4 Мойсея 32
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Було ж в синів Рубена і в синів Гада буйної скотини багато, велика тьма; і бачили вони, що Язер земля і Гілеад земля як раз годяться про скотину.
1Now the Reubenites and Gadites, who had very large herds and flocks, surveyed the lands of Jazer and Gilead, and they saw that the region was suitable for livestock.
2І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Єлеазара сьвященника й до князїв громадських так:
2So the Gadites and Reubenites came to Moses, Eleazar the priest, and the leaders of the congregation, and said,
3Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон,
3“Ataroth, Dibon, Jazer, Nimrah, Heshbon, Elealeh, Sebam, Nebo, and Beon,
4Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину.
4which the LORD conquered before the congregation of Israel, are suitable for livestock—and your servants have livestock.”
5І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордан.
5“If we have found favor in your sight,” they said, “let this land be given to your servants as a possession. Do not make us cross the Jordan.”
6І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь?
6But Moses asked the Gadites and Reubenites, “Shall your brothers go to war while you sit here?
7Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь?
7Why are you discouraging the Israelites from crossing into the land that the LORD has given them?
8Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю:
8This is what your fathers did when I sent them from Kadesh-barnea to inspect the land.
9Вони добрались до долини Эсколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь.
9For when your fathers went up to the Valley of Eshcol and saw the land, they discouraged the Israelites from entering the land that the LORD had given them.
10І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами:
10So the anger of the LORD was kindled that day, and He swore an oath, saying,
11Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене.
11‘Because they did not follow Me wholeheartedly, not one of the men twenty years of age or older who came out of Egypt will see the land that I swore to give Abraham, Isaac, and Jacob—
12Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом.
12not one except Caleb son of Jephunneh the Kenizzite and Joshua son of Nun—because they did follow the LORD wholeheartedly.’
13І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа.
13The anger of the LORD burned against Israel, and He made them wander in the wilderness forty years, until the whole generation who had done evil in His sight was gone.
14І се постали ви намість батьків ваших, одріддє грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Ізраїля.
14Now behold, you, a brood of sinners, have risen up in place of your fathers to further stoke the burning anger of the LORD against Israel.
15Коли ж ви одвернетесь від його, так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей.
15For if you turn away from following Him, He will once again leave this people in the wilderness, and you will be the cause of their destruction.”
16І приступили вони до його та й промовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дїтвору нашу;
16Then the Gadites and Reubenites approached Moses and said, “We want to build sheepfolds here for our livestock and cities for our little ones.
17А самі чим швидче узброїмось та й рушимо поперед синів Ізрайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а дїти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї.
17But we will arm ourselves and be ready to go ahead of the Israelites until we have brought them into their place. Meanwhile, our little ones will remain in the fortified cities for protection from the inhabitants of the land.
18Не вернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого.
18We will not return to our homes until every Israelite has taken possession of his inheritance.
19Бо не хочемо дїлити з ними наслїддя по другім боцї Йорданї, тим що досталось нам наслїддє наше по сїм боцї Йорданї, на схід соньця.
19Yet we will not have an inheritance with them across the Jordan and beyond, because our inheritance has come to us on the east side of the Jordan.”
20І каже їм Мойсей: Коли так зробите се дїло, коли узброїтесь на війну перед Господом,
20Moses replied, “If you will do this—if you will arm yourselves before the LORD for battle,
21І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою,
21and if every one of your armed men crosses the Jordan before the LORD, until He has driven His enemies out before Him,
22І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїльом; і буде земля ся власностю вашою перед Господом.
22then when the land is subdued before the LORD, you may return and be free of obligation to the LORD and to Israel. And this land will belong to you as a possession before the LORD.
23А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас.
23But if you do not do this, you will certainly sin against the LORD—and be assured that your sin will find you out.
24Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших.
24Build cities for your little ones and folds for your flocks, but do what you have promised.”
25І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам.
25The Gadites and Reubenites said to Moses, “Your servants will do just as our lord commands.
26Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада;
26Our children, our wives, our livestock, and all our animals will remain here in the cities of Gilead.
27Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив.
27But your servants are equipped for war, and every man will cross over to the battle before the LORD, just as our lord says.”
28І повелїв про них Мойсей Єлеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля;
28So Moses gave orders about them to Eleazar the priest, to Joshua son of Nun, and to the family leaders of the tribes of Israel.
29І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю;
29And Moses said to them, “If the Gadites and Reubenites cross the Jordan with you, with every man armed for battle before the LORD, and the land is subdued before you, then you are to give them the land of Gilead as a possession.
30Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї.
30But if they do not arm themselves and go across with you, then they must accept their possession among you in the land of Canaan.”
31І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо.
31The Gadites and Reubenites replied, “As the LORD has spoken to your servants, so we will do.
32Перейдемо узброєні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде.
32We will cross over into the land of Canaan armed before the LORD, that we may have our inheritance on this side of the Jordan.”
33І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї.
33So Moses gave to the Gadites, to the Reubenites, and to the half-tribe of Manasseh son of Joseph the kingdom of Sihon king of the Amorites and the kingdom of Og king of Bashan—the land including its cities and the territory surrounding them.
34І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер,
34And the Gadites built up Dibon, Ataroth, Aroer,
35Та Атарот-Шофан, та Язер, та Йогбега,
35Atroth-shophan, Jazer, Jogbehah,
36Бет-Нимра і Бет-Гаран, утверджені міста і кошарі для дрібної скотини.
36Beth-nimrah, and Beth-haran as fortified cities, and they built folds for their flocks.
37А сини Рубенові побудували: Гезбон та Єлале та Кирятаїм,
37The Reubenites built up Heshbon, Elealeh, Kiriathaim,
38Та Небо та Бааль-Меон, перемінивши їх імена, та Сибму; і подавали нові прізвища містам, що побудували.
38as well as Nebo and Baal-meon (whose names were changed), and Sibmah. And they renamed the cities they rebuilt.
39Сини ж Макіра Манассеєнка двинули на Гілеад і заняли його; і прогнали Аморіїв, що жили там.
39The descendants of Machir son of Manasseh went to Gilead, captured it, and drove out the Amorites who were there.
40І надїлив Мойсей Макірові Манассеєнкові Гілеад; і він осївся там.
40So Moses gave Gilead to the clan of Machir son of Manasseh, and they settled there.
41Яір же Манассієнко пійшов і заняв села їх та й назвав їх Яїровими селами.
41Jair, a descendant of Manasseh, went and captured their villages and called them Havvoth-jair.
42А Нобах двинув і заняв Кенат і займища його та й назвав його своїм імям Нобах.
42And Nobah went and captured Kenath and its villages and called it Nobah, after his own name.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.