雅歌 5
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1我妹子，我新妇， 我进了我的园中， 采了我的没药和香料， 吃了我的蜜房和蜂蜜， 喝了我的酒和奶。 我的朋友们，请吃！ 我所亲爱的，请喝，且多多地喝！
1Нехай прибуде милий мій у сад свій, нехай споживає солодкі овощі в йому! — Ось і прийшов я в мій сад, моя сестро, моя ти дружино; набрав мирри з пахощами моїми, зʼїв крижку з медом моїм, напився вина мого, запив його молоком моїм. Смакуйте ж і ви, друзї, пийте й їжте вволю, мої ви любі!
2我身睡卧，我心却醒。 这是我良人的声音； 他敲门 说 ： 我的妹子，我的佳偶， 我的鸽子，我的完全人， 求你给我开门； 因我的头满了露水， 我的头发被夜露滴湿。
2Сплю я, та серце в мене не спить; ось голос милого! він у віконце постукує: Відчини ж менї, сестро моя, дорога моя, голубко моя, чиста моя! Вся голова в мене росою припала, кучері мої — нічними краплями.
3我回答说 ： 我脱了衣裳，怎能再穿上呢？ 我洗了脚，怎能再玷污呢？
3Я роздяглась уже, — як знов одягатись? я ноги помила, як же їх валяти?
4我的良人从 门 孔里伸进手来， 我便因他动了心。
4Милий мій крізь дїрку руку просунув, і внутро моє зворушилось од сього.
5我起来，要给我良人开门。 我的两手滴下没药； 我的指头有没药汁滴在门闩上。
5Я встала, відсунути милому засов, а з моїх рук покапала мирра, і з палцїв моїх капала мирра на ручки замку.
6我给我的良人开了门； 我的良人却已转身走了。 他说话的时候，我神不守舍； 我寻找他，竟寻不见； 我呼叫他，他却不回答。
6Я відчинила любому мойму, аж се милий відвернувся і зникнув уже. А в менї ж і дух завмер був, як він говорив! Кинусь тодї шукати, — нїде не знаходжу; стала кликати, — та не озиваєсь до мене.
7城中巡逻看守的人遇见我， 打了我，伤了我； 看守城墙的人夺去我的披肩。
7Стріла мене сторожа ув обходї міста: побили мене, зранили мене, здерли з мене намітку ті, що стерегли муру.
8耶路撒冷 的众女子啊，我嘱咐你们： 若遇见我的良人， 要告诉他，我因思爱成病。
8Ой заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські: стрівши мого милого, скажіте йому, що гину з любови.
9你这女子中极美丽的， 你的良人比别人的良人有何强处？ 你的良人比别人的良人有何强处， 你就这样嘱咐我们？
9Чим же твій любий всїх любих переважує, ти, уродливша проміж усїма дївоньками? Чим се дорогий твій лучший над инших, що ти про його так нас заклинаєш?
10我的良人白而且红， 超乎万人之上。
10Любий мій — білий, і румяний, красший за десять тисяч инших;
11他的头 像 至精的金子； 他的头发厚密累垂，黑如乌鸦。
11Голова в його — чисте золото; кучері филясті, а чорні, як ворон;
12他的眼如溪水旁的鸽子 眼 ， 用奶洗净，安得合式。
12Очі в його — чисті, мов голуби, що при потоках водних, наче в молоцї скупані, седять щасливі.
13他的两腮如香花畦， 如香草台； 他的嘴唇 像 百合花， 且滴下没药汁。
13Щоки його — цьвітник пахущий, грядочки принадного зілля; губи — мов ті лилїи, що капле з їх мирра;
14他的两手 好像 金管， 镶嵌水苍玉； 他的身体 如同 雕刻的象牙， 周围镶嵌蓝宝石。
14Руцї його — мов з золота уточені, в хризолити оправні; тїло — його — наче слоновая кість у сапфирах;
15他的腿 好像 白玉石柱， 安在精金座上； 他的形状如 黎巴嫩 ， 且佳美如香柏树。
15Нозї — стовпи мармурові, поставлені на золотих підніжках; вид же його, як Ливан; величен, як кедри;
16他的口极其甘甜； 他全然可爱。 耶路撒冷 的众女子啊， 这是我的良人； 这是我的朋友。
16Уста в його, — се самі солодощі, а ввесь він — любощі. От, хто мій милий, от, хто друг мій, дочки ви Ерусалимські!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.