Захарії 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І вернувся той ангел, що розмовляв ізо мною, і розбудив мене, наче будять кого сонного.
1Ынӂерул каре ворбя ку мине с-а ынторс ши м-а трезит ка пе ун ом пе каре-л трезешть дин сомнул луй.
2І спитав мене: Що бачиш? Я відказав: Бачу сьвітильника, — ввесь із золота; зверху в його кубочки на оливу й сїм лямп на йому, а також сїм дудочок до наливання в лямпи, що на йому.
2Ел м-а ынтребат: „Че везь?” Еу ам рэспунс: „М-ам уйтат ши ятэ кэ есте ун сфешник ку тотул де аур ши, дясупра луй, ун вас ку унтделемн ши, пе ел, шапте канделе, ку шапте цевь пентру канделеле каре сунт ын вырфул сфешникулуй.
3А коло його дві оливинї, одна праворуч од кубочка, а друга ліворуч.
3Ши лынгэ ел сунт дой мэслинь, унул ла дряпта васулуй ши алтул ла стынга луй.”
4І запитавсь я та й кажу ангелові, що розмовляв ізо мною: Проти чого воно, добродїю?
4Ши, луынд ярэшь кувынтул, ам зис ынӂерулуй каре ворбя ку мине: „Че ынсямнэ лукруриле ачестя, домнул меу?”
5І відказав ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив: Хиба ти не знаєш, що воно? А я відповів: Нї, добродію, не знаю.
5Ынӂерул каре ворбя ку мине мь-а рэспунс: „Ну штий че ынсямнэ ачесте лукрурь?” Еу ам зис: „Ну, домнул меу.”
6Тодї озвався він і сказав менї: Се, — Господнє слово до Зоробабеля, і значить: Нї військом, нї силою вашою, тілько моїм духом, говорить Господь сил небесних.
6Атунч ел а луат дин ноу кувынтул ши мь-а зис: „Ачеста есте кувынтул Домнулуй кэтре Зоробабел ши сунэ астфел: ‘Лукрул ачеста ну се ва фаче нич прин путере, нич прин тэрие, чи прин Духул Меу’, зиче Домнул оштирилор.
7Хто ж ти, велика горо, перед Зоробабелем? Ти — низина, а він положить угловового каменя при веселих викликаннях: Ласка, ласка на ньому!
7‘Чине ешть ту, мунте маре, ынаинтя луй Зоробабел? Те вей префаче ынтр-ун лок шес. Ел ва пуне пятра чя май ынсемнатэ ын вырфул Темплулуй, ын мижлокул стригэтелор де: «Ындураре, ындураре ку еа!»’”
8І надійшло слово Господнє до мене:
8Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
9Як руки Зоробабелеві заложили, основи під сей дом, так його руки й скінчать його, й зрозумієте, що Господь сил небесних послав мене до вас:
9„Мыниле луй Зоробабел ау ынтемеят Каса ачаста ши тот мыниле луй о вор испрэви; ши вець шти дакэ Домнул оштирилор м-а тримис ла вой.
10Хто ж би маловажив день сей, коли, радїючи, тоті семеро дивляться на будівельну вагу в руках у Зоробабеля? — се очі Господнї, що обіймають зором увесь круг земний.
10Кэч чине диспрецуеште зиуа ынчепутурилор слабе? Ачештя шапте вор приви ку букурие кумпэна ын мына луй Зоробабел. Ачештя шапте сунт окий Домнулуй, каре кутреерэ тот пэмынтул.”
11Тодї озвався я й промовив до його: Проти чого ж сї дві оливини, праворуч і лїворуч сьвітильника?
11Еу ам луат кувынтул ши й-ам зис: „Че ынсямнэ ачешть дой мэслинь, ла дряпта сфешникулуй ши ла стынга луй?”
12І озвавсь я вдруге й промовив до його: Проти чого сї дві галузки оливні, що золотими дудочками виливають із себе золоту оливу?
12Ам луат а доуа оарэ кувынтул ши й-ам зис: „Че ынсямнэ челе доуэ рамурь де мэслин каре сунт лынгэ челе доуэ цевь де аур прин каре курӂе улеюл ауриу дин ел?”
13І відказав менї: Хиба ти не знаєш, що се? Я ж відповів: Нї, добродїю, не знаю.
13Ел мь-а рэспунс: „Ну штий че ынсямнэ?” Еу ам зис: „Ну, домнул меу.” Ши ел а зис:
14А він сказав: Се два помазані оливою, що стоять перед Владикою всієї землї.
14„Ачештя сунт чей дой уншь каре стау ынаинтя Домнулуй ынтрегулуй пэмынт.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.