5 Мойсея 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Tongan Bible, Revised West Version
1Коли бачити меш вола братового чи барана, що блукає, так не покинеш їх; на всякий раз вернеш їх братові твому.
1“ʻOua naʻa ke mamata ki he ʻalu hē ʻae pulu pe ko e sipi ʻa ho tokoua, pea fufū koe mei ai: ka te ke toe ʻomi moʻoni ia ki ho tokoua.
2Коли ж брат твій не близько, чи не знаєш його, так прилучиш до господарства твого, і будуть вони в тебе, покіль шукати ме брат твій; тодї вернеш йому.
2Pea kapau ʻoku ʻikai ofi ho tokoua kiate koe, pea kapau ʻoku ʻikai te ke ʻilo ia, te ke toki ʻomi ia ki ho fale ʻoʻou, pea ʻe ʻiate koe ia ka ʻi heʻene kumi ia ʻe ho tokoua, te ke toki ʻatu ia kiate ia.
3Так само зробиш з ослом його, і так само зробиш з одежею його, і так само зробиш з усїм, що пропаде в брата твого, а ти знайдеш. Не можна тобі задержувати.
3Te ke fai pehē pe ki heʻene ʻasi pea ke fai pehē ki hono kofu: pea ki he ngaahi meʻa liʻaki kotoa pē, ʻaia kuo ne liʻaki, pea kuo ke ʻilo, ke ke fai pehē ni pe: ʻe tapu ʻa hoʻo fufū ʻe koe.
4Як побачиш осла братового чи вола, що впаде на дорозї, так не покинеш їх; на всякий раз мусиш помогти йому підняти.
4¶ “ʻOua naʻa ke mamata ki he ʻasi ʻa ho tokoua pe ko ʻene pulu ʻoku tō ʻi he hala, pea ke fufū koe mei ai: ka te ke tokoni moʻoni ia ke hiki hake.
5Жінка нехай не зʼодягається як чоловік, а чоловікові не подоба вдягатись у жіночу одїж: се бо гидота перед Господом, Богом твоїм, коли хто се чинить.
5¶ “Ke ʻoua naʻa kofuʻaki ʻe he fefine ʻaia ʻoku kau ki he tangata, pea ʻoua naʻa ʻai ʻe he tangata ʻae kofu fakafefine: he ko kinautolu ʻoku fai pehē ʻoku kovi lahi kia Sihova ko ho ʻOtua.
6Коли трапиться тобі по дорозї пташе гнїздо, на якому дереві чи на землї, з пташенятами чи з яйцями, і мати седить на пташенятах чи на яйцях, не бери матері з маленькими.
6¶ “Kapau ʻoku ke ʻilo fakafokifā pe ʻae pununga ʻoe manu, ʻi he hala pe ʻi he ʻakau, pe ʻi he kelekele, pe ko ha ʻuhiki pe ko e foʻi manu, mo e faʻē ʻoku mohe ki hono ʻuhiki, pe ki he foʻi manu, ʻoua naʻa ke puke fakataha ʻae faʻē mo hono ʻuhiki:
7Мусиш коньче пустити матїр, а дїток можна тобі взяти собі; щоб тобі було добре і довго жив ти на сьвітї.
7Ka ke tukuange ʻae faʻē ke ʻalu, pea ke toʻo hono ʻuhiki kiate koe; koeʻuhi ke hoko ai ʻae lelei kiate koe, pea ke fakatolonga ai ho ngaahi ʻaho.
8Як будувати меш нову домівку, так зроби на криші ворінки, щоб не навести крові на домівку, коли хто з неї впаде.
8¶ “ʻOka ke ka langa ha fale foʻou, te ke ngaohi ki ai hono ʻā ke takatakai ʻi he tuʻafale, telia naʻa ke ʻomi ha toto ki ho fale, ʻokapau ʻe tō ha tangata mei ai.
9Не засївати меш виноградника твого двома насїннями; щоб плід насїння, що ти посїяв, і вроджай виноградника не були, за кару, присьвячені сьвятинї.
9¶ “ʻOua naʻa ke tō hoʻo ngoue vaine ʻaki ʻae ngaahi tenga kehekehe: telia naʻa fakahalaʻi ʻae fua ʻo hoʻo tenga ʻaia kuo ke tō, mo e fua ʻo hoʻo vaine.
10Не будеш орати волом і ослом укупі.
10¶ “ʻOua naʻa ke tauluaʻi fakataha ʻae pulu mo e ʻasi ki he huo toho.
11Не носити меш одежини, зробленої з двох не однаких тканин, вовняної і льняної разом.
11¶ “ʻOua naʻa ke ʻai ʻae kofu ʻoku anga kehekehe, ʻo hangē ko e fulufulu sipi mo e vavae kuo fakataha.
12Кутаси мусиш поробити собі на чотирох кіньцях покривала твого, що накидаєш на себе.
12¶ “Ke ke ngaohi kiate koe ʻae ngaahi pao ki ho pulupulu ki hono potu ʻe fā, ʻaia ʻoku fakapulou ʻaki koe.
13Коли чоловік возьме жінку і, ввійшовши до неї, зненавидить її,
13¶ “Kapau ʻoku fili mai ha uaifi ʻe ha tangata pea ʻalu ia kiate ia, pea fehiʻa kiate ia,
14І дасть причину, щоб люде говорили ледачі речі про неї, і роспускати ме про неї недобру славу, і казати ме: Узяв я сю женьщину й приступив до неї та не знайшов у неї ознак дївування,
14Pea ʻoku ne fakatupu lau kiate ia ʻo langaʻi ʻae lauʻikovi kiate ia, ʻo ne pehē, Ne u fili ʻae fefine ni, pea ʻi heʻeku haʻu kiate ia, naʻaku ʻilo naʻe ʻikai ko e taʻahine ia.
15Тодї батько дївицї і мати її винесуть ознаки дївування її в царину, до громадських мужів міста того,
15Pea ʻe toki toʻo mai ʻo ʻomi ʻe he tamai mo e faʻē ʻae taʻahine, hono fakaʻilonga ʻo ʻene taʻahine ki he kau mātuʻa ʻi he matapā ʻoe kolo:
16І скаже дївчин батько громадським мужам: Оддав я дочку за сього чоловіка, а він зненавидїв її.
16Pea ʻe pehē ʻe he tamai ʻae taʻahine ki he kau mātuʻa, Ne u foaki ʻeku taʻahine ki he tangata ke na mali, pea ʻoku fehiʻa ia kiate ia.
17І се дав він причину, щоб люде говорили про неї ледачі речі, сказавши: Не знайшов я в твоєї дочки ознак дївування. Так ось вам ознаки дївування моєї дочки. І вони розгорнуть плахту перед громадськими мужами міста.
17Pea vakai, kuo ne fakalanga lau kiate ia, ʻo pehē, ʻOku ʻikai ko e taʻahine ʻa ho ʻofefine: ka ko e moʻoni ko hono fakaʻilonga eni ʻo ʻene taʻahine. Pea tenau folahi atu ʻae holo ʻi he ʻao ʻoe kau mātuʻa ʻoe kolo.
18Тодї громадські мужі міста того візьмуть чоловіка та й скарають його;
18Pea ʻe ʻave ʻe he kau mātuʻa ʻoe kolo ko ia ʻae tangata ko ia ʻo tautea ia:
19І наложять на його сто секлїв срібла пенї, та й оддадуть їх батькові дївчини за те, що той пустив недобру славу про дїву Ізраїльську. І мусить вона бути жінкою йому; неможна йому одіслати її поки жити буде.
19Pea kenau fakamaaua ia ke totongiʻaki ʻa e sikeli siliva ʻe teau, ʻo ʻatu ia ki he tamai ʻae fefine, ko e meʻa ʻi heʻene langaʻi ʻae lau kovi ki he taʻahine ʻi ʻIsileli: pea ʻe hoko ia ko hono uaifi; ʻe ʻikai ngofua ke ne tukuange ia ʻi hono ngaahi ʻaho kotoa pē.
20А коли буде правда, і не знайдуть в дївицї ознак дївування,
20Pea kapau ʻoku moʻoni ʻae meʻa ni, pea ʻoku ʻikai ʻilo ʻae ngaahi fakaʻilonga ʻoe taʻahine ki he fefine:
21Тодї виведуть дївицю до входу в батькову домівку, і люде міста її побють її каміннєм, щоб умерла; бо вона, блудуючи в батьківському дому, зробила соромне дїло в Ізраїлї. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
21Tenau toki ʻomi kituʻa ʻae fefine mei he matapā ʻoe fale ʻo ʻene tamai, pea ʻe tolongaki ia ʻe he kau tangata ʻo hono kolo ʻaki ʻae maka ke mate ia, ko e meʻa ʻi heʻene fai angakovi ʻi ʻIsileli, ʻo fai feʻauaki ʻi he fale ʻo ʻene tamai: ʻe pehē pe hoʻo tukuange ʻae kovi meiate kimoutolu.
22Коли спіймає хто чоловіка, що лежить із мужньою жоною, так обом смерть, чоловікові, що лежав із жінкою, й жіньцї. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
22¶ “Kapau ʻe ʻilo ha tangata ʻoku mohe ia mo e fefine kuo mali husepāniti, ʻe mate fakatouʻosi ai ʻakinaua, ʻae tangata naʻe mohe mo e fefine, pea mo e fefine: ʻe pehē pe hoʻo tukuange ʻae kovi mei ʻIsileli.
23Коли дївуюча дївка буде засватаною, та стріне її чоловік в містї та й лежати ме з нею,
23¶ “Kapau ʻoku poloʻi ha taʻahine ko e tāupoʻou ki ha tangata, pea maʻu ia ʻe ha tangata ʻi he kolo, pea mohe mo ia;
24Так виведете обох до воріт міста сього, та й побєте їх каміннєм, так що помруть: дївку за те, що не кричала в містї, чоловіка за те, що він упокорив жінку свого ближнього. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
24Te mou toki ʻomi ʻakinaua kituʻa ki he matapā ʻoe kolo, pea te mou tolongaki ʻaki ʻakinaua ʻae maka ke na mate: ʻae fefine, koeʻuhi naʻe ʻikai kalanga ia, ka kuo ne ʻi he kolo; mo e tangata ko e meʻa ʻi heʻene fakahalaʻi ʻae uaifi ʻo hono kaungāʻapi: ʻe pehē pe hoʻo tukuange ʻae kovi meiate kimoutolu.
25Коли ж у полї зустріне чоловік заручену дївку та вхопить її і ляже з нею, то такий чоловік, що лежав з нею, один умре.
25¶ “Pea kapau ʻoku maʻu ʻi he ngoue ʻe ha tangata ʻae taʻahine poloʻi, pea tohotoho ia, pea mohe mo ia: ko e tangata pe naʻe mohe mo ia ʻe mate:
26А з дївкою нїчого не чинити меш: нема на дївцї смертного гріха; се бо така сама справа, як коли чоловік стане проти свого ближнього та й вбє його.
26Ka ʻe ʻikai te ke fai ha meʻa ki he taʻahine; ʻoku ʻikai ʻi he taʻahine ha angahala ke mate ai ia: ka ʻoku hangē ko e tuʻu hake ha tangata ki hono kaungāʻapi, ʻo ne tāmateʻi ia, ʻoku pehē pe ʻae meʻa ni:
27Бо стрів її в полї; заручена дївка кричала, та нїкому було рятувати її.
27He naʻa ne maʻu ia ʻi he ngoue, pea naʻe kalanga ʻae taʻahine poloʻi, ka naʻe ʻikai ha tokotaha ke fakamoʻui ia.
28Коли чоловік зустріне дївуючу дївку незаручену, та вхопить її і зляжеться з нею, і спіймають їх,
28¶ “Kapau ʻoku maʻu ʻe ha tangata ha taʻahine ko e tāupoʻou, ʻaia ʻoku ʻikai poloʻi, pea puke ia, pea mohe mo ia, pea kuo ʻilo ʻakinaua;
29Тодї чоловік, що злігся з нею, оддасть батькові дївки пятьдесять секлїв срібла, і вона мусить бути йому жінкою, за те, що він упокорив її; не можна йому відослати її, поки він жити ме:
29Pehē ʻe ʻatu ʻe he tangata naʻe mohe mo ia ki he tamai ʻae taʻahine ʻa e sikeli siliva ʻe nimangofulu; pea ʻe hoko ʻae fefine ko ia ko hono uaifi: ko e meʻa ʻi heʻene fakahalaʻi ia, ʻoku ʻikai lelei ʻene tukuange ia lolotonga ʻa ʻene moʻui kotoa pē.
30Нїкому не можна брати жінки батькової, і не можна відкривати краю одежі батькової.
30¶ Ke ʻoua naʻa mali ha tangata mo e uaifi ʻo ʻene tamai pe fakatelefua ʻene tamai.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.