Дїяння 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
1Як же сталось, що ми поплили, попрощавшись із ними, то просто верстаючи дорогу, прибули ми в Кон, другого ж дня в Родос, а з відтіля в Патару.
1Jendranguta ngaiana pararanani, ja ngaiana tanangundru matja delkiterina, ngaiana nururingana Kosuni wokarana wonti, ja ditji kulnuni Rhoduni, ja nakandru Patarani.
2І, знайшовши корабель, що плив у Финикию, сївши, поплили ми.
2Ja ngaiana bota kulno matja mankamankana, nau Phönicieni pararanani, ngaiana nunkangu wirina wonti ja tirimalkana wonti.
3Зуздрівши Кипр і минувши його лїворуч, поплили ми в Сирию, та й пристали в Тирі; там бо треба було кораблю скинути тягар.
3Ngaiana Cypern matja najina, ngaiana nina worangantjujeli worarana wonti ja Syriankaria pararana wonti ja Tyrungu banbana wonti; ngangau naka botali poto nunkani worajiribananto.
4І, знайшовши учеників, пробули ми там сїм день. Вони Павлові казали Духом не йти в Єрусалим.
4Ja ngaiana mili matja mankamankana, ngaiana ditji mara wora ja mandru naka ngamana wonti; ja tanalipini Paulungu Jaolali kulikirieli jatana wonti, nau wata Jerusalemia tarananto.
5А як ми скінчили днї, вийшовши пійшли ми; а всї провожали нас із жінками й дїтьми аж за город; і, приклонивши колїна на березї, помолились;
5Ngaiana tananapini ditji naka matja ngamana, ngaiana dunkana wonti ja palkana wonti, ja tana pratjana widlani ja kupani jela ngaianangunto ngura tidnantaia wapana wonti, ja ngaiana dirkalani pantjaterkana ngarina wonti ja ngatjina wonti.
6і, попрощавшись один з одним, увійшли в корабель, вони ж вернулись до дому.
6Ja ngaiana matja danidanilkijiribamalina, ngaiana botani wirina wonti, ja tana pungaia tikana kurana wonti.
7Ми ж, скінчивши плаваннє від Тира, пристали в Птоломаїдї, і, привитавши братів, пробули в них один день.
7Ngaiana palkana matja mudana, ngaiana Tyrundru Ptolomaiungu wokarana wonti, ja ngatatani mandurini jaura jinkina wonti, ja ditji kulno tanangu jela ngamana wonti.
8Назавтра ж, вийшовши ті що з Павлом, прибули в Кесарию; і, ввійшовши в господу Филипа благовістника, одного з семи, пробували в него.
8Ditji kulnuni ngaiana dunkana kurana wonti, ja Casareangu wokarana wonti; ja ngaiana Philippuni ngantjani jaura kaukaubanietjaia pungani wokarana wonti, nau mara wora ja mandrundru kulno nganana wonti, ja nunkangunto ngamana wonti.
9Було ж у него четверо дочок дївчат, що пророкували.
9Nulupini ngatamura mankara mandru ja mandru ngamalkana wonti, tana mankara mantaka nganana wonti, tana talpadakana wonti.
10Як же пробували там много днїв, прийшов з Юдеї один пророк, на ймя Агав.
10Ngaiana ditji palpa naka matja ngamana, Propheta kulno Judaiandru ngarina wonti, tala nunkani Agabus.
11І, прийшовши до нас, і взявши пояс Павла, звязавши руки свої і ноги, рече: Так глаголе Дух сьвятий: Чоловіка, чий се пояс, оттак звяжуть у Єрусалимі Жиди, і видадуть у руки поганам.
11Nau ngaianangu wokarana wonti, ja Pauluni dala mantamanta patana wonti, ja munta mara ja tidna workamantraterina wonti, ja jatana wonti: „Jeruja Jaola kulikiri jatai: Ninaia materi, nunkangu naupini dala mantamanta nganai, ninaia Juda kana jeruja workamandrala nganai Jerusalemingu, ja ninaia kana koja marani ngulkujeli jinkila nganai.“
12Як же почули ми се, благали ми й тамешні, щоб не йшов він у Єрусалим.
12Ngaiana jenia matja ngarana, ngaiani ja bakana tanapini ngurala nunkangu ngatjina wonti, nau wata Jerusalemia tarananto.
13Озвав ся ж Павел: Що робите, плачучи та рвучи менї серце? я бо не то звязаним бути готов, а й умерти в Єрусалимі за ймя Господа Ісуса.
13Paululu kalabana wonti: „Mina jura ngankai, ngangau jura jindrai ja ngana ngara wokaribai? Ngani matja ngankingaterina jinkiterila, wata windri workamantranani, a‐ai, bakana palinani Jerusalemingu Kaparaia Jesuni talandru.“
14Як же він не дав себе вговорити, замовкли ми, кажучи: Нехай буде воля Господня.
14Ngangau nau milingeru tintjaterinani, ngaiani ngapurina wonti ja jatana wonti: „Kaparaia jertapaterina pantjiatimai!“
15По тих же днях, налагодившись, пустились у Єрусалим.
15Tanangupini ditjini ngadani ngaiana judujudu pratjana ngankingana wonti ja Jerusalemia tarana wonti.
16Ішли ж з нами й деякі з учеників із Кесариї, і вели одного Мнасона Кипрянина, старого ученика, в котрого б нам оселитись.
16Ngaianangu jela bakana mili palpa Cäsareandru wapana wonti, ja tanali ngaianana materi kulnuni, tala nunkani Mnason Cyperndru, wapalkana wonti, nau mili pinaru nganana wonti, nunkangu ngaiana tidnapalara ngamananto.
17Як же прибули в Єрусалим, радо прийняли нас брати.
17Ngaiana Jerusalemingu matja wokarana, ngatatajeli ngaianana mankinali patana wonti.
18Назавтра прийшов Павел до Якова, прийшли ж і всї старші.
18Ditji kulnuni Paulus ngaianangu jela Jakobungu wirina wonti, ja pinaru wora nakanika mapaterina wonti.
19І, привитавши їх, розказував про все, що зробив Бог між поганами через служеннє його.
19Ja nulu tanangu mandurini jaura matja jinkina, nau tidna warapaterina wonti mina Godali kana koni ngankana warai nunkani ngamalkijiribanilali.
20Вони ж, вислухавши, прославляли Господа, і рекли йому: Бачиш, брате, скільки тут тисяч Жидів, що увірували, а всї вони ревнителї закону.
20Tanali jenia matja ngarana, tanali Kapara jurakokana wonti, ja tanali nunkangu jatana wonti: „Jundru najiai, ngatatajai! worderuntja 1000 Juda kanali morlalu ngundrala wapaia; ja tana pratjana manabakapirna nganai jirijiribani jauraia.
21Про тебе ж дознались, що ти навчаєш відступлення від закону Мойсейового усїх Жидів між поганами, говорячи, щоб не обрізували дїтей своїх, анї додержували звичаїв.
21Tanali kaukaubani jaura jinkangundru ngarana warai, jundru Juda kana pratjanani, tana kana koni terti ngamai, ngujangujara jinkiai, tanali Mose worarananto, ja jatai: Tanali tanani kupa wata karuwali ngankananto, bakana wata mangini warula jeribaka wirarinanto.
22Що ж тепер (робити)? Конче зійдеть ся купа; прочують бо, що прийшов єси.
22Mina karari? Kana wolara kantji jurborinanto, ngangau tanali ngarala nganai jidni matja wokarana.
23Зроби ж оце, що тобі скажемо: Є в нас чотири чоловіки таких, що мають на собі обітницю.
23Jenia ngankamai, mina ngaiani jinkangu jatai. Ngaianingu terti materi mandru ja mandru nganai, tanali talpadakani tanangu ngamalkai;
24Узявши їх, очистись із ними, та й втрать ся на них, щоб обстригли голови; то й знати муть усї, що чого дознались про тебе, се нїщо, та що й ти ходиш у законї, хоронячи його.
24Tananapini jinkangu maniau, jinkangu jela kulirkananto, ja kalala tanangundru jinkiau, tanali para wokaribananto; ja pratjanali najila nganai, jenia baku nganai, mina tanali jinkangundru kaukaubana warai, a‐ai, jidni bakana jirijiribani jauraia ngamalkijiribanietja ngamai.
25Що ж до увірувавших поган, ми писали, присудивши, щоб такого нїчого вони не додержували, а тільки щоб хоронились ідолської жертви, та крові, та давленого, та блуду.
25Tana kana koni morlalu ngundrala wapaia, ngaiani jirijiribani jaura jinpana wonti, ja morlalu kurana wonti, tana ngamalkaterinanto muramura poto ngumu jinkinandru ja kumarandru ja ngurlini ngantindru ja palakantjindru.“
26Тодї Павел, узявши тих чоловіків, і очистившись із ними, увійшов назавтра в сьвятилище, звіщаючи сповненнє днїв очищення, доки принесеть ся за кожного з них принос.
26Ngadani Paululu tanana materi nunkangu manina wonti, ja ditji kulnuni tanali nina tanangu jela matja kulirkana, nau Godaia pungani wirina wonti ja wondrana wonti, tanali kulikiri ngankani ditji morlalu ngamalkana warai, tanali tanangu pratjanandru poto ngumu jinkinantulu.
27Як же вже мало сїм день скінчитись, Азийські Жиди, побачивши його в сьвятилищі, збунтували ввесь народ, і наложили руки на него,
27Tanali ditji mara wora ja mandru ngampu mudanani, Juda kanali Asiandru nina Godaia pungani najinani, tanali kana wolara patijiritjibana wonti, ja nunkangu mara kurana wonti,
28гукаючи: Мужі Ізраїлеві, помагайте! Се чоловік, що проти народу й закону й місця сього всїх усюди навчає, та що й Єленян увів у сьвятилище, й опоганив сьвяте місце се.
28Ja maritjina wonti: „Jura Israel materi worajai, marangokanau! Naupini nau kana nganai, nulia kana wolarani ja jirijiribani jaurani ja nunkangupini pirini paruparu pratjanani delkini ngujangujara jinkiai; ja nulia bakana Grieka kana Godaia pungani wirilkana warai, ja ninapini piri kulikiri murumuru ngankana warai.“
29(Видїли бо Трофима Єфесця у городї з ним, про котрого думали, що його увів у сьвятилище Павел.)
29Ngangau tanali ngopera Trophimus Ephesala nunkangu jela ngurani najila wiri ja ngundrala wiri, Paululu nina Godaia pungani wirilkana warai.
30І здвигнувсь увесь город, і постало збіговище народу; і взявши Павла, виволїкли з церкви, і зараз зачинили двері.
30Ja ngurala warupoto patijiritjina wonti, ja kana wolara jurborina wonti; ja tanali Paulus patana wonti, ja nina Godaia pungandru parumana tarana wonti, ja nurujeli tanali mana nguru ngankana wonti.
31Та, як хотїли вбити його, дойшла вістка до тисячника роти, що ввесь Єрусалим збунтував ся.
31Tanali wontina wonti nina nari ngankala; naupini kaukaubani jaura juljaia kaparani tarana wonti, Jerusalemala warupoto patijiritjina warai.
32Узявши він зараз воїнів і сотників побіг на них; вони ж, побачивши тисячника та воїнів, перестали бити Павла.
32Nulu nurujeli julja worana ja kapakapara manina wonti, ja tanangu mindrina ngarina wonti. Tanali julja kapara ja julja wolara matja najina, tanali mudana wonti Paulus nandrala.
33Приступивши ж тисячник узяв його і звелїв закувати в два ланцюги, і питав, хто він такий, і що зробив.
33Ngadani juljaia kapara karakararina wonti ja jirijiribana wonti nina patananto, ja jirijiribana wonti nina kanjangari mandrujeli workamandrala; ja nulu jakalkana wonti worana nauja nganai, ja mina nulia ngankana warai.
34І деякі кричали одно, а инші друге між народом; і, не здолївши довідатись нїчого певного за гуком, звелїв вести його в замок.
34Kana wolarandru palpa jeruja maritjina wonti ja palpa jeruja. Ngangau nau ngandandarina wonti jaura morlalu ngujamala maritjinandru, nulu jirijiribana wonti, nina julja wolaraia pirini taralkala.
35Як же дійшов до сходів, то прилучилось, що мало не несли його воїни задля натовпу народу.
35Nau tidnaia katinani matja wokarana, juljali nina mandrananto kana wolaraia ngurulandru.
36Ішло бо за ним множество народу з криком: Страть його!
36Ngangau kana wolara karipaterina wonti ja maritjina wonti: „Ninaia teribau!“
37А, як мали вводити Павла в замок, рече він тисячнику: Чи дозволиш сказати що тобі? Він же каже: Чи вмієш по грецьки?
37Ja tanali Paulus juljaia pirini wirilkanani, nau juljaia kaparani jatana wonti: „Jundru ngakangu manuni kurai jinkangu palpa jatala?“ Nau jatana wonti: „Jundru Grieka jaura ngujamai?
38Чи не ти єси Єгиптянин, що перед сими днями зробив бунт та вивів у пустиню чотири тисячі народу розбишацького?
38Jidni wata naupini Egyptala ngani, nulu kalkani patijiritjibani ngankana paraia, ja tanana kana 4000 nari nandranietja pitarani dunkalkana paraia?“
39Рече ж Павел: Я чоловік Жидовин Тарсийський, славного города Киликиї житель; прошу тебе, дозволь менї промовити до народу.
39Paulus jatana wonti: „Ngani Juda kana nganai, Tarsusala, Ciliciani ngura wata wakawakaia kana, ngato jinkangu ngatjiai, ngakangu manuni kurau kana wolarani kaukaubala.“
40Як же дозволив, тодї Павел, ставши на сходах, махнув рукою до народу, й як настало велике мовчаннє, промовив Жидівською мовою, говорячи:
40Nulu nunkangu matja manuni kurana warai, Paulus tidnaia katinani terkakana wonti, ja kana wolarani malka jinkina wonti; ja matja dalpura pantjinani, nulu tanangu Juda kana talini kaukaubana wonti ja jatana wonti:
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.