Езекиїла 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І надійшло до мене слово Господнє:
1Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
2Сину чоловічий! Були дві женщини, дочки однієї матері,
2„Фиул омулуй, ерау доуэ фемей, фийче але ачелеяшь маме.
3І блудували вони в Египтї, блудували ще в молодощах своїх; там були подавлені груди їх, і там помякли дївичі соски їх.
3Еле ау курвит ын Еӂипт, ау курвит ын тинереця лор; аколо ле-ау фост стрынсе цыцеле, аколо ле-а фост атинс сынул фечореск.
4А було на ймя їм: старшій — Огола, а сестрі її — Оголива. І були вони спершу моїми; й породили сини й дочки, а потім Огола стала зватись на ймя Самария, Оголива ж — Ерусалим.
4Чя май маре се кема Охола ши сора ей, Охолиба. Ерау але Меле ши ау нэскут фий ши фийче. Охола есте Самария; Охолиба есте Иерусалимул.
5І почала Огола блудувати в мене, й палала до полюбовників своїх, Ассириїв, сусїдів своїх,
5Охола ну Мь-а фост крединчоасэ; с-а апринс де драгосте пентру ибовничий ей, дупэ асириень, вечиний ей
6До вдягнених у пурпур, до намісників та гетьманів, до вродливих молодиків, комонників, що їздили кінно,
6ымбрэкаць ку стофе вопсите ын албастру, дрегэторь ши кэпетений, тоць тинерь ши плэкуць, кэлэрець кэлэрь пе кай.
7І оддавала свої любощі всїм вибраним із між синів Ассурових, і поганилась усїма ідолами тих, до кого палала;
7Еа а курвит ку ей, ку тоатэ фрунтя копиилор Асирией; с-а спуркат ку тоць ачея пентру каре умбла небунэ, с-а спуркат ку тоць идолий лор.
8До того ж не переставала блудувати й з Египтїями, вони бо спали з нею в молодощах її й змягчили дївочі соски її, та й виливали на неї погань свою.
8Ну с-а лэсат нич де курвииле ей дин Еӂипт, кэч ачештя се кулкасерэ ку еа дин тинереця ей, ый атинсесерэ сынул фечореск ши ышь вэрсасерэ курвииле песте еа.
9За те ж я й оддав її на поталу полюбовникам її, в руки синам Ассуровим, що до них вона палала.
9Де ачея, ам дат-о ын мыниле ибовничилор ей, ын мыниле копиилор Асирией, пентру каре се апринсесе де драгосте.
10Вони одкрили наготу її, забрали в неї сини й дочки її, та й саму закололи мечем. І зробилась вона позорищем між жіноцтвом, як довершили на нїй кару.
10Ей й-ау дескоперит голичуня, й-ау луат фиий ши фийчеле ши пе еа ау учис-о ку сабия, де и с-а дус вестя принтре фемей, дупэ жудекэциле фэкуте де ей асупра ей.
11Сестра її, Оголива, бачила те, й була ще більше ледащою в любощах своїх, і блудництво її переважало блудництво сестрине.
11Сора ей Охолиба а вэзут лукрул ачеста ши а фост май фэрэ фрыу декыт еа ын патима ей ши а ынтрекут пе сорэ-са ын курвий.
12Палала вона до синів Ассурових, до намісників, гетьманів, приятелїв своїх, пишно зʼодягнених, до їздецїв, що вигравали на конях, до всїх вродливих молодиків.
12Еа с-а апринс де драгосте дупэ копиий Асирией, дупэ дрегэторь ши кэпетений, вечиний ей ымбрэкаць ын кип стрэлучит, кэлэрець кэлэрь пе кай, тоць тинерь ши плэкуць.
13І вбачав я, що й вона опоганилась, та що в обох їх однака дорога.
13Ам вэзут кэ се спуркасе ынтокмай ка чя динтый дин амындоуэ.
14Та ся блудувала ще більше; вона бо, як побачить повирізувані на стїнї подоби мужчин, чи образи Халдеїв, мальовані барвами,
14Еа а мерс кяр май департе ын курвииле ей. А зэрит пе зидурь ниште зугрэвель де бэрбаць, ниште икоане де халдеень зугрэвиць ку кулоаре рошие,
15Що в їх поясницї попідперізувані поясами, голови пообвивані пишними завивалами, що подабали на воєвод, на синів Вавилонських, що рідна їх земля Халдейщина, —
15ку брые ымпрежурул коапселор лор, ку турбане де фелурите кулорь пе кап, тоць авынд ынфэцишаря унор витежь, дупэ фелул бабилоненилор, а кэрор царэ де наштере есте Халдея, ши с-а апринс дупэ ей
16То вона влюблювалась у них за першим поглядом очима, й слала до них у Халдейщину послів.
16ла чя динтый привире ши ле-а тримис соль ын Халдея.
17І прибували сини Вавилонські до неї на любовне ложе, й поганили її блудництвом своїм, і сквернила вона себе ними, аж доки душа її з обридом від них не відверталась.
17Ши копиий Бабилонулуй ау венит ла еа, ын патул де драгосте, ши ау спуркат-о ку курвииле лор. Аша кэ еа с-а спуркат ку ей ши апой инима и с-а ынстрэинат де ей.
18Як же вона так явно блудувала, й одкривала свій сором, тодї одвернулась і моя душа від неї, так само, як одвернулась моя душа від сестри її.
18Ши, кынд шь-а дезголит еа некурэция, шь-а дескоперит голичуня, ши инима Мя с-а ынстрэинат де еа, кум се ынстрэинасе ши де сорэ-са.
19Вона ж пійшла ще дальш у блудництві свойму, спогадуючи про часи молодощів своїх, як почала блудувати в землї Египецькій;
19Дар еа шь-а ынмулцит курвииле тот май мулт, гындинду-се ярэшь ла зилеле тинереций ей, кынд курвя ын цара Еӂиптулуй.
20І палала до любовників своїх, що тїло в них похотне, як ув осла, а жар, як у жеребця.
20Еа с-а апринс дупэ ниште некураць, а кэрор карне ера ка а мэгарилор ши а кэрор апропиере ера ка а армэсарилор.
21Оттак ти згадувала розпусту з молодощів твоїх, коли то Египтяни стискали соски твої задля дївочих грудей твоїх.
21Астфел, ць-ай ынноит ярэшь нелеӂюириле тинереций тале, кынд еӂиптений ыць стрынӂяу цыцеле, дин причина сынулуй тэу фечореск.
22Тим же то, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось, я підійму проти тебе полюбовників твоїх, тих, що ними аж переситилась душа твоя, та й приведу їх на тебе з усїх боків,
22Де ачея, Охолиба, аша ворбеште Домнул Думнезеу: ‘Ятэ кэ ацыц ымпотрива та пе ибовничий тэй, де каре ць-ай ынстрэинат инима, ши-й адук дин тоате пэрциле ымпотрива та:
23Синів Вавилонських і всїх Халдеїв, із Пеходу, з Шоа й Коа, а з ними всїх синів Ассириї, вродливих молодиків, намісників і зверхників городських, можних і славних та всїх метких їздецїв.
23пе бабилонень ши пе тоць халдеений, кэпитань, воевозь ши домнь, ши пе тоць копиий Асирией ымпреунэ ку ей, тинерь ши плэкуць, тоць дрегэторь ши кэпетений, оамень вестиць, тоць кэлэрь пе кай.
24І прийдуть проти тебе оружно з кіньми й возами та силою народів, і обступлять тебе кругом в панцирах із щитами та в шоломах, і передам їм тебе на суд і судити муть тебе своїм судом.
24Ей вин ымпотрива та ку арме, каре ши роць ши ку о мулциме де попоаре. Ку скут, павэзэ ши койфурь ынаинтязэ дин тоате пэрциле ымпотрива та. Лор ле ынкрединцез жудеката ши те вор жудека дупэ леӂиле лор.
25І оберну проти тебе ревниву пімсту мою, й розправляться вони з тобою люто: пообтинають носа й уші тобі, а нащадок твій поляже од меча; синів твоїх й дочки твої позабірають із собою, а те, що зостанеться пожере огонь.
25Те фак сэ-Мь симць ӂелозия ши се вор пурта ку урӂие ку тине. Ыць вор тэя насул ши урекиле ши сэмынца та ва кэдя ловитэ де сабие. Ыць вор луа фиий ши фийчеле ши, че-ць ва май рэмыне, ва фи мынкат де фок.
26І поздирають із тебе одежу твою, та й пожакують прибори твої.
26Те вор дезбрэка де хайне ши вор луа подоабеле скумпе ку каре те гэтешть.
27І зроблю кінець розпустї твоїй та блудництву твойму, занесеному з землї Египецької, і не будеш уже на них поривати очей твоїх, та й не згадаєш уже про Египет.
27Вой пуне астфел капэт нелеӂюирилор тале ши курвиилор тале дин цара Еӂиптулуй. Аша кэ ну-ць вей май ындрепта привириле спре ей ши ну те вей май гынди ла Еӂипт.’
28Так бо говорить Господь Бог: Ось, я подам тебе на поталу тим, що їх зненавидїла, в руки тим, що од них відвернулась душа твоя.
28Кэч аша ворбеште Домнул Думнезеу: ‘Ятэ, те дау ын мыниле ачелора пе каре ый урэшть, де каре ци с-а ынстрэинат инима.
29І обійдуться вони з тобою ворожо, й заберуть у тебе все, що працею надбала, й полишать тебе нагою й невкритою, й стане всїм явною соромна нагота твоя й розпуста твоя та блудництво твоє.
29Се вор пурта ку урэ ку тине; ыць вор ридика тоате богэцииле ши те вор лэса гоалэ, гоалэ де тот. Рушиня некурэциилор тале се ва дескопери, рушиня нелеӂюирилор ши курвиилор тале.
30А вчинять із тобою таке за блудництво твоє з поганами, що їх ідолами ти себе мерзила.
30Лукруриле ачестя ци се вор ынтымпла пентру кэ ай курвит ку нямуриле, пентру кэ те-ай спуркат ку идолий лор.
31Блукала єси по дорозї сестри твоєї; за те ж і дам я в руку тобі кубок її.
31Ай мерс пе каля сурорий тале, де ачея ши Еу ыць пун потирул ей ын мынэ.’
32Так говорить Господь Бог: Пити меш кубок сестри твоєї — глибокий і широкій, і сьміх та наруга впаде на тебе, що в него так багато змістилось.
32Аша ворбеште Домнул Думнезеу: ‘Вей бя потирул сурорий тале, чел ларг ши адынк; вей ажунӂе де рыс ши де батжокурэ. Ынкапе мулт ын ел!
33Аж до перепою напєшся смутку, бо кубком страху й спустошення є чаша сестри твоєї Самариї.
33Те вей умпле де бецие ши дурере, кэч потирул сурорий тале Самария есте ун потир де гроазэ ши спаймэ!
34І випєш його, аж висушиш, ба й черепє його оближеш, і будеш (з болю) груди собі роздирати; бо так сказав я, Господь Бог.
34Ыл вей бя ши ыл вей голи, ый вей роаде чобуриле ши-ць вей сфышия цыцеле. Кэч Еу ам ворбит’, зиче Домнул Думнезеу.
35Іще сказав Господь Бог так: Позаяк ти забула мене й одвернулась від мене, так і терпи ж за беззаконство твоє та за блудництва твої.
35Де ачея, аша ворбеште Домнул Думнезеу: ‘Пентру кэ М-ай уйтат, пентру кэ М-ай арункат ла спателе тэу, поартэ-ць ши ту акум педяпса нелеӂюирилор ши курвиилор тале!’”
36І сказав до мене Господь: Сину чоловічий! хочеш Оголу й Оголиву судити? покажи ж їм гидоти їх;
36Домнул мь-а зис: „Фиул омулуй, врей сэ ле жудечь пе Охола ши пе Охолиба? Пуне-ле ынаинте урычуниле лор!
37Бо зломили менї віру, й руки свої покрівавили, й чинили перелюбки з ідолами своїми, ба й сини, що менї породили, на їду їм присьвячували.
37Еле с-ау дедат ла прякурвие ши пе мыниле лор есте сынӂе; ау прякурвит ку идолий лор, ши копиий пе каре Ми-й нэскусерэ й-ау трекут прин фок ын чинстя лор, ка сэ-й мэнынче!
38Та й ще от що вони менї чинили: того ж часу поганили сьвятиню мою, та зневажали суботи мої;
38Афарэ де ачаста, ятэ че Мь-ау май фэкут: Мь-ау спуркат Локашул чел Сфынт ын ачеяшь зи ши Мь-ау пынгэрит Сабателе.
39А як заколювали ідолам синів своїх, то ввіходили зараз і в сьвятиню мою, щоб її опоганити. От, що вони коїли серед мого дому!
39Кэч дупэ че шь-ау жертфит копиий ла идолий лор, тот ын зиуа ачея с-ау дус ши ын Локашул Меу чел Сфынт ка сэ-л спурче. Ятэ че ау фэкут ын Каса Мя.
40До того посилали й по людей, що здалеку сюди приходили, і ось, вони являлися, а ти задля них купалася, підмальовувала собі очі, та прибирала прикраси.
40Ау умблат кяр дупэ оамений каре веняу де департе, ле-ау тримис соль ши ятэ кэ ей ау венит. Пентру ей те-ай скэлдат ту, те-ай сулеменит ла окь ши те-ай гэтит ку подоабеле тале;
41І сїдала на пишне ліжко, а перед ним стояв уже стіл, а на йому поскладала кадило, менї належне, та оливу мою.
41ай шезут пе ун пат мэрец, ынаинтя кэруя ера ынтинсэ о масэ пе каре ай пус тэмыя ши унтделемнул Меу.
42І лунав голос тих людей, що веселились у неї, а до тої товпи людей вводжено ще з пустинї пяниць, і запинають вони їм запинки на руки, та надївають пишні вінки на голови.
42С-ау аузит стригэтеле уней мулцимь веселе ши, ку мулцимя ачаста де оамень де рынд, ау адус ниште бецивь дин пустиу, каре ау пус брэцэрь ын мыниле челор доуэ сурорь ши мындре кунунь пе капетеле лор.
43І сказав я про підтоптану вже блудницю: Тепер скінчаться вже блудування її разом із нею.
43Ам зис атунч ку привире ла курва чя бэтрынэ: ‘Ши акум ышь ва урма еа оаре курвииле ши тот вор май вени ла еа?’
44До неї бо приходили, як до нетрібки, — приходили й до Оголи й Оголиви, — до сих розпустних жінок.
44Ши ау венит ла еа кум вин ла о курвэ; аша с-ау дус ла Охола ши Охолиба, ла ачесте фемей нелеӂюите.
45Та мужі правосудні будуть судити їх судом, що на перелюбниць, та судом на душогубниць, вони бо перелюбницї, а на руках у них кров.
45Де ачея оамений фэрэ приханэ ле вор осынди кум се осындеск фемеиле прякурве, кум се осындеск челе че варсэ сынӂе, кэч сунт прякурве ши ау сынӂе пе мынь.
46Так бо говорить Господь Бог: Скликати би на них громаду (війська), та й оддати їх на лютість і розбої.
46Кэч аша ворбеште Домнул Думнезеу: ‘Вой адуче ымпотрива лор о мулциме де глоатэ маре ши ле вой да прадэ кинулуй ши жафулуй.
47І громада побє їх каміннєм і порубає мечами; і повбиває синів їх і дочки їх, а будинки їх попалить огнем.
47Адунаря ле ва учиде ку петре ши ле ва доборы ку ловитурь де сабие; ле вор учиде фиий ши фийчеле лор ши ле вор арде каселе ку фок.
48Оттак зроблю я конець розпустї в сїй землї, й усї жінки мати муть науку й не будуть чинити соромних дїл, як се вони чинили;
48Вой фаче астфел сэ ынчетезе нелеӂюиря ын царэ ка тоате фемеиле сэ я ынвэцэтурэ ши сэ ну май факэ о нелеӂюире ка а воастрэ!
49І зложиться на вас кара за вашу розпусту, й понесете кару за ваші гріхи з ідолами вашими, й зрозумієте, що я — Господь Бог.
49Ви се ва рэсплэти астфел нелеӂюиря ши вець пурта пэкателе сэвыршите ку идолий воштри ши вець шти кэ Еу сунт Домнул Думнезеу!’”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.