但以理書 2
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1尼布甲尼撒 在位第二年，他做了夢，心裏煩亂，不能睡覺。
1Другого року царювання Навуходонозорового снились Навуходонозорові сни, й стрівожився дух його, і сон улетїв від його.
2王吩咐人將術士、用法術的、行邪術的，和 迦勒底 人召來，要他們將王的夢告訴王，他們就來站在王前。
2І звелїв царь скликати віщунів і ворожбитів, і чарівників і Халдеїв, щоб вони відгадали цареві сни його. Вони прийшли й поставали перед царем.
3王對他們說：「我做了一夢，心裏煩亂，要知道這是甚麼夢。」
3І промовив до них царь: Снився менї сон, і трівожиться дух мій; бажаю знати сон той.
4迦勒底 人用 亞蘭 的言語對王說：「願王萬歲！請將那夢告訴僕人，僕人就可以講解。」
4І сказали Халдеї до царя по арамейськи: Царю! жий на віки! розкажи сон слугам твоїм, а ми звістимо тобі, проти чого він.
5王回答 迦勒底 人說：「夢我已經忘了，你們若不將夢和夢的講解告訴我，就必被凌遲，你們的房屋必成為糞堆；
5Царь відповів і сказав Халдеям: Слово улетїло менї, та коли ви не скажете менї сон і проти чого він, то будете пошматовані, а ваші доми стануть розвалищами;
6你們若將夢和夢的講解告訴我，就必從我這裏得贈品和賞賜，並大尊榮。現在你們要將夢和夢的講解告訴我。」
6А як розкажете сон і що він значить, то дістанете від мене дарунки, нагороду й велику почесть; скажіть же менї сон і його значіннє.
7他們第二次對王說：「請王將夢告訴僕人，僕人就可以講解。」
7Вони відповідали вдруге й промовили: Скажи, царю, сонне видиво рабам своїм, а ми його виложимо.
8王回答說：「我准知道你們是故意遲延，因為你們知道那夢我已經忘了。
8Тодї відказав царь: Напевно знаю, що ви хочете загаяти час, ви бо бачите, що річ улетїла менї з памятї.
9你們若不將夢告訴我，只有一法待你們；因為你們預備了謊言亂語向我說，要等候時勢改變。現在你們要將夢告訴我，因我知道你們能將夢的講解告訴我。」
9Коли ви не кажете менї сну, то в вас одно на думцї: ви задумуєте сказати менї неправду й оману, аж промине час; тим же то оповіжте менї сон, а тодї я взнаю, що ви зʼумієте виложити менї й значіннє його.
10迦勒底 人在王面前回答說：「世上沒有人能將王所問的事說出來；因為沒有君王、大臣、掌權的向術士，或用法術的，或 迦勒底 人問過這樣的事。
10Халдеї ж відповіли цареві й промовили: Нема на сьвітї людини, котра б могла сказати те, чого вимагає царь, тим то нї один царь, великий і потужний не вимагав такого в жадного віщуна, ворожбита або Халдея;
11王所問的事甚難。除了不與世人同居的神明，沒有人在王面前能說出來。」
11Справа, якої царь вимагає, така трудна, що нїхто инший не може обявити її цареві, окрім богів, котрі не живуть поміж людьми.
12因此，王氣忿忿地大發烈怒，吩咐滅絕 巴比倫 所有的哲士。
12Царь розлютувався й розгнївався за це вельми й приказав вигубити всїх Вавилонських мудрецїв.
13於是命令發出，哲士將要見殺，人就尋找 但以理 和他的同伴，要殺他們。
13Як же вийшов сей приказ, щоб вбивати мудрецїв, шукали й Даниїла та його товаришів, щоб їх убити.
14王的護衛長 亞略 出來，要殺 巴比倫 的哲士， 但以理 就用婉言回答他，
14Тодї Даниїл обернувся розважливо й мудро до Аріоха, начальника над царськими прибічниками, що саме вийшов був убивати мудрецїв Вавилонських.
15向王的護衛長 亞略 說：「王的命令為何這樣緊急呢？」 亞略 就將情節告訴 但以理 。
15І спитав в Аріоха, що мав повагу в царя: чому такий жорстокий приказ від царя? Тодї Аріох оповів Даниїлові про всю справу.
16但以理 遂進去求王寬限，就可以將 夢的 講解告訴王。
16І ввійшов Даниїл та й упросив царя дати йому час, щоб він міг сказати значіннє сну.
17但以理 回到他的居所，將這事告訴他的同伴 哈拿尼雅 、 米沙利 、 亞撒利雅 ，
17Прийшовши до своєї господи, оповів Даниїл про се дїло Ананїї, Мисаїлові та Азарії, товаришам своїм,
18要他們祈求天上的上帝施憐憫，將這奧祕的事指明，免得 但以理 和他的同伴與 巴比倫 其餘的哲士一同滅亡。
18Щоб вони просили ласки в Бога небесного в сїй тайнї, щоб Даниїлові й його товаришам не загинути з иншими мудрецями Вавилонськими.
19這奧祕的事就在夜間異象中給 但以理 顯明， 但以理 便稱頌天上的上帝。
19І відкрита була тайна Даниїлові в нічному видиві, й славив Даниїл Бога небесного.
20但以理 說：「上帝的名是應當稱頌的！從亙古直到永遠，因為智慧能力都屬乎他。
20І промовив Даниїл: Нехай буде хвалене ймення Господнє від віку й до віку, бо в нього мудрість і сила;
21他改變時候、日期，廢王，立王，將智慧賜與智慧人，將知識賜與聰明人。
21Він змінює час і роки, скидає царів і настановлює царів, дає мудрість мудрим і розум розумним;
22他顯明深奧隱秘的事，知道暗中所有的，光明也與他同居。
22Він відкриває, що глибоко й закрите, він знає, що в темряві, і сьвітло пробуває з ним.
23我列祖的上帝啊，我感謝你，讚美你；因你將智慧才能賜給我，允准我們所求的，把王的事給我們指明。」
23Дякую тобі й славлю тебе, Боже батьків моїх, що обдарував мене мудрістю й силою, та відкрив менї те, про що ми благали тебе; бо ти відкрив нам цареву річ.
24於是， 但以理 進去見 亞略 ，就是王所派滅絕 巴比倫 哲士的，對他說：「不要滅絕 巴比倫 的哲士，求你領我到王面前，我要將 夢的 講解告訴王。」
24Після сього ввійшов Даниїл до Аріоха, котрому царь загадав повбивати мудрецїв Вавилонських, прийшов і сказав йому: Не вбивай мудрецїв Вавилонських; введи мене до царя, а я скажу, проти чого сон.
25亞略 就急忙將 但以理 領到王面前，對王說：「我在被擄的 猶大 人中遇見一人，他能將 夢的 講解告訴王。」
25Тодї Аріох без проволоки привів Даниїла до царя і сказав йому: Я знайшов між полоненими синами Юдеї чоловіка, що зможе сказати цареві, проти чого сон.
26王問稱為 伯提沙撒 的 但以理 說：「你能將我所做的夢和夢的講解告訴我嗎？」
26Царь сказав до Даниїла, що був названий Валтасаром: Чи справдї можеш ти сказати менї сон, що менї снився, та й проти чого він?
27但以理 在王面前回答說：「王所問的那奧祕事，哲士、用法術的、術士、觀兆的都不能告訴王，
27Даниїл відповів цареві й промовив: Тайни, про яку царь допитує, не здолїють цареві виявити нї мудрецї, нї чарівники, нї віщуни, нї ворожбити.
28只有一位在天上的上帝能顯明奧祕的事。他已將日後必有的事指示 尼布甲尼撒 王。你的夢和你在床上腦中的異象是這樣：
28Але є на небесах Бог, що відкриває тайни; він то й показав тобі, царю Навуходонозоре, що має статися в будучинї. Сон твій і видива голови твоєї на ліжку твойму були от-які:
29王啊，你在床上想到後來的事，那顯明奧祕事的主把將來必有的事指示你。
29Ти, царю, на постелї твоїй думав над тим, що колись станеться? а той, що відкриває тайни, показав тобі те, що колись настане.
30至於那奧祕的事顯明給我，並非因我的智慧勝過一切活人，乃為使王知道 夢的 講解和心裏的思念。
30А менї відкрита ся тайна справа не через те, наче б був мудрійший за всїх жиючих, а задля того, щоб цареві явним стало значіннє, та щоб ти взнав думки твого серця.
31「王啊，你夢見一個大像，這像甚高，極其光耀，站在你面前，形狀甚是可怕。
31Ти, царю, мав таке видиво: от, якийсь здоровенний бовван, — прездоровий був сей бовван, — у незвичайному блиску стояв перед тобою а страшна була в його подоба.
32這像的頭是精金的，胸膛和膀臂是銀的，肚腹和腰是銅的，
32У сього боввана була голова з щирого золота; груди в нього й руки в нього — з срібла, а черево в нього й бедра його — мідяні.
33腿是鐵的，腳是半鐵半泥的。
33Гомілки в нього залїзні, а ноги в нього по частї залїзні, по частї же глиняні.
34你觀看，見有一塊非人手鑿出來的石頭打在這像半鐵半泥的腳上，把腳砸碎；
34Ти бачив його доки камінь не відірвався від гори без помочі рук, вдарив у боввана, в залїзні та глиняні ноги його та й розбив їх.
35於是金、銀、銅、鐵、泥都一同砸得粉碎，成如夏天禾場上的糠詷，被風吹散，無處可尋。打碎這像的石頭變成一座大山，充滿天下。
35Тодї все разом подробилось: залїзо, глина, мідь, срібло й золото стали нїби порох на токах у лїтї, й вітер розвіяв їх, так що й слїду з них не зісталось; а камінь, що розбив боввана, зробився великою горою і сповнив усю землю.
36「這就是那夢；我們在王面前要講解那夢。
36Оце сон! Скажемо ж перед царем і те, що він значить:
37王啊，你是諸王之王。天上的上帝已將國度、權柄、能力、尊榮都賜給你。
37Ти, царю, — царь над царями, котрому Бог небесний дав царство, власть, силу й славу;
38凡世人所住之地的走獸，並天空的飛鳥，他都交付你手，使你掌管這一切。你就是那金頭。
38І всїх синів людських, де б вони нї жили, зьвірів земних і птаство піднебесне віддав він в твої руки й настановив тебе володарем над ними всїма, ти — ся золота голова!
39在你以後必另興一國，不及於你；又有第三國，就是銅的，必掌管天下。
39Після тебе настане друге царство, менше за твоє, а за тим ще трете царство, мідяне, котре заволодїє широко над землею.
40第四國，必堅壯如鐵，鐵能打碎剋制百物，又能壓碎一切，那國也必打碎壓制 列國 。
40А четверте царство буде міцне, як залїзо; бо як залїзо розбиває й торощить усе, так і воно розбиваючим усе залїзом буде дробити й торощити.
41你既見像的腳和腳指頭，一半是窯匠的泥，一半是鐵，那國將來也必分開。你既見鐵與泥攙雜，那國也必有鐵的力量。
41А що ти бачив ноги й палцї на ногах в одній частї з ганчарського черепа, а в одній частї з залїза, то царство буде роздїлене, й у ньому буде лиш трохи кріпкостї залїза, як се ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною.
42那腳指頭，既是半鐵半泥，那國也必半強半弱。
42І як палцї на ногах були в частї з залїза, а в частї з черепа, так і царство буде по частї міцне, а по частї крихке.
43你既見鐵與泥攙雜，那國民也必與各種人攙雜，卻不能彼此相合，正如鐵與泥不能相合一樣。
43А що ти бачив залїзо, змішане з ганчарською глиною, то се значиться, що вони змішаються через насїннє людське, але не зіллються обопільно, як залїзо не зливається з глиною.
44當那列王在位的時候，天上的上帝必另立一國，永不敗壞，也不歸別國的人，卻要打碎滅絕那一切國，這國必存到永遠。
44А по часах тих царств здвигне Бог небесний царство, котре повіки не розпадеться, та й се царство не перейде до другого народу; воно повалить і поторощить усї царства, а само стояти ме по віки вічні,
45你既看見非人手鑿出來的一塊石頭從山而出，打碎金、銀、銅、鐵、泥，那就是至大的上帝把後來必有的事給王指明。這夢準是這樣，這講解也是確實的。」
45Так як се ти бачив, що камінь одірваний був від гори не руками й подробив залїзо, мідь, глину, срібло й золото. Великий Бог показав сим цареві, що буде опісля. Се певний сон, та й виклад його вірний.
46當時， 尼布甲尼撒 王俯伏在地，向 但以理 下拜，並且吩咐人給他奉上供物和香品。
46Тодї царь Навуходонозор упав на лице своє й поклонився Даниїлові, й велїв принести йому подарунки й запашне кадило.
47王對 但以理 說：「你既能顯明這奧祕的事，你們的上帝誠然是萬神之神、萬王之主，又是顯明奧祕事的。」
47І промовив царь до Даниїла: Справдї Бог ваш є Бог над богами й Володарь над царями, котрий відкриває тайні річи, наколи ти міг відкрити цю тайну!
48於是王高抬 但以理 ，賞賜他許多上等禮物，派他管理 巴比倫 全省，又立他為總理，掌管 巴比倫 的一切哲士。
48Тодї підвисшив царь Даниїла й дав йому багато дорогих подарунків, і настановив його над усїм Вавилонським краєм і найвисшим начальником над усїма мудрецями Вавилонськими.
49但以理 求王，王就派 沙得拉 、 米煞 、 亞伯尼歌 管理 巴比倫 省的事務，只是 但以理 常在朝中侍立。
49Але Даниїл просив царя, і він настановив Седраха, Мисаха та Авденаго над справами краю Вавилонського, а сам Даниїл зістався на царському дворі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.