Ezekiel 19
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Moreover, take thou up a lamentation for the princes of Israel,
1Ти ж заплач над князями Ізрайлевими,
2and say: How was thy mother a lioness; among lions she couched, in the midst of the young lions she reared her whelps!
2Та й кажи: Що за левиця була в тебе мати! Між левами розлягалась, левчуків пестила.
3And she brought up one of her whelps, he became a young lion; and he learned to catch the prey, he devoured men.
3І згодувала одного зміж левчуків своїх, і став він левом, і навчивсь ловити здобич, та й пожерав людей.
4Then the nations assembled against him, he was taken in their pit; and they brought him with hooks unto the land of Egypt.
4І прочули се народи та й спіймали його в яму, й в кайданах одвели в Египецьку землю.
5Now when she saw that she was disappointed, and her hope was lost, then she took another of her whelps, and made him a young lion.
5І, пождавши, побачила, що марна визволу надїя, і взяла другого з левчуків своїх, та й зростила левом.
6And he went up and down among the lions, he became a young lion; and he learned to catch the prey, he devoured men.
6І, ставши великим левом, почав він ходити поміж левами й навчивсь ловити здобич, людей пожерати.
7And he knew their castles, and laid waste their cities; and the land was desolate, and the fulness thereof, because of the noise of his roaring.
7І опоганював вдовицї, й міста пустошив; і обезлюдїла земля та й усї осади її від реву його.
8Then the nations cried out against him on every side from the provinces; and they spread their net over him, he was taken in their pit.
8Тодї встали на його народи із земель примежних та й розкинули на його сїтї свої і спіймали в яму.
9And they put him in a cage with hooks, and brought him to the king of Babylon; that they might bring him into strongholds, so that his voice should no more be heard upon the mountains of Israel.
9І посадили його в клїтку й одвели в ланцюгах до царя Вавилонського; заперли в темницї, щоб не чути вже було реву його в Ізраїлї по горах.
10Thy mother was like a vine, in thy likeness, planted by the waters; she was fruitful and full of branches by reason of many waters.
10Мати твоя була, наче та виноградина, насаджена понад водою; була вроджайна, повна віття, від достатку води.
11And she had strong rods to be sceptres for them that bore rule; and her stature was exalted among the thick branches, and she was seen in her height with the multitude of her tendrils.
11І виростали в неї прути кріпкі, хоч би й на скипетри володарів; і виросла вона високо й віттясто, та й виднїла далеко в гущинї пагонцїв своїх.
12But she was plucked up in fury, she was cast down to the ground, and the east wind dried up her fruit; her strong rods were broken off and withered, the fire consumed her.
12Но в гнїву (Божому) вирвано її з коріннєм, і кинуто на землю, а вітер від сходу висушив плід її; повиривані, повсихали кріпкі пагонцї її; огонь пожер їх.
13And now she is planted in the wilderness, in a dry and thirsty ground.
13А тепер її в пустиню пересадили, в суху, безводню землю.
14And fire is gone out of the rod of her branches, it hath devoured her fruit, so that there is in her no strong rod to be a sceptre to rule.' This is a lamentation, and it was for a lamentation.
14І вийшов огонь із пня галуззя її, пожер грони її, та й не зосталось у неї прутів кріпких на жезла царські. Оце та жалібна пісня, — вона й полишиться нею на плач.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.