Ezekiel 35
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Moreover the word of the LORD came unto me, saying:
1І надійшло до мене слово Господнє:
2'Son of man, set thy face against mount Seir, and prophesy against it,
2Сину чоловічий! поверни твій вид проти Сеїрських гір і пророкуй на них,
3and say unto it: Thus saith the Lord GOD: Behold, I am against thee, O mount Seir, and I will stretch out My hand against thee, and I will make thee most desolate.
3І скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, я — на тебе, Сеїр-горо, й простяг проти тебе руку мою й зроблю тебе безлюдною пустинею.
4I will lay thy cities waste, and thou shalt be desolate; and thou shalt know that I am the LORD.
4Городи твої оберну в розвалища а сама ти запустїєш, і спізнаєш, що я — Господь.
5Because thou hast had a hatred of old, and hast hurled the children of Israel unto the power of the sword in the time of their calamity, in the time of the iniquity of the end;
5Позаяк ти від віків ворогуєш проти Ізраїля, і оддавала його на меч в часї його нещастя і цїлковитої погибелї,
6therefore, as I live, saith the Lord GOD, I will prepare thee unto blood, and blood shall pursue thee; surely thou hast hated thine own blood, therefore blood shall pursue thee.
6За те, так певно, як живу я, говорить Господь Бог, оддам тебе на кров, і кровава помста буде вганяти за тобою; позаяк ти ненавидїла твою кров, то й кров буде вганяти за тобою.
7Thus will I make mount Seir most desolate, and cut off from it him that passeth through and him that returneth.
7І зроблю Сеїр-гору пусткою й безлюдною пустинею й повигублюю на нїй приходящого й вертаючого.
8And I will fill his mountains with his slain; in thy hills and in thy valleys and in all thy streams shall they fall that are slain with the sword.
8І сповню гори її побитими в неї; по узгіррях твоїх, по долинах твоїх і по всїх потоках твоїх падати муть побиті мечем.
9I will make thee perpetual desolations, and thy cities shall not return; and ye shall know that I am the LORD.
9Пусткою вічною зроблю тебе, й городи твої стояти муть безлюдні, і спізнаєте, що я — Господь Бог.
10Because thou hast said: These two nations and these two countries shall be mine, and we will possess it; whereas the LORD was there;
10Позаяк ти мовляла: Обидва отті народи й обі ті землї будуть моїми, й я посяду їх, дарма що там був Господь,
11therefore, as I live, saith the Lord GOD, I will do according to thine anger and according to thine envy, which thou hast used out of thy hatred against them; and I will make Myself known among them, when I shall judge thee.
11За те, так певно, як я живу, говорить Господь Бог, поступлю з тобою по мірі завзятя й завистї твоєї, що ти показала в твоїй ненавистї до них, і дам себе їм знати, як буду судити тебе.
12And thou shalt know that I the LORD have heard all thy blasphemies which thou hast spoken against the mountains of Israel, saying: They are laid desolate, they are given us to devour.
12І взнаєш, що я, Господь, чув усю злораду твою, яку ти виповідала про гори Ізрайлеві, приговорюючи: Пустинею лежать вони; нам оддано їх на пожир!
13And ye have magnified yourselves against Me with your mouth, and have multiplied your words against Me; I have heard it.
13І давали ви язику волю проти мене, уймали словами без міри честї моїй; я чув усе те.
14Thus saith the Lord GOD: When the whole earth rejoiceth, I will make thee desolate.
14Так говорить Господь Бог: На радість усїй землї вчиню тебе пустинею:
15As thou didst rejoice over the inheritance of the house of Israel, because it was desolate, so will I do unto thee; thou shalt be desolate, O mount Seir, and all Edom, even all of it; and they shall know that I am the LORD.
15Як ти втїшалась, коли пай дому Ізрайлевого запустїв, так я зроблю й з тобою: пустинею станеш ти, горо Сеїр, та й уся Ідумея, і зрозуміють, що я — Господь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.