3 Мойсея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1І рече Господь Мойсейові:
1The LORD spoke to Moses, saying,
2Промов до Арона й до синів його, щоб оглядно держали себе перед сьвятими приносами синів Ізрайлевих, що посьвячують для мене, та не зневажали імени сьвятинї моєї. Я Господь.
2“Tell Aaron and his sons to separate themselves from the holy things of the children of Israel, which they make holy to me, and that they not profane my holy name. I am the LORD.
3Скажи їм: Хто б то нї був у ваших родах, кожен з насїння вашого, що приступати ме до сьвятощів, що посьвячують сини Ізрайлеві Господеві, а нечисть його буде на йому, викорениться душа та від лиця мого. Я Господь.
3“Tell them, ‘If anyone of all your offspring throughout your generations approaches the holy things which the children of Israel make holy to the LORD, having his uncleanness on him, that soul shall be cut off from before me. I am the LORD.
4І кожний з насїння Аронового прокаженний, або течивий, не їсти ме сьвятих приносів, аж стане чистим. А хто торкнеться такого, що через трупа став нечистим, або такого в кого стїкає насїннє;
4“‘Whoever of the offspring of Aaron is a leper or has a discharge shall not eat of the holy things until he is clean. Whoever touches anything that is unclean by the dead, or a man who has a seminal emission,
5Або хто торкнеться об повзаючу животину, через котру стане нечистим, або об чоловіка, через котрого стане нечистим від якої нечистоти, що на йому:
5or whoever touches any creeping thing by which he may be made unclean, or a man from whom he may become unclean, whatever uncleanness he has—
6Хто торкнеться об їх, нечистим стане до вечора; і неможна йому їсти сьвятого, але він мусить викупати тїло своє в водї.
6the person that touches any such shall be unclean until the evening, and shall not eat of the holy things unless he bathes his body in water.
7А зайде соньце, то чистим стане; і можна йому потім їсти сьвяте, бо се хлїб його.
7When the sun is down, he shall be clean; and afterward he shall eat of the holy things, because it is his bread.
8Падла й що зьвір розідре, не їсти ме, щоб неопоганитись. Я Господь.
8He shall not eat that which dies of itself or is torn by animals, defiling himself by it. I am the LORD.
9І сповняти муть повелїння мої, щоб не взяти на себе гріха і не вмерти за те, що зневажять їх. Я Господь, що сьвятить їх.
9“‘They shall therefore follow my commandment, lest they bear sin for it and die in it, if they profane it. I am the LORD who sanctifies them.
10І нїякий приходень не їсти ме сьвятого; хто в комірни в сьвященника або наймит його, неможна йому їсти сьвятого.
10“‘No stranger shall eat of the holy thing: a foreigner living with the priests, or a hired servant, shall not eat of the holy thing.
11А коли сьвященник купить раба за срібло, можна йому їсти з того; і ті, що родились у домівцї його, можуть їсти.
11But if a priest buys a slave, purchased by his money, he shall eat of it; and those who are born in his house shall eat of his bread.
12І коли дочка сьвященника буде за приходнем, то не їсти ме жертви, сьвятого приношення.
12If a priest’s daughter is married to an outsider, she shall not eat of the heave offering of the holy things.
13Коли ж дочка сьвященника повдовіє чи розведеться з чоловіком, і дїтей в неї нема, і вернулась вона в домівку батька свого, як замолоду, батьківський хлїб їй можна їсти. Нїякому ж приходневі не можна їсти його.
13But if a priest’s daughter is a widow, or divorced, and has no child, and has returned to her father’s house as in her youth, she may eat of her father’s bread; but no stranger shall eat any of it.
14І коли хто ненароком зʼість сьвятого, нехай до його надбавить пятину того тай оддасть сьвященникові вкупі з сьвятим.
14“‘If a man eats something holy unwittingly, then he shall add the fifth part of its value to it, and shall give the holy thing to the priest.
15І нехай нїхто не зневажає нїчого сьвятого в синів Ізрайлевих, що приносять Господеві.
15The priests shall not profane the holy things of the children of Israel, which they offer to the LORD,
16І сим робом не беруть на душу гріха, що їдять сьвятощі їх. Я бо Господь, що осьвячую їх.
16and so cause them to bear the iniquity that brings guilt when they eat their holy things; for I am the LORD who sanctifies them.’”
17І рече Господь Мойсейові:
17The LORD spoke to Moses, saying,
18Промов до Арона й до синів його і до всїх синів Ізрайлевих, і скажи їм: Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв в Ізраїлї, що приносити ме жертву свою, чи по якій обітницї своїй, чи по добрій волї приносять дари Господеві на всепаленнє,
18“Speak to Aaron, and to his sons, and to all the children of Israel, and say to them, ‘Whoever is of the house of Israel, or of the foreigners in Israel, who offers his offering, whether it is any of their vows or any of their free will offerings, which they offer to the LORD for a burnt offering:
19То, щоб залюбки було воно прийнято, треба приносити без скази, самця із скотини чи з овечок чи з кіз.
19that you may be accepted, you shall offer a male without defect, of the bulls, of the sheep, or of the goats.
20Нїчого, що має хибу, не приносити мете його; бо не буде на благоволеннє Боже про вас.
20But you shall not offer whatever has a defect, for it shall not be acceptable for you.
21І хто приносить жертву мирну Господеві, щоб сповнити обітницю, чи то приніс добровільний, із скоту або з овечок: без скази мусять бути про благоволеннє; не має бути жадної хиби в йому.
21Whoever offers a sacrifice of peace offerings to the LORD to accomplish a vow, or for a free will offering of the herd or of the flock, it shall be perfect to be accepted. It shall have no defect.
22Слїпого або зраненого, або надвереженого, або таке, що болячки в його, або коростявого, або паршивого, такої животини не приносити мете Господеві і не подавати мете їх на огняну жертву на жертівник.
22You shall not offer what is blind, is injured, is maimed, has a wart, is festering, or has a running sore to the LORD, nor make an offering by fire of them on the altar to the LORD.
23А бика або барана, в якого один член або за довгий або за короткий, такого можна тобі принести як дар добровільний; але на обітницю не годиться таке.
23Either a bull or a lamb that has any deformity or lacking in his parts, that you may offer for a free will offering; but for a vow it shall not be accepted.
24І животини, в якої яйцї роздавлені або розбиті, або вирвані або вирізані, не приносити мете Господеві, і в землї вашій не чинїте такого.
24You must not offer to the LORD that which has its testicles bruised, crushed, broken, or cut. You must not do this in your land.
25І з рук чужениць не приносити мете хлїб Бога вашого зо всього того; бо на всьому тому надвереженнє і сказа їх; не будуть вони у благоволеннє Боже про вас.
25You must not offer any of these as the bread of your God from the hand of a foreigner, because their corruption is in them. There is a defect in them. They shall not be accepted for you.’”
26І рече Господь до Мойсея, кажучи:
26The LORD spoke to Moses, saying,
27Теля, чи ягня, чи козля, як вродиться, так нехай пробуде сїм день при матері своїй; а з восьмого дня і потім буде залюбки на жертву всепалення Господеві.
27“When a bull, a sheep, or a goat is born, it shall remain seven days with its mother. From the eighth day on it shall be accepted for the offering of an offering made by fire to the LORD.
28Чи то буде корова, чи вівця, не будете заколювати її одного дня разом з маленьким її.
28Whether it is a cow or ewe, you shall not kill it and its young both in one day.
29І як приносити мете жертву подячну Господеві, то приносїть її так, щоб була Богу залюбки про вас:
29“When you sacrifice a sacrifice of thanksgiving to the LORD, you shall sacrifice it so that you may be accepted.
30Того самого дня треба зʼїсти її; не зоставляйте нїчого до ранку. Я Господь.
30It shall be eaten on the same day; you shall leave none of it until the morning. I am the LORD.
31І пильнуйте заповідей моїх і сповняйте їх. Я Господь.
31“Therefore you shall keep my commandments, and do them. I am the LORD.
32І не зневажати мете імені сьвятого мого, щоб сьвятим бути менї серед синів Ізрайлевих. Я Господь, що сьвятить вас,
32You shall not profane my holy name, but I will be made holy among the children of Israel. I am the LORD who makes you holy,
33Що вивів вас із Египецької землї, щоб бути вам Богом. Я Господь.
33who brought you out of the land of Egypt, to be your God. I am the LORD.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.