3 Мойсея 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І рече Господь Мойсейові:
1Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
2Промов до синів Ізрайлевих та скажи до них: Се сьвята Господнї, що обявите їх зборами сьвятими; мої празники, такі:
2„Ворбеште копиилор луй Исраел ши спуне-ле: ‘Ятэ сэрбэториле Домнулуй, пе каре ле вець вести ка адунэрь сфинте, ятэ сэрбэториле Меле:
3Шість день можна вам робити дїло, а семого дня субота на спочинок, сьвятий збір. Нїякого дїла не робити мете. Спочинок се про Господа по всїх осадах ваших.
3Шасе зиле сэ лукраць, дар зиуа а шаптя есте Сабатул, зиуа де одихнэ, ку о адунаре сфынтэ. Сэ ну фачець ничо лукраре ын тимпул ей: есте Сабатул Домнулуй ын тоате локуинцеле воастре.
4Ось сьвята Господнї, сьвяті збори, що будете скликати їх призначеного часу:
4Ятэ сэрбэториле Домнулуй, ку адунэрь сфинте, пе каре ле вець вести ла времуриле лор хотэрыте.
5Первого місяця, на чотирнайцятий день місяця, між двома вечорами, паска Господеві.
5Ын луна ынтый, ын а пайспрезечя зи а луний, ынтре челе доуэ серь, вор фи Паштеле Домнулуй.
6А на пятнайцятий день того ж місяця сьвято опрісноків Господеві; сїм день опрісноки їсти мете.
6Ши ын а чинчспрезечя зи а луний ачестея, ва фи Сэрбэтоаря Азимилор ын чинстя Домнулуй; шапте зиле сэ мынкаць азиме.
7На первий день сьвяті збори будуть у вас. Нїякої роботи не робити мете.
7Ын зиуа ынтый, сэ авець о адунаре сфынтэ: атунч сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ.
8Та приносити мете огняну жертву Господеві сїм день; на семий день сьвяті збори, нїякої роботи не робити мете.
8Шапте зиле сэ адучець Домнулуй жертфе мистуите де фок. Ын зиуа а шаптя сэ фие о адунаре сфынтэ: атунч сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ.’”
9І рече Господь Мойсейові: Промов до синів Ізрайлевих і кажи до них:
9Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
10Як прийдете в землю, що я оддаю вам, і жати мете жниво її, так мусите подавати снопа первоплоду жнива вашого сьвященникові;
10„Ворбеште копиилор луй Исраел ши спуне-ле: ‘Кынд вець интра ын цара пе каре в-о дау ши кынд вець сечера семэнэтуриле, сэ адучець преотулуй ун сноп, ка пыргэ а сечеришулуй востру.
11І принесе він снопа перед Господом, щоб залюбки прийнято від вас; на другий день після суботи принесе він його.
11Ел сэ леӂене снопул ынтр-о парте ши ынтр-алта ынаинтя Домнулуй, ка сэ фие примит: преотул сэ-л леӂене ынтр-о парте ши ынтр-алта, а доуа зи дупэ Сабат.
12І дня того, як будете приносити снопа, мусите жертвувати ягня без скази, однолїтка на всепаленнє Господеві,
12Ын зиуа кынд вець легэна снопул, сэ адучець, ка ардере-де-тот Домнулуй, ун мел де ун ан фэрэ кусур;
13І хлїбну жертву його: дві десятинї ефи муки, змішаної з олїєю; огняна жертва Господеві, пахощі любі; і жертву ливну його: вина четвертину гина.
13сэ адэугаць ла ел доуэ зечимь де ефэ дин флоаря фэиний фрэмынтатэ ку унтделемн, ка дар де мынкаре мистуит де фок, де ун мирос плэкут Домнулуй, ши сэ адучець о жертфэ де бэутурэ де ун сферт де хин де вин.
14Нї хлїба, нї зерна піджареного, нї зерна сирого не їсти мете до того самого дня, поки не принесете жертівного дару Богу вашому: Устав се віковічний в родах ваших в усїх осадах ваших.
14Сэ ну мынкаць нич пыне, нич спиче прэжите сау писате пынэ ын зиуа ачаста, кынд вець адуче ун дар де мынкаре Думнезеулуй востру. Ачаста есте о леӂе вешникэ пентру урмаший воштри, ын тоате локуриле ын каре вець локуи.
15І будете лїчити собі від другого дня послї суботи, від того дня, як принесли снопа в жертву гойдану, сїм повних тижнїв.
15Де а доуа зи дупэ Сабат, дин зиуа кынд вець адуче снопул ка сэ фие легэнат ынтр-о парте ши ынтр-алта, сэ нумэраць шапте сэптэмынь ынтреӂь.
16До другого дня послї семої суботи відлїчите собі пятьдесять днїв; та й принесете нову хлїбну жертву Господеві.
16Сэ нумэраць чинчзечь де зиле, пынэ ын зиуа каре вине дупэ ал шаптеля Сабат, ши атунч сэ адучець Домнулуй ун ноу дар де мынкаре.
17Із осад ваших подасьте два хлїби на гойдану жертву; із двох десятин ефи муки пшеничної вони будуть, квашеними спечені будуть; як первоплід Господеві.
17Сэ адучець дин локуинцеле воастре доуэ пынь, ка сэ фие легэнате ынтр-о парте ши ынтр-алта; сэ фие фэкуте ку доуэ зечимь де ефэ дин флоаря фэиний ши коапте ку алуат: ачестя сунт челе динтый роаде пентру Домнул.
18І принесете з хлїбом семеро ягнят без скази однолїтків, та бичка одного, та два барани, на огняну жертву Господеві будуть вони, та жертву хлїбну і жертву ливну до них: огняна жертва, любі пахощі Господеві.
18Афарэ де ачесте пынь, сэ адучець ка ардере-де-тот Домнулуй шапте мей де ун ан, фэрэ кусур, ун вицел ши дой бербечь; сэ адэугаць ла ей дарул де мынкаре ши жертфа де бэутурэ обишнуите, ка дар де мынкаре мистуит де фок, де ун мирос плэкут Домнулуй.
19І принесете козла одного на жертву за гріх та двоє ягнят однолїтків на жертву мирну.
19Сэ адучець ши ун цап, ка жертфэ де испэшире, ши дой мей де ун ан, ка жертфэ де мулцумире.
20І сьвященник принесе їх з первоплодом хлїбним та з двома ягнятами як жертву гойдану перед Господом; сьвяте вони будуть Господеві про сьвященника.
20Преотул сэ леӂене ачесте добитоаче ынтр-о парте ши ынтр-алта ка дар легэнат ынаинтя Домнулуй, ымпреунэ ку пыня адусэ ка пыргэ ши ку чей дой мей: еле сэ фие ынкинате Домнулуй ши сэ фие але преотулуй.
21І обявите того ж самого дня, сьвяті збори будуть в вас. Нїякої роботи не робити мете. Установа віковічня в усїх осадах ваших.
21Ын ачеяшь зи, сэ вестиць сэрбэтоаря ши сэ авець о адунаре сфынтэ: атунч сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ. Ачаста есте о леӂе вешникэ пентру урмаший воштри, ын тоате локуриле ын каре вець локуи.
22І як збираєте жниво в своїй землї, так не дожинати меш країв поля твого, і колоссє, що попадає, не збирати меш. Убогому та захожому зоставиш їх. Я Господь, Бог ваш.
22Кынд вей сечера семэнэтуриле дин цара воастрэ, сэ лашь несечерат ун колц дин кымпул тэу ши сэ ну стрынӂь че рэмыне де пе урма сечерэторилор. Сэ лашь сэракулуй ши стрэинулуй ачесте спиче. Еу сунт Домнул Думнезеул востру.’”
23І рече Господь Мойсейові:
23Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
24Промов до синів Ізрайлевих і скажи: Місяця семого, на первий день місяця, мусить у вас бути відпочинок, споминки гуку рогового, сьвятий збір.
24„Ворбеште копиилор луй Исраел ши спуне-ле: ‘Ын луна а шаптя, ын чя динтый зи а луний, сэ авець о зи де одихнэ, веститэ ку сунет де трымбице, ши о адунаре сфынтэ.
25Нїякої роботи не будете робити, а приносити огняні жертви Господеві.
25Атунч сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ ши сэ адучець Домнулуй жертфе мистуите де фок.’”
26І рече Господь Мойсейові:
26Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
27А десятий день того семого місяця буде день премирення. Сьвяті збори будуть у вас, і будете впокорювати душі ваші й приносити огняні жертви Господеві.
27„Ын зиуа а зечя а ачестей а шаптя лунь, ва фи Зиуа Испэширий: атунч сэ авець о адунаре сфынтэ, сэ вэ смериць суфлетеле ши сэ адучець Домнулуй жертфе мистуите де фок.
28І нїякої роботи не робити мете в той самий день; бо се день премирення, щоб робити покуту за вас перед Господом, Богом вашим.
28Сэ ну фачець ничо лукраре ын зиуа ачея, кэч есте Зиуа Испэширий, кынд требуе фэкутэ испэшире пентру вой ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй востру.
29Тим же то всяка душа, що не впокорювати меться того дня, викорениться зміж люду свого.
29Орьчине ну се ва смери ын зиуа ачея ва фи нимичит дин попорул луй.
30І всяка душа, що робити ме яке б то нї було дїло в той день, викореню ту душу зміж люду її.
30Пе орьчине ва фаче ын зиуа ачея врео лукраре оарекаре, ыл вой нимичи дин мижлокул попорулуй луй.
31Нїякого дїла не робити мете: установа віковічна в роди ваші по всїх осадах ваших.
31Сэ ну фачець ничо лукраре атунч. Ачаста есте о леӂе вешникэ пентру урмаший воштри, ын тоате локуриле ын каре вець локуи.
32Суботою на спочинок він буде в вас, і будете впокорювати душі ваші; з вечора девятого дня того місяця, від вечора до вечора, будете сьвяткувати соботу вашу.
32Ачаста сэ фие пентру вой о зи де Сабат, о зи де одихнэ, ши сэ вэ смериць суфлетеле ын зиуа ачаста; дин сяра зилей а ноуа пынэ ын сяра урмэтоаре, сэ прэзнуиць Сабатул востру.”
33І рече Господь Мойсейові:
33Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
34Промов до синів Ізрайлевих і скажи: На пятнайцятий день сего місяця семого сьвято кучок, сїм день Господеві.
34„Ворбеште копиилор луй Исраел ши спуне-ле: ‘Ын а чинчспрезечя зи а ачестей а шаптя лунь, ва фи Сэрбэтоаря Кортурилор ын чинстя Домнулуй, тимп де шапте зиле.
35Первого дня сьвяті збори. Нїякої роботи не робити мете.
35Ын зиуа ынтый сэ фие о адунаре сфынтэ: сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ ын тимпул ей.
36Сїм день приносити мете огняну жертву Господеві; восьмого дня будуть сьвяті збори, і принесете огняну жертву Господеві: се сьвяточні сходини, не робити мете жадної роботи.
36Тимп де шапте зиле, сэ адучець Домнулуй жертфе мистуите де фок. А опта зи, сэ авець о адунаре сфынтэ ши сэ адучець Домнулуй жертфе мистуите де фок; ачаста сэ фие о адунаре де сэрбэтоаре: сэ ну фачець ничо лукраре де слугэ ын тимпул ей.
37Се празники Господнї, що звати мете сьвятими зборами, щоб приносити огняні жертви Господеві, жертву всепалення і жертву хлїбну, жертву заколену і ливну, кожне свого дня:
37Ачестя сунт сэрбэториле Домнулуй, ын каре вець вести адунэрь сфинте, ка сэ се адукэ Домнулуй жертфе мистуите де фок, ардерь-де-тот, дарурь де мынкаре, жертфе де вите ши жертфе де бэутурэ, фиекаре лукру ла зиуа хотэрытэ.
38Опріч собіт Господнїх, і опріч приносів ваших, та й опріч усїх обітниць ваших, і опріч добровільних дарів ваших, що даєте Господеві.
38Афарэ де ачаста, сэ пэзиць Сабателе Домнулуй ши сэ вэ адучець даруриле воастре Домнулуй, сэ адучець тоате жертфеле фэкуте пентру ымплиниря уней журуинце ши тоате даруриле воастре фэкуте де бунэвое.
39А на пятнайцятий день семого місяця, як позбираєте вроджай із землї, сьвяткувати мете сьвято Господнє сїм день; у первий день буде відпочинок і в восьмий день відпочинок.
39Ын а чинчспрезечя зи а луний ачестея а шаптя, кынд вець стрынӂе роаделе цэрий, сэ прэзнуиць о сэрбэтоаре ын чинстя Домнулуй, тимп де шапте зиле: чя динтый зи сэ фие о зи де одихнэ ши а опта сэ фие тот о зи де одихнэ.
40І поберете собі віття з гарного дерева, гілля пальмового, і гілля широколистого дерева, та вербового, що понад бурчаками, і веселити метесь перед Господом, Богом вашим, сїм день.
40Ын зиуа ынтый сэ луаць поаме дин помий чей фрумошь, рамурь де финичь, рамурь де копачь стуфошь ши де сэлчий де рыу ши сэ вэ букураць ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй востру шапте зиле.
41І сьвяткувати мете се сьвято Господеві сїм день що року: установа віковічня в роди ваші; семого місяця сьвяткувати мете се.
41Ын фиекаре ан сэ прэзнуиць сэрбэтоаря ачаста ын чинстя Домнулуй, тимп де шапте зиле. Ачаста есте о леӂе вешникэ пентру урмаший воштри. Ын луна а шаптя с-о прэзнуиць.
42У кучках жити мете сїм день; кожен землянин Ізраїльський жити ме в кучках;
42Шапте зиле сэ локуиць ын кортурь; тоць бэштинаший дин Исраел сэ локуяскэ ын кортурь,
43Про те, щоб знали роди ваші, що в кучках оселив я синів Ізрайлевих, як вивів їх з Египецької землї. Я Господь, Бог ваш.
43пентру ка урмаший воштри сэ штие кэ ам фэкут пе копиий луй Исраел сэ локуяскэ ын кортурь, дупэ че й-ам скос дин цара Еӂиптулуй. Еу сунт Домнул Думнезеул востру.’”
44І обявив Мойсей сьвята Господнї перед синами Ізрайлевими.
44Аша а спус Мойсе копиилор луй Исраел каре сунт сэрбэториле Домнулуй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.