Daniel 2
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Nebuchadnezzar loe siangpahrang ah ohhaih saning hnetto naah, amang to sak, zithaih palung a tawnh pongah, iip thai ai.
1Другого року царювання Навуходонозорового снились Навуходонозорові сни, й стрівожився дух його, і сон улетїв від його.
2Siangpahrang ih amang thuih han ih, miklet kop kaminawk, banpadae khet kop kaminawk, lungh aah kop kaminawk hoi Khaldian ih palungha kaminawk to kawk hanah lok a paek.
2І звелїв царь скликати віщунів і ворожбитів, і чарівників і Халдеїв, щоб вони відгадали цареві сни його. Вони прийшли й поставали перед царем.
3Siangpahrang mah nihcae khaeah, Amang maeto ka sak, amang to ka panoek ai pongah zithaih palungthin ka tawnh, tiah a naa.
3І промовив до них царь: Снився менї сон, і трівожиться дух мій; бажаю знати сон той.
4To naah cakaeh khet kop kaminawk mah siangpahrang to Syria lok hoiah, Aw siangpahrang na hinglung sawk nasoe! Na tamnanawk khaeah amang to thui ah, kaicae mah kang leh pae o han hmang, tiah a naa o.
4І сказали Халдеї до царя по арамейськи: Царю! жий на віки! розкажи сон слугам твоїм, а ми звістимо тобі, проти чого він.
5Siangpahrang mah cakaeh khet kop kaminawk khaeah, Hae tiah lok ka takroek boeh; ka mang hae nang panoek o sak ai moe, nang leh pae o thai ai nahaeloe, aboengh aboengh ah kang takroek o moe, na imnawk doeh angpop sut maiphu baktiah ka sak han.
5Царь відповів і сказав Халдеям: Слово улетїло менї, та коли ви не скажете менї сон і проти чого він, то будете пошматовані, а ваші доми стануть розвалищами;
6Toe ka mang hae nang panoek o sak moe, nang leh pae o thaih nahaeloe, kai khae hoi hnuk han koi tangqum hoi athonawk to na hnuk o pacoengah, kalen parai pakoehhaih to na hnu o tih; to pongah ka mang hoi a thuih koehhaih to na thui oh, tiah a naa.
6А як розкажете сон і що він значить, то дістанете від мене дарунки, нагороду й велику почесть; скажіть же менї сон і його значіннє.
7To naah nihcae mah, Siangpahrang mah a tamnanawk khaeah amang to thui nasoe, kaicae mah amang kang leh pae o han, tiah a naa o let.
7Вони відповідали вдруге й промовили: Скажи, царю, сонне видиво рабам своїм, а ми його виложимо.
8To naah siangpahrang mah, Lok takroekhaih ka sak boeh, tiah na panoek o pongah, atue akra han ih ni na sak o, tito ka panoek.
8Тодї відказав царь: Напевно знаю, що ви хочете загаяти час, ви бо бачите, що річ улетїла менї з памятї.
9Amang nang thui o ai nahaeloe, nangcae han lok takroekhaih maeto khue ni oh boeh; atue akra hanah alinghaih hoi amsawnlok thuih han ih ni na poek o boeh; to pongah amang to na thui oh, to naah ni amang nang leh pae o thaih, tiah ka panoek tih, tiah a naa.
9Коли ви не кажете менї сну, то в вас одно на думцї: ви задумуєте сказати менї неправду й оману, аж промине час; тим же то оповіжте менї сон, а тодї я взнаю, що ви зʼумієте виложити менї й значіннє його.
10Cakaeh khet kop kaminawk mah siangpahrang khaeah, Siangpahrang mah hnuk ih hmuennawk kathui thaih kami long nuiah mi doeh om ai; kawbaktih siangpahrang, angraeng hoi ukkung mah doeh to baktih hmuennawk to miklet kop kami, cakaeh khet kop kami hoi lungh aah kop kaminawk khaeah dueng vai ai.
10Халдеї ж відповіли цареві й промовили: Нема на сьвітї людини, котра б могла сказати те, чого вимагає царь, тим то нї один царь, великий і потужний не вимагав такого в жадного віщуна, ворожбита або Халдея;
11Siangpahrang mah dueng ih lok loe karai parai hmuen ah oh, taksa ah kaom ai sithawnawk khue mah ai ah loe, mi mah doeh siangpahrang hma ah thui thai mak ai, tiah a naa o.
11Справа, якої царь вимагає, така трудна, що нїхто инший не може обявити її цареві, окрім богів, котрі не живуть поміж людьми.
12To lok to anih mah thaih naah siangpahrang loe paroeai palungphui moe, Babylon prae thungah kaom palungha kaminawk hum boih hanah lok a paek.
12Царь розлютувався й розгнївався за це вельми й приказав вигубити всїх Вавилонських мудрецїв.
13Palungha kaminawk hum hanah lok takroek boeh pongah, nihcae mah Daniel hoi anih ih ampuinawk doeh hum hanah pakrong o.
13Як же вийшов сей приказ, щоб вбивати мудрецїв, шукали й Даниїла та його товаришів, щоб їх убити.
14Babylon prae thung ih palungha kaminawk hum han kacaeh, siangpahrang toepkung misatuh angraeng Ariok to Daniel mah palunghahaih hoiah lokdueng;
14Тодї Даниїл обернувся розважливо й мудро до Аріоха, начальника над царськими прибічниками, що саме вийшов був убивати мудрецїв Вавилонських.
15anih mah Ariok khaeah siangpahrang toepkung misatuh angraeng, tipongah siangpahrang mah karangah lokpaekhaih to sak loe? tiah a naa. To naah Ariok mah Daniel khaeah, Kangcoeng tangcae hmuen kawng to thuih pae.
15І спитав в Аріоха, що мав повагу в царя: чому такий жорстокий приказ від царя? Тодї Аріох оповів Даниїлові про всю справу.
16To naah Daniel mah siangpahrang khaeah caeh moe, anih ih amang leh pae hanah atue to hnik.
16І ввійшов Даниїл та й упросив царя дати йому час, щоб він міг сказати значіннє сну.
17To pacoengah Daniel loe angmah im ah amlaem moe, to tiah kaom hmuen to ampuinawk ah kaom Hananiah, Mishael hoi Azariah khae ah thuih pae:
17Прийшовши до своєї господи, оповів Даниїл про се дїло Ананїї, Мисаїлові та Азарії, товаришам своїм,
18Daniel hoi anih ih ampuinawk mah Babylon prae thung ih palungha kaminawk hoi nawnto hum han ai ah, hae panoek thai ai ih hmuen pongah van Sithaw khaeah tahmen hnikhaih lawkthui o si, tiah a naa.
18Щоб вони просили ласки в Бога небесного в сїй тайнї, щоб Даниїлові й його товаришам не загинути з иншими мудрецями Вавилонськими.
19Aqum ah loe panoek thai ai ih hmuen hnuksakhaih to Daniel khaeah amtueng pae. To naah Daniel mah van Sithaw to pakoeh.
19І відкрита була тайна Даниїлові в нічному видиві, й славив Даниїл Бога небесного.
20Daniel mah, palunghahaih hoi thacakhaih loe anih ih ni: Sithaw ih ahmin loe dungzan hoi dungzan khoek to pakoehaih om nasoe:
20І промовив Даниїл: Нехай буде хвалене ймення Господнє від віку й до віку, бо в нього мудрість і сила;
21Anih mah ni atue hoi khotuenawk to paqoi; siangpahrangnawk to takhoe moe, siangpahrangnawk to a suek; palungha kami khaeah palunghahaih to a paek moe, panoek thaihaih tawn kaminawk khaeah panoekhaih to a paek:
21Він змінює час і роки, скидає царів і настановлює царів, дає мудрість мудрим і розум розумним;
22Anih mah ni kathuk hoi kanghawk hmuennawk to amtuengsak; aanghaih loe anih thungah oh pongah, vinghaih thungah kaom hmuen to anih mah panoek.
22Він відкриває, що глибоко й закрите, він знає, що в темряві, і сьвітло пробуває з ним.
23Aw kam panawk ih Sithaw, na nuiah anghoehaih ka tawnh, nang kang pakoeh; palunghahaih hoi thacakhaih to nang paek, nang khaeah kang hnik o ih hmuen to vaihi nang panoeksak boeh; siangpahrang mah hnik ih hmuen to kaicae khaeah nam tuengsak boeh, tiah lawkthuih.
23Дякую тобі й славлю тебе, Боже батьків моїх, що обдарував мене мудрістю й силою, та відкрив менї те, про що ми благали тебе; бо ти відкрив нам цареву річ.
24To pongah Daniel loe siangphrang mah Babylon prae thung ih palungha kaminawk hum han lokpaek ih Ariok taengah caeh moe, anih khaeah, Babylon prae ih palungha kaminawk to hum hmah; siangpahrang hma ah kai hae na hoi ah, kai mah siangpahrang ih amang to ka leh pae han, tiah a naa.
24Після сього ввійшов Даниїл до Аріоха, котрому царь загадав повбивати мудрецїв Вавилонських, прийшов і сказав йому: Не вбивай мудрецїв Вавилонських; введи мене до царя, а я скажу, проти чого сон.
25Ariok mah Daniel to siangpahrang khaeah karangah caeh haih, anih khaeah, Judah prae hoi misong ah hoih ih kaminawk thungah siangpahrang ih amang leh thaih kami maeto ka hnuk boeh, tiah a naa.
25Тодї Аріох без проволоки привів Даниїла до царя і сказав йому: Я знайшов між полоненими синами Юдеї чоловіка, що зможе сказати цареві, проти чого сон.
26Siangpahrang mah, Belteshazzar, tiah kawk ih Daniel khaeah, Ka hnuk ih amang to nang leh pae thaih han maw? tiah a naa.
26Царь сказав до Даниїла, що був названий Валтасаром: Чи справдї можеш ти сказати менї сон, що менї снився, та й проти чого він?
27Daniel mah, siangpahrang hma ah, Siangpahrang mah dueng ih panoek karai hmuen loe palungha kaminawk, cakaeh khet kop kaminawk, miklet kop kaminawk hoi banpadae khet kop kaminawk mah thui o thai mak ai;
27Даниїл відповів цареві й промовив: Тайни, про яку царь допитує, не здолїють цареві виявити нї мудрецї, нї чарівники, нї віщуни, нї ворожбити.
28toe hmuen kanghawk thuikung Sithaw loe van ah oh; anih mah hmabang ah kaom han koi hmuen to Nebuchadnezzar siangpahrang khaeah amtuengsak boeh. Na maang ih, iihkhun nuiah nang songh naah na hnuk ih hmuen loe hae tiah oh;
28Але є на небесах Бог, що відкриває тайни; він то й показав тобі, царю Навуходонозоре, що має статися в будучинї. Сон твій і видива голови твоєї на ліжку твойму були от-які:
29Aw siangpahrang, nang khaeah, iihkhun nuiah na oh naah hmabang angzo han koi poekhaih to na palung thungah angzoh, hmuen kanghawk amtuengsakkung mah hmabang angzo han koi hmuen to nang khaeah panoeksak boeh.
29Ти, царю, на постелї твоїй думав над тим, що колись станеться? а той, що відкриває тайни, показав тобі те, що колись настане.
30Kai loe minawk kalah pong palungha kue pongah hae kanghawk hmuen hae kai khaeah amtueng ai, siangpahrang ih amang to panoek moe, palung thung hoi na poek ih hmuen na panoek thai han ih ni, Sithaw mah kai khaeah amtuengsak.
30А менї відкрита ся тайна справа не через те, наче б був мудрійший за всїх жиючих, а задля того, щоб цареві явним стало значіннє, та щоб ти взнав думки твого серця.
31Aw siangpahrang, Na khet naah paroeai kalen krang to na hnuk. Hae paroeai kalen kampha krang loe paroeai hoih moe, na hma ah angdoet; amtuenghaih dan loe paroeai zit thoh.
31Ти, царю, мав таке видиво: от, якийсь здоровенний бовван, — прездоровий був сей бовван, — у незвичайному блиску стояв перед тобою а страшна була в його подоба.
32To krang ih lu loe kaciim sui ah oh, saoek hoi ban tampawk loe sum kanglung ah oh moe, zok hoi phaih loe sum kamling ah oh,
32У сього боввана була голова з щирого золота; груди в нього й руки в нього — з срібла, а черево в нього й бедра його — мідяні.
33a khok loe sum, khokpadae loe sum ahap long ahap ah oh.
33Гомілки в нього залїзні, а ноги в нього по частї залїзні, по частї же глиняні.
34Na khet li naah, kami ban hoi pakhoih ai ih thlung maeto mah sum hoi long kangbaeh krang ih khok to vah pongah, khok loe koih o phaeng.
34Ти бачив його доки камінь не відірвався від гори без помочі рук, вдарив у боввана, в залїзні та глиняні ноги його та й розбив їх.
35To naah sum, long, sum kamling, sum kanglung hoi kaciim suinawk loe nawnto koih o boih moe, nipui tue cang atit ih tavai baktiah oh o; hnuk han om ai ah takhi mah hmuh phaeng; krang va phaeng kalen parai thlung loe mae pui ah angcoeng moe, long ah koi boih.
35Тодї все разом подробилось: залїзо, глина, мідь, срібло й золото стали нїби порох на токах у лїтї, й вітер розвіяв їх, так що й слїду з них не зісталось; а камінь, що розбив боввана, зробився великою горою і сповнив усю землю.
36Na mang loe hae tiah oh; vaihi siangpahrang hma ah amang thuikoehhaih to kang thuih pae o han.
36Оце сон! Скажемо ж перед царем і те, що він значить:
37Aw siangpahrang, Nang loe siangpahrangnawk ih siangpahrang ah na oh; van Sithaw mah prae ukhaih, toksak thaihaih, thacakhaih hoi lensawkhaih to nang hanah ang paek.
37Ти, царю, — царь над царями, котрому Бог небесний дав царство, власть, силу й славу;
38Kami caanawk ohhaih ahmuen kruekah, anih mah moinawk hoi van ih tavaanawk boih na ban ah paek boeh, nihcae boih ukkung ah nang to ang suek. Kaciim sui hoi sak ih lu loe nang thuikoehhaih ih ni.
38І всїх синів людських, де б вони нї жили, зьвірів земних і птаство піднебесне віддав він в твої руки й настановив тебе володарем над ними всїма, ти — ся золота голова!
39Nang pacoengah nang pong ka hnaem kue, siangpahrang ukhaih prae kalah maeto om tih; to pacoengah thumto haih sum kamling ukhaih prae, tiah kaom, kalah siangpahrang ukhaih prae mah long nui to uk boih tih.
39Після тебе настане друге царство, менше за твоє, а за тим ще трете царство, мідяне, котре заволодїє широко над землею.
40Palito haih thacak siangpahrang ukhaih prae loe sum kamtak baktiah om tih; sum mah loe kalah hmuennawk to koihsak moe, hmuen boih to pazawk; sum mah hmuennawk boih koihsak baktih toengah, anih mah kalah hmuennawk to koisak ueloe, pacaekthlaek tih.
40А четверте царство буде міцне, як залїзо; бо як залїзо розбиває й торощить усе, так і воно розбиваючим усе залїзом буде дробити й торощити.
41Na hnuk ih krang ih khokpadae hoi khokpazungnawk loe sum ahap long ahap ah oh baktih toengah, to siangpahrang ukhaih prae loe angkom thai mak ai; toe na hnuk ih krang loe sum hoi long angbaeh baktih toengah, prae thungah sum thacakhaih to om tih.
41А що ти бачив ноги й палцї на ногах в одній частї з ганчарського черепа, а в одній частї з залїза, то царство буде роздїлене, й у ньому буде лиш трохи кріпкостї залїза, як се ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною.
42Na hnuk ih sum hoi long angbaeh khokpazungnawk baktih toengah, prae loe ahap thacak ueloe, ahap koi tih.
42І як палцї на ногах були в частї з залїза, а в частї з черепа, так і царство буде по частї міцне, а по частї крихке.
43Na hnuk ih sum hoi long angbaeh baktih toengah, nihcae loe acaeng kalah kaminawk hoi angbaeh o tih; toe sum hoi long angbet thai ai baktih toengah, nihcae loe maeto hoi maeto poek amhong o mak ai.
43А що ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною, то се значиться, що вони змішаються через насїннє людське, але не зіллються обопільно, як залїзо не зливається з глиною.
44To siangpahrangnawk ih atue thuem ah, natuek naah doeh amro thai ai siangpahrang ukhaih prae to van Sithaw mah phasak tih; to ukhaih prae loe minawk kalah khaeah caehtaak mak ai, siangpahrang ukhaih praenawk to amrosak boih ueloe, boenghaih phasak tih; toe anih ih prae loe dungzan khoek to cak tih.
44А по часах тих царств здвигне Бог небесний царство, котре повіки не розпадеться, та й се царство не перейде до другого народу; воно повалить і поторощить усї царства, а само стояти ме по віки вічні,
45Na hnuk ih kami ban hoi sak ih na ai ah mae thung hoi lak ih thlung mah, koi phaeng ah vah ih sum, sum kamling, long, kaciim sui hoi sum kanglungnawk loe, lensawk Sithaw mah hmabang ah kaom han koi hmuen siangpahrang khaeah amtuengsak ih ni; amang loe palung uihcom han om ai, amang lehhaih loe tangtang ah oh, tiah a naa.
45Так як се ти бачив, що камінь одірваний був від гори не руками й подробив залїзо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав сим цареві, що буде опісля. Се певний сон, та й виклад його вірний.
46To naah Nebuchadnezzar loe a hma ah akuep moe, Daniel to bok, anih khaeah hmuihoih to thlaek moe, hmuenpaekhaih sak hanah lok a paek.
46Тодї царь Навуходонозор упав на лице своє й поклонився Даниїлові, й велїв принести йому подарунки й запашне кадило.
47Siangpahrang mah Daniel khaeah, Na Sithaw loe sithawnawk ih Sithaw, siangpahrangnawk ih Angraeng, kanghawk hmuen amtuengsak Sithaw ah oh tangtang pongah, hae panoek ai ih hmuen hae nang thuih thaih, tiah a naa.
47І промовив царь до Даниїла: Справдї Бог ваш є Бог над богами й Володарь над царями, котрий відкриває тайні річи, наколи ти міг відкрити цю тайну!
48Siangpahrang mah Daniel hanah kalen tok to paek, pop parai tangqum doeh a paek; anih to Babylon prae ahap ukkung ah suek moe, Babylon palungha kaminawk boih ukkung ah doeh a suek.
48Тодї підвисшив царь Даниїла й дав йому багато дорогих подарунків, і настановив його над усїм Вавилонським краєм і найвисшим начальником над усїма мудрецями Вавилонськими.
49To pacoengah Daniel mah hnik ih baktih toengah siangpahrang mah, Shadrach, Meshach hoi Abed-nego cae doeh Babylon prae ahap ukkung ah suek; toe Daniel loe siangpahrang ohhaih im ah toksak.
49Але Даниїл просив царя, і він настановив Седраха, Мисаха та Авденаго над справами краю Вавилонського, а сам Даниїл зістався на царському дворі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.