Нумерь 11
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Попорул а кыртит ын гура маре ымпотрива Домнулуй, зикынд кэ-й мерӂе рэу. Кынд а аузит, Домнул С-а мыният. С-а апринс ынтре ей фокул Домнулуй ши а мистуит о парте дин марӂиня таберей.
1І сталось що люде нарікали так, що опротивіло Господеві; і як почув Господь наріканнє, запалав гнїв його, і спихнув огонь між ними, і став пожирати конець табору.
2Попорул а стригат кэтре Мойсе. Мойсе с-а ругат Домнулуй, ши фокул с-а стинс.
2І заголосили люде до Мойсея, і благав Мойсей Господа, та й потахла пожежа.
3Локулуй ачелуя й-ау пус нумеле Табеера, пентру кэ се апринсесе фокул Домнулуй принтре ей.
3І назвали те врочище Табера, бо палало між ними поломя Господнє.
4Адунэтурий де оамень каре се афлау ын мижлокул луй Исраел й-а венит пофтэ, ба кяр ши копиий луй Исраел ау ынчепут сэ плынгэ ши сэ зикэ: „Чине не ва да карне сэ мынкэм?
4І почав мішаний народ, що був між ними, придумувати забаганки, та й сини Ізрайля плакали: Хто знов, мовляли, годувати ме нас мясивом?
5Не адучем аминте де пештий пе каре-й мынкам ын Еӂипт ши каре ну не костау нимик, де кастравець, де пепень, де пражь, де чапэ ши де устурой.
5Памятаємо рибу, що за дармо їли в Египтї, огірки й динї, пір і цибулю й чесник;
6Акум ни с-а ускат суфлетул: ну май есте нимик! Окий ноштри ну вэд декыт мана ачаста.”
6А тепер прагне душа наша; нема нїчогісїнько, сама тільки манна перед очима нашими.
7Мана семэна ку грэунтеле де кориандру ши ла ведере ера ка беделионул.
7А манна була наче насїння корияндрове, а барва її як бделїон.
8Попорул се рисипя ши о стрынӂя, о мэчина ла рышницэ сау о писа ынтр-о пиуэ; о фербя ын оалэ ши фэчя турте дин еа. Мана авя густул уней турте фэкуте ку унтделемн.
8Блукали люде та й збирали її й мололи в жорнах, або товкли в ступах; і варили її в горшках, та й пекли з неї балабушки; а смаком була вона, як смак у макуха.
9Кынд кэдя роуа ноаптя ын табэрэ, кэдя ши мана.
9І як падала роса на табір у ночі, то падала на його й манна.
10Мойсе а аузит пе попор плынгынд, фиекаре ын фамилия луй ши ла уша кортулуй луй. Мыния Домнулуй с-а апринс ку тэрие. Мойсе с-а ынтристат
10І як почув Мойсей людей, що плачуть по семях своїх, кожне коло входу до свого шатра, і вельми запалав гнїв Господень, то стало тяжко Мойсейові.
11ши а зис Домнулуй: „Пентру че мыхнешть Ту пе робул Тэу ши пентру че н-ам кэпэтат еу тречере ынаинтя Та, де ай пус песте мине сарчина ачестуй попор ынтрег?
11І промовив Мойсей до Господа: Про що зробив єси горе слузї твому? І чом не знайшов я ласки перед лицем твоїм, що ваготу всього народу сего навалив єси на мене?
12Оаре еу ам зэмислит пе попорул ачеста? Оаре еу л-ам нэскут, ка сэ-мь зичь: ‘Поартэ-л ла сынул тэу, кум поартэ дойка пе копил, пынэ ын цара пе каре ай журат пэринцилор луй кэ й-о вей да’?
12Хиба ж я почав увесь народ той, або породив його, що ти промовив до мене: Неси його на лонї твому, як нянька носить дитя; неси його в землю, що клятьбою обіцяв її батькам їх?
13Де унде сэ яу карне, ка сэ дау ла тот попорул ачеста? Кэч ей плынг ла мине, зикынд: ‘Дэ-не карне ка сэ мынкэм!’
13Звідки взяти менї мясива, щоб нагодувати ввесь оцей люд? бо з плачем приступають вони до мене, говорючи: Дай нам мясива їсти!
14Еу сингур ну пот сэ порт пе тот попорул ачеста, кэч есте пря греу пентру мине.
14Не в моготу менї одному нести люд сей; бо за важко на мене.
15Декыт сэ Те порць аша ку мине, май бине омоарэ-мэ, Те рог, дакэ май ам врео тречере ынаинтя Та, ка сэ ну-мь май вэд ненорочиря.”
15І коли так чиниш зо мною, так уже, коли знайшов я ласку перед лицем твоїм, лучче погуби мене, і нехай не бачу горя більше.
16Домнул а зис луй Мойсе: „Адунэ ла Мине шаптезечь де бэрбаць, динтре бэтрыний луй Исраел, дин чей пе каре-й куношть ка бэтрынь ай попорулуй ши ку путере асупра лор; аду-й ла кортул ынтылнирий ши сэ се ынфэцишезе аколо ымпреунэ ку тине.
16І рече Господь Мойсейові: Склич менї сїмдесять чоловіка із старшини в Ізраїля, про котрих знаєш, що вони старші між народом і проводорі його, і приведи їх до соборного намету, щоб вони стояли там з тобою.
17Еу Мэ вой коборы ши ыць вой ворби аколо; вой луа дин духул каре есте песте тине ши-л вой пуне песте ей, ка сэ поарте ымпреунэ ку тине сарчина попорулуй ши сэ н-о порць ту сингур.
17І зійду я і поговоримо там з тобою, і возьму від духа, що на тобі, та й возложу на них, щоб несли з тобою тягар народу, та щоб не одному тобі нести його.
18Сэ спуй попорулуй: ‘Сфинцици-вэ пентру мыне ши авець сэ мынкаць карне, фииндкэ аць плынс ын аузул Домнулуй ши аць зис: «Чине не ва да карне сэ мынкэм? Кэч ной о дучям бине ын Еӂипт!» Домнул вэ ва да карне ши вець мынка.
18А людям скажи: Осьвятїтесь назавтра, так і їсти мете мясиво; плакали бо ви в слухи Господеві, говорючи: Хто дасть нам їсти мясиво? Та ж нам добре було в Египтї; і дасть вам Господь мясива, і їсти мете.
19Авець сэ мынкаць карне ну о зи, нич доуэ зиле, нич чинч зиле, нич зече зиле, нич доуэзечь де зиле,
19Не один день їсти мете, і не два днї, і не пять день, і не десять день, і не двайцять день.
20чи о лунэ ынтрягэ, пынэ вэ ва еши пе нэрь ши вэ вець скырби де еа, пентру кэ н-аць аскултат де Домнул каре есте ын мижлокул востру ши пентру кэ аць плынс ынаинтя Луй, зикынд: «Пентру че ам ешит ной оаре дин Еӂипт?»’”
20А цїлий місяць, аж покіль вертати меться і опротивіє вам; ви бо гордували Господом, що посеред вас, і плакали перед ним, нарікаючи: Чого се вийшли ми з Египту?
21Мойсе а зис: „Шасе суте де мий де оамень каре мерг пе жос алкэтуеск попорул ын мижлокул кэруя сунт еу, ши Ту зичь: ‘Ле вой да карне ши вор мынка о лунэ ынтрягэ!’
21І сказав Мойсей: Народу, що між ним обертаюсь, шістьдесять тисяч піхоти, а ти промовив: Дам їм мясива, щоб їли цїлий місяць.
22Путем тэя оаре атытя ой ши атыця бой, ка сэ ажунгэ? Сау ну кумва авем сэ приндем тоць пештий мэрий, ка сэ ле ажунгэ?”
22Хиба дрібну й буйну скотину повбивати, щоб стало для них? Або хиба забрати всю рибу, щоб стала для них?
23Домнул а рэспунс луй Мойсе: „Ну кумва с-а скуртат оаре мына Домнулуй? Вей ведя акум дакэ чея че ць-ам спус се ва ынтымпла сау ну.”
23І рече Господь Мойсейові: Хиба ж за мала рука в Господа? Оце ж побачиш, чи справдиться слово моє, чи нї.
24Мойсе а ешит ши а спус попорулуй кувинтеле Домнулуй. А адунат шаптезечь де бэрбаць дин бэтрыний попорулуй ши й-а пус ын журул кортулуй.
24І вийшов Мойсей, і промовив до люду слова Господнї, і зібрав сїмдесять чоловіка із старших народу і поставив їх навкруги намету.
25Домнул С-а коборыт ын нор ши а ворбит луй Мойсе; а луат дин духул каре ера песте ел ши л-а пус песте чей шаптезечь де бэтрынь. Ши де ындатэ че духул с-а ашезат песте ей, ау ынчепут сэ пророчаскэ, дар дупэ ачея н-ау май пророчит.
25І зійшов Господь у хмарі, і промовив до його, і взяв від духа, що був на йому, і положив на сїмдесять чоловіків старших. І сталось, як дух спустився на них, так стали вони пророкували; та опісля перестали.
26Дой оамень, унул нумит Елдад ши алтул Медад, рэмэсесерэ ын табэрэ, ши духул с-а ашезат ши песте ей, кэч ерау динтре чей скришь, мэкар кэ ну се дусесерэ ла корт. Ши ау ынчепут сэ пророчаскэ ши ей ын табэрэ.
26Два ж чоловіки остались в таборі: один на імя Ельдад, а другий на імя Медад. І спустивсь на них дух, були вони записані, та не виходили до намету, і стали вони пророкувати в таборі.
27Ун тынэр а алергат ши а дат де штире луй Мойсе, зикынд: „Елдад ши Медад пророческ ын табэрэ.”
27І прибіг якийсь молодик, та й розказав Мойсейові кажучи: Ельдад і Медад пророкують у таборі.
28Ши Иосуа, фиул луй Нун, каре служя луй Мойсе дин тинереця луй, а луат кувынтул ши а зис: „Домнуле Мойсе, опреште-й.”
28І відказав Йозуа Нуненко, що вслуговував Мойсейові з малку, і каже до Мойсея: Добродїю мій, заборони їм.
29Мойсе й-а рэспунс: „Ешть ӂелос пентру мине? Сэ дя Думнезеу ка тот попорул Домнулуй сэ фие алкэтуит дин пророчь ши Домнул сэ-Шь пунэ Духул Луй песте ей!”
29І каже йому Мойсей: Чого ти ревнуєш за мене? Нехай би ввесь люд Господень зробивсь пророками, і щоб Господь послав на них духа свого.
30Апой Мойсе с-а ынторс ын табэрэ, ел ши бэтрыний луй Исраел.
30І вернувся Мойсей до табору, він і старші мужі Ізрайлеві.
31Домнул а фэкут сэ суфле де песте маре ун вынт, каре а адус препелице ши ле-а рэспындит песте табэрэ кале кам де о зи ынтр-о парте ши кале кам де о зи де чялалтэ парте ын журул таберей. Авяу о ынэлциме де апроапе дой коць де ла фаца пэмынтулуй.
31І повіяло вітром від Господа, і нанесло перепелиць від моря, і накидало їх у табір, на день ходи в один бік і на день ходи в другий, навкруги табору до двох локтів поверх землї.
32Ын тот тимпул зилей ачелея ши тоатэ ноаптя ши тоатэ зиуа урмэтоаре, попорул с-а скулат ши а стрынс препелице; чел че стрынсесе чел май пуцин авя зече омерь. Ей ши ле-ау ынтинс ын журул таберей.
32І вийшли люди, і збирали перепилицї увесь той день і всю ніч, і ввесь день другий; хто мало назбирав, у того було десять гомерів; і розложили їх собі про запас округи табору.
33Пе кынд карня ера ынкэ ын динций лор, фэрэ сэ фие местекатэ, Домнул С-а апринс де мыние ымпотрива попорулуй ши Домнул а ловит попорул ку о урӂие фоарте маре.
33Ще ж було мясиво між зубами їх, ще не зʼїли його, а гнїв Господень запалав на людей, і вдарив Господь їх тяжким помором.
34Ау пус локулуй ачелуя нумеле Киброт-Хатаава, пентру кэ аколо ау ынгропат пе попорул апукат де пофтэ.
34І назвали врочище те Киброт-Гаттаава; бо там поховано людей, що були ласі.
35Де ла Киброт-Хатаава, попорул а плекат ла Хацерот ши с-а оприт ла Хацерот.
35Од Киброт-Гаттаави рушив люд до Газероту; і зупинились вони в Газеротї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.