3 Мойсея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І рече Господь Мойсейові:
1And the LORD spake unto Moses, saying,
2Промов до Арона й до синів його, щоб оглядно держали себе перед сьвятими приносами синів Ізрайлевих, що посьвячують для мене, та не зневажали імени сьвятинї моєї. Я Господь.
2Speak unto Aaron and to his sons, that they separate themselves from the holy things of the children of Israel, and that they profane not my holy name in those things which they hallow unto me: I am the LORD .
3Скажи їм: Хто б то нї був у ваших родах, кожен з насїння вашого, що приступати ме до сьвятощів, що посьвячують сини Ізрайлеві Господеві, а нечисть його буде на йому, викорениться душа та від лиця мого. Я Господь.
3Say unto them, Whosoever he be of all your seed among your generations, that goeth unto the holy things, which the children of Israel hallow unto the LORD , having his uncleanness upon him, that soul shall be cut off from my presence: I am the LORD .
4І кожний з насїння Аронового прокаженний, або течивий, не їсти ме сьвятих приносів, аж стане чистим. А хто торкнеться такого, що через трупа став нечистим, або такого в кого стїкає насїннє;
4What man soever of the seed of Aaron is a leper, or hath a running issue; he shall not eat of the holy things, until he be clean. And whoso toucheth any thing that is unclean by the dead, or a man whose seed goeth from him;
5Або хто торкнеться об повзаючу животину, через котру стане нечистим, або об чоловіка, через котрого стане нечистим від якої нечистоти, що на йому:
5Or whosoever toucheth any creeping thing, whereby he may be made unclean, or a man of whom he may take uncleanness, whatsoever uncleanness he hath;
6Хто торкнеться об їх, нечистим стане до вечора; і неможна йому їсти сьвятого, але він мусить викупати тїло своє в водї.
6The soul which hath touched any such shall be unclean until even, and shall not eat of the holy things, unless he wash his flesh with water.
7А зайде соньце, то чистим стане; і можна йому потім їсти сьвяте, бо се хлїб його.
7And when the sun is down, he shall be clean, and shall afterward eat of the holy things; because it is his food.
8Падла й що зьвір розідре, не їсти ме, щоб неопоганитись. Я Господь.
8That which dieth of itself, or is torn with beasts , he shall not eat to defile himself therewith: I am the LORD .
9І сповняти муть повелїння мої, щоб не взяти на себе гріха і не вмерти за те, що зневажять їх. Я Господь, що сьвятить їх.
9They shall therefore keep mine ordinance, lest they bear sin for it, and die therefore, if they profane it: I the LORD do sanctify them.
10І нїякий приходень не їсти ме сьвятого; хто в комірни в сьвященника або наймит його, неможна йому їсти сьвятого.
10There shall no stranger eat of the holy thing: a sojourner of the priest, or an hired servant, shall not eat of the holy thing.
11А коли сьвященник купить раба за срібло, можна йому їсти з того; і ті, що родились у домівцї його, можуть їсти.
11But if the priest buy any soul with his money, he shall eat of it, and he that is born in his house: they shall eat of his meat.
12І коли дочка сьвященника буде за приходнем, то не їсти ме жертви, сьвятого приношення.
12If the priest’s daughter also be married unto a stranger, she may not eat of an offering of the holy things.
13Коли ж дочка сьвященника повдовіє чи розведеться з чоловіком, і дїтей в неї нема, і вернулась вона в домівку батька свого, як замолоду, батьківський хлїб їй можна їсти. Нїякому ж приходневі не можна їсти його.
13But if the priest’s daughter be a widow, or divorced, and have no child, and is returned unto her father’s house, as in her youth, she shall eat of her father’s meat: but there shall no stranger eat thereof.
14І коли хто ненароком зʼість сьвятого, нехай до його надбавить пятину того тай оддасть сьвященникові вкупі з сьвятим.
14¶ And if a man eat of the holy thing unwittingly, then he shall put the fifth part thereof unto it, and shall give it unto the priest with the holy thing.
15І нехай нїхто не зневажає нїчого сьвятого в синів Ізрайлевих, що приносять Господеві.
15And they shall not profane the holy things of the children of Israel, which they offer unto the LORD ;
16І сим робом не беруть на душу гріха, що їдять сьвятощі їх. Я бо Господь, що осьвячую їх.
16Or suffer them to bear the iniquity of trespass, when they eat their holy things: for I the LORD do sanctify them.
17І рече Господь Мойсейові:
17¶ And the LORD spake unto Moses, saying,
18Промов до Арона й до синів його і до всїх синів Ізрайлевих, і скажи їм: Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв в Ізраїлї, що приносити ме жертву свою, чи по якій обітницї своїй, чи по добрій волї приносять дари Господеві на всепаленнє,
18Speak unto Aaron, and to his sons, and unto all the children of Israel, and say unto them, Whatsoever he be of the house of Israel, or of the strangers in Israel, that will offer his oblation for all his vows, and for all his freewill offerings, which they will offer unto the LORD for a burnt offering;
19То, щоб залюбки було воно прийнято, треба приносити без скази, самця із скотини чи з овечок чи з кіз.
19Ye shall offer at your own will a male without blemish, of the beeves, of the sheep, or of the goats.
20Нїчого, що має хибу, не приносити мете його; бо не буде на благоволеннє Боже про вас.
20But whatsoever hath a blemish, that shall ye not offer: for it shall not be acceptable for you.
21І хто приносить жертву мирну Господеві, щоб сповнити обітницю, чи то приніс добровільний, із скоту або з овечок: без скази мусять бути про благоволеннє; не має бути жадної хиби в йому.
21And whosoever offereth a sacrifice of peace offerings unto the LORD to accomplish his vow, or a freewill offering in beeves or sheep, it shall be perfect to be accepted; there shall be no blemish therein.
22Слїпого або зраненого, або надвереженого, або таке, що болячки в його, або коростявого, або паршивого, такої животини не приносити мете Господеві і не подавати мете їх на огняну жертву на жертівник.
22Blind, or broken, or maimed, or having a wen, or scurvy, or scabbed, ye shall not offer these unto the LORD , nor make an offering by fire of them upon the altar unto the LORD .
23А бика або барана, в якого один член або за довгий або за короткий, такого можна тобі принести як дар добровільний; але на обітницю не годиться таке.
23Either a bullock or a lamb that hath any thing superfluous or lacking in his parts, that mayest thou offer for a freewill offering; but for a vow it shall not be accepted.
24І животини, в якої яйцї роздавлені або розбиті, або вирвані або вирізані, не приносити мете Господеві, і в землї вашій не чинїте такого.
24Ye shall not offer unto the LORD that which is bruised, or crushed, or broken, or cut; neither shall ye make any offering thereof in your land.
25І з рук чужениць не приносити мете хлїб Бога вашого зо всього того; бо на всьому тому надвереженнє і сказа їх; не будуть вони у благоволеннє Боже про вас.
25Neither from a stranger’s hand shall ye offer the bread of your God of any of these; because their corruption is in them, and blemishes be in them: they shall not be accepted for you.
26І рече Господь до Мойсея, кажучи:
26¶ And the LORD spake unto Moses, saying,
27Теля, чи ягня, чи козля, як вродиться, так нехай пробуде сїм день при матері своїй; а з восьмого дня і потім буде залюбки на жертву всепалення Господеві.
27When a bullock, or a sheep, or a goat, is brought forth, then it shall be seven days under the dam; and from the eighth day and thenceforth it shall be accepted for an offering made by fire unto the LORD .
28Чи то буде корова, чи вівця, не будете заколювати її одного дня разом з маленьким її.
28And whether it be cow or ewe, ye shall not kill it and her young both in one day.
29І як приносити мете жертву подячну Господеві, то приносїть її так, щоб була Богу залюбки про вас:
29And when ye will offer a sacrifice of thanksgiving unto the LORD , offer it at your own will.
30Того самого дня треба зʼїсти її; не зоставляйте нїчого до ранку. Я Господь.
30On the same day it shall be eaten up; ye shall leave none of it until the morrow: I am the LORD .
31І пильнуйте заповідей моїх і сповняйте їх. Я Господь.
31Therefore shall ye keep my commandments, and do them: I am the LORD .
32І не зневажати мете імені сьвятого мого, щоб сьвятим бути менї серед синів Ізрайлевих. Я Господь, що сьвятить вас,
32Neither shall ye profane my holy name; but I will be hallowed among the children of Israel: I am the LORD which hallow you,
33Що вивів вас із Египецької землї, щоб бути вам Богом. Я Господь.
33That brought you out of the land of Egypt, to be your God: I am the LORD .
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.