Дїяння 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
1Як же присуджено, щоб плисти нам в Італию, то передано Павла і деяких инших вязників сотникові, на ймя Юлию, Августової роти.
1私たちが船でイタリアへ向かうことが決まると、人々はパウロとほかの囚人たちを、皇帝直属部隊のユリオという百人隊長に引き渡しました。
2І, ввійшовши в корабель Адрамицький, маючи плисти попри місця Азийські, пустились ми з Аристархом Македонцем із Солуня, що був з нами.
2私たちは、アジア沿岸の各地へ向かう予定のアドラミティオンの船に乗り込み、出航しました。テサロニケ出身のマケドニア人アリスタルコも一緒でした。
3А другого дня пристали в Сидонї. І обходив ся Юлий ласкаво з Павлом, і дозволив ходити до другів, щоб дізнати їх піклування.
3翌日、私たちはシドンに寄港しました。ユリオはパウロを親切に扱い、友人たちのところへ行って世話を受けることを許しました。
4А відчаливши звідтіля, поплили до Кипра; бо вітри були противні.
4そこから船出しましたが、向かい風だったので、キプロスの風下を航行しました。
5І, перепливши море, що проти Киликиї та Памфилиї, прибули в Мири Ликийські.
5そしてキリキアとパンフィリア沖の海を渡り、リキアの町ミラに着きました。
6А там знайшовши сотник корабель Александрийський, що плив в Італию, посадив нас на него.
6そこで百人隊長は、イタリアへ向かうアレクサンドリアの船を見つけ、私たちをそれに乗せました。
7Многі ж днї помалу пливучи і ледві бувши проти Книда, тим що не допускав нас вітер, приплили ми під Крит проти Салмона,
7何日もの間ゆっくり進み、ようやくクニドスの沖まで来ましたが、風に阻まれて先へ進めなかったので、サルモネ沖を通り、クレタ島の風下を航行しました。
8і, ледві минувши його, прибули на врочище Гарна пристань, від котрого був близько город Ласей.
8そして島の岸に沿って苦労しながら進み、ラサヤの町に近い「良い港」と呼ばれる所に着きました。
9Як же доволї часу минуло й було вже непевне плаваннє, тим що вже й піст минув, то раяв Павел,
9かなりの日数が過ぎ、すでに断食の日も過ぎて、航海が危険な季節になっていたので、パウロは人々に忠告して、
10кажучи їм: Люде, я бачу, що з утратою і з великою шкодою, не тільки для тягару і для статку, та й для душ наших буде плаваннє.
10言いました。「皆さん、この航海では積み荷や船だけでなく、私たちの命までも損なう、大きな被害が出ると私は見ています。」
11Сотник же керманичові і властителеві корабля довіряв більш, нїж тому, що сказав Павел.
11しかし百人隊長は、パウロの言葉よりも、船長や船主の言うことを信用しました。
12Як же пристань не була вигідна на зимуваннє, то більше їх давали раду пуститись ізвідтіля, чи не можна б як, добравшись до Финикиї, перезимувати в пристанї Крицькій, що лежить між вітром полуденнїм і західнїм.
12この港は冬を越すのに適していなかったので、大多数の者は、できればそこから船出し、フェニクスへ行って冬を越すことを勧めました。フェニクスは南西と北西に面したクレタ島の港です。
13Як же повіяв полуденній вітер, то, думаючи, що досягли свого заміру, знявшись поплили мимо Крита.
13南風が穏やかに吹いてきたので、人々は計画どおりに行けると思い、錨を上げてクレタ島の海岸近くを航行しました。
14Та незабаром опісля настиг на них бурний вітер, званий Євроклидон.
14しかし間もなく、島から「ユーロクリドン」と呼ばれる暴風が吹き下ろして来ました。
15Як же підхопило корабля і не можна було противитись вітрові, то віддались ми (хвилям) і носило нас.
15船は巻き込まれ、風に向かって進めなくなったので、私たちは流されるままにしました。
16На остров же якийсь набігши, званий Клавда, на силу здолїли удержати човна,
16クラウダという小さな島の風下を通り、ようやく小舟を確保することができました。
17котрий стягнувши, усякого способу добирали, підвязуючи корабля; а боячись упасти в сирть (мілке місце), спустили парус, і так нас носило.
17船員たちは小舟を引き上げると、綱で船体を巻いて補強しました。また、スルティスの砂州に乗り上げるのを恐れ、海錨を降ろして流されるままにしました。
18А що вельми буря нами кидала, то назавтра повикидали тягар.
18暴風にひどく苦しめられたので、翌日、人々は積み荷を海へ捨て始めました。
19А третього дня своїми руками надібє корабельне викидали.
19三日目には、自分たちの手で船具を投げ捨てました。
20Як же нї сонце, нї зорі не являлись многі днї, і налягала немала буря, то на останок і вся надїя віднялась, щоб спасти ся нам.
20何日もの間、太陽も星も見えず、激しい暴風が吹き荒れたので、ついには助かる望みがすべて失われました。
21Як же довго не їли ми, то ставши Павел серед них, рече: Люде, треба було, послухавши мене, не відчалювати від Криту, (то) і не здобулись би такої втрати і шкоди.
21長い間だれも食事を取らなかったので、パウロは人々の中に立って言いました。「皆さん、私の忠告に従ってクレタ島から出航しなければ、この被害と損失は避けられたのです。
22А тепер благаю вас, бодріть ся; не буде бо погибелї нї одній душі з вас, окрім корабля.
22しかし今、元気を出すよう勧めます。あなたがたのうち命を失う者は一人もいません。失われるのは船だけです。
23Явив ся бо менї сієї ночи ангел Бога, до котрого я належу й котрому служу,
23昨夜、私が属し、仕えている神の使いが私のそばに立ち、
24глаголючи: Не бійсь, Павле: ти мусиш стояти перед кесарем, і ось дарував тобі Бог усїх тих, що плинуть з тобою.
24こう言いました。『恐れることはない、パウロ。あなたはカエサルの前に立たなければならない。見よ、神はあなたと共に航海している人々を皆、あなたに与えてくださった。』
25Тим бодріть ся, люде (добрі); вірую бо Богу, що так буде, як сказано менї.
25ですから皆さん、元気を出してください。私は神を信じています。私に告げられたとおりになるからです。
26Мусимо бо до острова якогось пристати.
26ただし、私たちはどこかの島に乗り上げなければなりません。」
27Як же настала чотирнайцята ніч, що носило нас по Адриятицькому морю, коло півночи постерегли корабельники, що близько від них якась земля;
27十四日目の夜になり、私たちがアドリア海を漂流していた真夜中ごろ、船員たちはどこかの陸地に近づいていると感じました。
28і, змірявши глибиню, знайшли двайцять сяжнїв; трохи ж відпливши і знов змірявши, знайшли сяжнїв пятнайцять.
28水深を測ると二十ファゾムでした。 少し進んでもう一度測ると、十五ファゾムでした。
29І, опасуючись, щоб не набігти на гостре місце, кинули з демена (керми) чотири якори і дожидали дня.
29岩礁に乗り上げることを恐れ、船尾から四つの錨を下ろし、夜が明けるのを待ち望みました。
30Як же корабельники шукали втїкти з корабля, спускаючи човна на море, роблячи вид, нїби хочуть кинути якоря з носу,
30ところが船員たちは、船首から錨を降ろすふりをして小舟を海へ下ろし、船から逃げようとしました。
31сказав Павел сотникові й воїнам: Коли сї не зістануть ся на кораблї, то ви не можете спасти ся.
31そこでパウロは百人隊長と兵士たちに言いました。「この人たちが船に残らなければ、あなたがたは助かりません。」
32Тодї воїни пообтинали верівки в човна, та й дали йому впасти.
32すると兵士たちは小舟の綱を切り、流れるに任せました。
33Як же почало днїти, благав Павел усїх прийняти їжи, говорячи: Сьогоднї чотирнайцятий день ви, ждучи, постите, нїчого не ївши.
33夜が明けかけたころ、パウロは皆に食事を取るよう勧めて言いました。「あなたがたは今日まで十四日間、何も食べずに待ち続けています。
34Тим же благаю вас, прийміть їжи; воно бо для вашого спасення; нї в кого бо з вас і волос не впаде з голови.
34ですから、どうか食事を取ってください。それがあなたがたの無事のためになります。あなたがたの頭から髪の毛一本さえ失われないからです。」
35Сказавши ж се і взявши хлїб, оддав Богу хвалу перед усїма, і переломивши почав їсти.
35こう言ってパンを取り、皆の前で神に感謝をささげ、それを裂いて食べ始めました。
36Тодї повеселїшали всї, і вони прийняли їжу.
36そこで全員が元気を取り戻し、自分たちも食事を取りました。
37Було ж нас у кораблї всїх двістї сїмдесять і шість душ.
37船にいたのは、私たち全員で二百七十六人でした。
38А наситившись їжею, облегчили корабель, викидаючи пшеницю в море.
38十分に食べると、小麦を海へ投げ捨て、船を軽くしました。
39Як же настав день, не пізнали землї, загледїли ж затоку якусь, що мала беріг, до котрого нарадились, коли можна, причалити кораблем.
39夜が明けても、どこの陸地か分かりませんでしたが、砂浜のある入り江を見つけました。そこで、できるなら船をそこに乗り上げようと決めました。
40І, витягши якорі, пустились морем, порозвязувавши завязї деменові і піднявши парусок по вітру, прямували до берега.
40錨を切り離して海に捨て、同時に舵を縛っていた綱を解き、前帆を風に上げて砂浜へ向かいました。
41Попавши ж на місце двоєморське, загрузили корабля; і перед, застрявши, був нерухомий, а зад розбивало силою филь.
41しかし二つの潮流がぶつかる所に入り込み、船を浅瀬に乗り上げてしまいました。船首はめり込んで動かなくなり、船尾は激しい波によって壊れ始めました。
42Між воїнами ж стала рада, щоб вязників повбивати, щоб которий випливши, не втїк.
42兵士たちは、囚人が泳いで逃げることのないよう、彼らを殺そうと相談しました。
43Сотник же, хотївши спасти Павла, заборонив їм що загадали, і звелїв, щоб ті, хто вміє плавати, перші скочили, і вийшли на землю,
43しかし百人隊長は、パウロを助けたいと思って彼らの計画を止めました。そして、泳げる者はまず海に飛び込み、陸へ向かうよう命じました。
44а остальнї, — хто на дошках, а хто на чому з корабля. І сталось так, що всї спаслись на землю.
44残りの者は、ある者は板に、ある者は船のほかの物につかまって続きました。こうして全員が無事に陸へ逃れました。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.