Neemias 5
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Então levantou-se um grande clamor do povo e de suas mulheres contra os seus irmãos judeus.
1Аж ось піднялось велике наріканнє в народї і в жінок його на братів своїх Юдеїв:
2Pois havia alguns que diziam: “Nós, nossos filhos e nossas filhas, somos muitos. Vamos conseguir trigo, para que possamos comer e viver.”
2Були такі, що говорили: Нас, синів наших і дочок наших багацько; і ми бажали б доставати хлїба й харчуватись, щоб жити.
3Havia também alguns que diziam: “Estamos hipotecando nossos campos, nossas vinhas e nossas casas. Vamos conseguir trigo, por causa da fome.”
3Були й такі, що казали: Свої поля й виноградники свої, й свої хати ми даємо в заставу, щоб дістати хлїба в голодї.
4Havia também alguns que diziam: “Pegamos dinheiro emprestado para o tributo do rei, usando nossos campos e nossas vinhas como garantia.
4Були й такі, що казали: Ми позичаємо срібло на податки цареві, й даємо в заставу поля наші та виноградники наші;
5Contudo, agora a nossa carne é como a carne dos nossos irmãos, nossos filhos como os filhos deles. Eis que, estamos sujeitando nossos filhos e nossas filhas à escravidão para serem servos, e algumas de nossas filhas já foram escravizadas. Não está em nosso poder evitar isso, porque outros homens têm os nossos campos e as nossas vinhas.”
5У нас такі ж тїла, як тїла в братів наших, а сини наші такі ж, як і їх сини, та от ми мусимо давати синів наших і дочок наших у найми, а декотрі з дочок наших уже в неволї. Нема нїяких засобів в руках наших на викуп; і поля наші та виноградники наші у других.
6Fiquei muito irado quando ouvi o clamor deles e estas palavras.
6Як почув я їх нарікання і такі слова, то я розгнївався дуже.
7Então, refleti comigo mesmo e contendi com os nobres e os governantes, e lhes disse: “Vocês estão cobrando usura, cada um do seu irmão.” E convoquei uma grande assembleia contra eles.
7Серце моє збурилось, і я почав остро докоряти старшинам та значним і сказав їм: Ви берете з братів своїх лихву? І скликав я проти їх великі збори,
8E eu lhes disse: “Nós, na medida da nossa capacidade, resgatamos nossos irmãos, os judeus, que foram vendidos às nações; e vocês ainda venderiam seus irmãos, para que sejam vendidos a nós?” Então eles se calaram, e não encontraram uma palavra para dizer.
8Та й сказав їм: Ми викуповували братів своїх, Юдеїв, проданих поганам, скільки в нас було сили, а ви продаєте братів своїх, і вони продаються нам? Вони мовчали й не знаходили, що б відповісти.
9Eu disse também: “O que vocês estão fazendo não é bom. Vocês não deveriam andar no temor do nosso Deus, por causa da zombaria das nações, nossos inimigos?
9І сказав я: Не гаразд ви робите. Чи ж не в страху перед Богом нашим повинні ви ходити, щоб уйти глуму від народів, ворогів наших?
10Eu também, meus irmãos e meus servos, emprestamos a eles dinheiro e trigo. Por favor, vamos parar com essa usura.
10Та й я, й брати мої, й служащі при менї давали їм в позичку срібло й хлїб, але даруймо їм довг сей?
11Por favor, restituam a eles, ainda hoje, os seus campos, as suas vinhas, os seus olivais e as suas casas, como também a centésima parte do dinheiro, do trigo, do vinho novo e do azeite, que vocês estão cobrando deles.”
11Вернїть же їм таки тепер поля їх, виноградні та маслинні садки їх, і хати їх, і лихву з грошей і хлїба, з вина й оливи, на яку ви позичали їм.
12Então eles disseram: “Nós os restituiremos, e não exigiremos nada deles. Faremos assim, exatamente como você diz.” Então chamei os sacerdotes e exigi deles um juramento de que fariam de acordo com esta promessa.
12І сказали вони: Вернемо й не вимагати мемо в їх; зробимо так, як ти кажеш. І покликав я сьвященників, і звелїв їм заприсягтись, що й вони так зроблять.
13Também sacudi a dobra do meu manto e disse: “Assim sacuda Deus de sua casa e do seu trabalho todo homem que não cumprir esta promessa; que ele seja sacudido e esvaziado desta maneira.” Toda a assembleia disse: “Amém”, e louvou ao SENHOR. E o povo fez de acordo com esta promessa.
13І витрусив я мою одежу й сказав: Нехай Бог так витрусить кожну людину, що не додержить свого слова, з його дому й з його дорібку, і бодай йому було так витрушено й порожньо! А ввесь збір промовив: амінь. І прославили Бога; і здїйснив народ слово се.
14Além disso, desde o tempo em que fui nomeado para ser o governador deles na terra de Judá, desde o vigésimo ano até o trigésimo segundo ano do rei Artaxerxes, ou seja, doze anos, eu e meus irmãos não comemos o pão do governador.
14Іще: від того часу, як менї приказано бути їх областним начальником у землї Юдейській, від двайцятого року до трийцять другого року царя Артаксеркса, за двайцять років я й брати мої не побирали прохарчування областних начальників;
15Mas os governadores anteriores, que estiveram antes de mim, foram sustentados pelo povo, e tomaram deles pão e vinho, além de quarenta siclos de prata; sim, até mesmo os seus servos dominaram sobre o povo, mas eu não fiz assim, por causa do temor a Deus.
15А переднїйші начальники краю, що були до мене, обтяжували народ, і брали з їх хлїб і вино, окрім сорока секлів срібла (на день); навіть і слуги їх паношились над народом. Я же не робив так через страх Божий.
16Sim, eu também perseverei na obra desta muralha. Não compramos nenhuma terra. Todos os meus servos estavam reunidos ali para a obra.
16При сьому я вів роботу коло сього муру; та й поля ми не закуповували, а всї слуги мої збірались туди на роботу.
17Além disso, havia à minha mesa, dos judeus e dos governantes, cento e cinquenta homens, além daqueles que vinham a nós dentre as nações que estavam ao nosso redor.
17Юдеїв і старшин бувало по сто пятьдесять чоловіка за столом у мене, окрім тих, що приходили до нас з народів, які навкруги нас.
18Ora, o que era preparado para um dia era um boi e seis ovelhas escolhidas. Também aves eram preparadas para mim, e uma vez a cada dez dias uma provisão de todos os tipos de vinho. Contudo, apesar de tudo isso, não exigi o salário de governador, porque a servidão era pesada sobre este povo.
18А було наготовляно щодня: один віл, шість добірнїх овець, і птицї готувалось у мене, а за десять день виходила сила всякого вина. А одначе начальницької харчі я не вимагав, бо важка служба тяготїла на сьому народї.
19Lembra-te de mim, meu Deus, por todo o bem que tenho feito a este povo.
19Спогадай, мій Боже, на добро менї про все, що я вчинив задля сього народу!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.