但以理书 2
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1尼布甲尼撒 在位第二年，他做了梦，心里烦乱，不能睡觉。
1Другого року царювання Навуходонозорового снились Навуходонозорові сни, й стрівожився дух його, і сон улетїв від його.
2王吩咐人将术士、用法术的、行邪术的，和 迦勒底 人召来，要他们将王的梦告诉王，他们就来站在王前。
2І звелїв царь скликати віщунів і ворожбитів, і чарівників і Халдеїв, щоб вони відгадали цареві сни його. Вони прийшли й поставали перед царем.
3王对他们说：「我做了一梦，心里烦乱，要知道这是什么梦。」
3І промовив до них царь: Снився менї сон, і трівожиться дух мій; бажаю знати сон той.
4迦勒底 人用 亚兰 的言语对王说：「愿王万岁！请将那梦告诉仆人，仆人就可以讲解。」
4І сказали Халдеї до царя по арамейськи: Царю! жий на віки! розкажи сон слугам твоїм, а ми звістимо тобі, проти чого він.
5王回答 迦勒底 人说：「梦我已经忘了，你们若不将梦和梦的讲解告诉我，就必被凌迟，你们的房屋必成为粪堆；
5Царь відповів і сказав Халдеям: Слово улетїло менї, та коли ви не скажете менї сон і проти чого він, то будете пошматовані, а ваші доми стануть розвалищами;
6你们若将梦和梦的讲解告诉我，就必从我这里得赠品和赏赐，并大尊荣。现在你们要将梦和梦的讲解告诉我。」
6А як розкажете сон і що він значить, то дістанете від мене дарунки, нагороду й велику почесть; скажіть же менї сон і його значіннє.
7他们第二次对王说：「请王将梦告诉仆人，仆人就可以讲解。」
7Вони відповідали вдруге й промовили: Скажи, царю, сонне видиво рабам своїм, а ми його виложимо.
8王回答说：「我准知道你们是故意迟延，因为你们知道那梦我已经忘了。
8Тодї відказав царь: Напевно знаю, що ви хочете загаяти час, ви бо бачите, що річ улетїла менї з памятї.
9你们若不将梦告诉我，只有一法待你们；因为你们预备了谎言乱语向我说，要等候时势改变。现在你们要将梦告诉我，因我知道你们能将梦的讲解告诉我。」
9Коли ви не кажете менї сну, то в вас одно на думцї: ви задумуєте сказати менї неправду й оману, аж промине час; тим же то оповіжте менї сон, а тодї я взнаю, що ви зʼумієте виложити менї й значіннє його.
10迦勒底 人在王面前回答说：「世上没有人能将王所问的事说出来；因为没有君王、大臣、掌权的向术士，或用法术的，或 迦勒底 人问过这样的事。
10Халдеї ж відповіли цареві й промовили: Нема на сьвітї людини, котра б могла сказати те, чого вимагає царь, тим то нї один царь, великий і потужний не вимагав такого в жадного віщуна, ворожбита або Халдея;
11王所问的事甚难。除了不与世人同居的神明，没有人在王面前能说出来。」
11Справа, якої царь вимагає, така трудна, що нїхто инший не може обявити її цареві, окрім богів, котрі не живуть поміж людьми.
12因此，王气忿忿地大发烈怒，吩咐灭绝 巴比伦 所有的哲士。
12Царь розлютувався й розгнївався за це вельми й приказав вигубити всїх Вавилонських мудрецїв.
13于是命令发出，哲士将要见杀，人就寻找 但以理 和他的同伴，要杀他们。
13Як же вийшов сей приказ, щоб вбивати мудрецїв, шукали й Даниїла та його товаришів, щоб їх убити.
14王的护卫长 亚略 出来，要杀 巴比伦 的哲士， 但以理 就用婉言回答他，
14Тодї Даниїл обернувся розважливо й мудро до Аріоха, начальника над царськими прибічниками, що саме вийшов був убивати мудрецїв Вавилонських.
15向王的护卫长 亚略 说：「王的命令为何这样紧急呢？」 亚略 就将情节告诉 但以理 。
15І спитав в Аріоха, що мав повагу в царя: чому такий жорстокий приказ від царя? Тодї Аріох оповів Даниїлові про всю справу.
16但以理 遂进去求王宽限，就可以将 梦的 讲解告诉王。
16І ввійшов Даниїл та й упросив царя дати йому час, щоб він міг сказати значіннє сну.
17但以理 回到他的居所，将这事告诉他的同伴 哈拿尼雅 、 米沙利 、 亚撒利雅 ，
17Прийшовши до своєї господи, оповів Даниїл про се дїло Ананїї, Мисаїлові та Азарії, товаришам своїм,
18要他们祈求天上的 神施怜悯，将这奥秘的事指明，免得 但以理 和他的同伴与 巴比伦 其余的哲士一同灭亡。
18Щоб вони просили ласки в Бога небесного в сїй тайнї, щоб Даниїлові й його товаришам не загинути з иншими мудрецями Вавилонськими.
19这奥秘的事就在夜间异象中给 但以理 显明， 但以理 便称颂天上的 神。
19І відкрита була тайна Даниїлові в нічному видиві, й славив Даниїл Бога небесного.
20但以理 说：「 神的名是应当称颂的！从亘古直到永远，因为智慧能力都属乎他。
20І промовив Даниїл: Нехай буде хвалене ймення Господнє від віку й до віку, бо в нього мудрість і сила;
21他改变时候、日期，废王，立王，将智慧赐与智慧人，将知识赐与聪明人。
21Він змінює час і роки, скидає царів і настановлює царів, дає мудрість мудрим і розум розумним;
22他显明深奥隐秘的事，知道暗中所有的，光明也与他同居。
22Він відкриває, що глибоко й закрите, він знає, що в темряві, і сьвітло пробуває з ним.
23我列祖的 神啊，我感谢你，赞美你；因你将智慧才能赐给我，允准我们所求的，把王的事给我们指明。」
23Дякую тобі й славлю тебе, Боже батьків моїх, що обдарував мене мудрістю й силою, та відкрив менї те, про що ми благали тебе; бо ти відкрив нам цареву річ.
24于是， 但以理 进去见 亚略 ，就是王所派灭绝 巴比伦 哲士的，对他说：「不要灭绝 巴比伦 的哲士，求你领我到王面前，我要将 梦的 讲解告诉王。」
24Після сього ввійшов Даниїл до Аріоха, котрому царь загадав повбивати мудрецїв Вавилонських, прийшов і сказав йому: Не вбивай мудрецїв Вавилонських; введи мене до царя, а я скажу, проти чого сон.
25亚略 就急忙将 但以理 领到王面前，对王说：「我在被掳的 犹大 人中遇见一人，他能将 梦的 讲解告诉王。」
25Тодї Аріох без проволоки привів Даниїла до царя і сказав йому: Я знайшов між полоненими синами Юдеї чоловіка, що зможе сказати цареві, проти чого сон.
26王问称为 伯提沙撒 的 但以理 说：「你能将我所做的梦和梦的讲解告诉我吗？」
26Царь сказав до Даниїла, що був названий Валтасаром: Чи справдї можеш ти сказати менї сон, що менї снився, та й проти чого він?
27但以理 在王面前回答说：「王所问的那奥秘事，哲士、用法术的、术士、观兆的都不能告诉王，
27Даниїл відповів цареві й промовив: Тайни, про яку царь допитує, не здолїють цареві виявити нї мудрецї, нї чарівники, нї віщуни, нї ворожбити.
28只有一位在天上的 神能显明奥秘的事。他已将日后必有的事指示 尼布甲尼撒 王。你的梦和你在床上脑中的异象是这样：
28Але є на небесах Бог, що відкриває тайни; він то й показав тобі, царю Навуходонозоре, що має статися в будучинї. Сон твій і видива голови твоєї на ліжку твойму були от-які:
29王啊，你在床上想到后来的事，那显明奥秘事的主把将来必有的事指示你。
29Ти, царю, на постелї твоїй думав над тим, що колись станеться? а той, що відкриває тайни, показав тобі те, що колись настане.
30至于那奥秘的事显明给我，并非因我的智慧胜过一切活人，乃为使王知道 梦的 讲解和心里的思念。
30А менї відкрита ся тайна справа не через те, наче б був мудрійший за всїх жиючих, а задля того, щоб цареві явним стало значіннє, та щоб ти взнав думки твого серця.
31「王啊，你梦见一个大像，这像甚高，极其光耀，站在你面前，形状甚是可怕。
31Ти, царю, мав таке видиво: от, якийсь здоровенний бовван, — прездоровий був сей бовван, — у незвичайному блиску стояв перед тобою а страшна була в його подоба.
32这像的头是精金的，胸膛和膀臂是银的，肚腹和腰是铜的，
32У сього боввана була голова з щирого золота; груди в нього й руки в нього — з срібла, а черево в нього й бедра його — мідяні.
33腿是铁的，脚是半铁半泥的。
33Гомілки в нього залїзні, а ноги в нього по частї залїзні, по частї же глиняні.
34你观看，见有一块非人手凿出来的石头打在这像半铁半泥的脚上，把脚砸碎；
34Ти бачив його доки камінь не відірвався від гори без помочі рук, вдарив у боввана, в залїзні та глиняні ноги його та й розбив їх.
35于是金、银、铜、铁、泥都一同砸得粉碎，成如夏天禾场上的糠秕，被风吹散，无处可寻。打碎这像的石头变成一座大山，充满天下。
35Тодї все разом подробилось: залїзо, глина, мідь, срібло й золото стали нїби порох на токах у лїтї, й вітер розвіяв їх, так що й слїду з них не зісталось; а камінь, що розбив боввана, зробився великою горою і сповнив усю землю.
36「这就是那梦；我们在王面前要讲解那梦。
36Оце сон! Скажемо ж перед царем і те, що він значить:
37王啊，你是诸王之王。天上的 神已将国度、权柄、能力、尊荣都赐给你。
37Ти, царю, — царь над царями, котрому Бог небесний дав царство, власть, силу й славу;
38凡世人所住之地的走兽，并天空的飞鸟，他都交付你手，使你掌管这一切。你就是那金头。
38І всїх синів людських, де б вони нї жили, зьвірів земних і птаство піднебесне віддав він в твої руки й настановив тебе володарем над ними всїма, ти — ся золота голова!
39在你以后必另兴一国，不及于你；又有第三国，就是铜的，必掌管天下。
39Після тебе настане друге царство, менше за твоє, а за тим ще трете царство, мідяне, котре заволодїє широко над землею.
40第四国，必坚壮如铁，铁能打碎克制百物，又能压碎一切，那国也必打碎压制 列国 。
40А четверте царство буде міцне, як залїзо; бо як залїзо розбиває й торощить усе, так і воно розбиваючим усе залїзом буде дробити й торощити.
41你既见像的脚和脚指头，一半是窑匠的泥，一半是铁，那国将来也必分开。你既见铁与泥搀杂，那国也必有铁的力量。
41А що ти бачив ноги й палцї на ногах в одній частї з ганчарського черепа, а в одній частї з залїза, то царство буде роздїлене, й у ньому буде лиш трохи кріпкостї залїза, як се ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною.
42那脚指头，既是半铁半泥，那国也必半强半弱。
42І як палцї на ногах були в частї з залїза, а в частї з черепа, так і царство буде по частї міцне, а по частї крихке.
43你既见铁与泥搀杂，那国民也必与各种人搀杂，却不能彼此相合，正如铁与泥不能相合一样。
43А що ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною, то се значиться, що вони змішаються через насїннє людське, але не зіллються обопільно, як залїзо не зливається з глиною.
44当那列王在位的时候，天上的 神必另立一国，永不败坏，也不归别国的人，却要打碎灭绝那一切国，这国必存到永远。
44А по часах тих царств здвигне Бог небесний царство, котре повіки не розпадеться, та й се царство не перейде до другого народу; воно повалить і поторощить усї царства, а само стояти ме по віки вічні,
45你既看见非人手凿出来的一块石头从山而出，打碎金、银、铜、铁、泥，那就是至大的 神把后来必有的事给王指明。这梦准是这样，这讲解也是确实的。」
45Так як се ти бачив, що камінь одірваний був від гори не руками й подробив залїзо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав сим цареві, що буде опісля. Се певний сон, та й виклад його вірний.
46当时， 尼布甲尼撒 王俯伏在地，向 但以理 下拜，并且吩咐人给他奉上供物和香品。
46Тодї царь Навуходонозор упав на лице своє й поклонився Даниїлові, й велїв принести йому подарунки й запашне кадило.
47王对 但以理 说：「你既能显明这奥秘的事，你们的 神诚然是万神之神、万王之主，又是显明奥秘事的。」
47І промовив царь до Даниїла: Справдї Бог ваш є Бог над богами й Володарь над царями, котрий відкриває тайні річи, наколи ти міг відкрити цю тайну!
48于是王高抬 但以理 ，赏赐他许多上等礼物，派他管理 巴比伦 全省，又立他为总理，掌管 巴比伦 的一切哲士。
48Тодї підвисшив царь Даниїла й дав йому багато дорогих подарунків, і настановив його над усїм Вавилонським краєм і найвисшим начальником над усїма мудрецями Вавилонськими.
49但以理 求王，王就派 沙得拉 、 米煞 、 亚伯尼歌 管理 巴比伦 省的事务，只是 但以理 常在朝中侍立。
49Але Даниїл просив царя, і він настановив Седраха, Мисаха та Авденаго над справами краю Вавилонського, а сам Даниїл зістався на царському дворі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.