту ворбешть ши де каса робулуй Тэу пентру времуриле виитоаре. Ши биневоешть сэ-Ць ындрепць привириле асупра мя ын фелул оаменилор, Ту каре ешть ынэлцат, Доамне Думнезеуле!
18Що ж ще більше може додати перед тобою Давид, щоб ти ще більш прославив слугу твого? О, ти знаєш слугу твого!
18Че ар путя сэ-Ць май спунэ Давид фацэ де слава датэ робулуй Тэу? Ту куношть пе робул Тэу.
19Господи! для слуги твого чиниш ти по серцї твойму все це велике, щоб виявити всяку велич.
19Доамне, дин причина робулуй Тэу ши дупэ инима Та ай фэкут ачесте лукрурь марь ши и ле-ай дескоперит.
20Господи! Нема рівного тобі, й нема Бога, окрім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми ушами.
20Доамне, нимень ну есте ка Тине ши ну есте алт Думнезеу афарэ де Тине, дупэ тот че ам аузит ку урекиле ноастре.
21І де є в сьвітї такий народ, як твій народ Ізраїль, сей єдиний народ на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя через велике й страшне дїло — через прогнання поган зперед лиця народу твого, що його визволив єси з Египту.
21Есте оаре пе пэмынт ун сингур попор каре сэ фие ка попорул Тэу Исраел, пе каре Думнезеу а венит сэ-л рэскумпере, ка сэ факэ дин ел попорул Луй, ка сэ-Ць фачь ун нуме ши сэ сэвыршешть минунь ши семне марь, изгонинд нямурь динаинтя попорулуй Тэу, пе каре л-ай рэскумпэрат дин Еӂипт?
22Ти вчинив народ твій Ізраїля своїм власним народом по віки, й ти, Господи, став йому Богом.
22Ту ай пус пе попорул Тэу Исраел ка сэ фие попорул Тэу пе вечие ши Ту, Доамне, Те-ай фэкут Думнезеул луй.
23А тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дом його, справди по віки, й вчини, як сказав єси.
23Акум, Доамне, кувынтул пе каре л-ай ростит асупра робулуй Тэу ши асупра касей луй сэ рэмынэ ын вяк ши фэ дупэ кувынтул Тэу!
24І нехай звеличиться імя твоє по всї вічні часи, щоб говорили: Господь Саваот, Бог Ізрайлїв, — він є Богом над Ізраїлем! і дім слуги твого Давида нехай стоїть твердо перед лицем твоїм.
24Сэ рэмынэ, пентру ка Нумеле Тэу сэ фие слэвит пе вечие ши сэ се спунэ: ‘Домнул оштирилор, Думнезеул луй Исраел, есте ун Думнезеу пентру Исраел!’ Ши каса робулуй Тэу Давид сэ фие ынтэритэ ынаинтя Та!
25Задля того, що ти Боже мій, виявив слузї твойму, що збудуєш дом йому, набрав слуга твій відваги, молитись оце перед тобою.
25Кэч Ту Ынсуць, Думнезеуле, ай дескоперит робулуй Тэу кэ ый вей зиди о касэ. Де ачея а ындрэзнит робул Тэу сэ се роаӂе ынаинтя Та.
26Оце ж, Господи, ти Бог, і ти сказав про слугу твого таке добро!
26Акум, Доамне, Ту ешть адевэратул Думнезеу ши Ту ай вестит харул ачеста робулуй Тэу.
27Почни ж благословляти дом слуги твого, щоб він повік стояв перед лицем твоїм. Бо коли ти, Господи, поблагословиш, то буде він благословен по віки!
27Бинекувынтязэ дар каса робулуй Тэу, ка сэ рэмынэ пе вечие ынаинтя Та! Кэч че бинекувынтезь Ту, Доамне, есте бинекувынтат пентру вешничие!”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.