Иоел 2
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Сунаць дин трымбицэ ын Сион! Сунаць ын гура маре пе мунтеле Меу чел сфынт, ка сэ тремуре тоць локуиторий цэрий! Кэч вине зиуа Домнулуй, есте апроапе!
1Затрубіте трубою в Сионї; вдаряйте на трівогу на сьвятій горі моїй; нехай стрепенеться все, що живе на землї, бо надходить день Господень, він уже близько —
2О зи де ынтунерик ши негурэ маре, о зи де норь ши де ынтунечиме. Ка зориле диминеций се ынтинде песте мунць ун попор маре ши путерник кум н-а май фост дин вяк ши нич ын времуриле виитоаре ну ва май фи.
2Той день темний та мрячний, день хмарний і смутний; мов уранцї зоря, розкидається нарід скрізь по горах; безлїч його, нарід сильний, якого не бувало з давних віків, та й не буде через довгі роди.
3Арде фокул ынаинтя луй ши пылпые флакэра дупэ ел. Ынаинтя луй, цара ера ка о грэдинэ а Еденулуй ши, дупэ ел, есте ун пустиу стерп; нимик ну-й скапэ.
3Поперед його — огонь пожераючий, а позад його — поломє палаюче; поперед його земля, мов би сад Едемський, а позад його — пустиня порожня, і нїкому не буде рятунку від його.
4Паркэ сунт ниште кай ши аляргэ ка ниште кэлэрець.
4З виду вони — мов ті конї дужі, а скачуть, як їздецї (на конях);
5Вин хуруинд ка ниште каре пе мунць ши пырые ка о флакэрэ де фок кынд мистуе мириштя; пар о путерникэ оштире гата де луптэ.
5Скачуть по верхах гір із гуком, наче від возів, із тріскотом поломя огненного, як солому пожерає, — се нарід потужний, все до бою готовий.
6Тремурэ попоареле ынаинтя лор ши тоате фецеле ынгэлбенеск.
6Побачать його люде, й затремтять, — у всїх обличчя поблїднуть.
7Аляргэ ка ниште рэзбойничь, се суе пе зидурь ка ниште рэзбойничь, фиекаре ышь веде де друмул луй ши ну се абате дин кэраря луй.
7Бігом біжать вони, бо сильні, вилїзають на мури, бо се воіни хоробрі; кожний прямує своєю дорогою, з дороги не зверне.
8Ну се ымпинг уний пе алций, фиекаре цине ширул, се нэпустеск прин сэӂець ши ну се опреск дин мерс.
8Один одного не тисне, всякий пильнує путя свого, а впаде хто на списа, так і се не шкодить.
9Се рэспындеск ын четате, аляргэ пе зидурь, се суе пе касе ши интрэ пе ферестре ка ун хоц.
9Ввихаються по містї, вилїзають на мури, на доми, вломлюються в вікна, мов ті розбишаки.
10Ынаинтя лор се кутремурэ пэмынтул, се згудуе черуриле, соареле ши луна се ынтунекэ ши стелеле ышь перд лумина.
10Перед ними, бачиться, здрігається земля, хитається небо, сонце й місяць померкають, а сьвітло зір гасне.
11Домнул фаче сэ туне гласул Луй ынаинтя оштирий Сале, кэч табэра Луй есте фоарте маре ши чел че ымплинеште кувынтул есте путерник. Дар маре есте зиуа Домнулуй ши фоарте ынфрикошатэ. Чине о поате суфери?
11А Господь загрімить перед військом своїм гуком величнїм; бо се його — отта безлїч війська, се його волю виповняє оттой могучий; бо то великий і страшний день Господень, — хто видержить його?
12„Дар кяр акум”, зиче Домнул, „ынтоарчеци-вэ ла Мине ку тоатэ инима, ку пост, ку плынсет ши бочет!”
12Та тепер ще говорить Господь: Обернїтесь до мене всїм серцем в постї, в плачу й у жалї.
13Сфышиаци-вэ инимиле, ну хайнеле, ши ынтоарчеци-вэ ла Домнул Думнезеул востру! Кэч Ел есте милостив ши плин де ындураре, ынделунг рэбдэтор ши богат ын бунэтате ши-Й паре рэу де релеле пе каре ле тримите.
13Роздирайте серця, ваші, а не одежу, й навернїтесь до Господа, Бога вашого, він бо благий і милосерден, довготерпеливий і вірно милуючий та й болїє над нещастєм.
14Чине штие дакэ ну Се ва ынтоарче ши ну Се ва кэй? Чине штие дакэ ну ва лэса дупэ Ел о бинекувынтаре, дарурь де мынкаре ши жертфе де бэутурэ пентру Домнул Думнезеул востру?
14Хто знає, чи він не пожалує вас, і не дасть своє благословеннє на хлїбові та ливні приноси Господеві, Богу вашому.
15Сунаць ку трымбица ын Сион! Вестиць ун пост, кемаць о адунаре де сэрбэтоаре!
15То ж затрубіте трубою на Сионї, визначіть піст, і оповістїть сьвяточні збори.
16Стрынӂець попорул, цинець о адунаре сфынтэ! Адучець пе бэтрынь, стрынӂець копиий ши кяр прунчий де ла цыцэ! Сэ ясэ миреле дин кэмара луй ши миряса дин одая ей!
16Зберіть народ, скличте збори, позбірайте старих, дїти й немовлят при грудях; нехай вийде жених із своєї сьвітлицї і молода з своєї комори.
17Преоций, служиторий Домнулуй, сэ плынгэ ынтре тиндэ ши алтар ши сэ зикэ: „Доамне, ындурэ-Те де попорул Тэу! Ну да де окарэ моштениря Та, н-о фаче де батжокура попоарелор! Пентру че сэ се зикэ принтре нямурь: ‘Унде есте Думнезеул лор?’”
17Між двором і жертівником нехай заплачуть сьвященники, божі слуги, та й промовлять: Пожалься, Господи, люду твого, не подай наслїддя свого на поругу, щоб невірні з його не сьміялись. Чого б говорити невірним між собою: Де Бог їх?
18Домнул а фост плин де рывнэ пентру цара Луй ши С-а ындурат де попорул Сэу.
18А тодї пожалує Господь землю свою і пощадить свій нарід.
19Домнул а рэспунс ши а зис попорулуй Сэу: „Ятэ, вэ тримит грыу, муст ши унтделемн проаспэт, ка сэ вэ сэтураць де еле, ши ну вэ вой май фаче де окарэ ынтре нямурь.
19І відповість Господь та й скаже свому народові: Ось, я пошлю вам хлїб і вино й олїю, і будете споживати їх, та й не подам вас уже в наругу невірам;
20Вой депэрта де ла вой пе врэжмашул де ла мязэноапте, ыл вой изгони спре ун пэмынт фэрэ апэ ши пустиу, ый вой ымпинӂе партя динаинте а оштирий луй ын маря де рэсэрит ши коада оштирий, ын маря де апус, яр духоаря луй се ва ридика ын сус ши миросул луй де путрегай се ва ынэлца ын вэздух, кэч с-а крезут грозав.”
20А того, що прийде з півночі, я відверну од вас і прожену його в безводню пустиню; переднє крило його сягати ме в восточнє, а задне до західнього моря, і завонїє трупами його й пійде від них смород, за те, що стільки наробив лиха.
21Ну те теме, пэмынтуле, чи букурэ-те ши веселеште-те, кэч Домнул фаче лукрурь марь!
21Не бійся ж, ти, земле; радуйся і веселися, бо Господь великий, він довершить теє.
22Ну вэ темець, фяре де пе кымп, кэч ислазуриле пустиулуй ярэшь вор ынверзи, помий ышь вор да роаделе, смокинул ши вица ышь вор да родул лор!
22Не лякайтесь, животини, бо пасовища в степах ізнов зазеленїють травою, дерева почнуть наново родити, фиґовина й виноградник покажуть ізнов свою силу.
23Ши вой, копий ай Сионулуй, букураци-вэ ши веселици-вэ ын Домнул Думнезеул востру, кэч Ел вэ ва да плоае ла време, вэ ва тримите плоае тимпурие ши тырзие, ка одиниоарэ.
23Та й ви, чада Сионові, зрадїйте й втїшайтесь Господом, Богом вашим, бо він подасть вам дощу доволї, посилати ме дощ, — дощ раннїй і пізнїй, як і перед тим.
24Арииле се вор умпле де грыу, вор ӂеме точитоареле ши тяскуриле де муст ши де унтделемн.
24І сповняться гумна пашнею, а вино та олїя будуть переповнювати посуд під тискарнями.
25„Вэ вой рэсплэти астфел аний пе каре й-ау мынкат лэкустеле арбех, елек, хасил ши газам, оштиря Мя чя маре пе каре ам тримис-о ымпотрива воастрэ.
25І поповню вам усе за всї ті часи, коли в вас пожерала все сарана, черви, гусїнниця та жучки — те військо моє велике, що я насилав на вас.
26Вець мынка ши вэ вець сэтура ши вець лэуда Нумеле Домнулуй Думнезеулуй востру, каре ва фаче минунь ку вой, ши попорул Меу ничодатэ ну ва май фи де окарэ!
26І їсти мете до наситу, а споживаючи, будете славити імя Господа, Бога вашого, що так з вами предивно вчинив; і нарід мій сорому вже не дознає.
27Ши вець шти кэ Еу сунт ын мижлокул луй Исраел, кэ Еу сунт Домнул Думнезеул востру ши ну есте алтул афарэ де Мине. Ши попорул Меу ничодатэ ну ва май фи де окарэ.
27І зрозумієте, що я — посеред Ізраїля, та що я — Господь, Бог ваш, і нема другого, а тим і нарід мій сорому не дознає.
28Дупэ ачея, вой турна Духул Меу песте орьче фэптурэ; фиий ши фийчеле воастре вор пророчи, бэтрыний воштри вор виса висурь ши тинерий воштри вор авя ведений.
28І станеться після сього, що на всякого зʼіллю мого духа, й будуть сини ваші й дочки ваші пророкувати; старим людям у вас будуть сни од мене снитись, та й молодї в вас будуть видива бачити.
29Кяр ши песте робь ши песте роабе вой турна Духул Меу ын зилеле ачеля.
29Ба й на раби й рабинї я того часу злию духа мого.
30Вой фаче сэ се вадэ семне ын черурь ши пе пэмынт: сынӂе, фок ши стылпь де фум;
30А опісля покажу знамення на небі й на землї: кров і огонь і стовпи диму.
31соареле се ва префаче ын ынтунерик ши луна, ын сынӂе ынаинте де а вени зиуа Домнулуй, зиуа ачея маре ши ынфрикошатэ.
31Сонце обернеться в темряву, а місяць — у кров перед тим, нїм настане день Господень, великий і страшний.
32Атунч, орьчине ва кема Нумеле Домнулуй ва фи мынтуит. Кэч мынтуиря ва фи пе мунтеле Сионулуй ши ла Иерусалим, кум а фэгэдуит Домнул, ши ынтре чей рэмашь пе каре-й ва кема Домнул.
32І буде того часу: Кожен, хто призивати буде ймя Господнє, спасеться; бо тілько на Сионї і в Ерусалимі буде спасеннє, — як сказав Господь, — та в останках, що їх Господь покличе.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.