Иозея 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Як же дочувсь про се Евин, царь Асорський, післав він посли до Йобаба, царя Мадонського, та до царя Симронського, та до царя Ахсафського,
1Иабин, ымпэратул Хацорулуй, аузинд де ачесте лукрурь, а тримис соль ла Иобаб, ымпэратул Мадонулуй, ла ымпэратул Шимронулуй, ла ымпэратул Акшафулуй,
2Та до царів, що царювали на півночі у нагірній землї та в степу на полуднє від Киннарота, на поділлї, і в Нафот-Дорі понад морем,
2ла ымпэраций каре ерау ла мязэноапте де мунте, ын кымпия де ла мязэзи де Кинерет, ын вале ши пе ынэлцимиле Дорулуй ла апус,
3До Канаанїїв на схід сонця і на захід сонця, до Аморіїв, Гетіїв, Ферезіїв та Евузіїв у гори, і до Гетїїв, попід Гермонам в землї Массифі.
3канааницилор де ла рэсэрит ши де ла апус, аморицилор, хетицилор, ферезицилор, иебусицилор ын мунте ши хевицилор ла поалеле Хермонулуй, ын цара Мицпа.
4І виступили вони з усїма потугами своїми, така сила народу, така лїчба їх, як піску на морському березї, і вельми багато коней та колесниць (возів).
4Ау ешит ей ши тоате оштириле лор ымпреунэ ку ей, алкэтуинд ун попор фэрэ нумэр, ка нисипул каре есте пе марӂиня мэрий, ши авынд кай ши каре ын фоарте маре нумэр.
5І всї ті царі, змовившись один з одним, двинули та й отаборились укупі при водах Меромських, щоб ударити на Ізраїля.
5Тоць ымпэраций ачештя ау хотэрыт ун лок де ынтылнире ши ау венит де ау тэбэрыт ымпреунэ ла апеле Мером, ка сэ лупте ымпотрива луй Исраел.
6І рече Господь Йозейові: Не лякайсь їх: завтра о сїй добі всї вони лежати муть перед синами Ізраїля; коням же їх поперерізуй жили а колесницї їх попали огнем.
6Домнул а зис луй Иосуа: „Ну те теме де ей, кэч мыне, пе время ачаста, ый вой да бэтуць пе тоць ынаинтя луй Исраел. Каилор сэ ле тай винеле пичоарелор, яр кареле лор сэ ле арзь ын фок.”
7От і напав їх Ісус з усією боєвою потугою своєю несподївано на Мером водах, та й кинувсь на них.
7Иосуа ку тоць оамений луй де рэзбой ау венит пе неаштептате песте ей ла апеле Мером ши с-ау нэпустит ын мижлокул лор.
8І подав їх Господь в руки Ізрайлитян, і били вони їх і гнали їх до Сидону великого і до Мисрефот-Маїму і до Мицфи-долини на схід сонця, і перебили їх так, що не втїк нїхто.
8Домнул й-а дат ын мыниле луй Исраел; ей й-ау бэтут ши й-ау урмэрит пынэ ла Сидонул чел маре, пынэ ла Мисрефот-Маим ши пынэ ын валя Мицпа ла рэсэрит; й-ау бэтут фэрэ сэ ласе сэ скапе вреунул.
9І розправивсь із ними Ісус так, як повелїв йому Господь: коням їх поперерізував жили а боєві колесницї їх попалив.
9Иосуа ле-а фэкут кум ый спусесе Домнул: каилор ле-а тэят винеле пичоарелор, яр кареле лор ле-а арс ын фок.
10Того ж часу, повернувши Йозуа, опанував Асор, і вбив царя його; бо Асор та був перше головою усїм містам в цїм царстві.
10Ла ынтоарчере ши ын ачелашь тимп, Иосуа а луат Хацорул ши а трекут прин сабие пе ымпэратул луй. Хацорул ера май ынаинте капитала тутурор ачестор ымпэрэций.
11І побили вони всїх людей, що там були, кинувши на їх проклін: нїщо живе не зосталось там, а самий Асор пустили димом.
11Ау трекут прин аскуцишул сабией ши ау нимичит ку десэвыршире пе тоць чей че се гэсяу ын ел: н-а рэмас нимик дин че авя суфларе де вяцэ ши ау пус фок Хацорулуй.
12І загорнув Йозуа під свою руку всї городи царів тих вкупі з їх царями, та й поруйнував, і розпростер проклін на них, як повелїв Мойсей, раб Господень.
12Иосуа а луат, де асеменя, тоате четэциле ымпэрацилор ачелора, ши пе тоць ымпэраций лор й-а трекут прин аскуцишул сабией ши й-а нимичит ку десэвыршире, кум порунчисе Мойсе, робул Домнулуй.
13Тільки ті міста, що стояли на вижинах, тих не пустили Ізрайлитяне димом, Асор же спалив Ісус.
13Дар Исраел н-а арс ничуна дин четэциле ашезате пе дялурь, афарэ нумай де Хацор, каре а фост арсэ де Иосуа.
14А ввесь луп із тих городів і скотину, позабірали сини Ізраїля собі; усїх же людей побили і повикоренювали, не лишаючи нїкого в живих.
14Копиий луй Исраел ау пэстрат пентру ей тоатэ прада четэцилор ачелора ши вителе, дар ау трекут прин аскуцишул сабией пе тоць оамений, пынэ й-ау нимичит, фэрэ сэ ласе чева дин че аре суфларе де вяцэ.
15Як заповідав Господь рабові свойму Мойсейові, так заповідав Мойсей Йозейові, і так учинив Йозей не опустивши з того нї слова, що Господь заповідав Мойсейові.
15Иосуа а ымплинит порунчиле дате де Домнул робулуй Сэу Мойсе ши де Мойсе луй Иосуа; н-а лэсат нимик неымплинит дин тот че порунчисе луй Мойсе Домнул.
16І оттак загорнув Йозуа всю горішню землю, всю полуденну країну, і всю Гозен-землю, і поділлє й степ, і гору Ізрайлеву і те поділлє, що до неї тяглося,
16Астфел, Иосуа а луат тоатэ цара ачаста, мунтеле, тоатэ партя де мязэзи, тоатэ цара Госен, валя, кымпия, мунтеле луй Исраел ши вэиле луй,
17Від гори Халак, що тягнесь до Сеїру, аж до Баал-Гаду в Ливанській долинї під Ермоном; і всїх царів позавойовував та й повбивав.
17де ла мунтеле чел плешув каре се ыналцэ спре Сеир пынэ ла Баал-Гад, ын валя Либанулуй, ла поалеле мунтелуй Хермон. А луат пе тоць ымпэраций лор, й-а бэтут ши й-а оморыт.
18Довго воював Йозуа з усїма сими царями.
18Рэзбоюл пе каре л-а пуртат Иосуа ымпотрива тутурор ачестор ымпэраць а цинут мултэ време.
19Не було нї одного міста, щоб мирно піддалось Ізрайлитянам, окрім Гевіїв, осадників Габаонських: всї завоювали вони оружньою силою;
19Н-а рэмас ничо четате каре сэ фи фэкут паче ку копиий луй Исраел, афарэ де хевиць, каре локуяу ын Габаон; пе тоате ле-ау луат прин луптэ.
20Було бо се від Господа, що закаменив серця їх так, щоб вони одважувались на війну з Ізраїльом, щоб розпростирано на них проклін без милосердя і викоренювано їх, як заповідав Господь Мойсейові.
20Кэч Домнул а ынгэдуит ка попоареле ачеля сэ-шь ымпетряскэ инима ши сэ лупте ымпотрива луй Исраел, пентру ка Исраел сэ ле нимичяскэ ку десэвыршире, фэрэ сэ айбэ милэ де еле, ши сэ ле нимичяскэ, дупэ кум порунчисе луй Мойсе Домнул.
21Того ж часу двинув Ісус та й повибивав Енакіїв по горах у Гебронї, Давирі, в Анаві, по всїх горах Юдиних та Ізрайлевих; з містами їх, і розпростирав Йозуа на них проклін.
21Ын ачелашь тимп, Иосуа а порнит ши а нимичит пе анакимь, дин мунтеле Хебронулуй, дин Дебир, дин Анаб, дин тот мунтеле луй Иуда ши дин тот мунтеле луй Исраел; Иосуа й-а нимичит ку десэвыршире, ымпреунэ ку четэциле лор.
22Не зосталос нї одного з Енакіїв у займищі синів Ізрайлевих; тільки в Газї, в Гетї та в Азотї задержавсь останок їх.
22Н-ау рэмас делок анакимь ын цара копиилор луй Исраел; н-ау рэмас декыт ла Газа, ла Гат ши ла Асдод.
23І опанував Йозуа всю землю, як се Господь заповідав Мойсейові, і віддав її в наслїддє Ізрайлитянам поглядом на їх дїленицю по поколїннях їх. І опочила земля од війни.
23Иосуа а пус стэпынире деч пе тоатэ цара, потривит ку тот че спусесе луй Мойсе Домнул. Ши Иосуа а дат-о де моштенире луй Исраел, фиекэруя й-а дат партя луй, дупэ семинцииле лор. Апой цара с-а одихнит де рэзбой.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.