Дїяння 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1Поглянувши ж Павел пильно на раду рече: Мужі брати, я жив у всїй добрій совістї перед Богом до сього дня.
1Paululu kapara pratjana ngurutalpana najina wonti ja jatana wonti: „Jura materi ja ngatata worajai, ngani ngara ngaiala ngumujeli Godani wirarina wonti nunkangupini ditjielu.“
2Архиєрей же Ананїя звелїв тим, що стояли перед ним, бити його в лице.
2Ananias Priesta pirnali tanangu, tana nunkangu karakara terkanani, jirijiribana wonti, nina mana nandrala.
3Тодї рече Павел до него: Бити ме тебе Бог, стїно побіляна; і ти сидиш, щоб судити мене по закону, а проти закону велиш мене бити?
3Paulus nunkangu jatana wonti: „Godali jidna nandrala nganai, jidna wiribani wontini! Jidni ngamai ngakangu jirijiribani jaurali kalala jinkila, ja jirijiribani jaura panini jundru jirijiribai ngana nandrananto?“
4Ті ж, що стояли, сказали: Ти архиєрея Божого злорічиш?
4Tana naka terkana jatana wonti: „Godaia Priesta pirnani jidni madlentji jatai?“
5Рече ж Павел: Не знав я, брати, що се архиєрей: писано бо: Не казати меш лихого на князя народу твого.
5Ja Paulus jatana wonti: „Ngatata worajai! Ngani ko nganana warai, naupini Priesta pirna nganai, ngangau dakanala parai: Jidni jinkani kana wolaraia kaparani wata madlentji jatananto.“
6Постерігши ж Павел, що одна часть (людей) Садукейська, а друга Фарисейська, покликнув у радї: Мужі брати! я Фарисей, син Фарисеїв; за надїю воскресення мертвих мене судять.
6Paululu ngujamana wonti, palpa tanangundru Pharisaiala ngananani, ja palpa Sadducaiala, nau kana kapara pratjanani terti maritjina wonti: „Materi ja ngatata worajai! Ngani Pharisaiala nganai, Pharisaialaia ngatamura; kalkanandru ja nari jiritjinandru ngani kalalaia terkai.“
7Як ж се промовив, постала незгода між Фарисеями та Садукеями; і роздїлилась громада.
7Nau jenia matja jatana, Pharisaiala ja Sadducaiala jatamalina wonti, ja kana wolara tjelapalkaterina wonti.
8Садукеї бо кажуть, що нема воскресення, нї ангела, нї духа, а Фарисеї визнають обох.
8Ngangau Sadducaiala jatai: Nari jiritjini ja angela ja jaola pani nganai; Pharisaialali jenia mandru kaukaubai.
9Постав же крик великий; і, вставши письменники части Фарисейської, змагались, говорячи: Нїчого лихого не знаходимо в чоловікові сему; коли ж дух промовив до него або ангел, то не воюймо з Богом.
9Ja miritja pirna pantjina wonti, ja Pharisaiala jaura jinkinietja palpa terkana tarana wonti ja tjakakijiribamalina wonti ja jatana wonti: „Ngaiani wata madlentji nunkangupini kanani mankamankai; jaola kara angela kara nunkangu ngankamalina warai, ngaiani ngandandariai Godani tirimalila.“
10І, як постала буча велика, тисячник, опасуючись, щоб вони не розірвали Павла, звелїв воїнам зійти, та, вхопивши його з посеред них, привести в замок.
10Patijiritjini morla pirna pantjinani, juljaia kapara japali pantjina wonti, tanali Paulus diadialkaiati, ja nulu jirijiribana wonti, julja wolara ngarinanto, nina tanangundru terti patananto, ja nina juljaia piria tikalkananto.
11Другої ж ночи став перед ним Господь і рече: Бодрись, Павле; як бо ти сьвідкував про мене в Єрусалимі, так ти маєш і в Римі сьвідкувати.
11Ja tinkani Kapara nunkangu wokarana wonti ja jatana wonti: „Murlali nganau Paulujai, ngangau worderu jundru ngakangundru Jerusalemingu tinkari ngankala wiri, jeruja jundru bakana Romangu tinkari ngankananto.“
12Як же настав день, зложивши змову деякі з Жидів, заклялись, говорячи, що нї їсти муть, нї пити муть, доки не вбють Павла.
12Matja ditjirina, Juda kana palpa mapaterina wonti, ja morlalu kurakijiribamalina wonti, wata tajila ja wata tapala, tanali Paulus nari nandralalu.
13Було ж більш сорока, що сю клятьбу зробили.
13Tana morla nganana wonti marapratjana pota mandru ja mandruni, tanali jenia morlalu kurakijiribamalini ngankana wonti.
14Приступивши вони до архиєреїв та старших, казали: клятьбою поклялись ми нїчого не їсти, доки не вбємо Павла.
14Tanapini Priesta pirnani ja pinarani wokarana wonti, ja jatana wonti: „Ngaiani kantji morlalu kurakijiribamalina warai panila wontjala, ngaiani Paulus nari nandralalu.
15Тепер же ви дайте знати тисячникові й радї, щоб завтра вивів його до вас, нїби хочете розвідатись пильнїще про справу його; ми ж, поки ще він наближить ся, готові будемо вбити його.
15Jura karari juljaia kaparani ja kapara worangu kaukaubanau, nulu nina tankubana jurangu ngarilkananto, jeruja jeribaka, jura poto nunkani morla talku jertapateriai najinajibala; ngaiani ngankingaterina warai nina nari ngankala, morla ngopera nau jurangu karakararinani.“
16Прочувши ж син сестри Павлової про їх задум на него, прийшовши і ввійшовши в замок, сказав Павлові.
16Pauluni kakuja ngatatajeli tanani ngundrani ngaranani, nau wokarana wonti, ja julja wolaraia pirini wirina wonti, ja jenia Paulungu kaukaubana wonti.
17Покликавши ж Павел одного з сотників, рече: Одведи хлопця сього до тисячника; має бо щось сказати йому.
17Paululu juljaia kapakapara kulno karkana wonti ja jatana wonti: „Ninapini teri juljaia kaparani wapalkau, ngangau nulia minakulno ngamalkai nunkangu jatala.“
18Він же, взявши його, повів до тисячника, й каже: Вязник Павел, покликавши мене, просив привести до тебе сього хлопця; має бо щось сказати тобі.
18Nulu nina patana wonti, ja juljaia kaparani wapalkana wonti ja jatana wonti: „Paululu kanjangarilali ngana karkana warai, ja ngakangu ngatjina warai, ninapini teri jinkangu wapalkananto, ngangau nulia minakulno ngamalkai jinkangu kaukaubala.“
19Узявши ж його за руку тисячник, і відійшовши на самоту, питав його: Про що ти маєш звістити менї?
19Juljaia kaparali nina mara patana wonti, ja nina tjirimalkana wonti, ja nina jakalkana wonti: „Mina jundru ngamalkai ngakangu kaukaubala?“
20Він же каже, що Жиди змовились просити тебе, щоб завтра привів Павла до них у раду, наче б хотїли лучче розпитатись про него.
20Nau jatana wonti: „Juda kana ngankamalina warai jinkangu ngatjina, jundru tankubana Paulus kapara worangu ngarilkananto, jeruja jeribaka, tanali nunkani poto morla talku najinajibananto.
21Ти ж не слухай їх: засїдаєть ся бо їх на него більш сорока чоловік, що закляли ся не їсти й не пити, доки не вбють його; і тепер готові вони, дожидаючи від тебе обіцянки.
21Jundru tanangu wata morlalu ngundramai, ngangau materi morla marapratjana pota mandru ja mandruni nunkangu kalkaterila wapaia, tanali matja morlalu kurakijiribamalina warai wata tajila ja wata tapala, tanali nina nari ngankalalu: ja karari tana ngankingaterila wapaia, ja jinkani jaurani kalkaterila wapaia.“
22Тисячник же відпустив хлопця, звелївши нїкому не казати, що се виявив єси передо мною.
22Juljaia kaparali nina teri jinpana wonti, ja nunkangu jirijiribana wonti wata kulnuni jatala, mina jundru ngakangu kaukaubana warai.
23І, покликавши двох із сотників, каже: Наготовте дві сотнї воїнів, щоб ішли в Кесарию, та сїмдесять комонників, та дві сотнї стрельцїв на третю годину ночи;
23Ja nulu juljaia kapakapara mandru karkana wonti ja jatana wonti: „Julja 200 ngankingalumai, tana Cäsareaja palkananto, bakana dukaterinietja marapratjana pota mara wora ja mandru, ja kaltieli dakanietja 200 tinkani.
24і скотину наготовити, щоб, посадивши Павла, одвели цїлого до старости Феликса.
24Ja tanali bakana dukaterini nganti ngankingananto Paulus kurana tarala, ja tepi Felixingu mitaia kapakaparani wapalkala.“
25Написав же й лист такого змісту:
25Ja nulu jaura dakana wonti, nulupini jaurali:
26Клавдий Лизия вельможному старостї Феликсові: радуй ся.
26„Klaudiulu Lysiali mitaia kapakaparani Felix ngumu pirnani mandurini jaura jinpai.
27Чоловіка сего Жиди схопили і мали вбити; я ж, пристигши з військом, одняв його, довідавшись, що він Римлянин.
27Ninapini kana Juda kanali patala wiri, ja ninaia ngampu nari ngankala wiri, ninaia ngato dunkalkala wiri, ngani matja wirina julja wolarani jela, ngangau ngani ngarala wiri, nau Romala nganai.
28Хотївши ж довідатись про причину, за що обвинували його, увів його в раду їх,
28Ja ngangau ngato ngantjala wiri ngujamala, minandru tanali nunkangu ngulkuterkala wiri, ngato ninaia kapara pratjanani ngarilkala wiri.
29і знайшов, що обвинували його про питання закону їх, та нїякої вини, достойної смерти або кайданів, нема в йому.
29Ngato mankamankala wiri, tanali nunkangu tanani jirijiribani jauraia tirijakalkijiribamalinandru ngulkuterkala wiri, ja nunkangu ngulku pani parala wiri, nulia nari kara kanjangari kara kalala maninanto.
30Як же сказано менї про зраду, що мала бути од Жидів на чоловіка сього, зараз післав я його до тебе, звелївши і винувателям його говорити перед тобою, що мають на него. Бувай здоров.
30Ngangau kulnujeli ngakangu kaukaubala wiri, Juda kana palpa nunkangu materani kalkaterinani, ngato ninaia nurujeli jinkangu jinpana warai, ja bakana ngulkuterkanietjani kaukaubana warai, tana jinkangu jatananto, mina tanali nunkangu ngamalkai. Ngumu tepiriau!“
31Воїни ж, як звелено їм, узявши Павла, повели в ночі в Антипатриду.
31Julja wolarali Paulus patana wonti, worderu nulu tanangu jirijiribana wonti; ja tanali nina tinkani Antipatringu wapalkana wonti.
32А назавтра, зоставивши комонників ійти з ним, вернулись у замок.
32Ditji kulnuni tanali dukaterinietja worarana wonti nunkangunto palkananto, ja tana julja wolaraia pirini tikana karitjina wonti.
33Вони ж, ввійшовши в Кесарию і оддавши лист старостї, поставили перед ним і Павла.
33Tanapini Cäsareangu matja wokarana, ja dakani jaura mitaia kapakaparani matja jinkina, tanali Paulus nunkangu terkibana wonti.
34Прочитавши ж староста і спитавши, з якої він країни, та довідавшись, що з Киликиї,
34Mitaia kapakapara dakani jaura matja warapana, nulu jakalkana wonti, mina mita burundru nau nganai, ja nulu matja ngarana, nau Ciliciandru nganai,
35слухати му тебе, каже, як прийдуть винувателї твої. І звелїв стерегти його в преториї Іродовій.
35Nau jatana wonti: „Ngato jidnana talku jakajakalkala nganai, ngulkuterkanietja jinkani bakana ninkida ngananani.“ Ja nulu jirijiribana wonti, nina Herodini pungani ngamalkala.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.