Joel 2
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Blow ye the horn in Zion, and sound an alarm in My holy mountain; let all the inhabitants of the land tremble; for the day of the LORD cometh, for it is at hand;
1Затрубіте трубою в Сионї; вдаряйте на трівогу на сьвятій горі моїй; нехай стрепенеться все, що живе на землї, бо надходить день Господень, він уже близько —
2A day of darkness and gloominess, a day of clouds and thick darkness, as blackness spread upon the mountains; a great people and a mighty, there hath not been ever the like, neither shall be any more after them, even to the years of many generations.
2Той день темний та мрячний, день хмарний і смутний; мов уранцї зоря, розкидається нарід скрізь по горах; безлїч його, нарід сильний, якого не бувало з давних віків, та й не буде через довгі роди.
3A fire devoureth before them, and behind them a flame blazeth; the land is as the garden of Eden before them, and behind them a desolate wilderness; yea, and nothing escapeth them.
3Поперед його — огонь пожераючий, а позад його — поломє палаюче; поперед його земля, мов би сад Едемський, а позад його — пустиня порожня, і нїкому не буде рятунку від його.
4The appearance of them is as the appearance of horses; and as horsemen, so do they run.
4З виду вони — мов ті конї дужі, а скачуть, як їздецї (на конях);
5Like the noise of chariots, on the tops of the mountains do they leap, like the noise of a flame of fire that devoureth the stubble, as a mighty people set in battle array.
5Скачуть по верхах гір із гуком, наче від возів, із тріскотом поломя огненного, як солому пожерає, — се нарід потужний, все до бою готовий.
6At their presence the peoples are in anguish; all faces have gathered blackness.
6Побачать його люде, й затремтять, — у всїх обличчя поблїднуть.
7They run like mighty men, they climb the wall like men of war; and they move on every one in his ways, and they entangle not their paths.
7Бігом біжать вони, бо сильні, вилїзають на мури, бо се воіни хоробрі; кожний прямує своєю дорогою, з дороги не зверне.
8Neither doth one thrust another, they march every one in his highway; and they break through the weapons, and suffer no harm.
8Один одного не тисне, всякий пильнує путя свого, а впаде хто на списа, так і се не шкодить.
9They leap upon the city, they run upon the wall, they climb up into the houses; they enter in at the windows like a thief.
9Ввихаються по містї, вилїзають на мури, на доми, вломлюються в вікна, мов ті розбишаки.
10Before them the earth quaketh, the heavens tremble; the sun and the moon are become black, and the stars withdraw their shining.
10Перед ними, бачиться, здрігається земля, хитається небо, сонце й місяць померкають, а сьвітло зір гасне.
11And the LORD uttereth His voice before His army; for His camp is very great, for he is mighty that executeth His word; for great is the day of the LORD and very terrible; and who can abide it?
11А Господь загрімить перед військом своїм гуком величнїм; бо се його — отта безлїч війська, се його волю виповняє оттой могучий; бо то великий і страшний день Господень, — хто видержить його?
12Yet even now, saith the LORD, turn ye unto Me with all your heart, and with fasting, and with weeping, and with lamentation;
12Та тепер ще говорить Господь: Обернїтесь до мене всїм серцем в постї, в плачу й у жалї.
13And rend your heart, and not your garments, and turn unto the LORD your God; for He is gracious and compassionate, long-suffering, and abundant in mercy, and repenteth Him of the evil.
13Роздирайте серця, ваші, а не одежу, й навернїтесь до Господа, Бога вашого, він бо благий і милосерден, довготерпеливий і вірно милуючий та й болїє над нещастєм.
14Who knoweth whether He will not turn and repent, and leave a blessing behind Him, even a meal-offering and a drink-offering unto the LORD your God?
14Хто знає, чи він не пожалує вас, і не дасть своє благословеннє на хлїбові та ливні приноси Господеві, Богу вашому.
15Blow the horn in Zion, sanctify a fast, call a solemn assembly;
15То ж затрубіте трубою на Сионї, визначіть піст, і оповістїть сьвяточні збори.
16Gather the people, sanctify the congregation, assemble the elders, gather the children, and those that suck the breasts; let the bridegroom go forth from his chamber, and the bride out of her pavilion.
16Зберіть народ, скличте збори, позбірайте старих, дїти й немовлят при грудях; нехай вийде жених із своєї сьвітлицї і молода з своєї комори.
17Let the priests, the ministers of the LORD, weep between the porch and the altar, and let them say: 'Spare thy people, O LORD, and give not Thy heritage to reproach, that the nations should make them a byword: wherefore should they say among the peoples: Where is their God?'
17Між двором і жертівником нехай заплачуть сьвященники, божі слуги, та й промовлять: Пожалься, Господи, люду твого, не подай наслїддя свого на поругу, щоб невірні з його не сьміялись. Чого б говорити невірним між собою: Де Бог їх?
18Then was the LORD jealous for His land, and had pity on His people.
18А тодї пожалує Господь землю свою і пощадить свій нарід.
19And the LORD answered and said unto His people: 'Behold, I will send you corn, and wine, and oil, and ye shall be satisfied therewith; and I will no more make you a reproach among the nations;
19І відповість Господь та й скаже свому народові: Ось, я пошлю вам хлїб і вино й олїю, і будете споживати їх, та й не подам вас уже в наругу невірам;
20But I will remove far off from you the northern one, and will drive him into a land barren and desolate, with his face toward the eastern sea, and his hinder part toward the western sea; that his foulness may come up, and his ill savour may come up, because he hath done great things.'
20А того, що прийде з півночі, я відверну од вас і прожену його в безводню пустиню; переднє крило його сягати ме в восточнє, а задне до західнього моря, і завонїє трупами його й пійде від них смород, за те, що стільки наробив лиха.
21Fear not, O land, be glad and rejoice; for the LORD hath done great things.
21Не бійся ж, ти, земле; радуйся і веселися, бо Господь великий, він довершить теє.
22Be not afraid, ye beasts of the field; for the pastures of the wilderness do spring, for the tree beareth its fruit, the fig-tree and the vine do yield their strength.
22Не лякайтесь, животини, бо пасовища в степах ізнов зазеленїють травою, дерева почнуть наново родити, фиґовина й виноградник покажуть ізнов свою силу.
23Be glad then, ye children of Zion, and rejoice in the LORD your God; for He giveth you the former rain in just measure, and He causeth to come down for you the rain, the former rain and the latter rain, at the first.
23Та й ви, чада Сионові, зрадїйте й втїшайтесь Господом, Богом вашим, бо він подасть вам дощу доволї, посилати ме дощ, — дощ раннїй і пізнїй, як і перед тим.
24And the floors shall be full of corn, and the vats shall overflow with wine and oil.
24І сповняться гумна пашнею, а вино та олїя будуть переповнювати посуд під тискарнями.
25And I will restore to you the years that the locust hath eaten, the canker-worm, and the caterpiller, and the palmer-worm, My great army which I sent among you.
25І поповню вам усе за всї ті часи, коли в вас пожерала все сарана, черви, гусїнниця та жучки — те військо моє велике, що я насилав на вас.
26And ye shall eat in plenty and be satisfied, and shall praise the name of the LORD your God, that hath dealt wondrously with you; and My people shall never be ashamed.
26І їсти мете до наситу, а споживаючи, будете славити імя Господа, Бога вашого, що так з вами предивно вчинив; і нарід мій сорому вже не дознає.
27And ye shall know that I am in the midst of Israel, and that I am the LORD your God, and there is none else; and My people shall never be ashamed.
27І зрозумієте, що я — посеред Ізраїля, та що я — Господь, Бог ваш, і нема другого, а тим і нарід мій сорому не дознає.
28(3-1) And it shall come to pass afterward, that I will pour out My spirit upon all flesh; and your sons and your daughters shall prophesy, your old men shall dream dreams, your young men shall see visions;
28І станеться після сього, що на всякого зʼіллю мого духа, й будуть сини ваші й дочки ваші пророкувати; старим людям у вас будуть сни од мене снитись, та й молодї в вас будуть видива бачити.
29(3-2) And also upon the servants and upon the handmaids in those days will I pour out My spirit.
29Ба й на раби й рабинї я того часу злию духа мого.
30(3-3) And I will shew wonders in the heavens and in the earth, blood, and fire, and pillars of smoke.
30А опісля покажу знамення на небі й на землї: кров і огонь і стовпи диму.
31(3-4) The sun shall be turned into darkness, and the moon into blood, before the great and terrible day of the LORD come.
31Сонце обернеться в темряву, а місяць — у кров перед тим, нїм настане день Господень, великий і страшний.
32(3-5) And it shall come to pass, that whosoever shall call on the name of the LORD shall be delivered; for in mount Zion and in Jerusalem there shall be those that escape, as the LORD hath said, and among the remnant those whom the LORD shall call.
32І буде того часу: Кожен, хто призивати буде ймя Господнє, спасеться; бо тілько на Сионї і в Ерусалимі буде спасеннє, — як сказав Господь, — та в останках, що їх Господь покличе.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.