Дїяння 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1Прийшов же у Дервию та в Листру; і ось був там один ученик, на ймя Тимотей, син однієї жінки, вірної Жидівки, батька ж Грека,
1Nau Derbangu ja Lystrangu wokarana wonti. Ja mai, mili kulno naka nganana wonti, tala nunkani Timotheus, Juda widlaia ngatani, nandru morlalu ngundrana wonti, ja ngaperi nunkani Griekala nganana wonti;
2що мав добру славу між братами у Листрі та Ікониї.
2Ngatatajeli Lystrangu ja Ikoniungu ngumu tinkari ngankana wonti nunkangundru.
3Сього схотїв Павел узяти з собою; і взявши обрізав його задля Жидів, що були в тих місцях; знали бо всї батька його, що був Грек.
3Paulus jertapaterina wonti ninapini manina kurala nunkangunto; ja nulu nina patana wonti, ja nina karuwali ngankana wonti, tanangupini Juda kanandru, tana tanangupini ngurani ngamana wonti; ngangau tanali pratjanali nunkani ngaperandru milkila nganana wonti, nau Griekala nganana wonti.
4Як же проходили городи, передавали їм хоронити устави, постановлені від апостолів та старших, що в Єрусалимі.
4Tana ngura worana palkinganani, tanali tanangu jirijiribani jaura jinkina wonti ngamalkananto, tanana Apostel worali ja pinaru worali Jerusalemingu kurana paranani.
5Церкви ж утверджувались у вірі, і прибували числом що-дня.
5Mili wolara morlalu ngundranali ngurunguru pantjina wonti, ja morla marapurina wonti ditji pratjanani.
6Як же пройшли Фригию та Галацьку сторону, заборонив їм сьвятий Дух промовляти слово в Азиї.
6Tana Phrygiani ja Galitia mitani palkingana wonti, ja Jaola kulikirieli tanana daudauana wonti Asiani jaura kaukaubala.
7Прийшовши ж в Мисию, поривались ійти в Витинию, і не пустив їх Дух.
7Tana Mysia wondirani matja wokaranani, tanali wontjana wonti Bithynianaia palkala; ja Jaolali tanangu wata manuni kurana wonti.
8Перейшовши ж Мисию, прийшли в Трояду.
8Tana Mysiangu matja palkingana, tana Troasangu ngarina wonti.
9І явилось уночі видїннє Павлу: стояв один чоловік Македонець, благаючи його й говорячи: Прийшовши в Македонию, поможи нам.
9Ja mudla kulno tinkani Paulungu wondraterina wonti; Macedonia kana kulno naka terkana wonti, ja nunkangu ngatjina wonti ja jatana wonti: „Jera pararau Macedoniaia ja ngaianingu marangokau!“
10Як же видїннє увидїв, забажали ми зараз іти в Македонию, зрозумівши, що Господь покликав нас благовіствувати їм.
10Nulu nina mudla matja najina, ngaiana jertapaterina wonti nurujeli Macedoniaia palkala, ngangau ngaiana morlalu ngujamana wonti, Kaparali ngaianana karkana wonti, tanangu ngantjani jaura kaukaubala.
11Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию, другого ж дня в Неаполь,
11Ngaiana Troasangundru pararana wonti ja palto talkuni Samothracengu wokarana wonti, ja ditji kulnuni Neapo lisingu;
12а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї, — осада. Пробували ж ми в сьому городї кілька днїв.
12Ja nakangundruka Philippingu, naupini nunkanipini Macedonia mitaia buruni ngura ngoperala nganai, ngura kapara. Ngaiana nunkangupini ngurani ditji palpa ngamana wonti.
13А субітнього дня вийшли геть з города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посїдавши говорили до жінок, що посходились.
13Ja Sabbat ditjini ngaiana ngurandru palaraia dunkana wonti kaiari kulnuja dirkalani, woderi ngatjini piri nganana wonti, ja ngaiana ngamana ngarina wonti ja widlani kaukaubana wonti, tana naka mapaterinani.
14І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголане від Павла.
14Ja widla kulnujeli, tala nankani Lydia, nani kati maralje jinkinietja Thyatira ngurandru, nani Godandru japali nganana wonti, ngarana wonti; ja nana ngara Kaparali kalupakibana wonti jenia ngundrala, mina Paululu kaukaubana wonti.
15Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.
15Nandru ja nankani pungalali matja multibanila manina, nana ngaianana kurukurubana wonti ja jatana wonti: „Jura ngundranani, ngato Kaparani morlalu ngundrai, ngakani pungani wirianau ja jerra ngamanau.“ Ja nandru ngaianana mararibana wonti.
16Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи.
16Jendranguta ngaiana ngatjila wapanani, widla mili ngaianangu mandurina wonti, nandru kutjia talpadakani jaola ngamalkana wonti, nandru nankani kaparani kalala marapu jinkina wonti talpadakandru.
17Ся, йдучи слїдом за Павлом та за нами, покликувала, кажучи: Сї люде — слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.
17Nani Paulungu ja ngaianangu wapantina wonti ja maritjina wonti ja jatana wonti: „Tanapini kana Goda pirnaia mili nganai, tanali jurangu murlaia palto kaukaubai.“
18Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.
18Jenia nandru ditji marapuni ngankana wonti. Paulus kalapankarina wonti ja karitjinawontikana wonti ja jaolani jatana wonti: „Ngato jinkangu Jesuja Christuja talani jirijiribai, jidni nankangundru dunkananto!“ Ja nau dunkana wonti nunkangupini ditjini.
19Видївши ж пани її, що пропала надїя заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.
19Nankani kaparali matja najina, tanani manginia kalkanani matja dunkana, tanali Paulus ja Silas patana wonti, ja pudlana jurborini piria parumana wonti ngaraia kaparani,
20І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,
20Ja pudlana kapakaparani wapalkana wonti ja jatana wonti: „Pudlalipini kanali ngura ngaianani patijiritjibai, ja Juda kana nganai.
21і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.
21Ja pudlali jenia mangini kaukaubai, tanali ngaiani wata patananto ja wata ngankananto, ngangau ngaiani Romala nganai.“
22І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звелїли бити їх.
22Ja kana wolaraia ngara pudlangu tutututungana wonti; ja kapakaparali jirijiribana wonti, pudlani kati puribala, ja pudlana nandrala.
23І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх
23Ja tanali pudlangu nandrani marapu matja jinkina, tanali pudlana kanjangari pungani widmana wonti, ja kanjangari pungaia najinajibanietjani jirijiribana wonti, pudlana jiglerali najinajibala.
24Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.
24Nulu ninapini jirijiribani jaura matja manina, nulu pudlana kanjangari punga mandrani widmana wonti, ja pudlani tidna workamandrana wonti pitani ngurunguru.
25О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.
25Tinka tertini karakara Paululu ja Silasili ngatjina wonti ja Goda jurakokana wonti; ja kanjangarilali pudlana ngarana wonti.
26Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.
26Nurujeli mita wiltjiwiltjina pirna pantjina wonti, jeruja kanjangari pungaia wotini wijawijabaterina wonti, ja nurujeli kanjangari pungaia mana pratjana walturina wonti, ja pratjanaia kanjangari dukaraterina wonti.
27Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відчинені двері темницї, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтїкали вязники.
27Kanjangari pungaia najinajibanietja mukandru matja jiritjina, ja kanjangari pungaia mana walto ngananani najina, nulu mardakirra dukarana wonti, ja jertapaterina wonti munta nari ngankaterila, ngangau nulu ngundrana wonti, kanjangarila kutingana warai.
28Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нїчого лихого, всї бо ми тут.
28Paulus ngaiala pirnali karkana wonti ja jatana wonti: „Wata madlentji ngankateriau! ngangau ngaiani pratjana ninkida nganai.“
29Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сили,
29Nulu praitji karkana wonti, ja mindrina wirina wonti, ja ngarrana wonti, ja Paulungu ja Silangu tidnani woraterina wonti.
30а, вивівши їх геть, каже: Добродїї, що менї робити, щоб спастись?
30Ja nulu pudlana dunkalkana wonti ja jatana wonti: „Kapara wulujai, mina ngato ngankananto kulkani manila?“
31Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.
31Pudla jatana wonti: „Kaparani Jesungu Christungu morlalu ngundrau, jeruja jundru ja jinkani pungalali kulkani manila nganai.“
32І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його.
32Ja pudla Kaparaia jaura nunkangu, ja pratjanani, tana pungani nunkanani ngamanani, kaukaubana wonti.
33І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.
33Ja nulu pudlana nunkangupini tinkaia ditjini patana wonti, ja pudlani tapa kulirkana wonti, ja nurujeli nulu ja nunkani pungalali multibanila manina wonti.
34І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся з усїм домом, увірувавши в Бога.
34Ja nulu pudlana nunkani pungaia taralkana wonti, ja pudlangu buka kurana wonti ja mankina wonti, ngangau nulu nunkani pungalantali Godani morlalu ngundrana pantjina warai.
35Як же настав день, прислали воїводи паличників, кажучи: Відпусти людей сих.
35Matja ditjirina, kapakaparali nguraia mili jinpana wonti ja jatana wonti: „Pudlanapini kana jinpau!“
36Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;
36Kanjangari najinajibanietjali tananapini jaura Paulungu kaukaubana wonti: „Kapakaparali jinpana warai judlana kurakananto; karari wapalumai, ja murlanto palkalumai!“
37Павел же рече: Бивши нас прилюдно неосуджених людей римських, повкидали в темницю, а тепер потай нас виганяють? Нї бо, а нехай самі, прийшовши, виведуть нас.
37Paulus tanangu jatana wonti: „Tanali ngalina tinkari ja kalala kurani jaura panini nandrala wiri, ngali Romala terkai, ja ngalina kanjangari pungani widmala wiri, ja karari tanali ngalina kurukuru wailpananto? Wata jeruja, a‐ai, tana munta wokarananto ja ngalina dunkalkananto.“
38Звістили ж воїводам паличники слова сї; і перелякались, почувши, що вони Римляне.
38Nguraia milieli kapakaparani tananapini jaura padakana wonti; ja tana japali pantjina wonti, tanali ngaranani, pudla Romala nganai.
39І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.
39Ja tana wokarana wonti, ja pudlana kurukurubana wonti, ja pudlana dunkalkana wonti, ja pudlangu ngatjina wonti ngurandru puntinanto.
40І, вийшовши вони з темницї, прийшли до Лидиї, і, побачивши братів, утїшили їх, та й пійшли.
40Pudla kanjangari pungandru matja dunkana, pudla Lydianangu wapana wonti; ja pudla ngatata wora matja najina ja ngankalkana, pudla wapana wonti.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.