1 Петра 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,
1Rid yourselves, therefore, of all malice, deceit, hypocrisy, envy, and slander.
2яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасеннє;
2Like newborn babies, crave pure spiritual milk, so that by it you may grow up in your salvation,
3коли покушали, що благий Господь.
3now that you have tasted that the Lord is good.
4Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,
4As you come to Him, the living stone, rejected by men but chosen and precious in God’s sight,
5і самі, яко живе каміннє, будуйте дім духовний, сьвященство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.
5you also, like living stones, are being built into a spiritual house to be a holy priesthood, offering spiritual sacrifices acceptable to God through Jesus Christ.
6Тим то й стоїть в писанню: „Ось, кладу в Сионї угольний, камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся.‟
6For it stands in Scripture: “See, I lay in Zion a stone, a chosen and precious cornerstone; and the one who believes in Him will never be put to shame.”
7Оце ж вам віруючим, — дорогий, неслухняним же „камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, — камінь спотикання і скеля поблазнї‟;
7To you who believe, then, this stone is precious. But to those who do not believe, “The stone the builders rejected has become the cornerstone,”
8і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.
8and, “A stone of stumbling and a rock of offense.” They stumble because they disobey the word—and to this they were appointed.
9Ви ж — рід вибраний, царське сьвященство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;
9But you are a chosen people, a royal priesthood, a holy nation, a people for God’s own possession, to proclaim the virtues of Him who called you out of darkness into His marvelous light.
10ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.
10Once you were not a people, but now you are the people of God; once you had not received mercy, but now you have received mercy.
11Любі, молю, як чужосторонцїв і прохожих, ухилятись від тїлесного хотїння, котре воює проти душі,
11Beloved, I urge you, as foreigners and exiles, to abstain from the desires of the flesh, which war against your soul.
12і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходїїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.
12Conduct yourselves with such honor among the Gentiles that, though they slander you as evildoers, they may see your good deeds and glorify God on the day He visits us.
13Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,
13Submit yourselves for the Lord’s sake to every human institution, whether to the king as the supreme authority,
14чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворцям.
14or to governors as those sent by him to punish those who do wrong and to praise those who do right.
15Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,
15For it is God’s will that by doing good you should silence the ignorance of foolish men.
16яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.
16Live in freedom, but do not use your freedom as a cover-up for evil; live as servants of God.
17Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.
17Treat everyone with high regard: Love the brotherhood of believers, fear God, honor the king.
18Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.
18Servants, submit yourselves to your masters with all respect, not only to those who are good and gentle, but even to those who are unreasonable.
19Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.
19For if anyone endures the pain of unjust suffering because he is conscious of God, this is to be commended.
20Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.
20How is it to your credit if you are beaten for doing wrong and you endure it? But if you suffer for doing good and you endure it, this is commendable before God.
21На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;
21For to this you were called, because Christ also suffered for you, leaving you an example, that you should follow in His footsteps:
22котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;
22“He committed no sin, and no deceit was found in His mouth.”
23котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;
23When they heaped abuse on Him, He did not retaliate; when He suffered, He made no threats, but entrusted Himself to Him who judges justly.
24котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого „ранами сцїлились‟.
24He Himself bore our sins in His body on the tree, so that we might die to sin and live to righteousness. “By His stripes you are healed.”
25Були бо ви, як вівцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.
25For “you were like sheep going astray,” but now you have returned to the Shepherd and Overseer of your souls.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.