5 Мойсея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Коли бачити меш вола братового чи барана, що блукає, так не покинеш їх; на всякий раз вернеш їх братові твому.
1Дакэ везь рэтэчинду-се боул сау оая фрателуй тэу, сэ ну о околешть, чи сэ о адучь ла фрателе тэу.
2Коли ж брат твій не близько, чи не знаєш його, так прилучиш до господарства твого, і будуть вони в тебе, покіль шукати ме брат твій; тодї вернеш йому.
2Дакэ фрателе тэу ну локуеште лынгэ тине ши ну-л куношть, сэ ей добитокул ла тине акасэ ши сэ рэмынэ ла тине пынэ че-л чере фрателе тэу, ши атунч сэ и-л дай.
3Так само зробиш з ослом його, і так само зробиш з одежею його, і так само зробиш з усїм, що пропаде в брата твого, а ти знайдеш. Не можна тобі задержувати.
3Тот аша сэ фачь ши ку мэгарул луй, тот аша сэ фачь ши ку хайна луй ши тот аша сэ фачь ку орьче лукру пердут де ел ши гэсит де тине: сэ ну ле околешть.
4Як побачиш осла братового чи вола, що впаде на дорозї, так не покинеш їх; на всякий раз мусиш помогти йому підняти.
4Дакэ везь мэгарул фрателуй тэу сау боул луй кэзут пе друм, сэ ну-л околешть, чи сэ-л ажуць сэ-л ридиче.
5Жінка нехай не зʼодягається як чоловік, а чоловікові не подоба вдягатись у жіночу одїж: се бо гидота перед Господом, Богом твоїм, коли хто се чинить.
5Фемея сэ ну поарте ымбрэкэминте бэрбэтяскэ, ши бэрбатул сэ ну се ымбраче ку хайне фемеешть, кэч орьчине фаче лукруриле ачестя есте о урычуне ынаинтя Домнулуй Думнезеулуй тэу.
6Коли трапиться тобі по дорозї пташе гнїздо, на якому дереві чи на землї, з пташенятами чи з яйцями, і мати седить на пташенятах чи на яйцях, не бери матері з маленькими.
6Дакэ ынтылнешть пе друм ун куйб де пасэре, ынтр-ун копак сау пе пэмынт, ку пуй сау оуэ ши мама лор шезынд песте пуй сау песте оуэ, сэ ну ей ши пе мамэ, ши пе пуий ей,
7Мусиш коньче пустити матїр, а дїток можна тобі взяти собі; щоб тобі було добре і довго жив ти на сьвітї.
7чи сэ дай друмул мамей ши сэ ну ей декыт пуий, ка сэ фий феричит ши сэ ай зиле мулте.
8Як будувати меш нову домівку, так зроби на криші ворінки, щоб не навести крові на домівку, коли хто з неї впаде.
8Кынд зидешть о касэ ноуэ, сэ-ць фачь ун пэлимар ымпрежурул акоперишулуй, ка сэ ну адучь винэ де сынӂе асупра касей тале, дакэ с-ар ынтымпла сэ кадэ чинева де пе еа.
9Не засївати меш виноградника твого двома насїннями; щоб плід насїння, що ти посїяв, і вроджай виноградника не були, за кару, присьвячені сьвятинї.
9Сэ ну семень ын вия та доуэ фелурь де семинце, ка ну кумва сэ ынтинезь ши родул семинцей пе каре ай семэнат-о, ши родул вией.
10Не будеш орати волом і ослом укупі.
10Сэ ну арь ку ун боу ши ун мэгар ынжугаць ымпреунэ.
11Не носити меш одежини, зробленої з двох не однаких тканин, вовняної і льняної разом.
11Сэ ну порць о хайнэ цесутэ дин фелурите фире, дин лынэ ши ин уните ымпреунэ.
12Кутаси мусиш поробити собі на чотирох кіньцях покривала твого, що накидаєш на себе.
12Сэ фачь чукурь ла челе патру колцурь але хайней ку каре те вей ынвели.
13Коли чоловік возьме жінку і, ввійшовши до неї, зненавидить її,
13Дакэ ун ом каре шь-а луат о невастэ ши с-а ымпреунат ку еа о урэште,
14І дасть причину, щоб люде говорили ледачі речі про неї, і роспускати ме про неї недобру славу, і казати ме: Узяв я сю женьщину й приступив до неї та не знайшов у неї ознак дївування,
14апой о ынвинуеште де лукрурь нелеӂюите ши-й скоате нуме рэу, зикынд: ‘Ам луат пе фемея ачаста, м-ам апропият де еа ши н-ам гэсит-о фечоарэ’,
15Тодї батько дївицї і мати її винесуть ознаки дївування її в царину, до громадських мужів міста того,
15атунч татэл ши мама фетей сэ я семнеле фечорией ей ши сэ ле адукэ ынаинтя бэтрынилор четэций, ла поартэ.
16І скаже дївчин батько громадським мужам: Оддав я дочку за сього чоловіка, а він зненавидїв її.
16Татэл фетей сэ спунэ бэтрынилор: ‘Ам дат пе фийкэ-мя де невастэ омулуй ачестуя, ши ел а ынчепут с-о ураскэ;
17І се дав він причину, щоб люде говорили про неї ледачі речі, сказавши: Не знайшов я в твоєї дочки ознак дївування. Так ось вам ознаки дївування моєї дочки. І вони розгорнуть плахту перед громадськими мужами міста.
17акум о ынвинуеште де лукрурь нелеӂюите, зикынд: «Н-ам гэсит фечоарэ пе фийкэ-та.» Дар ятэ семнеле фечорией фетей меле.’ Ши сэ десфакэ хайна ей ынаинтя бэтрынилор четэций.
18Тодї громадські мужі міста того візьмуть чоловіка та й скарають його;
18Бэтрыний четэций сэ я атунч пе омул ачела ши сэ-л педепсяскэ
19І наложять на його сто секлїв срібла пенї, та й оддадуть їх батькові дївчини за те, що той пустив недобру славу про дїву Ізраїльську. І мусить вона бути жінкою йому; неможна йому одіслати її поки жити буде.
19ши, пентру кэ а скос нуме рэу уней фечоаре дин Исраел, сэ-л осындяскэ ла о глоабэ де о сутэ де сикли де арӂинт, пе каре сэ-й дя татэлуй фетей. Еа сэ рэмынэ неваста луй, ши ел ну ва путя с-о гоняскэ тоатэ вяца луй.
20А коли буде правда, і не знайдуть в дївицї ознак дївування,
20Дар дакэ фаптул есте адевэрат, дакэ фата ну с-а гэсит фечоарэ,
21Тодї виведуть дївицю до входу в батькову домівку, і люде міста її побють її каміннєм, щоб умерла; бо вона, блудуючи в батьківському дому, зробила соромне дїло в Ізраїлї. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
21сэ скоатэ пе фатэ ла уша касей татэлуй ей, сэ фие учисэ ку петре де оамений дин четате ши сэ моарэ, пентру кэ а сэвыршит о мишелие ын Исраел, курвинд ын каса татэлуй ей. Сэ курэцешть астфел рэул дин мижлокул тэу.
22Коли спіймає хто чоловіка, що лежить із мужньою жоною, так обом смерть, чоловікові, що лежав із жінкою, й жіньцї. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
22Дакэ се ва гэси ун бэрбат кулкат ку о фемее мэритатэ, сэ моарэ амындой: ши бэрбатул каре с-а кулкат ку фемея, ши фемея. Сэ курэцешть астфел рэул дин мижлокул луй Исраел.
23Коли дївуюча дївка буде засватаною, та стріне її чоловік в містї та й лежати ме з нею,
23Дакэ о фатэ фечоарэ есте логодитэ ши о ынтылнеште ун ом ын четате ши се кулкэ ку еа,
24Так виведете обох до воріт міста сього, та й побєте їх каміннєм, так що помруть: дївку за те, що не кричала в містї, чоловіка за те, що він упокорив жінку свого ближнього. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
24сэ-й адучець пе амындой ла поарта четэций, сэ-й учидець ку петре ши сэ моарэ амындой: фата пентру кэ н-а ципат ын четате ши омул пентру кэ а нечинстит пе неваста апроапелуй сэу. Сэ курэцешть астфел рэул дин мижлокул тэу.
25Коли ж у полї зустріне чоловік заручену дївку та вхопить її і ляже з нею, то такий чоловік, що лежав з нею, один умре.
25Дар дакэ омул ачела ынтылнеште ын кымп пе фата логодитэ, о апукэ ку сила ши се кулкэ ку еа, нумай омул каре с-а кулкат ку еа сэ фие педепсит ку моартя.
26А з дївкою нїчого не чинити меш: нема на дївцї смертного гріха; се бо така сама справа, як коли чоловік стане проти свого ближнього та й вбє його.
26Фетей сэ ну-й фачь нимик; еа ну есте виноватэ де о нелеӂюире вредникэ де педяпса ку моартя, кэч е ка ши ку ун ом каре се арункэ асупра апроапелуй луй ши-л омоарэ.
27Бо стрів її в полї; заручена дївка кричала, та нїкому було рятувати її.
27Фата логодитэ пе каре а ынтылнит-о омул ачела пе кымп а путут сэ стриӂе фэрэ сэ фие чинева сэ-й сарэ ын ажутор.
28Коли чоловік зустріне дївуючу дївку незаручену, та вхопить її і зляжеться з нею, і спіймають їх,
28Дакэ ун ом ынтылнеште о фатэ фечоарэ нелогодитэ, о апукэ ку сила ши се кулкэ ку еа ши се ынтымплэ сэ фие приншь,
29Тодї чоловік, що злігся з нею, оддасть батькові дївки пятьдесять секлїв срібла, і вона мусить бути йому жінкою, за те, що він упокорив її; не можна йому відослати її, поки він жити ме:
29омул каре с-а кулкат ку еа сэ дя татэлуй фетей чинчзечь де сикли де арӂинт ши, пентру кэ а нечинстит-о, с-о я де невастэ ши ну ва путя с-о гоняскэ тоатэ вяца луй.
30Нїкому не можна брати жінки батькової, і не можна відкривати краю одежі батькової.
30Нимень сэ ну я пе неваста татэлуй сэу ши нич сэ ну ридиче ынвелитоаря татэлуй сэу.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.