Захарії 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1У четвертому роцї царя Дарія, надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день девятого місяця, Хаслева.
1Ын анул ал патруля ал ымпэратулуй Дариус, кувынтул Домнулуй а ворбит луй Захария ын зиуа а патра а луний а ноуа, каре есте луна Кислеу.
2Послано Сарецера й Регем-Мелеха вкупі з товаришами помолитись перед лицем Господнїм,
2Чей дин Бетел тримисесерэ пе Шарецер ши пе Регем-Мелек ку оамений сэй сэ се роаӂе Домнулуй
3І спитати сьвященників, що служили в дому в Господа сил небесних, та в пророків: Чи маємо в пятому місяцї плакати й постити, так як уже багато лїт досї чинили?
3ши сэ ынтребе пе преоций дин Каса Домнулуй оштирилор ши пе пророчь: „Требуе сэ плынг ши ын луна а чинчя ши сэ мэ ынфрынез, кум ам фэкут атыця ань?”
4І надійшло до мене слово Господа сил небесних:
4Атунч кувынтул Домнулуй оштирилор мь-а ворбит астфел:
5Скажи всьому народові в краю й сьвященникам так: Коли ви в пятому й сьомому місяцї вже сїмдесята, років постили й плакали, так чи ви ж постили справдї мені?
5„Спуне ла тот попорул цэрий ши преоцилор: ‘Кынд аць постит ши аць плынс ын луна а чинчя ши а шаптя ын ачешть шаптезечь де ань, оаре пентру Мине аць постит вой?
6Або коли ви їли й пили, так хиба ви не про себе їли й пили?
6Ши кынд мынкаць ши бець, ну сунтець вой чей че мынкаць ши бець?
7Чи не сї ж самі слова проголошував Господь через попередних пророків, як іще Ерусалим був люден і зупокоєн із городами своїми навкруги, та як полуденні країни й низина були залюднені?
7Ну куноаштець кувинтеле пе каре ле-а вестит Домнул прин пророчий де май ынаинте, кынд Иерусалимул ера ынкэ локуит ши лиништит ымпреунэ ку четэциле луй де примпрежур ши кынд ши партя де мязэзи ши кымпия ерау локуите?’”
8І надійшло слово Господнє до Захарії:
8Кувынтул Домнулуй а ворбит луй Захария астфел:
9Так говорить Господь Саваот: Чинїте правду на судї, й доказуйте любов та милосердє кожен до свого ближнього.
9„Аша а ворбит Домнул оштирилор: ‘Фачець ку адевэрат дрептате ши пуртаци-вэ ку бунэтате ши ындураре унул фацэ де алтул!
10Не тїснїть удови й сироти, заволоки та злиденника, й не мисліть у вашому серці зла одно одному.
10Ну асуприць пе вэдувэ ши пе орфан, нич пе стрэин ши пе сэрак ши ничунул сэ ну гындяскэ рэу ын инима луй ымпотрива фрателуй сэу!’
11Вони ж не хотіли на се вважати, одвертались від мене й затулювали собі уші, щоб не чути,
11Дар ей н-ау врут сэ я аминте, чи ау ынторс спателе ши шь-ау аступат урекиле ка сэ н-аудэ.
12І заткали серця свої, щоб не слухати закону й слів, що Господь Саваот посилав Духом своїм через прежнї пророки; за-те ж і досяг їх великий гнів Господа сил.
12Шь-ау фэкут инима ка диамантул де таре, ка сэ н-аскулте Леӂя, нич кувинтеле пе каре ли ле спуня Домнул оштирилор, прин Духул Сэу, прин пророчий де май ынаинте. Дин причина ачаста, Домнул оштирилор С-а апринс де о маре мыние.
13Через те ж і бувало: як він накликав, а вони не слухали, так само й вони взивали, а я не слухав, говорить Господь сил.
13Кынд кема Ел, ей н-ау врут с-аскулте. Де ачея нич Еу н-ам врут с-аскулт кынд ау кемат ей”, зиче Домнул оштирилор.
14І я порозкидав їх проміж усїма народами, що їх перш вони й не знали, й зробилась країна пусткою по них так, що ніхто не переходив її нї сюди, нї туди, та й так обернули вони бажану землю в пустиню.
14„Чи й-ам ымпрэштият принтре тоате нямуриле пе каре ну ле куноштяу; цара а фост пустиитэ ын урма лор, аша кэ нимень ну май веня ши ну май плека дин еа ши, динтр-о царэ плэкутэ кум ера, ау фэкут ун пустиу!”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.