Иоел 3
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кэч ятэ кэ, ын зилеле ачеля ши ын времуриле ачеля кынд вой адуче ынапой пе принший де рэзбой ай луй Иуда ши ай Иерусалимулуй,
1Ось бо, в ті днї, як я заверну полонь Юди й Ерусалиму, —
2вой стрынӂе пе тоате нямуриле ши ле вой коборы ын Валя луй Иосафат. Аколо, Мэ вой жудека ку еле пентру попорул Меу, пентру Исраел, моштениря Мя, пе каре л-ау рисипит принтре нямурь, ымпэрцинд ынтре еле цара Мя.
2Позбіраю всї народи на Йосафатовій долинї, і заведу там над ними суд за мій люд, за моє наслїддє, за Ізраїля, що вони його між невір порозкидали, й мою землю між себе паювали.
3Ау трас ла сорць пентру попорул Меу; ау дат ун флэкэу пе о курвэ ши ау вындут фата пе вин ши л-ау бэут.
3Та й про мій нарід вони метали жереб, і міняли хлопя за блудницю, продавали дївчину за вино, щоб було що пити.
4Че врець вой ку Мине, Тируле ши Сидонуле ши тоате цинутуриле филистенилор? Врець сэ-Мь рэсплэтиць врео фаптэ сау сэ фачець чева ымпотрива Мя? Юте, фэрэ зэбавэ, вой ынтоарче фаптеле воастре асупра капулуй востру.
4І що ж ви менї вчините, Тире й Сидоне, та й ви, всї примежні Филистії? Може ви схочете помститись на менї? схочете відплатити менї? Та ж менї легко, обернути таки зараз вашу відплату на голови ваші.
5Мь-аць луат арӂинтул ши аурул ши челе май буне одоаре але Меле ши ле-аць дус ын темплеле воастре.
5Ви бо забірали срібло моє та золото моє й що дорогого було в мене, та й заносили в божницї ваші,
6Аць вындут пе копиий луй Иуда ши ай Иерусалимулуй копиилор гречилор, ка сэ-й депэртаць дин цара лор.
6Ба й синів Юдиних і осадників Ерусалимських продавали ви Грекам, щоб запроторити їх далеко від землї родинної.
7Ятэ кэ ый скол ын локул ын каре й-аць вындут ши вой ынтоарче фапта воастрэ асупра капулуй востру.
7Та ось, я підійму-перенесу їх із того місця, куди ви їх запродали, й оберну заплату вашу вам на голову.
8Вой винде копиилор луй Иуда пе фиий ши фийчеле воастре, ши ей ый вор винде сабеенилор, ун ням депэртат, кэч Домнул а ворбит.”
8Я пооддаю сини ваші й дочки ваші в руки синів Юдиних, а вони продавати муть їх Сабіям, народові далекому. — Ось, як сказав Господь.
9Вестиць ачесте лукрурь принтре нямурь: „Прегэтиць рэзбоюл! Трезиць пе витежь! Сэ се апропие ши сэ се суе тоць оамений де рэзбой!
9Оповістїть се проміж народами, готуйтесь до війни, розбудїте завзяттє в хоробрих; нехай виступають, підіймуться всї борцї.
10Фяреле плугурилор воастре префачеци-ле ын сэбий ши косоареле, ын сулице! Чел слаб сэ зикэ: ‘Сунт таре!’”
10Покуйте мечі з лемішів ваших, із серпів поробіте списи; безсилок нехай скаже: я сильний.
11Грэбици-вэ ши вениць, тоате нямуриле де примпрежур, ши стрынӂеци-вэ! Аколо кобоарэ, Доамне, пе витежий Тэй!
11Квапте, сходїться, всї народи сумежні, зберіться (проти Бога); ти же, Господи, веди туди борцїв твоїх!
12„Сэ се скоале нямуриле ши сэ се суе ын Валя луй Иосафат! Кэч аколо вой шедя сэ жудек тоате нямуриле де примпрежур.
12Рушайте, народи, зійдїть на Йосафатову долину; бо там я засяду, судити всї народи звідʼусюди!
13Пунець мына пе сечерэ, кэч сечеришул есте копт! Вениць ши кэлкаць ку пичоареле, кэч линуриле сунт плине ши точиториле дау песте еле! Кэч маре есте рэутатя лор!”
13Пускайте в рух серпи, бо жниво наспіло; ійдїте, спустїтесь униз, бо вже повна ягід тискарня, а посуд під нею аж переливається, — бо злоба їх велика.
14Вин грэмезь-грэмезь ын валя жудекэций, кэч зиуа Домнулуй есте апроапе, ын валя жудекэций.
14Товпи, товпи в долинї відплатній! бо не далекий день Господень від долини суду!
15Соареле ши луна се ынтунекэ ши стелеле ышь перд стрэлучиря.
15Сонце й місяць померкнуть, та й зорі ясноту свою втеряють.
16Домнул рэкнеште дин Сион, гласул Луй рэсунэ дин Иерусалим де се згудуе черуриле ши пэмынтул. Дар Домнул есте скэпаря попорулуй Сэу ши окротиря копиилор луй Исраел.
16І загрімить Господь від Сиону, й дасть почути голос свій від Ерусалиму; — затремтить небо й земля; та свому народові буде Господь охороною, — обороною дїтям Ізраїля.
17„Ши вець шти кэ Еу сунт Домнул Думнезеул востру, каре локуеште ын Сион, мунтеле Меу чел сфынт. Иерусалимул ынсэ ва фи сфынт ши ну вор май трече стрэиний прин ел.
17Тодї спізнаєте ясно, що я — Господь, Бог ваш, що витаю на Сионї, на сьвятій горі моїй; і буде Ерусалим сьвятим, та й не будуть уже чужоземцї переходити через його.
18Ын время ачея, ва пикура муст дин мунць ши ва курӂе лапте дин дялурь, тоате пыраеле луй Иуда вор фи плине де апэ. Ун извор ва еши, де асеменя, дин Каса Домнулуй ши ва уда валя Ситим.
18І буде того часу: Капати муть гори соком виноградним, а горби молоком потечуть, а всї русла Юдейські сповняться водою, з дому же Господнього пролиється джерело й засичувати ме долину Ситтим.
19Еӂиптул ва ажунӂе пустиу, Едомул ва ажунӂе ун пустиу стерп дин причина силничией фэкуте ымпотрива копиилор луй Иуда, ал кэрор сынӂе невиноват л-ау вэрсат ын цара лор.
19Египет стане тодї пустинею, та й Едом — нїмою пусткою, за те, що кривдили синів Юдиних, і неповинну в землї їх кров проливали.
20Дар Иуда ва фи вешник локуит ши Иерусалимул, дин ням ын ням.
20А Юда жити ме вічно й Ерусалим — від роду в роди.
21Ле вой рэзбуна сынӂеле пе каре ну л-ам рэзбунат ынкэ, дар Домнул ва локуи ын Сион.”
21І змию-помщу кров їх, що досї не змив іще, й пробувати ме Господь на Сионї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.