Нумерь 16
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Коре, фиул луй Ицехар, фиул луй Кехат, фиул луй Леви, с-а рэскулат ымпреунэ ку Датан ши Абирам, фиий луй Елиаб ши Он, фиул луй Пелет, кытешьтрей фиий луй Рубен.
1Уперся Кораг, син Їзгара, сина Кегаа, сина Левієвого, а з ним Датан та Абірам Елїабенки та Он Пелетієнко, сини Рубенові,
2С-ау рэскулат ымпотрива луй Мойсе, ымпреунэ ку доуэ суте чинчзечь де оамень дин копиий луй Исраел, дин фрунташий адунэрий, дин чей че ерау кемаць ла сфат ши каре ерау оамень ку нуме.
2Та й встали вони проти Мойсея, і з ними двістї пятьдесять чоловіка із синів Ізраїля, князї громадські, покликані до ради громадської люде з намениті.
3Ей с-ау адунат ымпотрива луй Мойсе ши Аарон ши ле-ау зис: „Дестул! Кэч тоатэ адунаря, тоць сунт сфинць ши Домнул есте ын мижлокул лор. Пентру че вэ ридикаць вой май пресус де адунаря Домнулуй?”
3І зібрались вони проти Мойсея та Арона, і промовили до них: Годї вам! Бо ж уся громада сьвята і Господь серед неї. Чого ж ви пнетесь високо над громадою Господньою?
4Кынд а аузит Мойсе лукрул ачеста, а кэзут ку фаца ла пэмынт.
4Почувши те Мойсей упав на лице своє.
5А ворбит луй Коре ши ла тоатэ чата луй ши а зис: „Мыне, Домнул ва арэта чине есте ал Луй ши чине есте сфынт ши-л ва лэса сэ се апропие де Ел; ва лэса сэ се апропие де Ел пе ачела пе каре-л ва алеӂе.
5І промовив він до Корага й усієї роти його, і каже: Завтра сповістить Господь, хто його і хто сьвятий, щоб допустити його до себе; кого він вибрав, того допустить до себе.
6Ятэ че сэ фачець. Луаць кэделнице, Коре ши тоатэ чата луй.
6Так учинїть: Нехай возьме з собою кадильницї Кораг і вся громада його,
7Мыне, пунець фок ын еле ши пунець тэмые пе ел ынаинтя Домнулуй. Ачела пе каре-л ва алеӂе Домнул ва фи сфынт. Дестул, копиий луй Леви!”
7І завтра положіть у їх жару, і положіть на йому кадило перед Господом; і нехай буде так: той чоловік, що вибере його Господь, нехай буде сьвятим. Буде з вас, Левієві сини!
8Мойсе а зис луй Коре: „Аскултаць дар, копиий луй Леви!
8І промовив Мойсей до Корага: Слухайте ж, сини Левієві!
9Пря пуцин лукру есте оаре пентру вой кэ Думнезеул луй Исраел в-а алес дин адунаря луй Исраел, лэсынду-вэ сэ вэ апропияць де Ел, ка сэ фиць ынтребуинцаць ла служба кортулуй Домнулуй ши сэ вэ ынфэцишаць ынаинтя адунэрий ка сэ-й служиць?
9Хиба мало вам, що Бог Ізраїлїв вилучив вас із громади Ізраїля, щоб вам можна приближитись до його, щоб вам можна послугувати в храминї Господнїй та стояти перед громадою послугуючи їй,
10В-а лэсат сэ вэ апропияць де Ел, пе тине ши пе тоць фраций тэй, пе копиий луй Леви, ши акум май воиць ши преоция!
10Що удостоїв тебе і всїх братів твоїх, синів Левієвих з тобою, приближитись до його? А вам ще й сьвященьства захотїлось!
11Де ачея те адунь ту ши чата та ымпотрива Домнулуй! Кэч чине есте Аарон, ка сэ кыртиць ымпотрива луй?”
11Тим і повстали ви, ти і вся рота твоя проти Господа; бо що таке Арон, що ви нарікаєте на його?
12Мойсе а тримис сэ кеме пе Датан ши пе Абирам, фиий луй Елиаб. Дар ей ау зис: „Ну не суим.
12І післав Мойсей, щоб покликати Датана та Абірама Елїабенків, та вони сказали: Не пійдемо на гору!
13Н-ажунӂе кэ не-ай скос динтр-о царэ унде курӂе лапте ши мьере ка сэ не фачь сэ мурим ын пустиу, де врей сэ май ши стэпынешть песте ной?
13Хиба мало того, що ти вивів нас із землї текущої молоком та медом, щоб поморити нас в степу; ти хочеш іще й царювати над нами?
14Че бине не-ай май дус ынтр-о царэ унде курӂе лапте ши мьере ши че бине не-ай май дат ын стэпынире огоаре ши вий! Крезь кэ поць сэ ей окий оаменилор? Ну не суим!”
14І нї в землю, текущу молоком та медом не привів єси нас, нї дав нам у наслїддє поля й виноградники! Хочеш людям сим очі виколити? Не пійдемо!
15Мойсе с-а мыният фоарте таре ши а зис Домнулуй: „Ну кэута ла дарул лор. Ну ле-ам луат нич мэкар ун мэгар ши н-ам фэкут рэу ничунуя дин ей.”
15І розлютився вельми Мойсей, і сказав до Господа: Не повертайсь до приносів їх! Нї одного осла не взяв я від них і не заподїяв зла нї одному з них.
16Мойсе а зис луй Коре: „Ту ши тоатэ чата та мыне сэ фиць ынаинтя Домнулуй, ту ши ей, ымпреунэ ку Аарон.
16І сказав Мойсей до Корага: Ти і вся твоя громада, станьте ви завтра перед Господом, ти сам і вони і Арон.
17Луаци-вэ фиекаре кэделница, пунець тэмые ын еа ши адучець фиекаре ынаинтя Домнулуй кэделница луй: доуэ суте чинчзечь де кэделнице, ту ши Аарон; сэ вэ луаць ши вой фиекаре кэделница луй.”
17І нехай кожен візьме кадильницю свою і накладе у її кадила, і нехай принесе кожен свою кадильницю перед Господом, двістї і пятьдесять кадильниць; і ти і Арон, кожен кадильницю свою.
18Шь-ау луат, фиекаре, кэделница, ау пус фок ын еа, ау пус тэмые ын фок ши ау стат ла уша кортулуй ынтылнирий, ымпреунэ ку Мойсе ши Аарон.
18І взяли вони кожен кадильницю свою, і понакладали в них жару, і понасипували в них кадила; та й приступили до входу в соборний намет, і Мойсей та Арон.
19Ши Коре а кемат тоатэ адунаря ымпотрива луй Мойсе ши Аарон, ла уша кортулуй ынтылнирий. Атунч, слава Домнулуй с-а арэтат ынтреӂий адунэрь.
19І скликав Кораг проти них усю громаду до входу в соборний намет.
20Ши Домнул а ворбит луй Мойсе ши луй Аарон ши а зис:
20І показалась слава Господня перед всією громадою. І промовив Господь до Мойсея та Арона слова:
21„Деспэрцици-вэ дин мижлокул ачестей адунэрь ши-й вой топи ынтр-о клипэ.”
21Вилучтесь із між громади сієї, і погублю їх в одну мить ока.
22Ей ау кэзут ку фецеле ла пэмынт ши ау зис: „Думнезеуле, Думнезеул духурилор орькэруй труп! Ун сингур ом а пэкэтуит, ши сэ Те мыний ымпотрива ынтреӂий адунэрь?”
22І впали вони ниць на лиця свої і сказали: Боже, ти Боже духів усякого тїла! Один чоловік согрішив, а гнїв би твій мав бути на всю громаду?
23Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
23І рече Господь Мойсейові:
24„Ворбеште адунэрий ши спуне-й: ‘Даци-вэ ла о парте дин пряжма локуинцей луй Коре, Датан ши Абирам!’”
24Промов до громади і скажи: Відступіть геть навкруги від наметів Корага, Датана й Абірама.
25Мойсе с-а скулат ши с-а дус ла Датан ши Абирам; ши бэтрыний луй Исраел ау мерс дупэ ел.
25І встав Мойсей, і пійшов до Датана й Абірама, і пійшли за ним старші мужі Ізраїля.
26А ворбит адунэрий ши а зис: „Депэртаци-вэ де кортуриле ачестор оамень рэй ши ну вэ атинӂець де нимик дин че есте ал лор, ка сэ ну периць одатэ ку педепсиря лор пентру тоате пэкателе лор.”
26І промовив він до громади кажучи: Відступіте ж від наметів сих безбожних людей, і не торкайте нїчого їх, щоб не погибнути вам у всїх гріхах їх.
27Ей с-ау депэртат дин пряжма локуинцей луй Коре, Датан ши Абирам. Датан ши Абирам ау ешит афарэ ши ау стат ла уша кортурилор лор, ку невестеле, копиий ши прунчий лор.
27І відступили вони геть навкруги від храмини Корага, Датана та Абірама. А Датан та Абірам, вийшовши стояли коло входу в намети свої з жінками своїми й дїтьми своїми і з немовлятами своїми.
28Мойсе а зис: „Ятэ кум вець куноаште кэ Домнул м-а тримис сэ фак тоате ачесте лукрурь ши кэ ну лукрез дин капул меу.
28І сказав Мойсей: По тому зрозумієте ви, що Господь післав мене сотворити всї дїла сї, та що не по своїй волї вчинив я се:
29Дакэ оамений ачештя вор мури кум мор тоць оамений ши дакэ вор авя ачеяшь соартэ ка тоць оамений, ну м-а тримис Домнул,
29Коли вони помруть, як всї люде вмирають, і постигне їх така кара як всїх людей, то не послав мене Господь;
30дар дакэ Домнул ва фаче ун лукру немайаузит, дакэ пэмынтул ышь ва дескиде гура ка сэ-й ынгитэ ку тот че ау, аша ынкыт се вор коборы де вий ын Локуинца морцилор, атунч вець шти кэ оамений ачештя ау хулит пе Домнул.”
30Коли ж нечуване диво сотворить Господь, і роззявить земля уста свої та й проковтне їх і все, що їх, і пійдуть живими під землю, тодї пізнаєте, що сї люде споневірали Господом.
31Пе кынд испрэвя ел де спус тоате ачесте ворбе, пэмынтул де суб ей с-а деспикат ын доуэ.
31І сталося, що як він скіньчив промовляти сї слова,
32Пэмынтул шь-а дескис гура ши й-а ынгицит, пе ей ши каселе лор, ымпреунэ ку тоць оамений луй Коре ши тоате авериле лор.
32Розступилась земля під ними, і роззявила земля уста свої та й проглинула їх самих і домівки їх і всїх людей, що були в Корага, і все майно.
33Ши с-ау коборыт астфел де вий ын Локуинца морцилор, ей ши тот че авяу; пэмынтул й-а акоперит де тот ши ау перит дин мижлокул адунэрий.
33І провалились вони, і все що було їх, живими під землю, і покрила їх земля, і погинули вони спроміж громади.
34Тот Исраелул каре ера ын журул лор, кынд ау ципат ей, а фуӂит, кэч зичяу: „Сэ фуӂим ка сэ ну не ынгитэ пэмынтул!”
34І ввесь Ізраїль, що був навкруги них, кинувсь навтеки, на зойк їх: казали бо вони: Коли б і нас не проглинула земля!
35Ун фок а ешит де ла Домнул ши а мистуит пе чей доуэ суте чинчзечь де оамень каре адучяу тэмыя.
35І вийшов огонь від Господа, і пожер двістї чоловіка, що поприносили кадила.
36Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
36І рече Господь Мойсейові:
37„Спуне луй Елеазар, фиул преотулуй Аарон, сэ скоатэ кэделницеле дин фок ши сэ лепеде фокул дин еле, кэч сунт сфинците.
37Скажи Елеазарові Ароненкові, сьвященникові, щоб повигрібав кадильницї із пожарища; і нехай порозкидає жар, вони бо посьвячені.
38Ку кэделницеле ачестор оамень каре ау пэкэтуит ши ау испэшит пэкатул ку вяца лор сэ се факэ ниште плэчь ынтинсе, ку каре сэ се акопере алтарул. Фииндкэ ау фост адусе ынаинтя Домнулуй ши сунт сфинците, сэ служяскэ де адучере аминте копиилор луй Исраел.”
38Із кадильниць тих чоловіків, що согрішили, нехай пороблють із них тонкі бляхи, щоб ними покрити жертівника; бо принесли вони їх перед Господа, і тому стали вони посьвяченими; і будуть вони знаменнєм синам Ізрайлевим.
39Преотул Елеазар а луат кэделницеле де арамэ пе каре ле адусесерэ чей аршь ши а фэкут дин еле ниште плэчь пентру акопериря алтарулуй.
39І взяв Елеазар, сьвященник, кадильницї мідяні, що принесли погорівші, і поросплїскувано їх, щоб покрити жертівника,
40Ачеста есте ун семн де адучере аминте пентру копиий луй Исраел, пентру ка ничун стрэин каре ну есте дин нямул луй Аарон сэ ну се апропие сэ адукэ тэмые ынаинтя Домнулуй ши сэ ну и се ынтымпле ка луй Коре ши четей луй, дупэ кум спусесе Домнул прин Мойсе.
40На спомин синам Ізрайлевим, щоб нїхто чужий, хто не з насїння Аронового, не приступав, кадити перед Господом, щоб із ним не сталось, як з Корагом і з його громадою, як сказав йому Господь через Мойсея.
41А доуа зи, тоатэ адунаря копиилор луй Исраел а кыртит ымпотрива луй Мойсе ши ымпотрива луй Аарон, зикынд: „Вой аць оморыт пе попорул Домнулуй!”
41Другого ж дня, стала нарікати вся громада Ізрайлева на Мойсея й Арона, мовляючи: Ви погубили люд Господень!
42Пе кынд се стрынӂя адунаря ымпотрива луй Мойсе ши ымпотрива луй Аарон ши пе кынд ышь ындрептау привириле спре кортул ынтылнирий, ятэ кэ л-а акоперит норул ши с-а арэтат слава Домнулуй.
42І сталось, як зібралась була громада проти Мойсея і Арона, так обернулись вони до соборного намету, і се вкрила його хмара і явилась слава Господня.
43Атунч, Мойсе ши Аарон ау венит ынаинтя кортулуй ынтылнирий.
43І приступили Мойсей та Арон перед соборний намет.
44Ши Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
44І промовив Господь до Мойсея кажучи:
45„Даци-вэ ла о парте дин мижлокул ачестей адунэрь ши-й вой топи ынтр-о клипэ!” Ей ау кэзут ку фецеле ла пэмынт;
45Підіймітесь із серед громади сієї, так погублю їх в одну мить! І впали вони ниць на лиця свої.
46ши Мойсе а зис луй Аарон: „Я кэделница, пуне фок ын еа де пе алтар, пуне тэмые ын еа, ду-те репеде ла адунаре ши фэ испэшире пентру ей, кэч а избукнит мыния Домнулуй ши а ынчепут урӂия.”
46І каже Мойсей до Арона: Возьми кадильницю твою, та наклади в її жару із жертівника, і насип кадила, і йди скоріш у громаду, та спокутуй їх; бо спалахнув гнїв, від лиця Господнього й пійшов помір.
47Аарон а луат кэделница, кум зисесе Мойсе, ши а алергат ын мижлокул адунэрий ши ятэ кэ ынчепусе урӂия принтре попор. Ел а тэмыят ши а фэкут испэшире пентру нород.
47І взяв Арон кадильницю, як казав Мойсей, та й метнувсь між громаду, аж се почалась морова кара між людьми. І насипав він кадила та й почав відправляти покуту за людей.
48С-а ашезат ынтре чей морць ши ынтре чей вий, ши урӂия а ынчетат.
48І став він між мертвими і живими, і зупинилась морова кара.
49Пайспрезече мий шапте суте де иншь ау мурит де урӂия ачаста, афарэ де чей че мурисерэ дин причина луй Коре.
49А було тих, що від морової пошестї погибли, чотирнайцять тисяч і сїмсот, окрім тих, що померли задля Корага.
50Аарон с-а ынторс ла Мойсе, ла уша кортулуй ынтылнирий. Урӂия ынчетасе.
50І вернувсь Арон до Мойсея, до входу в соборний намет, і зупинилась морова пошесть.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.