5 Мойсея 5
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І скликав Мойсей всього Ізраїля і промовив до них: Слухай, Ізраїлю, установи і присуди, що про них промовляю сьогоднї в слухи ваші; навчітесь їх і держіть і сповняйте їх.
1Мойсе а кемат пе тот Исраелул ши й-а зис: „Аскултэ, Исраеле, леӂиле ши порунчиле пе каре ви ле спун астэзь ын аузул востру. Ынвэцаци-ле ши ымплиници-ле ку скумпэтате.
2Господь, Бог наш, зробив завіт з нами на Гореб горі.
2Домнул Думнезеул ностру а ынкеят ку ной ун легэмынт ла Хореб.
3Не з батьками нашими Господь зробив завіт, а з нами, з нами, що тепер тут ще живі остались.
3Ну ку пэринций ноштри а ынкеят Домнул легэмынтул ачеста, чи ку ной, каре сунтем тоць вий астэзь аич.
4Лицем до лиця промовляв Господь до вас на горі із середини поломя.
4Домнул в-а ворбит фацэ ын фацэ пе мунте, дин мижлокул фокулуй.
5Я стояв того часу між Господом і вами, щоб обявити вам мову Господню; ви бо боялись поломя і не виходили на гору; і рече:
5Еу ам стат атунч ынтре Домнул ши вой, ка сэ вэ вестеск кувынтул Домнулуй, кэч вэ ера фрикэ де фок ши ну в-аць суит пе мунте. Ел а зис:
6Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з Египту, з дому неволї.
6‘Еу сунт Домнул Думнезеул тэу, каре те-ам скос дин цара Еӂиптулуй, дин каса робией.
7Нехай не буде в тебе инших богів перед лицем моїм.
7Сэ н-ай алць думнезей афарэ де Мине.
8Не робити меш собі тесаної постатї, якої подоби того, що на небесах у горі й на землї в низу, і що в водах нижче землї.
8Сэ ну-ць фачь кип чоплит, нич врео ынфэцишаре а лукрурилор каре сунт сус, ын черурь, сау жос, пе пэмынт, сау ын апе суб пэмынт.
9Не будеш бити поклони перед ними, і служити їм, я бо Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає гріхи батьків на дїтях їх, ба на третьому і на четвертому родї тих, що ненавидять мене;
9Сэ ну те ынкинь ынаинтя лор ши сэ ну ле служешть, кэч Еу, Домнул Думнезеул тэу, сунт ун Думнезеу ӂелос, каре педепсеск фэрэделеӂя пэринцилор ын копий пынэ ла ал трейля ши ла ал патруля ням ал челор че Мэ урэск
10І являє ласку тисячам тих, що люблять мене і заповідї мої сповняють.
10ши Мэ ындур пынэ ла ал мииля ням де чей че Мэ юбеск ши пэзеск порунчиле Меле.
11Не будеш промовляв марно імя Господа Бога твого; бо не буде безвинен у Господа той, хто промовляє марно імя його.
11Сэ ну ей ын дешерт Нумеле Домнулуй Думнезеулуй тэу, кэч Домнул ну ва лэса непедепсит пе чел че ва луа ын дешерт Нумеле Луй.
12Держи день соботу сьвято, як заповідав тобі Господь, Бог твій.
12Цине зиуа де одихнэ ка с-о сфинцешть, кум ць-а порунчит Домнул Думнезеул тэу.
13Шість день можна тобі робити і всяке дїло твоє творити,
13Шасе зиле сэ лукрезь ши сэ-ць фачь тоате требуриле.
14День же семий собота Господеві, Богу твому. Не робити меш нїякого дїла, ти сам, нї син твій, нї дочка твоя, нї раб твій, нї рабиня твоя, нї віл твій, нї осел твій, анї всяка скотина твоя, нї приходень твій, що у воротях в тебе; щоб можна спочити рабові твому і рабинї твоїй, так як тобі.
14Дар зиуа а шаптя есте зиуа де одихнэ а Домнулуй Думнезеулуй тэу: сэ ну фачь ничо лукраре ын еа, нич ту, нич фиул тэу, нич фийка та, нич робул тэу, нич роаба та, нич боул тэу, нич мэгарул тэу, нич вреунул дин добитоачеле тале, нич стрэинул каре есте ын локуриле тале, пентру ка ши робул ши роаба та сэ се одихняскэ ынтокмай ка тине.
15І памятай, що ти був рабом в Египецькій землї, і що вивів тебе звіттіля Господь, Бог твій, рукою потужною і правицею просьтягнутою: тим Господь і заповідав тобі допильновувати день субітнїй.
15Аду-ць аминте кэ ши ту ай фост роб ын цара Еӂиптулуй, ши Домнул Думнезеул тэу те-а скос дин еа ку мынэ таре ши ку брац ынтинс, де ачея ць-а порунчит Домнул Думнезеул тэу сэ ций зиуа де одихнэ.
16Шануй батька твого й матїр твою, щоб довго тобі жити на землї, що дав тобі Господь, Бог твій.
16Чинстеште пе татэл тэу ши пе мама та, кум ць-а порунчит Домнул Думнезеул тэу, ка сэ ай зиле мулте ши сэ фий феричит ын цара пе каре ць-о дэ Домнул Думнезеул тэу.
17Не вбивай.
17Сэ ну учизь.
18Не чинь перелюбу.
18Сэ ну прякурвешть.
19Не кради.
19Сэ ну фурь.
20І не сьвідчи льживо проти ближнього твого.
20Сэ ну мэртурисешть стрымб ымпотрива апроапелуй тэу.
21І не забагай жінки ближнього твого; і нехай не кортить тебе мати домівку ближнього твого, поле його і раба його й рабиню його, вола його й осла його і всього, що єсть у ближнього твого.
21Сэ ну пофтешть неваста апроапелуй тэу; сэ ну пофтешть каса апроапелуй тэу, нич огорул луй, нич робул луй, нич роаба луй, нич боул луй, нич мэгарул луй, ничун алт лукру каре есте ал апроапелуй тэу.’
22Сї слова промовив Господь до усієї громади вашої, із серед поломя, із хмари і темряви, сильним голосом, і нїчого не прибавив. І написав їх на двох камяних таблицях і дав їх менї.
22Ачестя сунт кувинтеле пе каре ле-а ростит Домнул ку глас таре пе мунте, дин мижлокул фокулуй, дин норь ши дин негурэ дясэ, ши ле-а спус ла тоатэ адунаря воастрэ, фэрэ сэ адауӂе чева. Ле-а скрис пе доуэ табле де пятрэ ши ми ле-а дат.
23І як почули ви голос із темряви і побачили, що гора в поломї палає, то приступили до мене всї голови поколїнь ваших і мужі громадські ваші, та й промовили до мене:
23Кынд аць аузит гласул ачела дин мижлокул ынтунерикулуй ши пе кынд тот мунтеле ера апринс, кэпетенииле семинциилор воастре ши бэтрыний воштри с-ау апропият тоць де мине
24Се показав нам Господь, Бог наш, велич і славу свою і дав нам почути свій голос із поломя. Нинї бачили ми, що Бог говорить до чоловіка, і що чоловік живим зостається.
24ши аць зис: ‘Ятэ кэ Домнул Думнезеул ностру не-а арэтат слава ши мэримя Луй ши ной Й-ам аузит гласул дин мижлокул фокулуй; астэзь, ам вэзут кэ Думнезеу а ворбит унор оамень, ши тотушь ау рэмас вий.
25Про що ж тепер вмирати нам? Та ж пожере нас оце величезне поломя. Коли нам довше доведеться слухати голос Господа, Бога нашого, так помремо.
25Ши акум пентру че сэ мурим? Кэч ачест фок маре не ва мистуи; дакэ вом аузи ши май департе гласул Домнулуй Думнезеулуй ностру, вом мури.
26Хто ж бо, мавши тїло, чув голос Божий, що говорить із поломя, як ми тепер чули, та й живим зістався?
26Чине есте, ын адевэр, омул ачела каре сэ фи аузит вреодатэ, ка ной, гласул Думнезеулуй челуй виу ворбинд дин мижлокул фокулуй, ши тотушь сэ фи рэмас виу?
27Приступи ти і вислухай все, що Господь, Бог наш, казати буде; а ти перекажеш нам усе, що промовить до тебе Господь, Бог наш, і вислухаємо тебе й будемо сповняти.
27Апропие-те май бине ту ши аскултэ тот че-ць ва спуне Домнул Думнезеул ностру; апой сэ не спуй ту ынсуць тот че-ць ва спуне Домнул Думнезеул ностру, ши ной вом аскулта ши вом фаче.’
28І почув Господь голос слів ваших, як ви промовляли до мене, і рече: Чув я голос слів народу сього, що промовляли до тебе: Усе добре, що вони казали.
28Домнул а аузит кувинтеле пе каре ми ле-аць спус. Ши Домнул мь-а зис: ‘Ам аузит кувинтеле пе каре ци ле-а спус попорул ачеста: тот че ау зис есте бине.
29Нехай би тільки було в їх таке серце, щоб вони боялись мене і держали заповідї мої по всї днї, щоб добре було їм і синам їх во віки.
29О, де ар рэмыне ей ку ачеяшь инимэ ка сэ се тямэ де Мине ши сэ пэзяскэ тоате порунчиле Меле, ка сэ фие феричиць пе вечие, ей ши копиий лор!
30Ійди промов до них: Вернїтесь у намети свої.
30Ду-те де спуне-ле: «Ынтоарчеци-вэ ын кортуриле воастре.»
31Сам же ти стій ту, коло мене, і казати му тобі про всї заповідї і встанови й присуди, що мусиш навчити їх, щоб вони сповняли їх на землї, що даю в державу їм.
31Дар ту рэмый аич, ку Мине, ши-ць вой спуне тоате порунчиле, леӂиле ши рындуелиле пе каре сэ-й ынвець сэ ле ымплиняскэ ын цара пе каре ле-о дау ын стэпынире.’
32Оце ж пильнуйте, щоб ви сповняли їх, як заповідав вам Господь, Бог ваш; не відступайте нї праворуч нї лїворуч.
32Луаць сяма дар сэ фачець аша кум в-а порунчит Домнул Думнезеул востру; сэ ну вэ абатець де ла челе че а порунчит Ел нич ла дряпта, нич ла стынга.
33Мусите ви ходити тією самою дорогою, що заповідав вам Господь, Бог ваш, щоб зістались між живими і щоб добре вам було на сьвітї, та щоб довго жили ви у землї, що будете мати її.
33Сэ урмаць ын тотул каля пе каре в-а порунчит Домнул Думнезеул востру сэ умблаць, ка сэ трэиць ши сэ фиць феричиць ши сэ авець зиле мулте ын цара пе каре о вець луа ын стэпынире.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.