Езра 3
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кынд а венит луна а шаптя, копиий луй Исраел ерау ын четэциле лор. Атунч, попорул с-а стрынс ка ун сингур ом ла Иерусалим.
1Як настав сьомий місяць, і Ізрайлеві сини вже були в містах, тодї зібрався народ, як один чоловік, в Ерусалимі.
2Иосуа, фиул луй Иоцадак, ку фраций сэй преоций ши Зоробабел, фиул луй Шеалтиел, ку фраций сэй с-ау скулат ши ау зидит алтарул Думнезеулуй луй Исраел, ка сэ адукэ пе ел ардерь-де-тот, дупэ кум есте скрис ын Леӂя луй Мойсе, омул луй Думнезеу.
2І встав Ісус, син Йоседеків, і брати його, сьвященники, й Зоробабель, син Салатиїлів, та брати його, й построїли вони жертівник Богові Ізрайлевому, щоб приносити на йому всепалення, як написано в законї Мойсея, чоловіка Божого.
3Ау ашезат дин ноу алтарул пе темелииле луй, мэкар кэ ау авут сэ се тямэ де попоареле цэрий, ши ау адус ардерь-де-тот Домнулуй: ардериле-де-тот де диминяцэ ши де сярэ.
3І поставили жертівник на основі його, бо вони боялись народів чужоземнїх; і почали приносити на йому всепалення Господеві, всепалення поранїшні й вечірні.
4Ау прэзнуит Сэрбэтоаря Кортурилор, кум есте скрис, ши ау адус зи де зи ардерь-де-тот, дупэ нумэрул порунчит пентру фиекаре зи.
4І справили празник кучок, як написано, з щоденним всепаленнєм в наказаному числї, після постанови на кожний день.
5Дупэ ачея, ау адус ардеря-де-тот некурматэ, ардериле-де-тот пентру фиекаре лунэ ноуэ ши пентру тоате сэрбэториле ынкинате Домнулуй, афарэ де челе пе каре ле адучя фиекаре, ка дарурь де бунэвое Домнулуй.
5І потім приносили всепаленнє повсячасне, нового місяця й на всї сьвята, присьвячені Господеві, й доброхітні приноси Господеві від кожного, хто був щирий.
6Дин чя динтый зи а луний а шаптя, ау ынчепут сэ адукэ Домнулуй ардерь-де-тот. Ынсэ темелииле Темплулуй Домнулуй ну ерау ынкэ пусе.
6Від першого таки дня сьомого місяця почали приносити всепалення Господеві. А під храм Господень не були ще основи заложені.
7Ау дат арӂинт чоплиторилор де пятрэ ши тымпларилор ши меринде, бэутурь ши унтделемн сидониенилор ши тириенилор, ка сэ адукэ пе маре пынэ ла Иафо лемне де чедру дин Либан, дупэ ынвоиря датэ де Чирус, ымпэратул першилор.
7І стали видавати срібло камянотесам і теслям, і харч і напої й оливу Сидонцям та Тирійцям, щоб приставляли кедрину з Ливану морем у Яфу, по дозволу Кира, царя Перського.
8Ын ал дойля ан де ла вениря лор ла Каса луй Думнезеу ла Иерусалим, ын луна а доуа, Зоробабел, фиул луй Шеалтиел, Иосуа, фиул луй Иоцадак, ку чейлалць фраць ай лор, преоць ши левиць, ши тоць чей че се ынторсесерэ дин робие ла Иерусалим с-ау пус пе лукру ши ау ынсэрчинат пе левиций де ла доуэзечь де ань ын сус сэ вегезе асупра лукрэрилор Касей Домнулуй.
8Другого року після свого приходу до дому Божого в Ерусалим, другого місяця, Зоробабель Салатиїленко, та Ісус Йоседекієнко, та другі брати їх, сьвященники й левіти, й усї прибувші з полону в Ерусалим, зробили початок і поставили левітів від двайцяти років і старших до нагляду за роботою дому Господнього.
9Ши Иосуа, ку фиий ши фраций сэй, Кадмиел, ку фиий сэй, фиий луй Иуда, фиий луй Хенадад, ку фиий ши фраций лор левиций с-ау прегэтит тоць, ка ун ом, сэ вегезе асупра челор че лукрау ла Каса луй Думнезеу.
9І стали Ісус, його сини й брати його; Кадмиїл і сини його та сини Юдині, як одна душа, до догляду за виконавцями робіт коло дому Божого, а так само й сини Хенададові, та сини їх і брати їх, левіти.
10Кынд ау пус лукрэторий темелииле Темплулуй Домнулуй, ау ашезат пе преоць ын вешминте, ку трымбице, ши пе левиць, фиий луй Асаф, ку кимвале, ка сэ лауде пе Домнул, дупэ рындуяла луй Давид, ымпэратул луй Исраел.
10Як же мулярі заложили храм Господнїй, тодї поставили сьвященників в їх ризах з трубами, а левітів, синів Асафових, з кимвалами, щоб славити Господа по постанові Давида, царя Ізрайлевого.
11Кынтау мэринд ши лэудынд пе Домнул прин ачесте кувинте: „Кэч есте бун, кэч ындураря Луй пентру Исраел цине ын вяк!” Ши тот попорул скотя марь стригэте де букурие, лэудынд пе Домнул, пентру кэ пуняу темелииле Касей Домнулуй.
11І почали вони навперемінки сьпівати: „Хвалїть‟ та „Оповідайте про Господа, бо добрий, бо віковічня ласка його до Ізраїля‟; і весь народ кричав грімким голосом, прославляючи Господа за те, що заложено дом Господень.
12Дар мулць дин преоць ши левиць, ши дин капий де фамилий май ын вырстэ, каре вэзусерэ каса динтый, плынӂяу таре кынд се пуняу суб окий лор темелииле касей ачестея. Мулць алций ышь арэтау букурия прин стригэте,
12Одначе багато зпоміж сьвященників та левітів і голов у поколїннях, дїдів, що бачили давнїйший храм, плакали голосно при закладинах сього храму в їх очах, але багато й викликувало з радощів дуже голосно.
13аша ынкыт ну се путя деосеби гласул стригэтелор де букурие де гласул плынсетелор попорулуй, кэч попорул скотя марь стригэте, ал кэрор сунет се аузя де департе.
13Та народ не міг розібрати криків радісних і голосїння народнього, бо народ викликував голосно, й голос чути було далеко.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.