Екзодул 12
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Домнул а зис луй Мойсе ши луй Аарон ын цара Еӂиптулуй:
1І рече Господь Мойсейові та Аронові у землї Египецькій:
2„Луна ачаста ва фи пентру вой чя динтый лунэ; еа ва фи пентру вой чя динтый лунэ а анулуй.
2Місяць сей вам буде початок місяців, первий буде вам в місяцях року.
3Ворбиць ынтреӂий адунэрь а луй Исраел ши спунеци-й: ‘Ын зиуа а зечя а ачестей лунь, фиекаре ом сэ я ун мел де фиекаре фамилие, ун мел де фиекаре касэ.
3Промовте до всієї громади синів Ізрайлевих тако: У десятий день місяця сього брати ме кожен ягня на семю батька свого.
4Дакэ сунт пря пуцинь ын касэ пентру ун мел, сэ-л я ку вечинул луй чел май де апроапе, дупэ нумэрул суфлетелор; сэ фачець сокотяла кыт поате мынка фиекаре дин мелул ачеста.
4Коли ж семя буде помала на ягня, нехай прийме до себе сусїда, близького до його домівки, по лїку душ. Кожен по їдї своїй зложить лїк на ягня.
5Сэ фие ун мел фэрэ кусур, де парте бэрбэтяскэ, де ун ан; вець путя сэ луаць ун мел сау ун ед.
5Ягня нехай буде без пороку, самчик однолїток; брати мете його з овечат або з кіз.
6Сэ-л пэстраць пынэ ын зиуа а пайспрезечя а луний ачестея, ши тоатэ адунаря луй Исраел сэ-л ынжунгие сяра.
6І держати мете його до чотирнайцятого дня того місяця, і заколе його вся громада Ізраїльська надвечір.
7Сэ я дин сынӂеле луй ши сэ унгэ амындой стылпий уший ши прагул де сус ал каселор унде ыл вор мынка.
7І візьмуть крові та й побризкають нею оба одвірки й пороги в домах, де їсти муть його.
8Карня с-о мэнынче кяр ын ноаптя ачея, фриптэ ла фок, ши ануме с-о мэнынче ку азиме ши ку вердецурь амаре.
8І їсти муть мясиво тієї ночі; спечене на огнї їсти муть його з опрісноками, з гіркими зелами їсти муть його.
9Сэ ну-л мынкаць круд сау ферт ын апэ, чи сэ фие фрипт ла фок: атыт капул, кыт ши пичоареле ши мэрунтаеле.
9Не їжте сироватого, нї звареного в водї, а спечене на огнї, голову його з ногами й з утробиною.
10Сэ ну лэсаць нимик дин ел пынэ а доуа зи диминяца; ши дакэ ва рэмыне чева дин ел пе а доуа зи диминяца, сэ-л ардець ын фок.
10І не зоставляти мете нїчого до ранку, що ж зостанеться до ранку, спалити на огнї.
11Кынд ыл вець мынка, сэ авець мижлокул ынчинс, ынкэлцэминтя ын пичоаре ши тоягул ын мынэ ши сэ-л мынкаць ын грабэ, кэч сунт Паштеле Домнулуй.
11І їсти мете його таким робом: боки ваші попідперезувані, обувє ваше на ногах ваших, і палицї ваші в руках у вас; і їсти мете його похапки. Пасха се Господня!
12Ын ноаптя ачея, Еу вой трече прин цара Еӂиптулуй ши вой лови пе тоць ынтыий нэскуць дин цара Еӂиптулуй, де ла оамень пынэ ла добитоаче, ши вой фаче жудекатэ ымпотрива тутурор зеилор Еӂиптулуй; Еу, Домнул.
12Пройду бо по землї Египецькій, тієї ночі, та й повбиваю всякого первеньця в землї Египецькій, і людину й скотину, і над усяким богом Египецьким сотворю суд, я Господь.
13Сынӂеле вэ ва служи ка семн пе каселе унде вець фи. Еу вой ведя сынӂеле ши вой трече пе лынгэ вой, аша кэ ну вэ ва нимичи ничо урӂие атунч кынд вой лови цара Еӂиптулуй.
13І буде вам кров знаменнєм по хатах, де будете. Бачивши кров, мину вас, і не буде в вас погибелї, як карати му Египет.
14Ши помениря ачестей зиле с-о пэстраць ши с-о прэзнуиць принтр-о сэрбэтоаре ын чинстя Домнулуй; с-о прэзнуиць ка о леӂе вешникэ пентру урмаший воштри.
14І буде вам день сей про спомин, і сьвяткувати мете сьвято Господеві; як установу вічну, сьвяткувати мете в родах ваших.
15Тимп де шапте зиле, вець мынка азиме. Дин чя динтый зи, вець скоате алуатул дин каселе воастре, кэч орьчине ва мынка пыне доспитэ дин зиуа ынтый пынэ ын зиуа а шаптя ва фи нимичит дин Исраел.
15Сїм день опрісноки їсти мете. Первого вже дня виносити мете закваску з хат ваших; бо хто їсти ме квашений хлїб од первого дня та й до семого, викорениться та душа спроміж Ізраїля.
16Ын зиуа динтый, вець авя о адунаре де сэрбэтоаре сфынтэ; ши ын зиуа а шаптя, вець авя о адунаре де сэрбэтоаре сфынтэ. Сэ ну фачець ничо мункэ ын зилеле ачеля; вець путя нумай сэ прегэтиць мынкаря фиекэруй инс.
16І первого дня будуть сьвяті збори у вас, і семего дня будуть сьвяті збори у вас. Нїякого дїла не робити мете тодї, тїльки потрібне на їду всякій душі, те можна робити в вас.
17Сэ цинець Сэрбэтоаря Азимилор, кэч кяр ын зиуа ачея вой скоате оштиле воастре дин цара Еӂиптулуй; сэ цинець зиуа ачея ка о леӂе вешникэ пентру урмаший воштри.
17І переховувати мете заповідь сю опріснокову; того бо дня виведу потугу вашу з Египецької землї. Тим переховувати мете день сей в родах ваших: установа вічня.
18Ын луна ынтый, дин а пайспрезечя зи а луний, сяра, сэ мынкаць азиме, пынэ ын сяра зилей а доуэзечь ши уна а луний.
18Починаючи ж чотирнайцятого дня первого місяця ввечорі, їсти мете опрісноки до двайцятого й первого дня місяця; установа вічня.
19Тимп де шапте зиле, сэ ну се гэсяскэ алуат ын каселе воастре; кэч орьчине ва мынка пыне доспитэ ва фи нимичит дин адунаря луй Исраел, фие стрэин, фие бэштинаш.
19Сїм день закваски щоб не було по хатах у вас: бо хто їсти ме квашене, викорениться душа та спроміж громади Ізрайлевої, чи воно чуже, чи землянин.
20Сэ ну мынкаць пыне доспитэ, чи, ын тоате локуинцеле воастре, сэ мынкаць азиме.’”
20Нїчого квашеного не їжте; по всїх же хатах ваших їжте опрісноки.
21Мойсе а кемат пе тоць бэтрыний луй Исраел ши ле-а зис: „Дучеци-вэ де луаць ун мел пентру фамилииле воастре ши ынжунгияць Паштеле.
21І поскликав Мойсей всїх старших між синами Ізрайлевими, і каже їм: Ідїть, поймайте собі ягня по родинах ваших, і заколїте на пасху.
22Сэ луаць апой ун мэнункь де исоп, сэ-л ынмуяць ын сынӂеле дин стракинэ ши сэ унӂець прагул де сус ши чей дой стылпь ай уший ку сынӂеле дин стракинэ. Нимень дин вой сэ ну ясэ дин касэ пынэ диминяца.
22І возьміте по кущику гиссопу, та вмочіть у кров, що в мисцї, та й помажте поріг й оба одвірки кровю, що в мисцї, і нїхто з між вас не виходити ме за хатні двері свої до ранку.
23Кынд ва трече Домнул ка сэ ловяскэ Еӂиптул ши ва ведя сынӂеле пе прагул де сус ши пе чей дой стылпь ай уший, Домнул ва трече пе лынгэ ушэ ши ну ва ынгэдуи Нимичиторулуй сэ интре ын каселе воастре ка сэ вэ ловяскэ.
23І йти ме мимо Господь побивати Египтян, і побачить кров на порозі й на одвірках, і мине ті двері, і не попустить губителеві ввійти до вас у хату побивати вас.
24Сэ пэзиць лукрул ачеста ка о леӂе пентру вой ши пентру копиий воштри ын вяк.
24І переховувати мете се установою собі і дїтям вашим на віки.
25Кынд вець интра ын цара пе каре в-о ва да Домнул, дупэ фэгэдуинца Луй, сэ цинець ачест обичей сфынт.
25І як прийдете в землю, що дасть вам Господь, як і глаголав, дак сохраняти мете служеннє се.
26Ши кынд вэ вор ынтреба копиий воштри: ‘Че ынсямнэ обичеюл ачеста?’
26І як поспитають у вас тодї дїти ваші: Що се за служеннє в вас?
27сэ рэспундець: ‘Есте жертфа де Паште ын чинстя Домнулуй, каре а трекут пе лынгэ каселе копиилор луй Исраел ын Еӂипт, кынд а ловит Еӂиптул ши не-а скэпат каселе ноастре.’” Попорул с-а плекат ши с-а ынкинат пынэ ла пэмынт.
27Ви казати мете: Жертва пасхова се Господеві, що проходив понад хатами в синів Ізрайлевих в Египтї, як побивав Египтян, доми ж наші ізбавив. І похилились люде й поприпадали до землї.
28Ши копиий луй Исраел ау плекат ши ау фэкут кум порунчисе Домнул луй Мойсе ши луй Аарон; аша ау фэкут.
28І пійшли та й учинили сини Ізрайлеві; як повелїв Господь Мойсейові та Аронові, так і вчинили.
29Ла мезул нопций, Домнул а ловит пе тоць ынтыий нэскуць дин цара Еӂиптулуй, де ла ынтыюл нэскут ал луй Фараон, каре шедя пе скаунул луй де домние, пынэ ла ынтыюл нэскут ал челуй ынкис ын темницэ ши пынэ ла тоць ынтыий нэскуць ай добитоачелор.
29І сталось о півночі, що Господь побив усї первеньцї в Египецькій землї, від первеньця Фараонового, що седїв на престолї свойму, та й до первеньця невольника в темницї, і всї перваки в скотини.
30Фараон с-а скулат ноаптя, ел ши тоць служиторий луй ши тоць еӂиптений, ши ау фост марь ципете ын Еӂипт, кэч ну ера касэ унде сэ ну фие ун морт.
30Схопиться ж Фараон у ночі, й усї дворяне його, й усї Египтяне, аж постав зойк по всїй землї Египецькій. Не було бо дому й хатини, де б не було мерця.
31Ын ачеяшь ноапте, Фараон а кемат пе Мойсе ши пе Аарон ши ле-а зис: „Скулаци-вэ, ешиць дин мижлокул попорулуй меу, вой ши копиий луй Исраел. Дучеци-вэ сэ служиць Домнулуй, кум аць зис.
31І покликав Мойсея та Арона та й каже: Вставайте, виходьте спроміж людей моїх, і ви й синове Ізрайлеві, та й ійдїте собі, служіте Господеві, як мовляли!
32Луаци-вэ ши оиле ши боий, кум аць зис, дучеци-вэ ши бинекувынтаци-мэ.”
32І вівцї ваші, й товар ваш забірайте, як мовляли, та й ідїть а мене благословіть!
33Еӂиптений зоряу попорул ши се грэбяу сэ-й скоатэ дин царэ, кэч зичяу: „Алтфел, тоць вом пери.”
33І понукали Египтяне людей, хапаючись проводити їх із землї; бо казали: Пропадемо всї!
34Попорул шь-а луат плэмэдяла (кока) ынаинте де а се доспи. Шь-ау ынвелит постэвиле ку плэмэдяла ын хайне ши ле-ау пус пе умерь.
34І позабирали люде тїста свої ще до закису, дїжї свої поввязували в одїж їх по заплїчу в їх.
35Копиий луй Исраел ау фэкут че спусесе Мойсе ши ау черут еӂиптенилор васе де арӂинт, васе де аур ши хайне.
35І чинили сини Ізрайлеві по слову Мойсейовому, і вижичали в Египтян клейноти срібні й клейноти золоті й шати.
36Домнул а фэкут ка попорул сэ капете тречере ынаинтя еӂиптенилор, каре ле-ау ымплинит череря. Ши астфел ау жефуит пе еӂиптень.
36І дав Господь ласку людям в очу в Египтян, що вволяли волю їх, і спліндрували вони Египтян.
37Копиий луй Исраел ау плекат дин Рамсес спре Сукот, ын нумэр де апроапе шасе суте де мий де оамень каре мерӂяу пе жос, афарэ де копий.
37І мандрували сини Ізрайлеві од Рамсесу до Сухоту до шесьтьох сот тисяч пішки чоловіка, опріч дїтви.
38О мулциме де оамень де тот союл с-ау суит ымпреунэ ку ей; авяу ши турме ынсемнате де ой ши бой.
38І мішаного народу много знялось із ними, й вівцї, і товар, дуже багацько скотини.
39Ку плэмэдяла пе каре о луасерэ дин Еӂипт ши каре ну се досписе ынкэ, ау фэкут турте фэрэ алуат, кэч фусесерэ изгониць де еӂиптень фэрэ сэ май поатэ зэбови ши фэрэ сэ-шь я меринде ку ей.
39І понапекали палениць опрісноків із тїста, що позабірали з Египту; бо ще не закисло, а їх виганяли з Египту, і не можна було гаятись, а запасу собі не приготовили.
40Шедеря копиилор луй Исраел ын Еӂипт а фост де патру суте трейзечь де ань.
40Пробуваннє синів Ізрайлевих у Египтї було чотирі ста і трийцять год.
41Ши, дупэ патру суте трейзечь де ань, токмай ын зиуа ачея, тоате оштиле Домнулуй ау ешит дин цара Еӂиптулуй.
41І сталось по чотирох стах і трийцять роках, остатнього дня, що вийшла вся потуга Господня з Египецької землї.
42Ноаптя ачея требуе прэзнуитэ ын чинстя Домнулуй, пентру кэ атунч й-а скос дин цара Еӂиптулуй. Ноаптя ачея требуе прэзнуитэ ын чинстя Домнулуй де тоць копиий луй Исраел ши де урмаший лор.
42Сьвяткова се ніч Господеві за вивод їх із Египецької землї. Се ж то й єсть ніч сьвяткована Господеві про всї сини Ізрайлеві в роди і роди їх.
43Домнул а зис луй Мойсе ши луй Аарон: „Ятэ порунка привитоаре ла Паште: ничун стрэин сэ ну мэнынче дин еле.
43І рече Господь Мойсейові та Аронові: От установа паскова: Нїякий чужениця щоб не їв паски.
44Сэ тай ымпрежур пе орьче роб кумпэрат ку бань, ши апой сэ мэнынче дин еле.
44Усякий же раб, куплений за гроші, як обріжеш його, їсти ме її.
45Венетикул ши симбриашул сэ ну мэнынче.
45Заволока ж і наймит нехай не їсть її.
46Сэ ну ле мэнынче декыт ынтр-о сингурэ касэ; сэ ну луаць делок карне афарэ дин касэ ши сэ ну здробиць ничун ос.
46Ув одній хатї їсти меться; не виносити меш нїчогісїнько з мясива геть із хати анї кісточки не переломиш із його.
47Тоатэ адунаря луй Исраел сэ факэ Паштеле.
47Уся громада Ізраїльська допильновувати ме сього.
48Дакэ ун стрэин каре ва локуи ла тине ва вря сэ факэ Паштеле Домнулуй, орьче парте бэрбэтяскэ дин каса луй ва требуи тэятэ ымпрежур; апой се ва апропия сэ ле факэ, ши ва фи ка ши бэштинашул, дар ничун нетэят ымпрежур сэ ну мэнынче дин еле.
48А як пробувати ме заволока з тобою та схоче сьвяткувати пасху Господеві, нехай обріжуть увесь його музький пол, і він буде такий, як землянин. Усякий же необрізаний не їсти ме її.
49Ачеяшь леӂе ва фи пентру бэштинаш ка ши пентру стрэинул каре ва локуи ын мижлокул востру.”
49Закон один щоб у вас був, і землянинові, і захожому, що заволїкся до вас.
50Тоць копиий луй Исраел ау фэкут кум порунчисе Домнул луй Мойсе ши луй Аарон; аша ау фэкут.
50Так і вчинили сини Ізрайлеві, як заповідав Господь Мойсейові та Аронові; так і вчинили вони.
51Ши кяр ын зиуа ачея, Домнул а скос дин цара Еӂиптулуй пе копиий луй Исраел, дупэ оштиле лор.
51І вивів Господь того самого дня сини Ізрайлеві з землї Египецької з потугою їх.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.