3 Мойсея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І рече Господь Мойсейові:
1Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
2Промов до Арона й до синів його, щоб оглядно держали себе перед сьвятими приносами синів Ізрайлевих, що посьвячують для мене, та не зневажали імени сьвятинї моєї. Я Господь.
2„Ворбеште луй Аарон ши фиилор луй ка сэ се феряскэ де лукруриле сфинте, каре Ымь сунт ынкинате де копиий луй Исраел ши сэ ну нечинстяскэ Нумеле Меу чел сфынт. Еу сунт Домнул.
3Скажи їм: Хто б то нї був у ваших родах, кожен з насїння вашого, що приступати ме до сьвятощів, що посьвячують сини Ізрайлеві Господеві, а нечисть його буде на йому, викорениться душа та від лиця мого. Я Господь.
3Спуне-ле: ‘Орьче ом динтре урмаший воштри ши дин нямул востру каре се ва апропия де лукруриле сфинте пе каре ле ынкинэ Домнулуй копиий луй Исраел ши каре ва авя пе ел о некурэцие, омул ачела сэ фие нимичит динаинтя Мя. Еу сунт Домнул.
4І кожний з насїння Аронового прокаженний, або течивий, не їсти ме сьвятих приносів, аж стане чистим. А хто торкнеться такого, що через трупа став нечистим, або такого в кого стїкає насїннє;
4Орьче ом дин нямул луй Аарон каре ва авя лепрэ сау скурӂере де сэмынцэ сэ ну мэнынче дин лукруриле сфинте пынэ ну ва фи курат. Тот аша ши чел че се ва атинӂе де чинева спуркат прин атинӂеря де вреун морт, де чел че ва авя о лепэдаре де сэмынцэ ын сомн,
5Або хто торкнеться об повзаючу животину, через котру стане нечистим, або об чоловіка, через котрого стане нечистим від якої нечистоти, що на йому:
5чел че се ва атинӂе де о тырытоаре ши се ва спурка сау ун ом атинс де врео некурэцие оарекаре ши каре се ва фи фэкут некурат прин еа.
6Хто торкнеться об їх, нечистим стане до вечора; і неможна йому їсти сьвятого, але він мусить викупати тїло своє в водї.
6Чине се ва атинӂе де ачесте лукрурь ва фи некурат пынэ сяра; сэ ну мэнынче дин лукруриле сфинте декыт дупэ че ышь ва скэлда трупул ын апэ;
7А зайде соньце, то чистим стане; і можна йому потім їсти сьвяте, бо се хлїб його.
7дупэ асфинцитул соарелуй ва фи курат ши, ын урмэ, ва мынка дин лукруриле сфинте, кэч ачаста есте храна луй.
8Падла й що зьвір розідре, не їсти ме, щоб неопоганитись. Я Господь.
8Сэ ну мэнынче динтр-о витэ моартэ сау сфышиятэ, ка сэ ну се спурче ку еа. Еу сунт Домнул.
9І сповняти муть повелїння мої, щоб не взяти на себе гріха і не вмерти за те, що зневажять їх. Я Господь, що сьвятить їх.
9Сэ пэзяскэ порунчиле Меле, ка сэ ну-шь я педяпса пентру пэкатул лор ши сэ ну моарэ пентру кэ ау нечинстит лукруриле сфинте. Еу сунт Домнул, каре ый сфинцеск.
10І нїякий приходень не їсти ме сьвятого; хто в комірни в сьвященника або наймит його, неможна йому їсти сьвятого.
10Ничун стрэин сэ ну мэнынче дин лукруриле сфинте; чел че локуеште ла ун преот ка оаспете ши чел токмит ку зиуа сэ ну мэнынче дин лукруриле сфинте.
11А коли сьвященник купить раба за срібло, можна йому їсти з того; і ті, що родились у домівцї його, можуть їсти.
11Дар робул кумпэрат де преот ку прец де арӂинт ва путя сэ мэнынче, тот аша ши чел нэскут ын каса луй; ей сэ мэнынче дин храна луй.
12І коли дочка сьвященника буде за приходнем, то не їсти ме жертви, сьвятого приношення.
12Фата унуй преот мэритатэ дупэ ун стрэин сэ ну мэнынче дин лукруриле сфинте адусе жертфэ прин ридикаре.
13Коли ж дочка сьвященника повдовіє чи розведеться з чоловіком, і дїтей в неї нема, і вернулась вона в домівку батька свого, як замолоду, батьківський хлїб їй можна їсти. Нїякому ж приходневі не можна їсти його.
13Дар фата унуй преот каре ва фи рэмас вэдувэ сау деспэрцитэ де бэрбат, фэрэ сэ айбэ копий, ши каре се ва ынтоарче ын каса татэлуй сэу, ка атунч кынд ера фатэ, ва путя сэ мэнынче дин храна татэлуй ей. Дар ничун стрэин сэ ну мэнынче дин еа.
14І коли хто ненароком зʼість сьвятого, нехай до його надбавить пятину того тай оддасть сьвященникові вкупі з сьвятим.
14Дакэ ун ом мэнынкэ динтр-ун лукру сфынт фэрэ сэ баӂе де сямэ, сэ дя преотулуй прецул лукрулуй сфынт, адэугынд ынкэ о чинчиме ла ел.
15І нехай нїхто не зневажає нїчого сьвятого в синів Ізрайлевих, що приносять Господеві.
15Преоций сэ ну нечинстяскэ лукруриле сфинте адусе де копиий луй Исраел, пе каре ле-ау адус ей Домнулуй ка жертфэ прин ридикаре;
16І сим робом не беруть на душу гріха, що їдять сьвятощі їх. Я бо Господь, що осьвячую їх.
16ей вор фаче сэ апесе астфел асупра лор пэкатул де каре с-ар фаче виноваць мынкынд дин лукруриле сфинте: кэч Еу сунт Домнул, каре ый сфинцеск.’”
17І рече Господь Мойсейові:
17Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
18Промов до Арона й до синів його і до всїх синів Ізрайлевих, і скажи їм: Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв в Ізраїлї, що приносити ме жертву свою, чи по якій обітницї своїй, чи по добрій волї приносять дари Господеві на всепаленнє,
18„Ворбеште луй Аарон ши фиилор луй ши тутурор копиилор луй Исраел ши спуне-ле: ‘Орьче ом дин каса луй Исраел сау динтре стрэиний дин Исраел каре ва адуче о ардере-де-тот Домнулуй, фие пентру ымплиниря уней журуинце, фие ка дар де бунэвое,
19То, щоб залюбки було воно прийнято, треба приносити без скази, самця із скотини чи з овечок чи з кіз.
19сэ я о парте бэрбэтяскэ фэрэ кусур дин бой, мей сау капре, пентру ка жертфа сэ фие примитэ.
20Нїчого, що має хибу, не приносити мете його; бо не буде на благоволеннє Боже про вас.
20Сэ ну адучець ничуна каре сэ айбэ вреун кусур, кэч н-ар фи примитэ.
21І хто приносить жертву мирну Господеві, щоб сповнити обітницю, чи то приніс добровільний, із скоту або з овечок: без скази мусять бути про благоволеннє; не має бути жадної хиби в йому.
21Дакэ ун ом адуче Домнулуй дин бой сау дин ой о жертфэ де мулцумире, фие пентру ымплиниря уней журуинце, фие ка дар де бунэвое, вита пентру жертфэ сэ фие фэрэ кусур, ка сэ фие примитэ; сэ н-айбэ ничун кусур ын еа.
22Слїпого або зраненого, або надвереженого, або таке, що болячки в його, або коростявого, або паршивого, такої животини не приносити мете Господеві і не подавати мете їх на огняну жертву на жертівник.
22Сэ н-адучець ничуна каре сэ фие оарбэ, слутэ сау чунтитэ, каре сэ айбэ бубе, рые сау печинӂине; дин ачестя сэ н-адучець пе алтар ка жертфэ мистуитэ де фок ынаинтя Домнулуй.
23А бика або барана, в якого один член або за довгий або за короткий, такого можна тобі принести як дар добровільний; але на обітницю не годиться таке.
23Ка дар де бунэвое, вей путя сэ жертфешть ун боу сау ун мел ку ун мэдулар пря лунг сау пря скурт, дар, ка дар пентру ымплиниря уней журуинце, ну ва фи примит.
24І животини, в якої яйцї роздавлені або розбиті, або вирвані або вирізані, не приносити мете Господеві, і в землї вашій не чинїте такого.
24Сэ н-адучець Домнулуй ун добиток ку боашеле фрынте, стрикате, смулсе сау тэяте; сэ ну-л адучець ка жертфэ ын цара воастрэ.
25І з рук чужениць не приносити мете хлїб Бога вашого зо всього того; бо на всьому тому надвереженнє і сказа їх; не будуть вони у благоволеннє Боже про вас.
25Нич сэ ну луаць де ла стрэин вреунул дин ачесте добитоаче ка сэ-л адучець ка мынкаре Думнезеулуй востру, кэч сунт слуците, ау метехне, ши н-ар фи примите.’”
26І рече Господь до Мойсея, кажучи:
26Домнул а зис луй Мойсе:
27Теля, чи ягня, чи козля, як вродиться, так нехай пробуде сїм день при матері своїй; а з восьмого дня і потім буде залюбки на жертву всепалення Господеві.
27„Вицелул, мелул сау едул, дупэ наштере, сэ май рэмынэ шапте зиле ку мама са ши апой, де ла а опта зи ынаинте, ва фи примит сэ фие адус Домнулуй ка жертфэ мистуитэ де фок.
28Чи то буде корова, чи вівця, не будете заколювати її одного дня разом з маленьким її.
28Вака, оая сау капра сэ н-о ынжунгияць ка жертфэ ын ачеяшь зи ку фэтул ей.
29І як приносити мете жертву подячну Господеві, то приносїть її так, щоб була Богу залюбки про вас:
29Кынд вець адуче Домнулуй о жертфэ де мулцумире, с-о адучець аша ка сэ фие примитэ.
30Того самого дня треба зʼїсти її; не зоставляйте нїчого до ранку. Я Господь.
30Вита сэ се мэнынче ын ачеяшь зи; сэ ну лэсаць нимик дин еа пынэ а доуа зи диминяца. Еу сунт Домнул.
31І пильнуйте заповідей моїх і сповняйте їх. Я Господь.
31Сэ пэзиць порунчиле Меле ши сэ ле ымплиниць. Еу сунт Домнул.
32І не зневажати мете імені сьвятого мого, щоб сьвятим бути менї серед синів Ізрайлевих. Я Господь, що сьвятить вас,
32Сэ ну нечинстиць Нумеле Меу чел сфынт, ка сэ фиу сфинцит ын мижлокул копиилор луй Исраел. Еу сунт Домнул, каре вэ сфинцеск
33Що вивів вас із Египецької землї, щоб бути вам Богом. Я Господь.
33ши каре в-ам скос дин цара Еӂиптулуй, ка сэ фиу Думнезеул востру. Еу сунт Домнул.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.