Ezekiel 19
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Moreover take thou up a lamentation for the princes of Israel,
1Ти ж заплач над князями Ізрайлевими,
2And say: Why did thy mother the lioness lie down among the lions, and bring up her whelps in the midst of young lions?
2Та й кажи: Що за левиця була в тебе мати! Між левами розлягалась, левчуків пестила.
3And she brought out one of her whelps, and he became a lion: and he learned to catch the prey, and to devour men.
3І згодувала одного зміж левчуків своїх, і став він левом, і навчивсь ловити здобич, та й пожерав людей.
4And the nations heard of him, and took him, but not without receiving wounds: and they brought him in chains into the land of Egypt.
4І прочули се народи та й спіймали його в яму, й в кайданах одвели в Египецьку землю.
5But she seeing herself weakened, and that her hope was lost, took one of her young lions, and set him up for a lion.
5І, пождавши, побачила, що марна визволу надїя, і взяла другого з левчуків своїх, та й зростила левом.
6And he went up and down among the lions, and became a lion: and he learned to catch the prey, and to devour men.
6І, ставши великим левом, почав він ходити поміж левами й навчивсь ловити здобич, людей пожерати.
7He learned to make widows, and to lay waste their cities: and the land became desolate, and the fulness thereof by the noise of his roaring.
7І опоганював вдовицї, й міста пустошив; і обезлюдїла земля та й усї осади її від реву його.
8And the nations Game together against him on every side out of the provinces, and they spread their net over him, in their wounds he was taken.
8Тодї встали на його народи із земель примежних та й розкинули на його сїтї свої і спіймали в яму.
9And they put him into a cage, they brought him in chains to the king of Babylon: and they cast him into prison, that his voice should no more be heard upon the mountains of Israel.
9І посадили його в клїтку й одвели в ланцюгах до царя Вавилонського; заперли в темницї, щоб не чути вже було реву його в Ізраїлї по горах.
10Thy mother is like a vine in thy blood planted by the water: her fruit and her branches have grown out of many waters.
10Мати твоя була, наче та виноградина, насаджена понад водою; була вроджайна, повна віття, від достатку води.
11And she hath strong rods to make sceptres for them that bear rule, and her stature was exalted among the branches: and she saw her height in the multitude of her branches.
11І виростали в неї прути кріпкі, хоч би й на скипетри володарів; і виросла вона високо й віттясто, та й виднїла далеко в гущинї пагонцїв своїх.
12But she was plucked up in wrath, and cast on the ground, and the burning wind dried up her fruit: her strong rods are withered, and dried up: the fire hath devoured her.
12Но в гнїву (Божому) вирвано її з коріннєм, і кинуто на землю, а вітер від сходу висушив плід її; повиривані, повсихали кріпкі пагонцї її; огонь пожер їх.
13And now she is transplanted into the desert, in a land not passable, and dry.
13А тепер її в пустиню пересадили, в суху, безводню землю.
14And a fire is gone out from a rod of her branches, which hath devoured her fruit: so that she now hath no strong rod, to be a sceptre of rulers. This is a lamentation, and it shall be for a lamentation.
14І вийшов огонь із пня галуззя її, пожер грони її, та й не зосталось у неї прутів кріпких на жезла царські. Оце та жалібна пісня, — вона й полишиться нею на плач.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.