اول پادشاهان
Chapter 4
Old Persian Version (ترج…
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

اول پادشاهان 4

Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1و سلیمان پادشاه بر تمامی اسرائیل پادشاه بود.
1Оце ж Соломон був царем над усїм Ізраїлем.
2و سردارانی که داشت اینانند: عزریاهو ابن صادوق کاهن،
2А ось, які були в його старші урядники: Азарія, син Садока сьвященника;
3و الیحورف و اخیاپسران شیشه کاتبان و یهوشافاط بن اخیلود وقایع نگار،
3Елихореф та Ахія, сини Сиви, були писарями. Йосафат Ахилуденко був дїєписцем;
4و بنایاهو ابن یهویاداع، سردار لشکر، وصادوق و ابیاتار کاهنان،
4Банея Йодаєнко повелївав над військом; Садок та Абіятар були сьвященниками;
5و عزریاهو بن ناتان، سردار وکلاء و زابود بن ناتان کاهن و دوست خالص پادشاه،
5Азарія Натаненко наглядав над війтами, а Завут, син Натана, був сьвященником і приятелем царським;
6و اخیشار ناظر خانه و ادونیرام بن عبدا، رئیس باجگیران.
6Ахисар наглядав над палатою, а Адонирам над подушним.
7و سلیمان دوازده وکیل بر تمامی اسرائیل داشت که به جهت خوراک پادشاه و خاندانش تدارک می‌دیدند، که هریک از ایشان یک ماه درسال تدارک می‌دیدند.
7І було в Соломона дванайцять войтів над усїм Ізраїлем. Вони обмисляли царя й його двір живностю. Що місяця в роцї мусїв один з них вистачати обмисел дворовий.
8و نامهای ایشان این است: بنحور در کوهستان افرایم
8І се їх імення: Бенгур на Ефраїм-горах;
9و بندقر درماقص و شعلبیم و بیت شمس و ایلون بیت حانان
9Бендекер — в Маказї й в Шаалбимі й в Бетсамисї й в Елонї й в Бетхананї;
10و بنحسد در اربوت که سوکوه و تمامی زمین حافر به او تعلق داشت
10Хезеденко в Аруботї; йому вказано Сохо та все займище Хеферське;
11و بنئبینداب در تمامی نافت دور که تافت دختر سلیمان زن او بود
11Абинадабенко: увесь Нафат-Дор; він мав Тафату, дочку Соломонову, за жінку.
12وبعنا ابن اخیلود در تعنک و مجدو و تمامی بیتشان که به‌جانب صرتان زیر یزرعیل است از بیتشان تا آبل محوله تا آن طرف یقمعام
12Баана Ахилуденко мав під собою: Таанах і Мегіддо й увесь Бет-Сан, що коло Сартана під Езреелем, від Бет-Сану до Абел-Мехола аж за Йокмеам;
13و بنجابر درراموت جلعاد که قرای یاعیر بن منسی که درجلعاد می‌باشد و بلوک ارجوب که در باشان است به او تعلق داشت، یعنی شصت شهر بزرگ حصاردار با پشت بندهای برنجین
13Геберенко в Рамотї Галаадському; а мав він під собою оселї Яірові Манассієнкові, що в Галаадї, і країну Аргоб у Басанї, шістьдесять великих городів з мурами й мідяними засовами;
14و اخیناداب بن عدو در محنایم
14Ахинадаб Гидденко був в Маханаїмі;
15و اخیمعص در نفتالی که اونیز باسمت، دختر سلیمان را به زنی گرفته بود
15Ахимаас в Нафталїї; й він узяв за себе дочку Соломонову, Басемату;
16وبعنا ابن حوشای در اشیر و بعلوت
16Баана Хушаєнко, ув Ассері й Баалотї;
17و یهوشافاطبن فاروح در یساکار
17Йосафат Паруахенко — в Іссахарі;
18و شمعی ابن ایلا دربنیامین
18Шимей, син Ели, в Беняминї;
19و جابر بن اوری در زمین جلعاد که ولایت سیحون پادشاه اموریان و عوج پادشاه باشان بود و او به تنهایی در آن زمین وکیل بود.
19Гебер Урієнко — в Галаад-землї, в землї Сигона, царя Аморійського, й Оговій, царя Басанського. Він був приставлений над усїм в тій землї.
20و یهودا و اسرائیل مثل ریگ کناره دریابیشمار بودند و اکل و شرب نموده، شادی می‌کردند.
20Юда й Ізраїль многолїчні як пісок у морі, їли, пили й веселились.
21و سلیمان بر تمامی ممالک، از نهر(فرات ) تا زمین فلسطینیان و تا سرحد مصرسلطنت می‌نمود، و هدایا آورده، سلیمان را درتمامی ایام عمرش خدمت می‌کردند.
21І царював Соломон над усїма царствами од Евфрат-ріки до землї Филистійської й до границь Египецьких. Вони приносили гостинцї й служили Соломонові, покіль віку його.
22و آذوقه سلیمان برای هر روز سی کر آردنرم و شصت کر بلغور بود.
22Живность же Соломонову на кожний день становили: трийцять мір пшеничньої муки, й шістьдесять мір инчої муки,
23و ده گاو پرواری وبیست گاو از چراگاه و صد گوسفند سوای غزالهاو آهوها و گوزنها و مرغهای فربه.
23Десять годованих волів, двайцять волів з пасовища й сотня овець, не лїчивши оленїв, серн і сугаків та годованої птицї.
24زیرا که برتمام ماورای نهر از تفسح تا غزه بر جمیع ملوک ماورای نهر حکمرانی می‌نمود و او را از هرجانب به همه اطرافش صلح بود.
24Бо він панував над усією землею по тім боцї ріки, від Типсаха до Гази, над усїма царями по тім боцї ріки, й був у його мир округи на всї боки.
25و یهودا واسرائیل، هرکس زیر مو و انجیر خود از دان تابئرشبع در تمامی ایام سلیمان ایمن می‌نشستند.
25І жили собі Юда й Ізраїль впокійно, кожен під виноградиною своєю й під смоквою своєю, від Дану та й до Берсабиї, покіль було віку Соломонового.
26و سلیمان را چهل هزار آخور اسب به جهت ارابه هایش و دوازده هزار سوار بود.
26І було в Соломона сорок тисячей коней до колесниць, а дванайцять тисяч коней верхових.
27و آن وکلا از برای خوراک سلیمان پادشاه و همه کسانی که بر سفره سلیمان پادشاه حاضر می‌بودند، هر یک در ماه خود تدارک می‌دیدند و نمی گذاشتند که به هیچ‌چیز احتیاج باشد.
27І обмисляли ті урядники царя Соломона, й доставляли всї потреби до стола царського, кожен свого місяця; не допускали вони недостачі в нїчому.
28و جو و کاه به جهت اسبان و اسبان تازی به مکانی که هر کس بر‌حسب وظیفه‌اش مقرر بود، می‌آوردند.
28І ячмінь і солому про конї й мули доставляли вони за чергою на місце, де зупинявся царь.
29و خدا به سلیمان حکمت و فطانت از حدزیاده و وسعت دل مثل ریگ کناره دریا عطافرمود.
29І надїлив Бог Соломона великою мудрістю й постеріганнєм і багацтвом духа, мов те море піском на березї,
30و حکمت سلیمان از حکمت تمامی بنی مشرق و از حکمت جمیع مصریان زیاده بود.
30І була мудрість у Соломона більша нїж у всїх, що жили на востоцї, і більша нїж у всїх Египтїїв.
31و از جمیع آدمیان از ایتان ازراحی و از پسران ماحول، یعنی حیمان و کلکول و دردع حکیم تربود و اسم او در میان تمامی امتهایی که به اطرافش بودند، شهرت یافت.
31І був він мудріщий над усї люде, розумнїщий над Етана Езрахія, й Емана, й Халкола й Дарди, Махоленків, і славне було імя його між усїма народами округи.
32و سه هزار مثل گفت وسرودهایش هزار و پنج بود.
32І вирік він три тисячі приповістей, а пісень його було тисяча й пять;
33و درباره درختان سخن گفت، از سرو آزاد لبنان تا زوفائی که بردیوارها می‌روید و درباره بهایم و مرغان وحشرات و ماهیان نیز سخن گفت.
33І знав він говорити про дерева, від кедра на Ливан-горі та й до гисопу, що виростає з муру; говорив і про четвероногого зьвіра, й про птицю, про полоза й рибу.
34و از جمیع طوایف و از تمام پادشاهان زمین که آوازه حکمت او را شنیده بودند، می‌آمدند تا حکمت سلیمان را استماع نمایند.
34І приходили з усїх народів, послухати премудростї Соломонової, від усїх царів земних, що зачували про його мудрість.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.