Жудекэторий 17
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ера ун ом дин мунтеле луй Ефраим, нумит Мика.
1Був один чоловік на горі Ефраїм, на імя Миха.
2Ел а зис мамей сале: „Чей о мие о сутэ де сикли де арӂинт каре ци с-ау луат ши пентру каре ай блестемат кяр ын аузул урекилор меле, арӂинтул ачеста есте ын мыниле меле, еу ыл луасем.” Ши мама са а зис: „Бинекувынтат сэ фие фиул меу де Домнул!”
2Сей промовив до матері своєї: Одинайцять сот срібних сиклів, що вкрадено в тебе, і ти при менї вирекла проклін, сї гроші в мене в схованцї: я взяв їх; тепер же верну їх. І відказала мати йому: Нехай тебе благословить господь, сину мій!
3Ел а дат ынапой мамей сале чей о мие о сутэ де сикли де арӂинт; ши мама са а зис: „Ынкин ку мына мя арӂинтул ачеста Домнулуй, ка сэ фак ку ел фиулуй меу ун кип чоплит ши ун кип турнат; ши, астфел, ци-л вой да ынапой.”
3От і вернув він матері одинайцять сот. Мати ж його каже: Я хочу їх присьвятити господеві й на благо синові мойму обернути, на те, щоб із них зробити вирізуваного і виливаного ідола.
4Ел а дат арӂинтул ынапой мамей сале. Мама са а луат доуэ суте де сикли де арӂинт ши а дат арӂинтул ла арӂинтар, каре а фэкут дин ел ун кип чоплит ши ун кип турнат. Кипуриле ау фост адусе ын каса луй Мика.
4Але він вернув таки срібло матері своїй, а мати взяла двістї срібних секлів та й оддала золотареві, а той зробив з них вирізуваного і виливаного божка, і находивсь він у дому Михи.
5Мика ачеста авя о касэ а луй Думнезеу; а фэкут ун ефод ши терафимь ши а сфинцит пе унул дин фиий луй ка преот.
5А був у Михи (окремо) дім для божища. І зробив Миха ефод і терафим і посьвятив одного сина свого, щоб служив йому за сьвященника.
6Ын время ачея, ну ера ымпэрат ын Исраел. Фиекаре фэчя че-й плэчя.
6Того часу не було князя в Ізраїлї, і кожен чинив, що здавалось йому доладнїм.
7Ера ун тынэр ын Бетлеемул луй Иуда, дин фамилия луй Иуда; ера левит ши локуя пентру о време аколо.
7Був же тодї один молодик із Бетлеєму Юдейського з поколїння Юдиного; він був Левит, і пробував там заволокою.
8Омул ачеста а плекат дин четатя Бетлеемул луй Иуда сэ-шь кауте о локуинцэ потривитэ. Урмынду-шь друмул, а ажунс ын мунтеле луй Ефраим, ла каса луй Мика.
8Сей покинув город Бетлеєм Юдейський, щоб, де доведеться, пробувати заволокою, та й зайшов у Ефраїм-гори, в господу до Михи.
9Мика й-а зис: „Де унде вий?” Ел й-а рэспунс: „Еу сунт левит дин Бетлеемул луй Иуда ши мерг сэ-мь каут о локуинцэ потривитэ.”
9Питає в його Миха: Куди ти йдеш? Відказав той: Я Левит із Бетлеєма в Юдеї, а йду, щоб осїстись, де доветься.
10Мика й-а зис: „Рэмый ла мине; ту сэ-мь фий татэ ши преот, ши еу ыць вой да зече сикли де арӂинт пе ан, хайнеле де каре вей авя невое ши мижлоаче де трай.”
10І каже йому Миха: Зістаньсь у мене та й будь менї за батька й за сьвященника; я давати му тобі що року десять срібних секлів і потрібну одежу та харч.
11Ши левитул а интрат ла ел. С-а хотэрыт астфел сэ рэмынэ ла омул ачеста, каре а привит пе тынэр ка пе унул дин фиий луй.
11Левит пристав на се, щоб зістатись у того чоловіка, і був у нього молодик як один із його синів.
12Мика а сфинцит пе левит, ши тынэрул ачеста й-а служит ка преот ши а локуит ын каса луй.
12От і посьвятив Миха Левита, і був у його молодик за сьвященника, і жив у господї в Михи.
13Ши Мика а зис: „Акум штиу кэ Домнул ымь ва фаче бине, фииндкэ ам ка преот пе левитул ачеста.”
13Тодї каже Миха: Тепер знаю, що господь буде благодатен до мене, бо маю Левіта за жерця.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.