Езекиїла 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
1Ти ж заплач над князями Ізрайлевими,
1Moreover, take thou up a lamentation for the princes of Israel,
2Та й кажи: Що за левиця була в тебе мати! Між левами розлягалась, левчуків пестила.
2and say: How was thy mother a lioness; among lions she couched, in the midst of the young lions she reared her whelps!
3І згодувала одного зміж левчуків своїх, і став він левом, і навчивсь ловити здобич, та й пожерав людей.
3And she brought up one of her whelps, he became a young lion; and he learned to catch the prey, he devoured men.
4І прочули се народи та й спіймали його в яму, й в кайданах одвели в Египецьку землю.
4Then the nations assembled against him, he was taken in their pit; and they brought him with hooks unto the land of Egypt.
5І, пождавши, побачила, що марна визволу надїя, і взяла другого з левчуків своїх, та й зростила левом.
5Now when she saw that she was disappointed, and her hope was lost, then she took another of her whelps, and made him a young lion.
6І, ставши великим левом, почав він ходити поміж левами й навчивсь ловити здобич, людей пожерати.
6And he went up and down among the lions, he became a young lion; and he learned to catch the prey, he devoured men.
7І опоганював вдовицї, й міста пустошив; і обезлюдїла земля та й усї осади її від реву його.
7And he knew their castles, and laid waste their cities; and the land was desolate, and the fulness thereof, because of the noise of his roaring.
8Тодї встали на його народи із земель примежних та й розкинули на його сїтї свої і спіймали в яму.
8Then the nations cried out against him on every side from the provinces; and they spread their net over him, he was taken in their pit.
9І посадили його в клїтку й одвели в ланцюгах до царя Вавилонського; заперли в темницї, щоб не чути вже було реву його в Ізраїлї по горах.
9And they put him in a cage with hooks, and brought him to the king of Babylon; that they might bring him into strongholds, so that his voice should no more be heard upon the mountains of Israel.
10Мати твоя була, наче та виноградина, насаджена понад водою; була вроджайна, повна віття, від достатку води.
10Thy mother was like a vine, in thy likeness, planted by the waters; she was fruitful and full of branches by reason of many waters.
11І виростали в неї прути кріпкі, хоч би й на скипетри володарів; і виросла вона високо й віттясто, та й виднїла далеко в гущинї пагонцїв своїх.
11And she had strong rods to be sceptres for them that bore rule; and her stature was exalted among the thick branches, and she was seen in her height with the multitude of her tendrils.
12Но в гнїву (Божому) вирвано її з коріннєм, і кинуто на землю, а вітер від сходу висушив плід її; повиривані, повсихали кріпкі пагонцї її; огонь пожер їх.
12But she was plucked up in fury, she was cast down to the ground, and the east wind dried up her fruit; her strong rods were broken off and withered, the fire consumed her.
13А тепер її в пустиню пересадили, в суху, безводню землю.
13And now she is planted in the wilderness, in a dry and thirsty ground.
14І вийшов огонь із пня галуззя її, пожер грони її, та й не зосталось у неї прутів кріпких на жезла царські. Оце та жалібна пісня, — вона й полишиться нею на плач.
14And fire is gone out of the rod of her branches, it hath devoured her fruit, so that there is in her no strong rod to be a sceptre to rule.' This is a lamentation, and it was for a lamentation.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.