בְּרֵאשִׁית 15
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1אחר הדברים האלה היה דבר יהוה אל אברם במחזה לאמר אל תירא אברם אנכי מגן לך שכרך הרבה מאד׃
1Після того, як се сталось, було слово Господнє до Аврама у видїнню: Не бійсь, Авраме; я тобі щит, нагорода твоя велика буде вельми.
2ויאמר אברם אדני יהוה מה תתן לי ואנכי הולך ערירי ובן משק ביתי הוא דמשק אליעזר׃
2Рече ж Аврам: Владико Господе, що менї даси? одпускаюсь я бездїтен, а наслїдник моєї худоби сей Дамашчанець Елиєзер.
3ויאמר אברם הן לי לא נתתה זרע והנה בן ביתי יורש אתי׃
3І рече Аврам: Не дав єси менї потомства, дак раб моєї господи наслїдник мій буде.
4והנה דבר יהוה אליו לאמר לא יירשך זה כי אם אשר יצא ממעיך הוא יירשך׃
4І знов слово Господнє було до його і глаголе: Не буде він твоїм наслїдником, а той хто вийде з тебе, той буде наслїдник тобі.
5ויוצא אתו החוצה ויאמר הבט נא השמימה וספר הכוכבים אם תוכל לספר אתם ויאמר לו כה יהיה זרעך׃
5І вивів його з намета і рече: Позирни на небо та злїчи зорі, коли зможеш злїчити їх. І рече: Такі будуть потомки твої.
6והאמן ביהוה ויחשבה לו צדקה׃
6І поняв Аврам віри Господеві, і він полїчив йому те за праведність.
7ויאמר אליו אני יהוה אשר הוצאתיך מאור כשדים לתת לך את הארץ הזאת לרשתה׃
7Рече ж до його: Я Господь, що вивів тебе із Ура Халдейського, щоб оддати тобі землю сю в наслїддє, наслїдствовати.
8ויאמר אדני יהוה במה אדע כי אירשנה׃
8І рече: Владико Господе, почому знати му, що наслїдити му її?
9ויאמר אליו קחה לי עגלה משלשת ועז משלשת ואיל משלש ותר וגוזל׃
9Рече ж до його: Возьми менї телицю трилїтню, та козу трилїтню, та барана трохлїтка, та горлицю, та голубеня.
10ויקח לו את כל אלה ויבתר אתם בתוך ויתן איש בתרו לקראת רעהו ואת הצפר לא בתר׃
10Узяв же він усе те та й порозтинав пополам, і положив їх противолично одну частину до другої, а птиць не розтинав.
11וירד העיט על הפגרים וישב אתם אברם׃
11Злетїлося ж птаство на труп розтятий; Аврам же зганяв його.
12ויהי השמש לבוא ותרדמה נפלה על אברם והנה אימה חשכה גדלה נפלת עליו׃
12А як заходило соньце твердий сон обняв Аврама, і страх у темряві великий напав на його.
13ויאמר לאברם ידע תדע כי גר יהיה זרעך בארץ לא להם ועבדום וענו אתם ארבע מאות שנה׃
13І речено було до Аврама: Знаючи знай, що переселятись буде потомство в землю не свою, і підневолять його, і тїснити муть його чотири ста лїт.
14וגם את הגוי אשר יעבדו דן אנכי ואחרי כן יצאו ברכש גדול׃
14Народові ж тому, що йому будуть підневолені, дам присуд я, а потім ізийдуть геть із майном великим.
15ואתה תבוא אל אבתיך בשלום תקבר בשיבה טובה׃
15Ти ж одідеш до отцїв твоїх з упокоєм, і поховають тебе в старощах добрих.
16ודור רביעי ישובו הנה כי לא שלם עון האמרי עד הנה׃
16У четвертому ж родї вернуться сюди; не сповнились бо гріхи Аморіїв і досї.
17ויהי השמש באה ועלטה היה והנה תנור עשן ולפיד אש אשר עבר בין הגזרים האלה׃
17Як же було соньце на западї та згусла темрява тодї, наче піч задимувала, і поломя огняне пройшло між розтятими частинами.
18ביום ההוא כרת יהוה את אברם ברית לאמר לזרעך נתתי את הארץ הזאת מנהר מצרים עד הנהר הגדל נהר פרת׃
18У той день завітував Господь з Аврамом завіт, глаголючи: Потомству твойму дам землю сю від ріки Египецької до ріки великої, ріки Евфрата:
19את הקיני ואת הקנזי ואת הקדמני׃
19Кеніїв, і Кенесіїв, і Кедмоніїв,
20ואת החתי ואת הפרזי ואת הרפאים׃
20І Хетіїв, і Ферезіїв, і Рефаїв,
21ואת האמרי ואת הכנעני ואת הגרגשי ואת היבוסי׃
21І Аморіїв, і Кананеїв, і Гергесіїв, і Ебусеїв
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.