ダニエル書 2
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Translation
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ネブカドネザルの治世の第二年に、王は夢を見た。その霊は騒ぎ、眠りは彼から去った。
1Другого року царювання Навуходонозорового снились Навуходонозорові сни, й стрівожився дух його, і сон улетїв від його.
2そこで王は、王にその夢を告げさせるため、呪術師、まじない師、魔術師、カルデア人を呼び集めるよう命じた。彼らは来て、王の前に立った。
2І звелїв царь скликати віщунів і ворожбитів, і чарівників і Халдеїв, щоб вони відгадали цареві сни його. Вони прийшли й поставали перед царем.
3王は彼らに言った。「私は夢を見た。その夢を知りたくて、心が騒いでいる。」
3І промовив до них царь: Снився менї сон, і трівожиться дух мій; бажаю знати сон той.
4するとカルデア人たちはアラム語で王に言った。「王よ、永遠に生きられますように。しもべたちに夢をお話しください。そうすれば、私たちはその解き明かしをお示しします。」
4І сказали Халдеї до царя по арамейськи: Царю! жий на віки! розкажи сон слугам твоїм, а ми звістимо тобі, проти чого він.
5王はカルデア人たちに答えた。「私の命令は決まっている。もし夢とその解き明かしを私に知らせないなら、あなたがたは手足を切り刻まれ、家々は汚物の山にされる。
5Царь відповів і сказав Халдеям: Слово улетїло менї, та коли ви не скажете менї сон і проти чого він, то будете пошматовані, а ваші доми стануть розвалищами;
6しかし、夢とその解き明かしを示すなら、私から贈り物と報酬と大きな栄誉を受けることになる。だから、夢とその解き明かしを私に示せ。」
6А як розкажете сон і що він значить, то дістанете від мене дарунки, нагороду й велику почесть; скажіть же менї сон і його значіннє.
7彼らはもう一度答えた。「王がしもべたちに夢をお話しくだされば、私たちはその解き明かしをお示しします。」
7Вони відповідали вдруге й промовили: Скажи, царю, сонне видиво рабам своїм, а ми його виложимо.
8王は答えた。「あなたがたが時を稼ごうとしていることは、私にはよく分かっている。私の命令が決まっていると見て取ったからだ。
8Тодї відказав царь: Напевно знаю, що ви хочете загаяти час, ви бо бачите, що річ улетїла менї з памятї.
9もし夢を私に知らせないなら、あなたがたに対する判決は一つしかない。あなたがたは、状況が変わるまで、偽りと欺きの言葉を私の前で語ろうと示し合わせている。だから夢を私に告げよ。そうすれば、その解き明かしも示せると分かる。」
9Коли ви не кажете менї сну, то в вас одно на думцї: ви задумуєте сказати менї неправду й оману, аж промине час; тим же то оповіжте менї сон, а тодї я взнаю, що ви зʼумієте виложити менї й значіннє його.
10カルデア人たちは王に答えた。「王のお求めになることを示せる者は地上に一人もいません。どのような王、君主、支配者であっても、このようなことを呪術師、まじない師、カルデア人に求めたことはありません。
10Халдеї ж відповіли цареві й промовили: Нема на сьвітї людини, котра б могла сказати те, чого вимагає царь, тим то нї один царь, великий і потужний не вимагав такого в жадного віщуна, ворожбита або Халдея;
11王がお求めになることはあまりにも難しく、肉なる者とともに住まない神々のほかに、それを王の前に示せる者はいません。」
11Справа, якої царь вимагає, така трудна, що нїхто инший не може обявити її цареві, окрім богів, котрі не живуть поміж людьми.
12これを聞いて王は怒り、激しく憤って、バビロンの知者をすべて滅ぼすよう命じた。
12Царь розлютувався й розгнївався за це вельми й приказав вигубити всїх Вавилонських мудрецїв.
13命令が出され、知者たちは殺されることになった。人々はダニエルとその仲間たちも殺そうと捜した。
13Як же вийшов сей приказ, щоб вбивати мудрецїв, шукали й Даниїла та його товаришів, щоб їх убити.
14その時ダニエルは、バビロンの知者たちを殺すために出て来た王の護衛隊長アリオクに、思慮と慎重さをもって問いかけた。
14Тодї Даниїл обернувся розважливо й мудро до Аріоха, начальника над царськими прибічниками, що саме вийшов був убивати мудрецїв Вавилонських.
15彼は王の隊長アリオクに尋ねた。「なぜ王の命令はこれほど厳しいのですか。」そこでアリオクは事情をダニエルに知らせた。
15І спитав в Аріоха, що мав повагу в царя: чому такий жорстокий приказ від царя? Тодї Аріох оповів Даниїлові про всю справу.
16ダニエルは王のもとへ行き、解き明かしを王に示すための時間を与えてほしいと願った。
16І ввійшов Даниїл та й упросив царя дати йому час, щоб він міг сказати значіннє сну.
17それからダニエルは家に帰り、仲間のハナニヤ、ミシャエル、アザリヤにこのことを知らせた。
17Прийшовши до своєї господи, оповів Даниїл про се дїло Ананїї, Мисаїлові та Азарії, товаришам своїм,
18そして、この秘密について天の神のあわれみを願い、ダニエルと仲間たちがバビロンのほかの知者たちとともに滅ぼされないよう祈ることを求めた。
18Щоб вони просили ласки в Бога небесного в сїй тайнї, щоб Даниїлові й його товаришам не загинути з иншими мудрецями Вавилонськими.
19すると、その秘密が夜の幻のうちにダニエルに示された。そこでダニエルは天の神をほめたたえた。
19І відкрита була тайна Даниїлові в нічному видиві, й славив Даниїл Бога небесного.
20ダニエルは言った。 「神の御名は、世々限りなくほめたたえられよ。 知恵と力は神のもの。
20І промовив Даниїл: Нехай буде хвалене ймення Господнє від віку й до віку, бо в нього мудрість і сила;
21神は時と季節を変え、 王を退け、王を立てる。 知恵ある者に知恵を与え、 悟りある者に知識を与える。
21Він змінює час і роки, скидає царів і настановлює царів, дає мудрість мудрим і розум розумним;
22神は深いこと、隠されたことを明らかにし、 闇の中にあるものを知っておられる。 光は神とともに住む。
22Він відкриває, що глибоко й закрите, він знає, що в темряві, і сьвітло пробуває з ним.
23私の父祖たちの神よ、 私はあなたに感謝し、あなたをほめたたえる。 あなたは私に知恵と力を与え、 私たちが願い求めたことを、今、私に知らせてくださった。 王の求めたことを、私たちに明らかにしてくださった。」
23Дякую тобі й славлю тебе, Боже батьків моїх, що обдарував мене мудрістю й силою, та відкрив менї те, про що ми благали тебе; бо ти відкрив нам цареву річ.
24そこでダニエルは、王がバビロンの知者たちを滅ぼすために任命したアリオクのもとへ行き、彼に言った。「バビロンの知者たちを滅ぼしてはなりません。私を王の前に連れて行ってください。私が王に解き明かしを示します。」
24Після сього ввійшов Даниїл до Аріоха, котрому царь загадав повбивати мудрецїв Вавилонських, прийшов і сказав йому: Не вбивай мудрецїв Вавилонських; введи мене до царя, а я скажу, проти чого сон.
25そこでアリオクは急いでダニエルを王の前に連れて行き、こう言った。「ユダから捕囚となった者たちの中に、王に解き明かしを知らせることのできる一人の者を見つけました。」
25Тодї Аріох без проволоки привів Даниїла до царя і сказав йому: Я знайшов між полоненими синами Юдеї чоловіка, що зможе сказати цареві, проти чого сон.
26王は、ベルテシャツァルという名のダニエルに言った。「私が見た夢とその解き明かしを、私に知らせることができるのか。」
26Царь сказав до Даниїла, що був названий Валтасаром: Чи справдї можеш ти сказати менї сон, що менї снився, та й проти чого він?
27ダニエルは王の前で答えた。「王がお求めになった秘密は、知者、まじない師、呪術師、占い師のだれにも、王に示すことはできません。
27Даниїл відповів цареві й промовив: Тайни, про яку царь допитує, не здолїють цареві виявити нї мудрецї, нї чарівники, нї віщуни, нї ворожбити.
28しかし、天には秘密を明らかにされる神がおられ、後の日々に起こることをネブカドネザル王に知らせてくださいました。寝床でご覧になった夢と幻は、次のとおりです。
28Але є на небесах Бог, що відкриває тайни; він то й показав тобі, царю Навуходонозоре, що має статися в будучинї. Сон твій і видива голови твоєї на ліжку твойму були от-які:
29王よ、あなたが寝床におられた時、これから後に何が起こるのかという思いが心に浮かびました。そして、秘密を明らかにされる方が、これから起こることをあなたに知らせてくださったのです。
29Ти, царю, на постелї твоїй думав над тим, що колись станеться? а той, що відкриває тайни, показав тобі те, що колись настане.
30この秘密が私に明らかにされたのは、私が生きているほかのだれよりも知恵を持っているからではありません。それは、その解き明かしが王に知らされ、王がご自分の心の思いを知るためです。
30А менї відкрита ся тайна справа не через те, наче б був мудрійший за всїх жиючих, а задля того, щоб цареві явним стало значіннє, та щоб ти взнав думки твого серця.
31王よ、あなたが見ておられると、見よ、 一つの巨大な像がありました。非常に大きく、まばゆい輝きを放つその像が、あなたの前に立っていました。その姿は恐ろしいものでした。
31Ти, царю, мав таке видиво: от, якийсь здоровенний бовван, — прездоровий був сей бовван, — у незвичайному блиску стояв перед тобою а страшна була в його подоба.
32その像の頭は純金、胸と両腕は銀、腹と両ももは青銅、
32У сього боввана була голова з щирого золота; груди в нього й руки в нього — з срібла, а черево в нього й бедра його — мідяні.
33すねは鉄、足は一部が鉄、一部が粘土でした。
33Гомілки в нього залїзні, а ноги в нього по частї залїзні, по частї же глиняні.
34あなたが見ておられるうちに、一つの石が人の手によらずに切り出され、鉄と粘土でできた像の足を打って、粉々に砕きました。
34Ти бачив його доки камінь не відірвався від гори без помочі рук, вдарив у боввана, в залїзні та глиняні ноги його та й розбив їх.
35その時、鉄、粘土、青銅、銀、金はすべて一緒に砕け、夏の脱穀場のもみ殻のようになりました。風がそれらを吹き払い、跡形もなくなりました。しかし、像を打った石は大きな山となり、全地に満ちました。
35Тодї все разом подробилось: залїзо, глина, мідь, срібло й золото стали нїби порох на токах у лїтї, й вітер розвіяв їх, так що й слїду з них не зісталось; а камінь, що розбив боввана, зробився великою горою і сповнив усю землю.
36これが夢です。今、その解き明かしを王の前で申し上げます。
36Оце сон! Скажемо ж перед царем і те, що він значить:
37王よ、あなたは王の王です。天の神があなたに王国と権力と力と栄光をお与えになりました。
37Ти, царю, — царь над царями, котрому Бог небесний дав царство, власть, силу й славу;
38人々が住む所ではどこでも、神は野の獣と空の鳥をあなたの手に渡し、そのすべてを支配させられました。あなたこそ金の頭です。
38І всїх синів людських, де б вони нї жили, зьвірів земних і птаство піднебесне віддав він в твої руки й настановив тебе володарем над ними всїма, ти — ся золота голова!
39あなたの後に、あなたより劣る別の王国が起こります。次に、青銅の第三の王国が起こり、全地を支配します。
39Після тебе настане друге царство, менше за твоє, а за тим ще трете царство, мідяне, котре заволодїє широко над землею.
40第四の王国は鉄のように強いものとなります。鉄はすべてのものを打ち砕き、打ち倒すからです。鉄がすべてを粉砕するように、その王国も打ち砕き、粉砕します。
40А четверте царство буде міцне, як залїзо; бо як залїзо розбиває й торощить усе, так і воно розбиваючим усе залїзом буде дробити й торощити.
41足と足の指が、一部は陶器師の粘土、一部は鉄であったのをご覧になったように、それは分裂した王国となります。しかし、鉄と泥のような粘土が混じっているのをご覧になったように、鉄の強さもその中にあります。
41А що ти бачив ноги й палцї на ногах в одній частї з ганчарського черепа, а в одній частї з залїза, то царство буде роздїлене, й у ньому буде лиш трохи кріпкостї залїза, як се ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною.
42足の指が一部は鉄、一部は粘土であったように、その王国は一部は強く、一部はもろいものとなります。
42І як палцї на ногах були в частї з залїза, а в частї з черепа, так і царство буде по частї міцне, а по частї крихке.
43鉄と泥のような粘土が混じっているのをご覧になったように、彼らは人の子孫と混じり合います。しかし、鉄が粘土と混じり合わないように、互いに固く結びつくことはありません。
43А що ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною, то се значиться, що вони змішаються через насїннє людське, але не зіллються обопільно, як залїзо не зливається з глиною.
44これらの王たちの時代に、天の神は決して滅ぼされることのない王国を立てられます。その王国がほかの民に渡されることもありません。その王国はこれらすべての王国を打ち砕いて滅ぼし、永遠に立ち続けます。
44А по часах тих царств здвигне Бог небесний царство, котре повіки не розпадеться, та й се царство не перейде до другого народу; воно повалить і поторощить усї царства, а само стояти ме по віки вічні,
45一つの石が人の手によらずに山から切り出され、鉄、青銅、粘土、銀、金を打ち砕いたのをご覧になったとおりです。偉大な神が、これから後に起こることを王に知らせてくださいました。この夢は確かであり、その解き明かしは確実です。」
45Так як се ти бачив, що камінь одірваний був від гори не руками й подробив залїзо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав сим цареві, що буде опісля. Се певний сон, та й виклад його вірний.
46するとネブカドネザル王はひれ伏してダニエルを拝み、供え物と香を彼にささげるよう命じた。
46Тодї царь Навуходонозор упав на лице своє й поклонився Даниїлові, й велїв принести йому подарунки й запашне кадило.
47王はダニエルに言った。「あなたがこの秘密を明らかにできたのだから、まことに、あなたがたの神は神々の神、王たちの主、秘密を明らかにされる方である。」
47І промовив царь до Даниїла: Справдї Бог ваш є Бог над богами й Володарь над царями, котрий відкриває тайні річи, наколи ти міг відкрити цю тайну!
48それから王はダニエルを高い地位に上げ、多くのすばらしい贈り物を与えた。そして彼をバビロン州全体の支配者とし、バビロンのすべての知者たちを治める長官とした。
48Тодї підвисшив царь Даниїла й дав йому багато дорогих подарунків, і настановив його над усїм Вавилонським краєм і найвисшим начальником над усїма мудрецями Вавилонськими.
49ダニエルが王に願ったので、王はシャデラク、メシャク、アベデ・ネゴをバビロン州の行政に任命した。ダニエル自身は王の門に仕えた。
49Але Даниїл просив царя, і він настановив Седраха, Мисаха та Авденаго над справами краю Вавилонського, а сам Даниїл зістався на царському дворі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.