Juízes 18
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Naqueles dias não havia rei em Israel. Naqueles dias a tribo dos danitas buscava para si uma herança onde habitar; pois até aquele dia a sua herança ainda não lhes havia caído por sorte entre as tribos de Israel.
1Того часу не було царя в Ізраїлї, а поколїннє Даново шукало собі того часу наслїдньої держави, бо йому й доти не допалось повного удїлу між поколїннями Ізрайлевими.
2Os filhos de Dã enviaram cinco homens da sua família, dentre todos eles, homens valentes, de Zorá e de Estaol, para espiar e explorar a terra. Eles lhes disseram: “Vão, explorem a terra!” Eles chegaram à região montanhosa de Efraim, à casa de Mica, e passaram a noite ali.
2От і послали Данїї з поколїння свого пятьох зʼугадних мужів із Зореага й Естаола, щоб розгледїти землю та винишпорити, та й наказали їм: Ійдїть розглядайтесь по землї скрізь. Вони ж дойшли до гір Ефраїмових, зайшли до Михиної господи та й обночувались там.
3Quando estavam perto da casa de Mica, reconheceram a voz do jovem levita; então se aproximaram e lhe perguntaram: “Quem o trouxe para cá? O que você está fazendo neste lugar? O que você tem aqui?”
3Будучи ж в Миховій господї, впізнали вони говірку молодого Левита, зайшли до його, та й поспитали в його: Хто тебе сюди завів, що тут робиш, і що таке ти в цьому домі?
4Ele lhes respondeu: “Assim e assim Mica me tratou, ele me contratou, e eu me tornei o seu sacerdote.”
4І відказав їм він: Так і так обійшовсь ізо мною Миха: найняв мене, й я його сьвященником.
5Eles lhe disseram: “Por favor, consulte a Deus, para que saibamos se a nossa jornada será bem-sucedida.”
5Тодї просять його: Спитай у Бога, щоб нам знати, чи пощастить нам у нашій дорозї, що верстаємо?
6O sacerdote lhes disse: “Vão em paz. O caminho em que vocês andam está perante o SENHOR.”
6І каже їм жерець: Ійдїть веселі; дорога, куди йдете, приятна Господеві.
7Então os cinco homens partiram, chegaram a Laís e viram o povo que lá estava, como viviam em segurança, à maneira dos sidônios, quietos e confiantes; pois não havia ninguém na terra que possuísse autoridade, que pudesse humilhá-los em qualquer coisa, e eles estavam longe dos sidônios e não tinham negócios com mais ninguém.
7От і пійшли далїй ті пять мужів та й дойшли до Лаіса. Там побачили, як люде живуть безпечно звичаєм Сидонїїв, байдужно й тихо, та що не було в тій землї такого, що обиджав би в чому, або мав би яку власть. Від Сидонїїв вони далеко й не мають нї з ким нїякої справи до спільної оборони.
8Eles voltaram aos seus irmãos em Zorá e Estaol; e os seus irmãos lhes perguntaram: “O que vocês nos dizem?”
8Як прийшли вони до своїх братів у Зореагу й Естаол, каже їм браття їх: І з чим же ви?
9Eles responderam: “Levantem-se, e subamos contra eles; pois vimos a terra e eis que ela é muito boa. Vocês vão ficar aí parados? Não sejam preguiçosos para ir e entrar para tomar posse da terra.
9А они відказують: Вставайте, двинемо проти них у поле! Бо землю ми огледїли: справдї прегарна земля, а ви оце задумались; не гайтесь довше, рушаймо в дорогу, та й осягнемо землю в державу!
10Quando vocês forem, encontrarão um povo desprevenido, e a terra é espaçosa; pois Deus a entregou em suas mãos, um lugar onde não falta nada do que há na terra.”
10Прийшовши туди, знайдете байдужний люд, а земля простора.
11A família dos danitas partiu de Zorá e de Estaol com seiscentos homens armados com armas de guerra.
11І рушили звідти з поколїння Данового з Зореаги й Естаола шість сотень узброєних людей.
12Eles subiram e acamparam em Quiriate-Jearim, em Judá. Por isso chamam aquele lugar Maané-Dã até o dia de hoje. Eis que fica atrás de Quiriate-Jearim.
12В свойму походї отаборились вони в Каріят-Яримі в Юдеї. Тим і прозивається те місце по сей день табір Данів — за Каріят-Яримом.
13Dali passaram para a região montanhosa de Efraim e chegaram à casa de Mica.
13Звідти йшли вони на Ефраїм-гори та й прийшли до господи Михиної.
14Então os cinco homens que haviam ido espiar a terra de Laís disseram aos seus irmãos: “Vocês sabiam que nestas casas há um éfode, terafins, uma imagem esculpida e um ídolo de metal fundido? Agora, portanto, pensem no que devem fazer.”
14Тодї озвались ті пять мужів, що ходили в Лаіс, щоб розгледїти землю, і сказали своїм братам: Чи знаєте, що в сьому хуторі є ефод і терафим, та вирізуваний і виливаний ідол? Зміркуйте ж оце, що маєте дїяти.
15Eles se dirigiram para lá e chegaram à casa do jovem levita, isto é, à casa de Mica, e lhe perguntaram como ele estava.
15І завернули вони туди, прийшли до господи молодого Левити в домі Михи, та й привітали його.
16Os seiscentos homens armados com as suas armas de guerra, que eram dos filhos de Dã, ficaram à entrada da porta.
16А шістьсот чоловіка з синів Данових, узброєних, стояли за ворітьми.
17Os cinco homens que haviam ido espiar a terra subiram, entraram e pegaram a imagem esculpida, o éfode, os terafins e o ídolo de metal fundido; e o sacerdote estava de pé à entrada da porta com os seiscentos homens armados com armas de guerra.
17Пятьох же мужів, що виходили на розглядини, ввійшли, пробрались туди та й забрали вирізуваного ідола, ефод і терафим та виливаного божища. Сьвященник же стояв за ворітьми з шістьма сотнями чоловіка вʼоруженими,
18Quando estes entraram na casa de Mica e pegaram a imagem esculpida, o éfode, os terafins e o ídolo de metal fundido, o sacerdote lhes perguntou: “O que vocês estão fazendo?”
18Як пробрались вони в будинок до Михи, то й забрали вирізуваного кумира й ефод і терафим і виливаного божища. І питає їх сьвященник: Що ви коїте?
19Eles lhe responderam: “Cale-se, ponha a mão sobre a boca, e venha conosco. Seja para nós pai e sacerdote. É melhor para você ser sacerdote da casa de um só homem, ou ser sacerdote de uma tribo e de uma família em Israel?”
19Вони ж відказують: Мовчи, затули рота рукою, йди з нами, та й бувай батьком нам і сьвященником. Що бо тобі любійше, попувати в домі одного чоловіка, чи бути сьвященником в поколїнню і родї в Ізраїлї?
20O coração do sacerdote se alegrou, e ele pegou o éfode, os terafins e a imagem esculpida, e foi para o meio do povo.
20І призволив сьвященник, і взяв ефода й терафима, вирізуваного ідола й виливаного божка, та й пійшов укупі з людьми.
21Assim eles deram meia-volta e partiram, colocando as crianças, o gado e os bens à frente deles.
21І пійшли вони далїй, виправивши дїтей, скотину й дороге майно поперед себе.
22Quando já estavam a uma boa distância da casa de Mica, os homens que moravam nas casas próximas à casa de Mica se reuniram e alcançaram os filhos de Dã.
22Ще ж не далеко відойшли від господи Михиної, а вже й скупились хуторяне в Михиній домівцї, та й погнались за Данїями.
23Como eles gritavam atrás dos filhos de Dã, estes viraram os rostos e disseram a Mica: “Qual é o seu problema, para que venha com uma tropa dessas?”
23І кликали вони за Данїями, а ті обернувшись питали в Михи: Що тобі треба? чого так кричиш?
24Ele respondeu: “Vocês levaram os meus deuses que eu fiz, e o sacerdote, e foram embora! O que mais me resta? Como vocês podem me perguntar: ‘Qual é o seu problema?’”
24Відказує сей: Ви забрали боги, що я собі постарав і жерця, та й пійшли собі. Як же се питаєте: Що тобі треба?
25Os filhos de Dã lhe disseram: “Não deixe a sua voz ser ouvida entre nós, para que homens de ânimo exaltado não os ataquem, e você perca a sua vida e as vidas da sua família.”
25І відказали йому Данїї: Стережись, щоб ми не чули більше твого голосу, ато сердиті люде кинуться на вас, і згинеш сам та й погубиш твоїх.
26Os filhos de Dã seguiram o seu caminho; e quando Mica viu que eles eram mais fortes do que ele, deu meia-volta e retornou para a sua casa.
26І пійшли собі далїй Данії. Миха же, побачивши, що вони дужчі за його, вернувсь додому.
27Eles tomaram o que Mica havia feito e o sacerdote que era dele, e chegaram a Laís, a um povo quieto e desprevenido, e os feriram ao fio da espada; depois queimaram a cidade com fogo.
27Забравши сим робом те, що постарав собі Миха, вкупі з його жерцем, напали вони на Лаіс, на людей тихих і байдужних, побили їх мечем а город пустили з димом.
28Não houve quem os livrasse, porque a cidade ficava longe de Sidom, e eles não tinham negócios com mais ninguém; ela se localizava no vale que fica perto de Bete-Reobe. Eles reconstruíram a cidade e passaram a morar nela.
28Нїхто не допоміг їм, бо жили далеко від Сидону і не мали нї з ким нїякої справи. Місто се находилось на долинї, не далеко Бет-Рехова. І збудували собі (Данїї) город, та й осїлись у йому.
29Chamaram a cidade de Dã, segundo o nome de Dã, o pai deles, que nasceu a Israel; contudo, o nome da cidade antigamente era Laís.
29І прозвали місто своє Даном, по імени предка свого Дана, сина Ізрайлевого; перше ж той город звався Лаіс.
30Os filhos de Dã levantaram para si a imagem esculpida; e Jônatas, filho de Gérsom, filho de Moisés, e os seus filhos foram sacerdotes da tribo dos danitas até o dia do exílio da terra.
30І поставили в себе Данїї вирізуваного ідола, а сьвященниками в поколїннї Дановому були Йонатан, син Герсона, сина Мойсейового, і сини його аж по день уневолення свого.
31Assim eles estabeleceram para si a imagem esculpida que Mica havia feito, e ela lá permaneceu durante todo o tempo em que a casa de Deus esteve em Siló.
31І стояв у них ідол, що зробив Миха, увесь той час, як божий дом стояв у Силомі.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.