Езекиїла 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І надійшло до мене слово Господнє:
1Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
2Ти ж, сину чоловічий, чи хочеш судити, судити город кріваво провинний? Оце ж виткни їм всї гидоти їх.
2„Ши ту, фиул омулуй, врей сэ жудечь? Врей сэ жудечь четатя сетоасэ де сынӂе? Пуне-й ынаинте тоате урычуниле ей!
3І промов: Так говорить Господь Бог: О городе, що проливав єси кров серед себе, щоб навести на себе годину свою, і робив собі ідоли, щоб опоганити себе!
3Спуне: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу: «Четате каре вершь сынӂе ын мижлокул тэу, ка сэ-ць винэ зиуа, ши каре-ць фачь идоль ка сэ те спурчь!
4Через ту кров, що проливав єси, ти набрався гріха, а через ідоли, що наробив собі, опоганився; і наближив єси днї твої, і дойшов єси до години твоєї. Тим то я подам тебе на посьміх усїм народам, на поругу всїм землям.
4Те-ай фэкут виноватэ дин причина сынӂелуй пе каре л-ай вэрсат ши те-ай спуркат прин идолий пе каре й-ай фэкут. Ць-ай апропият астфел зилеле ши ай ажунс ла капэтул анилор тэй! Де ачея те фак де окарэ принтре нямурь ши де батжокурэ принтре тоате цэриле.
5Близькі й далекі будуть насьміхатись із тебе, що опоганив єси імя твоє, а прославив себе бутою.
5Чей де апроапе ши чей де департе ышь вор бате жок де тине, кэч ешть веститэ ка спуркатэ ши плинэ де тулбурэрь!
6Ось, старшини Ізраїлські в тобі, кожен по силам своїм, проливали кров.
6Ятэ кэ, ын тине, тоць воевозий луй Исраел ышь ынтребуинцязэ путеря ка сэ версе сынӂе.
7Батька і матїр зневажають в тобі, чуженицю кривдять посеред тебе, безбатенька й вдовицю пригнїтають у тобі.
7Ын тине, татэл ши мама сунт диспрецуиць, стрэинул есте кинуит, орфанул ши вэдува сунт асуприць.
8Мої сьвятинї ти маловажиш, а мої суботи нарушуєш.
8Ту Ымь несокотешть локашуриле Меле челе сфинте, Ымь спурчь Сабателе.
9Люде, що обвинувачують на проливаннє крові, жиють у тобі; по горах твоїх їдять мясиво (приношене ідолам у жертву), посеред тебе коять ледарство.
9Ын тине сунт бырфиторь, ка сэ версе сынӂе; ын тине се мэнынкэ жертфе идолешть пе мунць; ын мижлокул тэу се фак десфрынэрь.
10Сором батьків розкривають у тобі, нечисту в кровотечі насилують у тебе.
10Ын мижлокул тэу се дескоперэ голичуня татэлуй; ын мижлокул тэу есте силитэ фемея ын тимпул некурэцией ей!
11Той чинить гидке з жінкою ближнього свого, той опоганює невістку свою, а той обезчесчує сестру свою, дочку батька свого.
11Ын мижлокул тэу фиекаре се дедэ ла урычунь ку неваста апроапелуй сэу, фиекаре се спуркэ прин аместекаре де сынӂе ку норэ-са, фиекаре нечинстеште пе сорэ-са, фийка татэлуй сэу.
12У тобі беруть підкуп і проливають кров; ти береш лихву й прирости й грабуєш насильно користь собі з ближнього твого, мене ж забув єси, говорить Господь Бог.
12Ын тине се яу дарурь пентру вэрсаре де сынӂе. Ту ей добындэ ши камэтэ, жефуешть ку сила пе апроапеле тэу ши пе Мине Мэ уйць», зиче Домнул Думнезеу.
13Я аж сплеснув руками з гнїву на захланність твою, що така явна в тобі, та на кріваві провини, що дїються в тебе.
13«Де ачея, ятэ кэ бат дин мынь дин причина лэкомией пе каре ай авут-о ши дин причина сынӂелуй вэрсат ын мижлокул тэу.
14Чи видержить же серце твоє, чи будуть досить кріпкі руки (сили) в тебе тодї, як я почну мою роботу проти тебе? Я, Господь, сказав се й справджу.
14Ыць ва суфери инима ши ыць вор фи мыниле дестул де тарь ын зилеле кынд вой лукра ымпотрива та? Еу, Домнул, ам ворбит ши вой ши лукра.
15Бо розсїю тебе проміж народи, й розвію тебе по чужих землях, і зроблю конець мерзотам твоїм посеред тебе.
15Те вой рисипи принтре нямурь, те вой рэспынди ын фелурите цэрь ши ыць вой нимичи ку десэвыршире некурэция дин мижлокул тэу.
16І зробиш сам себе гидким в очах народів, і зрозумієш, що я — Господь.
16Вей фи спуркатэ астфел де тине ынсэць ынаинтя нямурилор ши вей шти кэ Еу сунт Домнул.»’”
17І надійшло до мене слово Господнє:
17Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
18Сину чоловічий! дом Ізраїля зробився в очах у мене жужелицею; всї вони — мідь, цина, залїзо й олово в печі; жужелицею з срібла поробились.
18„Фиул омулуй, каса луй Исраел а ажунс пентру Мине ка ниште згурэ; тоць сунт арамэ, коситор, фер, плумб ын купторул де топит; ау ажунс ниште згурэ де арӂинт.
19Тим же то ось як говорить Господь Бог: За те, що ви всї поробились жужелицею, позбіраю вас в Ерусалим.
19Де ачея, аша ворбеште Домнул Думнезеу: ‘Пентру кэ тоць аць ажунс ниште згурэ, ятэ кэ вэ вой стрынӂе ын мижлокул Иерусалимулуй.
20Так само, як у піч кладуть срібло й мідь і залїзо й олово й цину вкупі, щоб роздувати на них огонь і їх розтопити, так і я позбіраю вас у гнїву мойму й у досадї моїй та й розплавлю вас.
20Кум се стрынг арӂинтул, арама, ферул, плумбул ши коситорул ын купторул де топит ши се суфлэ ын фок ка сэ се топяскэ, аша вэ вой стрынӂе ши Еу ын мыния ши урӂия Мя; вэ вой пуне аколо ши вэ вой топи.
21Я позбіраю вас і подую на вас огнем досади моєї та й розтоплю посеред його.
21Да, вэ вой стрынӂе ши вой суфла песте вой ку фокул мынией Меле ши вэ вець топи ын ел.
22Як плавлять срібло в плавильній печі, так і ви розплавитесь посеред його, й зрозумієте, що я, Господь, вилив на вас досаду мою.
22Кум се топеште арӂинтул ын топитоаре, аша вець фи топиць вой ын мижлокул луй. Ши вець шти кэ Еу, Домнул, Мь-ам вэрсат мыния песте вой.’”
23І надійшло слово Господнє до мене, таке:
23Кувынтул Домнулуй мь-а ворбит астфел:
24Сину чоловічий! промов до него: Ти — земля нечиста, тим і не скроплена дощем в годину гнїву.
24„Фиул омулуй, спуне Иерусалимулуй: ‘Ешть о царэ некурэцитэ ши неудатэ де плоае ын зиуа мынией.’
25Пророки в їй змовились; як леви рикають, роздирають здобичу; пожерають душі, забирають майно й дорогі речі, намножують у йому вдовиць.
25Май-марий луй унелтеск ын мижлокул луй ка сэ ынгитэ суфлетеле, ка ун леу каре рэкнеште ши ышь сфышие прада; пун мына пе богэций ши лукрурь скумпе ши мэреск нумэрул вэдувелор ын мижлокул луй.
26Сьвященники його ломлять мій закон й поганять сьвятинї мої; не відрізняють вони сьвятого від несьвятого, й не розбірають, що нечисте, а що чисте, а від субот моїх одвернули очі свої, і я в погордї в них.
26Преоций луй калкэ Леӂя Мя ши Ымь пынгэреск лукруриле Меле сфинте, ну фак ничо деосебире ынтре че есте сфынт ши че ну есте сфынт, нич ну ынвацэ пе оамень сэ факэ деосебире ынтре че есте некурат ши че есте курат, ышь ынторк окий де ла Сабателе Меле ши сунт пынгэрит ын мижлокул лор.
27Князї його, наче хижі вовки, пориваючі здобичу свою, проливають кров, затрачують душі, щоб тілько придбати собі наживу.
27Кэпетенииле луй сунт ын мижлокул луй ка ниште лупь каре ышь сфышие прада; варсэ сынӂе, перд суфлетеле нумай ка сэ-шь потоляскэ лэкомия де бань.
28Пророки ж його замазують усе глиною, вбачають пусте та віщують свої видумки, говорячи: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив того.
28Пророчий луй ау пентру ей тенкуель де ипсос, ведений ыншелэтоаре, пророчий минчиноасе. Ей зик: ‘Аша ворбеште Домнул Думнезеу!’ Ши Домнул ну ле-а ворбит!
29Прості люде пригнїтають одно одного, ограбують і тиснуть злиденного, а приходня придавлюють без усякого права.
29Попорул дин царэ се дедэ ла силничие, фурэ, асупреште пе чел ненорочит ши пе чел липсит, калкэ ын пичоаре пе стрэин ымпотрива орькэрей дрептэць!
30І шукав я між ними такого, щоб поставив себе стїною, і став проти мене в проломинї за сесю землю, щоб я не погубив її, та не знайшов.
30Каут принтре ей ун ом каре сэ ыналце ун зид ши сэ стя ын мижлокул спэртурий ынаинтя Мя пентру царэ, ка сэ н-о нимическ, дар ну гэсеск ничунул!
31Оце ж вилию на них досаду мою, огнем лютостї моєї вигублю їх, поступки їх поверну на голову їм, говорить Господь Бог.
31Ымь вой вэрса урӂия песте ей, ый вой нимичи ку фокул мынией Меле ши ле вой ынтоарче фаптеле асупра капулуй лор”, зиче Домнул Думнезеу.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.