Захарії 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1У четвертому роцї царя Дарія, надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день девятого місяця, Хаслева.
1La quatrième année du roi Darius, la parole de l’Éternel fut adressée à Zacharie, le quatrième jour du neuvième mois, qui est le mois de Kisleu.
2Послано Сарецера й Регем-Мелеха вкупі з товаришами помолитись перед лицем Господнїм,
2On avait envoyé de Béthel Scharetser et Réguem-Mélec avec ses gens pour implorer l’Éternel,
3І спитати сьвященників, що служили в дому в Господа сил небесних, та в пророків: Чи маємо в пятому місяцї плакати й постити, так як уже багато лїт досї чинили?
3et pour dire aux sacrificateurs de la maison de l’Éternel des armées et aux prophètes: Faut-il que je pleure au cinquième mois et que je fasse abstinence, comme je l’ai fait tant d’années?
4І надійшло до мене слово Господа сил небесних:
4La parole de l’Éternel des armées me fut adressée, en ces mots:
5Скажи всьому народові в краю й сьвященникам так: Коли ви в пятому й сьомому місяцї вже сїмдесята, років постили й плакали, так чи ви ж постили справдї мені?
5Dis à tout le peuple du pays et aux sacrificateurs: Quand vous avez jeûné et pleuré au cinquième et au septième mois, et cela depuis soixante-dix ans, est-ce pour moi que vous avez jeûné?
6Або коли ви їли й пили, так хиба ви не про себе їли й пили?
6Et quand vous mangez et buvez, n’est-ce pas vous qui mangez et vous qui buvez?
7Чи не сї ж самі слова проголошував Господь через попередних пророків, як іще Ерусалим був люден і зупокоєн із городами своїми навкруги, та як полуденні країни й низина були залюднені?
7Ne connaissez-vous pas les paroles qu’a proclamées l’Éternel par les premiers prophètes, lorsque Jérusalem était habitée et tranquille avec ses villes à l’entour, et que le midi et la plaine étaient habités?
8І надійшло слово Господнє до Захарії:
8La parole de l’Éternel fut adressée à Zacharie, en ces mots:
9Так говорить Господь Саваот: Чинїте правду на судї, й доказуйте любов та милосердє кожен до свого ближнього.
9Ainsi parlait l’Éternel des armées: Rendez véritablement la justice, Et ayez l’un pour l’autre de la bonté et de la miséricorde.
10Не тїснїть удови й сироти, заволоки та злиденника, й не мисліть у вашому серці зла одно одному.
10N’opprimez pas la veuve et l’orphelin, l’étranger et le pauvre, Et ne méditez pas l’un contre l’autre le mal dans vos cœurs.
11Вони ж не хотіли на се вважати, одвертались від мене й затулювали собі уші, щоб не чути,
11Mais ils refusèrent d’être attentifs, ils eurent l’épaule rebelle, et ils endurcirent leurs oreilles pour ne pas entendre.
12І заткали серця свої, щоб не слухати закону й слів, що Господь Саваот посилав Духом своїм через прежнї пророки; за-те ж і досяг їх великий гнів Господа сил.
12Ils rendirent leur cœur dur comme le diamant, pour ne pas écouter la loi et les paroles que l’Éternel des armées leur adressait par son esprit, par les premiers prophètes. Ainsi l’Éternel des armées s’enflamma d’une grande colère.
13Через те ж і бувало: як він накликав, а вони не слухали, так само й вони взивали, а я не слухав, говорить Господь сил.
13Quand il appelait, ils n’ont pas écouté: aussi n’ai-je pas écouté, quand ils ont appelé, dit l’Éternel des armées.
14І я порозкидав їх проміж усїма народами, що їх перш вони й не знали, й зробилась країна пусткою по них так, що ніхто не переходив її нї сюди, нї туди, та й так обернули вони бажану землю в пустиню.
14Je les ai dispersés parmi toutes les nations qu’ils ne connaissaient pas; le pays a été dévasté derrière eux, il n’y a plus eu ni allants ni venants; et d’un pays de délices ils ont fait un désert.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.