Дїяння 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Freedom Bible (フリーダム・バイブル)
1Каже тодї архиєрей: Чи справдї се так?
1大祭司が「そのとおりなのか」と尋ねました。
2Він же рече: Мужі брати й батьки, слухайте: Бог слави явивсь отцеві нашому Авраамові, як був у Мезопотамії, перш нїж оселив ся він у Харані,
2ステファノは言いました。「兄弟たち、父たち、聞いてください。私たちの父アブラハムがハランに住む前、メソポタミアにいたとき、栄光の神が彼に現れて、
3і рече до него: вийди з землї твоєї, і з родини твоєї, та йди в землю, що я тобі покажу.
3『あなたの土地と親族を離れ、私が示す土地へ行きなさい』と言われました。
4Тодї вийшовши з землї Халдейської, оселив ся він у Харанї, а звідтіля, як умер батько його, переселив його (Бог) у сю землю, де ви тепер живете.
4そこでアブラハムはカルデア人の土地を出て、ハランに住みました。彼の父が死んだ後、神は彼をそこから、今あなたがたが住んでいるこの土地に移されました。
5І не дав йому наслїддя в нїй нї на ступінь ноги, а обіцяв дати йому її в державу і насїнню його після него, як не було в него дитини.
5しかし神は、この土地では足を置く場所ほどの相続地さえ彼にお与えになりませんでした。それでも、まだ子どものいなかった彼に、この土地を彼とその後の子孫の所有として与えると約束されました。
6Глаголав же Бог так, що буде насїннє його захожим у землї чужій, і підневолять його, і мучити муть чотириста років.
6神はこのように語られました。『彼の子孫はよその土地に寄留し、四百年の間、奴隷にされて虐げられる。
7А народ, котрому служити муть, буду я судити, рече Бог; і після того вийдуть вони, та служити муть менї у місцї сьому.
7しかし、彼らを奴隷にする国民を私は裁く。その後、彼らはそこから出て、この場所で私に仕える。』
8І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.
8それから神はアブラハムに割礼の契約をお与えになりました。こうしてアブラハムにイサクが生まれ、八日目に割礼を施しました。イサクにヤコブが生まれ、ヤコブに十二人の族長が生まれました。
9А патриярхи через зависть продали Йосифа в Єгипет; і був з ним Бог,
9族長たちはヨセフをねたんでエジプトへ売りました。しかし神はヨセフと共におられ、
10і визволив його з усякого горя його, і дав йому ласку та премудрість перед Фараоном, царем Єгипецьким; і настановив його той правителем над Єгиптом і над усією господою своєю.
10あらゆる苦難から彼を救い出し、エジプト王ファラオの前で好意と知恵をお与えになりました。ファラオは彼をエジプトとその全家の支配者にしました。
11Прийшла ж голоднеча на всю землю Єгипецьку та Канаанську, та горе велике; і не знайшли поживи отцї наші.
11さて、エジプトとカナンの全土に飢饉が起こり、大きな苦難が訪れました。私たちの父祖は食べ物を見つけられませんでした。
12Почувши ж Яков, що є пшениця в Єгиптї, післав отцїв наших найперш.
12しかし、ヤコブはエジプトに穀物があると聞き、私たちの父祖を初めてそこへ送りました。
13А другого разу був пізнаний Йосиф од братів своїх; і став ся знаним Фараонові рід Йосифів.
13二度目のとき、ヨセフは兄弟たちに自分の身を明かし、ヨセフの一族のことがファラオに知らされました。
14Піславши ж Йосиф, прикликав батька свого Якова і всю родину свою, сїмдесять і пять душ.
14ヨセフは人を送り、父ヤコブと親族全員、合わせて七十五人を呼び寄せました。
15Прийшов же Яков у Єгипет, і вмер, він і отцї наші,
15こうしてヤコブはエジプトに下り、そこで彼も私たちの父祖も死にました。
16і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.
16彼らはシェケムに運び戻され、アブラハムがシェケムのハモルの子らから銀を払って買った墓に納められました。
17Як же наближував ся час обітування, котрим кляв ся Бог Авраамові, ріс народ і намножувавсь у Єгиптї,
17しかし、神がアブラハムに誓われた約束の時が近づくにつれ、民はエジプトで成長し、数を増していきました。
18аж поки настав инший цар, що не знав уже Йосифа.
18やがて、ヨセフを知らない別の王が現れました。
19Сей, хитрий проти роду нашого, мучив отцїв наших, щоб викидали дїток своїх, щоб не бути їм живими.
19この王は私たちの民を欺いて父祖たちを虐げ、赤ん坊を生き延びさせないよう捨てさせました。
20Того часу родивсь Мойсей, і був угоден Богу; годовано його три місяцї в хатї батька його.
20そのころモーセが生まれました。彼は神の目に非常に美しく、三か月の間、父の家で育てられました。
21Як же викинуто його, взяла його дочка Фараонова, й вигодувала його собі за сина.
21彼が捨てられると、ファラオの娘が拾い上げ、自分の息子として育てました。
22І навчивсь Мойсей усієї Єгипецької мудрости, був же потужний у словах і в дїлах.
22モーセはエジプト人のあらゆる知恵を教え込まれ、その言葉にも行いにも力がありました。
23Як же сповнивсь йому сороколїтний час, забажало серце його одвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.
23四十歳になったとき、彼は自分の兄弟である イスラエルの子らを訪ねようと思い立ちました。
24І, побачивши одного обиженого, уступив ся за него, тай помстив ся за обиженого, вбивши Єгиптянина.
24そして、その一人が不当な扱いを受けているのを見て彼を守り、虐げられていた人のためにエジプト人を打ち倒して報復しました。
25Думав же, що зрозуміють брати його, що Бог його рукою дає їм спасеннє; вони ж не зрозуміли.
25モーセは、自分の手によって神が彼らを救おうとしておられることを、兄弟たちも理解していると思っていました。しかし、彼らは理解しませんでした。
26Другого ж дня явив ся їм, як бились, і приводив їх до поєднання, говорячи: Мужі, ви брати; за що ви обижаєте один одного?
26翌日、モーセは彼らが争っているところに現れ、仲直りさせようとして言いました。『あなたがた、同じ兄弟ではありませんか。なぜ互いに傷つけ合うのですか。』
27Той же, що обижав ближнього, відопхнув його, кажучи: Хто тебе настановив князем і суддею над нами?
27しかし、隣人を傷つけていた者はモーセを押しのけて言いました。『だれがおまえをわれわれの支配者や裁判官にしたのか。
28Чи й мене хочеш убити, як убив єси вчора Єгиптянина?
28昨日エジプト人を殺したように、私も殺すつもりか。』
29Утїк же Мойсей за словом сим, і зайшов у землю Мадиямську, де зродив двох синів.
29モーセはこの言葉を聞いて逃げ、ミディアンの地で寄留者となり、そこで二人の息子の父となりました。
30А як уплило сорок років, явивсь йому в пустинї під горою Синаєм ангел Господень у поломї огняного куща.
30四十年がたったとき、シナイ山の荒野で、燃える茂みの炎の中に主の使いがモーセに現れました。
31Мойсей же побачивши дивувавсь видїннєм; як же приступив він, щоб придивитись, роздав ся голос Господень до него:
31モーセはこれを見て、その光景を不思議に思いました。よく見ようとして近づくと、主の声が聞こえました。
32Я Бог отцїв твоїх, і Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів. Затрусившись же Мойсей, не одважив ся придивлятись.
32『私はあなたの父祖の神、アブラハムの神、イサクの神、ヤコブの神である。』モーセは震え上がり、あえて見ようとはしませんでした。
33Рече ж йому Господь: Роззуй обувє ніг твоїх, бо місце, на котрому стоїш, — земля сьвята.
33主は彼に言われました。『履物を脱ぎなさい。あなたが立っている場所は聖なる地だからである。
34Дивившись видїв я муку народу мого в Єгиптї, і стогнаннє його чув я, і зійшов визволити його. І тепер іди, пішлю тебе в Єгипет.
34私はエジプトにいる私の民の苦しみを確かに見、そのうめきを聞いた。それで、彼らを救い出すために下って来た。さあ、私はあなたをエジプトへ遣わす。』
35Сього Мойсея, котрого відцурались вони, кажучи: хто тебе настановив князем та суддею над нами? сього Бог князем і збавителем післав рукою ангела, що явивсь йому в кущі (корчі).
35『だれがおまえを支配者や裁判官にしたのか』と言って彼らが拒んだこのモーセを、神は、茂みの中で彼に現れた使いの手によって、支配者また解放者として遣わされました。
36Сей вивів їх, робивши чудеса та ознаки в Єгиптї, й на Червоному морі, і в пустинї сорок років.
36この人が彼らを導き出し、エジプトの地と紅海と荒野で、四十年にわたって不思議としるしを行いました。
37Се той Мойсей, що сказав синам Ізраїлевим: Поставить вам Господь Бог ваш пророка з братів ваших, як мене; Його слухайте.
37このモーセこそ、イスラエルの子らに、『主なる私たちの神は、私のような預言者を、あなたがたの兄弟たちの中から一人起こしてくださる』と言った人です。
38Се той, що був у зборі в пустинї з ангелом, котрий промовляв до него на горі Синаї, та з отцями нашими, що прийняв живі слова, щоб дати нам.
38この人が、荒野の集会で、シナイ山において彼に語った使いと私たちの父祖と共にいて、私たちに与えるための生ける言葉を受けたのです。
39Котрому не хотїли слухняними бути отцї наші, а відопхнули його, і обернулись серцем у Єгипет,
39ところが、私たちの父祖は彼に従おうとせず、彼を退け、心ではエジプトへ引き返して、
40говорячи Ааронові: Зроби нам богів, котрі б ійшли перед нами; бо Мойсей той, що вивів нас із Єгипту, не знаємо, що стало ся з ним.
40アロンに言いました。『われわれの先に立って進む神々を造ってくれ。われわれをエジプトの地から導き出した、あのモーセがどうなったのか分からないからだ。』
41І зробили телця в днї ті, і приносили посьвяти ідолу, і втїшались дїлами рук своїх.
41彼らはそのころ子牛を造り、その偶像にいけにえをささげ、自分たちの手で造った物を喜びました。
42Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзї пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви менї сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?
42そこで神は背を向け、彼らを天の軍勢 に仕えるままにされました。預言者たちの書にこう記されているとおりです。 『イスラエルの家よ、荒野でほふった動物といけにえを、 四十年の間、あなたがたは私にささげたのか。
43Нї, ви підняли намет Молохів і зорю бога вашого Ремфана, боввани, що поробили на поклоненнє їм; і переселю я вас дальш Вавилона.
43あなたがたはモロクの幕屋と、 あなたがたの神レファンの星を担いだ。 それは、拝むために自分たちで造った像である。 それゆえ、私はあなたがたをバビロンの向こうへ連れ去る。』
44Намет сьвідчення був у отцїв наших у пустинї, як звелїв Той, хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.
44私たちの父祖は荒野で、あかしの幕屋を持っていました。それは、モーセに語られた方が、彼の見た型に従って造るよう命じられたものです。
45Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днїв Давидових.
45私たちの父祖はそれを受け継ぎ、ヨシュアと共にこの地へ運び入れました。そのとき、神は父祖たちの前から異邦の民を追い出されました。あかしの幕屋はダビデの時代までありました。
46Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.
46ダビデは神の御前で恵みを受け、ヤコブの神のために住まいを見つけたいと願いました。
47Соломон же збудував йому храм.
47しかし、神のために家を建てたのはソロモンでした。
48Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:
48とはいえ、いと高き方は人の手で造った神殿には住まわれません。預言者がこう言っているとおりです。
49Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?
49『天は私の王座、 地は私の足台である。 あなたがたは私のために、どのような家を建てようというのか、と主は言われる。 私が休む場所はどこにあるのか。
50Хиба не моя рука зробила се все?
50これらすべてを造ったのは、私の手ではないか。』
51Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.
51かたくなで、心と耳に割礼を受けていない者たち。あなたがたはいつも聖霊に逆らっています。父祖たちがしたとおり、あなたがたもしているのです。
52Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.
52あなたがたの父祖が迫害しなかった預言者が一人でもいましたか。彼らは正しい方が来られることを前もって告げた人々を殺しました。そして今や、あなたがたがその正しい方を裏切り、殺す者となったのです。
53Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.
53あなたがたは、天使たちによって定められた律法を受けたのに、それを守りませんでした。」
54Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.
54人々はこれを聞くと心を切り裂かれるように感じ、ステファノに向かって歯ぎしりしました。
55Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правицї у Бога,
55しかし、ステファノは聖霊に満たされ、じっと天を見つめて、神の栄光と、神の右に立っておられるイエスを見ました。
56і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.
56そして言いました。「見よ、天が開けて、人の子が神の右に立っておられるのが見えます。」
57Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него,
57すると人々は大声で叫び、耳をふさぎ、一斉に彼へ襲いかかりました。
58і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,
58そしてステファノを町の外へ追い出し、石を投げつけました。証人たちは、自分たちの上着をサウロという若者の足もとに置きました。
59і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.
59人々が石を投げつける間、ステファノは呼び求めて言いました。「主イエスよ、私の霊をお受けください。」
60Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.
60そしてひざまずき、大声で叫びました。「主よ、この罪を彼らに負わせないでください。」こう言って、彼は眠りにつきました。
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.