Иозея 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Та сини Ізрайлеві прогрішились велико, бо взяли з заклятого: Ахан син Хармія, сина Сабдїєвого, сина Зариного, поколїння Юдиного, взяв із заклятого, і запалав гнїв Господень проти синів Ізраїля.
1Копиий луй Исраел ау пэкэтуит ку привире ла лукруриле дате спре нимичире. Акан, фиул луй Карми, фиул луй Забди, фиул луй Зерах, дин семинция луй Иуда, а луат дин лукруриле дате спре нимичире. Ши Домнул С-а апринс де мыние ымпотрива копиилор луй Исраел.
2Саме тодї послав Йозей людей у Гай поблизу Бет-Авена, на схід сонця від Бетеля, та й наказав їм: Ідїте в ту країну на розглядини. І пійшли люде на розглядини, та й розгледїли Гай.
2Иосуа а тримис дин Иерихон ниште бэрбаць ла Ай, каре есте лынгэ Бет-Авен, ла рэсэрит де Бетел. Ши ле-а зис: „Суици-вэ ши искодиць цара.” Ши оамений ачея с-ау суит ши ау искодит четатя Ай.
3Вернулись тодї до Йозея та й оповідають йому: Не треба йти туди всїм народом, а нехай би пішло чоловіка зо дві чи зо три тисячі та й підневолять той Гай. Шкода тобі ввесь люд наш трудити, бо їх там омаль.
3С-ау ынторс ла Иосуа ши й-ау спус: „Деӂяба май фачь сэ май мяргэ тот попорул; доуэ сау трей мий де оамень вор ажунӂе ка сэ баць четатя Ай; ну остени тот попорул, кэч оамений ачея сунт пуцинь ла нумэр.”
4От і пійшло туди людей тисяч ізо три чоловіка, та вони повтїкали з бою перед Гаянами.
4Апроапе трей мий де оамень ау порнит, дар ау луат-о ла фугэ динаинтя оаменилор дин Ай.
5І побили з них Гаяне з трийцять і шість чоловіка, вганяли за ними зперед городських ворот аж до Себариму, і били втїкаючих з узгіря; тодї потаяло у народу серце і взялось водою.
5Оамений дин Ай ле-ау оморыт апроапе трейзечь ши шасе де оамень; й-ау урмэрит де ла поартэ пынэ ла Шебарим ши й-ау бэтут ла вале. Попорул а рэмас ынкременит ши ку инима моале ка апа.
6Йозуа роздер одежу на собі та й упав ниць перед ковчегом Господнїм, і лежав аж до вечора, він і громадські мужі в Ізраїлї, і посипали собі землею голови.
6Иосуа шь-а сфышият хайнеле ши с-а арункат ку фаца ла пэмынт пынэ сяра ынаинтя кивотулуй Домнулуй, ел ши бэтрыний луй Исраел, ши шь-ау пресэрат капул ку цэрынэ.
7І рече Ісус: Ой Господи Боже: чи на те ж перевів єси людей сих через Йордань, щоб нас подати Аморіям на поталу? Ой коли б ми були наважились осїстись по тім боцї Йорданї!
7Иосуа а зис: „Ах! Доамне Думнезеуле, пентру че ай трекут пе попорул ачеста Йорданул, ка сэ не дай ын мыниле аморицилор ши сэ не прэпэдешть? Де ам фи штиут сэ рэмынем де чялалтэ парте а Йорданулуй!
8Тільки ж бо я благаю тебе, Господи, навчи, що маю казати після того, як Ізрайлитяне мусїли втїкати перед своїми ворогами?
8Дар, Доамне, че вой зиче дупэ че Исраел а дат досул ынаинтя врэжмашилор луй?
9Як почують про се Канаанії та й усї осадники землї сієї, так обсядуть нас навкруги, та й викоренять імя наше з землї. Що ж ти вчиниш тодї про твоє велике імя?
9Канааниций ши тоць локуиторий цэрий вор афла; не вор ынконжура ши не вор штерӂе нумеле де пе пэмынт. Ши че вей фаче Ту Нумелуй Тэу челуй маре?”
10Господь же відказав Йозейові: Устань! Про що се лежиш на твойму лицї?
10Домнул а зис луй Иосуа: „Скоалэ-те! Пентру че стай кулкат астфел пе фаца та?
11Ізраїль провинив; переступив мій заповіт, що я заповідав їм, та й присвоїли собі щось із проклятого. Сим робом учинили вони злодїйство, а й надто ще вкрадене сховали між своїм посудом.
11Исраел а пэкэтуит; ау кэлкат легэмынтул Меу пе каре ли л-ам дат, ау луат дин лукруриле дате спре нимичире, ле-ау фурат ши ау минцит ши ле-ау аскунс принтре лукруриле лор.
12От через що не здолїли сини Ізрайлеві встояти перед своїми ворогами, а мусїли перед своїми ворогами навтеки втїкати: бо й сами під прокляттє підпали. Тим же то не буду я з вами довше аж поти, покіль проклятих не вигубите зміж себе.
12Де ачея копиий луй Исраел ну пот сэ цинэ пепт врэжмашилор лор: вор да досул ын фаца врэжмашилор лор, кэч сунт даць спре нимичире; Еу ну вой май фи ку вой дакэ ну нимичиць че есте дат спре нимичире дин мижлокул востру.
13До дїла! осьвяти люд і повели: Дбайте про те, щоб на завтра були чисті: бо так сказав Господь, Бог Ізрайлїв: Прокляте у тебе Ізраїлю! Тим не здолїєш встояти перед ворогами твоїми, докіль не звернеш від себе те, що передане проклонові.
13Скоалэ-те, сфинцеште попорул. Спуне-ле: ‘Сфинцици-вэ пентру мыне. Кэч аша зиче Домнул Думнезеул луй Исраел: «Ын мижлокул тэу есте ун лукру дат спре нимичире, Исраеле; ну вей путя сэ ций пепт врэжмашилор тэй пынэ ну вець скоате лукрул дат спре нимичире дин мижлокул востру.
14Про се ж то завтра рано вранцї нехай приходять сюди поколїння за поколїннєм, і те поколїннє, которе зазначить Господь через жереб, те нехай приступає по племенам, а котре племя вкаже Господь, те нехай приступає родинами; котору ж родину зазначить Господь, та нехай приступає по одинцю, чоловік за чоловіком.
14Сэ вэ апропияць мыне диминяцэ дупэ семинцииле воастре; ши семинция пе каре о ва арэта Домнул прин сорць се ва апропия пе фамилий, ши фамилия пе каре о ва арэта Домнул прин сорць се ва апропия пе касе, ши каса пе каре о ва арэта Домнул прин сорць се ва апропия пе бэрбаць.
15Того ж, котрий піймається на заклятій річі, нехай спалять живцем з усїм його майном: бо переступив заповіт Господень і вчинив погань в Ізраїлї.
15Чине ва фи арэтат прин сорць кэ а луат дин че ера дат спре нимичире ва фи арс ын фок, ел ши тот че есте ал луй, пентру кэ а кэлкат легэмынтул Домнулуй ши а фэкут о мишелие ын Исраел.»’”
16Оце ж назавтра вранцї повелїв Йозуа приступати поколїннє за поколїннєм, і показалось поколїннє Юдине.
16Иосуа с-а скулат дис-де-диминяцэ ши а апропият пе Исраел, дупэ семинцииле луй, ши а фост арэтатэ прин сорць семинция луй Иуда.
17Тодї звелїв приступати племенам Юдиним, і зазначено племя Зарине. Тодї звелїв приступати родинї Зариній, і зазначено родину Сабдїєву.
17А апропият фамилииле луй Иуда ши а фост арэтатэ прин сорць фамилия луй Зерах. А апропият фамилия луй Зерах пе касе ши а фост арэтатэ прин сорць каса луй Забди.
18Тодї вже звелїв приступати родинї чоловік за чоловіком, та й зазначено Ахана, сина Хармієвого, сина Сабдїєвого, сина Зариного, із поколїння Юдиного.
18А апропият каса луй Забди пе бэрбаць ши а фост арэтат прин сорць Акан, фиул луй Карми, фиул луй Забди, фиул луй Зерах, дин семинция луй Иуда.
19І сказав тодї Йозей Аханові: Сину мій, ушануй Господа, Бога Ізрайлевого, та й признайся, і скажи менї, що вчинив єси; не втаюй передо мною нїчого!
19Иосуа а зис луй Акан: „Фиуле, дэ славэ Домнулуй Думнезеулуй луй Исраел, мэртурисеште ши спуне-мь че ай фэкут, ну-мь аскунде нимик.”
20І відказав Ахан Йозейові і каже: Справдї я провинив проти Господа, Бога Ізрайлевого, те й те вчинив:
20Акан а рэспунс луй Иосуа ши а зис: „Есте адевэрат кэ ам пэкэтуит ымпотрива Домнулуй Думнезеулуй луй Исраел, ши ятэ че ам фэкут.
21Побачив я між лупом гарне убраннє Синеарське та дві сотнї сиклів срібла та золотий язик вагою в пятьдесять сиклів. Полакомивсь на се, узяв тайкома, і воно в мене закопане в землї в мойму наметї, а срібло під ним насподї.
21Ам вэзут ын прадэ о манта фрумоасэ де Шинеар, доуэ суте де сикли де арӂинт ши о плакэ де аур ын греутате де чинчзечь де сикли; ле-ам пофтит ши ле-ам луат; ятэ, сунт аскунсе ын пэмынт ын мижлокул кортулуй меу ши арӂинтул есте пус суб еле.”
22Послав тодї Ісус посланцї, і побігли вони до намету, аж воно так: сховано в наметї в його, а срібло насподї.
22Иосуа а тримис ниште оамень, каре ау алергат ын корт, ши ятэ кэ лукруриле ерау аскунсе ын кортул луй Акан ши арӂинтул ера суб еле.
23І взяли вони все те з намету та й принесли до Ісуса і до всїх Ізрайлитян, та й положили перед Господом.
23Ле-ау луат дин мижлокул кортулуй, ле-ау адус луй Иосуа ши тутурор копиилор луй Исраел ши ле-ау пус ынаинтя Домнулуй.
24Йозей же узяв Ахана Зариненка, срібло, убраннє і золотий прут, і синів його, й дочки, воли його, осли й вівцї і намет його, і все майно його, і попровадили їх і все на Ахор-долину.
24Иосуа ши тот Исраелул, ымпреунэ ку ел, ау луат пе Акан, фиул луй Зерах, арӂинтул, мантауа, плака де аур, пе фиий ши фийчеле луй Акан, боий луй, мэгарий, оиле, кортул луй ши тот че ера ал луй ши й-ау суит ын валя Акор.
25І промовив тодї Йозуа: Про що довів єси нас до недолї? Тепер подасть тебе в недолю Господь. І побили його каміннєм усї Ізрайлитяне, та й попалили побитих, і наметали на них каміннє.
25Иосуа а зис: „Пентру че не-ай ненорочит? Ши пе тине те ва ненорочи Домнул азь.” Ши тот Исраелул й-а учис ку петре. Й-ау арс ын фок, й-ау учис ку петре
26І насипано над ним високу могилу камяну, що стоїть там й по сей день. Господь же оебернувся від завзятого гнїва свого. Тим прозивається те врочище Ахор-долина й по сей день.
26ши ау ридикат песте Акан ун морман маре де петре, каре се веде пынэ ын зиуа де азь. Ши Домнул С-а ынторс дин юцимя мынией Луй. Дин причина ачестей ынтымплэрь с-а дат пынэ ын зиуа де азь локулуй ачелуя нумеле де валя Акор.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.