Дїяння 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1Каже тодї архиєрей: Чи справдї се так?
1Priesta pirna jatana wonti: „Jeruja jenia nganai?“
2Він же рече: Мужі брати й батьки, слухайте: Бог слави явивсь отцеві нашому Авраамові, як був у Мезопотамії, перш нїж оселив ся він у Харані,
2Nau jatana wonti: „Ngatata ja ngaperi ngantjalu, ngaranimarau! Pirnalaia Goda ngaperi ngaiananani Abrahamangu wondraterina wonti, nau Mesopotamia mitani ngamanala, windrila nau Haranani ngamanala,
3і рече до него: вийди з землї твоєї, і з родини твоєї, та йди в землю, що я тобі покажу.
3Ja nunkangu jatana wonti: «Jinkani mitandru ja jinkani nguralandru puntiamai, ja mitaia palkamai, ninapini ngato jinkangu wondrala nganai.»
4Тодї вийшовши з землї Халдейської, оселив ся він у Харанї, а звідтіля, як умер батько його, переселив його (Бог) у сю землю, де ви тепер живете.
4Ja nau Chaldaia mitandru puntina wonti ja Haranani ngamana wonti. Ja ngaperi nunkani matja nari, Nulia nina nakandru nguramanilkana wonti nunkangupini mitaia, nunkangu jura karari ngamala wapaia.
5І не дав йому наслїддя в нїй нї на ступінь ноги, а обіцяв дати йому її в державу і насїнню його після него, як не було в него дитини.
5Ja Nulia nunkangu naka wata maratunka jinkina wonti, wata jeruntjaia worderunu tidna, ja nunkangu talpadakana wonti, Nulia ninapini mita nunkangu potuja kupana jinkila nganai, ja ngatamurani nunkanani nunkangu ngadani, windri nau kupa pani nganana wonti.
6Глаголав же Бог так, що буде насїннє його захожим у землї чужій, і підневолять його, і мучити муть чотириста років.
6Goda jeruja jatana wonti: «Ngatamura jinkani ngandrana nganala nganai mita tulani, ja tanali nina mili ngankala nganai, ja nunkangu madlentji ngankala nganai kilpawoldra 400.
7А народ, котрому служити муть, буду я судити, рече Бог; і після того вийдуть вони, та служити муть менї у місцї сьому.
7Ja tanangupini kana wolarani, nunkangu tana mili nganala nganai, ngato kalala jinkila nganai, Goda jatana wonti, ja ngadani tana dunkala nganai, ja mili ngakani nganala nganai nunkangupini pirini.»
8І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.
8Ja Nulia tanangu karuwali ngankani Testamenta jinkina wonti; ja nulu Isaak kantji patana wonti, ja ditji mara wora ja parkulani nulu nina karuwali ngankana wonti, ja Isaakali nina Jakob, ja Jakobali ngaperi worani janku marapratjana ja mandru.
9А патриярхи через зависть продали Йосифа в Єгипет; і був з ним Бог,
9Ja ngaperi worani jankujeli Josephangu milkirina wonti, ja nina Egypta mitaia kalalaia jinkina wonti; ja Goda nunkangunto nganana wonti,
10і визволив його з усякого горя його, і дав йому ласку та премудрість перед Фараоном, царем Єгипецьким; і настановив його той правителем над Єгиптом і над усією господою своєю.
10Ja Nulia nina nunkani ketjaketjana pratjanandru dukarana wonti, ja nunkangu murla ja kirila jinkina wonti Pharaoni Egypta mitaia kaparani, ja nulu nina kapakapara kurana wonti Egypta mitani ja pungani nunkanani.
11Прийшла ж голоднеча на всю землю Єгипецьку та Канаанську, та горе велике; і не знайшли поживи отцї наші.
11Ja maua pirna ja ketjaketjana pirna Egypta mitani ja Kanaan mitani wokarana wonti; ja ngaperali worali ngaiananali buka pani mankamankana wonti.
12Почувши ж Яков, що є пшениця в Єгиптї, післав отцїв наших найперш.
12Jakobali matja ngarana, Egypta mitani buka tandra parai, nulu ngaperi worana ngaianani pota ngoperala jinpana wonti.
13А другого разу був пізнаний Йосиф од братів своїх; і став ся знаним Фараонові рід Йосифів.
13Ja pota mandrulani Joseph nejini nunkanani wondraterina wonti, ja Pharao Josephani nguja milkila pantjina wonti.
14Піславши ж Йосиф, прикликав батька свого Якова і всю родину свою, сїмдесять і пять душ.
14Josephali jinpana wonti ja ngaperi nunkani Jakob ja ngurala nunkani pratjana manina tikana wonti, mungara 75.
15Прийшов же Яков у Єгипет, і вмер, він і отцї наші,
15Jakob Egypta mitaia ngarina wonti ja palina wonti, nau ja ngaperi wora ngaianani;
16і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.
16Ja tanali tanana Sichemia padakana wonti, ja nunkangupini narikutuni todina wonti, nina Abrahamali mardatandrali burungankana wonti Hemorani ngatamurandru Sichemangu.
17Як же наближував ся час обітування, котрим кляв ся Бог Авраамові, ріс народ і намножувавсь у Єгиптї,
17Worderu talpadakani miljaru karakararina wonti, nina Godali Abrahamangu morlalu kurana wonti, jeruja bakana kana wolara punkana wonti, ja munamaririna wonti Egypta mitani,
18аж поки настав инший цар, що не знав уже Йосифа.
18Nunkanipini ditjielu, mitaia kapara nguru terkakanantulu, nau Josephandru ko nganana wonti.
19Сей, хитрий проти роду нашого, мучив отцїв наших, щоб викидали дїток своїх, щоб не бути їм живими.
19Nulupini ngaianani kana wolara kirieli jedibana wonti, ja ngaperi ngaianani jupana wonti ja jirijiribana wonti, tanali kupa waka worarana tikananto, ngangau tana wata tepi ngamananto.
20Того часу родивсь Мойсей, і був угоден Богу; годовано його три місяцї в хатї батька його.
20Nunkanguka miljarani Moses dankana wonti, ja kupa ngumu nganana wonti Godani; nina tanali pira parkulu pirna ngankana wonti ngaperaia nunkanaia pungani.
21Як же викинуто його, взяла його дочка Фараонова, й вигодувала його собі за сина.
21Tanali bakana nina matja worarana tikana, nina Pharaonali mankarali patana wonti, ja nandru nina pirna ngankana wonti nankanila ngatani.
22І навчивсь Мойсей усієї Єгипецької мудрости, був же потужний у словах і в дїлах.
22Ja Mosili ngujangujara manina wonti Egyptalani kirila pratjanani; ja nau ngurunguru nganana wonti jaurali ja ngankanali.
23Як же сповнивсь йому сороколїтний час, забажало серце його одвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.
23Nau kilpawoldra 40 matja nganana, nunkangu ngarani wokarana wonti, ngatata nunkani, Israel ngatamura najila.
24І, побачивши одного обиженого, уступив ся за него, тай помстив ся за обиженого, вбивши Єгиптянина.
24Ja nulu najina wonti, kulno talkundru ketjaketjanani, ja nunkangu nulu marangokana wonti, ja nunkangu talku jinkina wonti, nina nulu ngampu kalalu ngankanani, ja nulu Egypta kana naria nandrana wonti.
25Думав же, що зрозуміють брати його, що Бог його рукою дає їм спасеннє; вони ж не зрозуміли.
25Nulu ngundrana wonti, ngatatajeli nunkanali jenia ngujamananto, Godali marali nunkanali tanangu kulkani jinkinanto; tanali jenia wata ngujamana wonti.
26Другого ж дня явив ся їм, як бились, і приводив їх до поєднання, говорячи: Мужі, ви брати; за що ви обижаєте один одного?
26Ja ditji kulnuni nau tanangu wondraterina wonti, ja mandru dilpamalina wonti, ja nulu pudlana parparali ngankana wonti murlali pantjinanto, ja jatana wonti: «Materi wulujai! judla ngatata nganai, minandru judla tjikatjika ngankijiribamaliai?»
27Той же, що обижав ближнього, відопхнув його, кажучи: Хто тебе настановив князем і суддею над нами?
27Nulu kamaneli nunkani tjikatjika ngankana warai, nina tertubana wonti ja jatana wonti: «Warle jidna ngalingu kapara ja kalala kuranietja kurana warai?
28Чи й мене хочеш убити, як убив єси вчора Єгиптянина?
28Jundru ngantjai bakana ngana nari ngankala, worderu jundru woldrawirdi nina Egypta kana nari ngankala wiri?»
29Утїк же Мойсей за словом сим, і зайшов у землю Мадиямську, де зродив двох синів.
29Moses nunkangupini jaurandru japa mindrina wonti, ja Midian mitani ngandrani pantjina wonti, ja naka nulu ngatamura mandru kantji patana wonti.
30А як уплило сорок років, явивсь йому в пустинї під горою Синаєм ангел Господень у поломї огняного куща.
30Ja kilpawoldra 40 matja mudana, Sinaia mordawonpaia pitarani Kaparaia angela kulno nunkangu wondraterina wonti turu jaolali dilka nindrini.
31Мойсей же побачивши дивувавсь видїннєм; як же приступив він, щоб придивитись, роздав ся голос Господень до него:
31Mosili nina najinani, nau mudlandru ngaruparana wonti; ja nau karakara matja wokarana nina najila, Kaparaia ngaiala nunkangu pantjina wonti:
32Я Бог отцїв твоїх, і Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів. Затрусившись же Мойсей, не одважив ся придивлятись.
32«Ngani jinkanaia ngaperi woraia Goda nganai, Abrahamani Goda ja Isaakani Goda ja Jakobani Goda.» Mosili ngarrana wonti ja wata wontjana wonti morla najila.
33Рече ж йому Господь: Роззуй обувє ніг твоїх, бо місце, на котрому стоїш, — земля сьвята.
33Kapara nunkangu jatana wonti: «Tidnaputa jinkani tidnandru dukarau, ngangau naupini piri, woderi jidni terkala wapaia, mita kulikiri nganai.
34Дивившись видїв я муку народу мого в Єгиптї, і стогнаннє його чув я, і зійшов визволити його. І тепер іди, пішлю тебе в Єгипет.
34Ngato kantji najina warai, worderu tanali kana wolara ngakani Egypta mitani jupai, ja tanani kidakidani ngato ngarana warai, ja ngani ngarina warai tanana kulkala; ja karari kaparau, ngato jidna Egypta mitaia jinpala nganai.»
35Сього Мойсея, котрого відцурались вони, кажучи: хто тебе настановив князем та суддею над нами? сього Бог князем і збавителем післав рукою ангела, що явивсь йому в кущі (корчі).
35Ninapini Mose, nina tanali bulu ngujamana wonti ja jatana wonti: «Warle jidna Kapara ja kalala kuranietja kurana warai?» Nina Godali kapara ja kulkanipirna jinpana wonti angelaia marali, nau nunkangu wondraterina wonti dilka nindrini.
36Сей вивів їх, робивши чудеса та ознаки в Єгиптї, й на Червоному морі, і в пустинї сорок років.
36Nulupini tanana dunkalkana wonti, ja nulu malka ja pirnala ngankana wonti Egypta mitani ja panto maraljani ja pitarani kilpawoldra 40.
37Се той Мойсей, що сказав синам Ізраїлевим: Поставить вам Господь Бог ваш пророка з братів ваших, як мене; Його слухайте.
37Naupini nau Mose nganai, nau Israel ngatamurani jatana wonti: «Propheta kulno Kaparali juranali Godali jurangu jiritjibala nganai jurani ngatamurandru, ngana jeribaka, ninapini ngaralanganajatinimai.»
38Се той, що був у зборі в пустинї з ангелом, котрий промовляв до него на горі Синаї, та з отцями нашими, що прийняв живі слова, щоб дати нам.
38Naupini nau nganai, nau mili wolarani pitarani angelani jela nganana wonti, nulu nunkangu Sinai mardawonpani ja ngaperani ngaiananani kaukaubana wonti, nulu tepia jaura patana wonti ngaianangu jinkila.
39Котрому не хотїли слухняними бути отцї наші, а відопхнули його, і обернулись серцем у Єгипет,
39Nunkangu ngaperi ngaianani wata ngantjana wonti pankila, a‐ai, tanali nina tertubana wonti, ja tanali ngarali tananali Egypta mitaia tikana kurana wonti.
40говорячи Ааронові: Зроби нам богів, котрі б ійшли перед нами; бо Мойсей той, що вивів нас із Єгипту, не знаємо, що стало ся з ним.
40Ja tana Aaronangu jatana wonti: «Ngaianingu Goda worana ngankijiribau, tana ngaianingu ngopera wapananto; ngangau ngaiani ko nganai, mina nunkangupini Mosingu, nulu ngaianina Egypta mitandru dunkalkana paraia, pantjila wiri.»
41І зробили телця в днї ті, і приносили посьвяти ідолу, і втїшались дїлами рук своїх.
41Ja tanali nganti kuparu ngankana wonti tananguka ditjini, ja tanali mudlamalkani poto ngumu jinkina wonti, ja tanana maraia ngankanani mankina wonti.
42Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзї пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви менї сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?
42Goda karitjinawontikana wonti, ja tanana jinkina wonti pariwilpaia wolarani wodatarana ngamala, worderu Prophetaia jaurani dakanala parai: «Jura ngakangu poto ngumu ja nandrani poto ngumu jinkina wonti kilpawoldrawirdi 40 pitarani, jura Israel pungajai?
43Нї, ви підняли намет Молохів і зорю бога вашого Ремфана, боввани, що поробили на поклоненнє їм; і переселю я вас дальш Вавилона.
43Kau, jura Molochani punga ja jurani Godaia Remphan ditji waka patana wonti, tanana mudlamalka, tanana jura ngankana wonti, tanangu ngatjila; ja ngato jurana Babylon jerankari kurala nganai.»
44Намет сьвідчення був у отцїв наших у пустинї, як звелїв Той, хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.
44Ngaianani ngaperi worali tinkaraia punga pitarani ngamalkana wonti, worderu Nulia, Nauja Mosingu ngankamalina wonti, jirijiribana wonti, nulu nina ngankananto nunkangu mudlani jeribaka, nina nulu najina wonti.
45Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днїв Давидових.
45Ninapini ngaperali ngaiananali bakana manina wonti, ja nina Josua jela nunkangupini mitani padakana wonti, nina kana kojeli ngamalkana wonti, tanana Godali ngaperaia ngaiananaia mudlandru dangana wonti Davidani ditjielu.
46Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.
46Nulupini Godangu manjula mankamankana wonti ja ngatjina wonti, nulu punga mankamankananto Jakobani Godani.
47Соломон же збудував йому храм.
47Salomolu nunkangu punga wotina wonti.
48Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:
48Windri Kapara pirna wata Godaia pungani ngamai, tanana kanali marali wotina warai, worderu Propheta jatana wonti:
49Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?
49«Pariwilpa ngakani pirnalaia piri nganai, ja mita ngakanaia tidnaia tidna piri; mina punga‐jura ngakangu wotinanto Kapara jatai; mina ngakani ngara ngamani piri nganai kara?
50Хиба не моя рука зробила се все?
50Wata ngakani marali jenia pratjana ngankana wonti?»
51Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.
51Jura kana wokara ngurunguru ja karuwali pani ngarani ja talpani, jura milingeru Jaola kulikirini tiririai, worderu ngaperi jurani jeruja bakana jura.
52Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.
52Worangununkangu Propheta jurani ngaperi wora wata tirikaripaterina wonti? Ja tanali tanana nari ngankana wonti, tanali kaukaubana wonti kana talkuja wokaranandru, nunkani wondawondanietja ja nari nandranietja jura karari pantjina paraia;
53Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.
53Jura, jura jirijiribani jaura manina wonti angelaia mangieli, ja ninapini wata ngamalkana warai.“
54Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.
54Tanali jenia ngarana, jenia tanangu ngarani palkingana wonti, ja tana manatandra mataterina wonti nunkangu.
55Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правицї у Бога,
55Ja nau Jaolali kulikirieli manamiri nganana wonti, ja nulu pariwilpaia ngurutalpana najina tarana wonti, ja nulu Godaia pirnala najina wonti, ja Jesus Godaia ngunarani terkanani.
56і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.
56Ja nau jatana wonti: „Mai, ngato najila wapaia pariwilpa piririnani, ja Kanaia Ngatamura Godaia ngunarani terkanani.“
57Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него,
57Tana ngaiala pirnali maritjina wonti, ja tanani talpa ngandrawalkaterina wonti, ja tirieli nunkangu kulnukulnuni mindrina pararana wonti.
58і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,
58Ja tanali nina ngurandru tertubana wonti, ja nina mardali naria dakana wonti. Ja tinkarietjali kati tanani kurana wonti kulnuja tidnani, tala nunkani Saulus.
59і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.
59Ja tanali Stephanus mardali naria dakana wonti, nulu karkana wonti ja jatana wonti: „Kapara Jesujai, jaola ngakani patamai!“
60Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.
60Nau pantjaterkana ngarina wonti, ja ngaiala pirnali karkana wonti; „Kaparajai, tanangu ninapini madlentji wata ngamalkamai!“ Ja nau jenia matja jatana, nau ngarapalina wonti.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.