Дїяння 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
1Прийшов же у Дервию та в Листру; і ось був там один ученик, на ймя Тимотей, син однієї жінки, вірної Жидівки, батька ж Грека,
1A HELE aku la ia i Derebe a me Lusetera; aia hoi, malaila kekahi haumana, o Timoteo kona inoa, he keiki ia na kekahi wahine Iudaio i manaoio; a o kona makuakane hoi he Helene.
2що мав добру славу між братами у Листрі та Ікониї.
2Ua hoike maikai ia oia e na hoahanau ma Lusetera a me Ikonio.
3Сього схотїв Павел узяти з собою; і взявши обрізав його задля Жидів, що були в тих місцях; знали бо всї батька його, що був Грек.
3Makemake aku la o Paulo ia ia e hele pu me ia; lawe iho la oia ia ia, okipoepoe iho la, no ka poe Iudaio i noho ma ia mau wahi; no ka mea, us ike no hoi lakou a pau i kona makuakane, he Helene.
4Як же проходили городи, передавали їм хоронити устави, постановлені від апостолів та старших, що в Єрусалимі.
4A i ko lakou kaahele ana i na kulanakauhale, haawi mai la ia lakou e malama i na olelo i hooholoia'i e na lunaolelo, a me na lunakahiko ma Ierusalema.
5Церкви ж утверджувались у вірі, і прибували числом що-дня.
5Pela i hookupaaia'i na ekalesia ma ka manaoio, a hoonuiia ae la ka ekalesia i kela la i keia la.
6Як же пройшли Фригию та Галацьку сторону, заборонив їм сьвятий Дух промовляти слово в Азиї.
6A hele lakou ma Perugia, a me ka aina o Galatia, papa mai la ka Uhane Hemolele ia lakou, mai hai aku i ka olelo ma Asia;
7Прийшовши ж в Мисию, поривались ійти в Витинию, і не пустив їх Дух.
7A hiki mai la lakou i Musia, hoao iho la e hele ia Bitunia; aka, aole i ae mai ka Uhane ia lakou.
8Перейшовши ж Мисию, прийшли в Трояду.
8A maalo ae ia Musia, iho aku la lakou a hiki i Teroa.
9І явилось уночі видїннє Павлу: стояв один чоловік Македонець, благаючи його й говорячи: Прийшовши в Македонию, поможи нам.
9A ikea mai la e Paulo i ka po ka hihio; ku mai la kokahi kanaka no Makedonia, nonoi mai la ia ia, i mai la, E hele mai i Makedonia, e kokua mai ia makou.
10Як же видїннє увидїв, забажали ми зараз іти в Македонию, зрозумівши, що Господь покликав нас благовіствувати їм.
10I kona ike ana i ka hihio, imi koke aku la makou, e hele ia Makedonia, no ka mea, i ko makou manao ua kahea mai ka Haku ia makou, e hai aku i ka euanelio ia lakou.
11Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию, другого ж дня в Неаполь,
11Nolaila hoi, hookuuia makou mai Teroa, a holo pololei aku la i Samoterake, a ia la iho, i Neapoli;
12а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї, — осада. Пробували ж ми в сьому городї кілька днїв.
12A malaila aku i Pilipi, oia ke kulanakauhale nui o ia aoao o Makedonia, he panalaau ia. Noho iho la makou ma ia kulanakauhale i kekahi mau la.
13А субітнього дня вийшли геть з города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посїдавши говорили до жінок, що посходились.
13A i ka la Sabati hele ako la makou iwaho o ke kulanakauhale ma kekahi kahawai, i kahi e pule mau ia'i; noho iho la makou, e olelo aku i na wahine i akoakoaia.
14І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголане від Павла.
14A o kekahi wahine, o Ludia kona mea, no ke kulanakauhale, no Tuateira, he wahine kuai i ka lole poni, na hoomana hoi i ke Akua, hoolohe mai la ia, a na ka Haku no i holahola kona naau, i hoolohe ia i na mea i oleloia'i e Paulo.
15Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.
15A bapetizoia iho la ia, a me ko kona hale, a nonoi mai la ia, i mai la, Ina manao oukou na malama pono wau i ka Haku, e hele mai i ko'u bale, e noho ai. Koi mai la oia ia makou.
16Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи.
16I ko makou hele ana i kahi e pule ai, halawai mai la kekahi kaikamahine me makou he uhane kilokilo koloko ona; oia no ka i waiwai nui ai kona mau haku, no kana kilokilo ana.
17Ся, йдучи слїдом за Павлом та за нами, покликувала, кажучи: Сї люде — слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.
17Hahai mai la no hoi oia ia Paulo a me makou, a kahea mai la, i mai, O keia mau kanaka, he mau kauwa lakou na ke Akua kiekie loa, na lakou no i hoike mai ia kakou i ke ala o ke ola.
18Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.
18Hana mai no ia i kela mea i na la he nui. Ana ae la o Paulo, a huli ae la, i aku i ua uhane la, Ke hookikina aku nei au ia oe, ma ka inoa o Iesu Kristo, e puka mai mawaho ona. Puka mai la no ia ia hora no.
19Видївши ж пани її, що пропала надїя заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.
19A ike iho la kona mau haku ua lilo ko lakou mea i waiwai ai, hopu mai la lakou ia Paulo laua me Sila, a kauo aku la ia lana i kahi kuai, i na'lii;
20І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,
20A alako aku la ia laua i na luna, i aku la, Ua nui loa ka hoohaunaele ana mai o keia mau kanaka Iudaio i ko kakou kalanakauhale,
21і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.
21A ke ao mai nei laua i ka aoao pono ole ia kakou ke apo aku a malama, no ka mea, ho poe Roma kakou.
22І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звелїли бити їх.
22Ku e pu mai la ka ahakanaka ia laua, a haehae iho la na luna i ko laua kapa, kauoha aku la e hahau ia laua.
23І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх
23Hahau nui mai la lakou ia laua, hahao aku la ia laua iloko o ka halepaahao, kauoha aku la i ka luna o ka halepaahao, e kiai ikaika loa ia.
24Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.
24I ka loaa ana o keia kauoha, hahao aku la oia ia laua maloko lilo o ka halepaahao, a hoopaa iho la i ko laua mau wawae ma ka laau.
25О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.
25A i ko aumoe, pule aku la o Paulo laua o Sila, himeni iho la i ke Akua, a lohe mai la ka poo paahao ia laua.
26Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.
26Emo ole hoi he olai nm, haalulu ae la ke kumu o ka halepaahao; a wehe koke ia iho la na puka a pau, a hemo wale no hoi na mea paa o lakou a pau.
27Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відчинені двері темницї, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтїкали вязники.
27A o ka luna o ka halepaahao, ala iho la ia, mai ka hiamoe ana, ike ae la ua hamama na puka o ka halepaahao, unuhi aku la ia i ka pahikaua, e pepehi ia ia iho; no ka mea, manao iho la ia, ua holo na paahao.
28Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нїчого лихого, всї бо ми тут.
28A hea mai la o Paulo me ka leo nui, i mai la, Mai hana ino oe ia oe iho; no ka mea, eia no makou a pau.
29Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сили,
29Noi aku la ia i kukui, lele aku la iloko, e haalulu ana, moe iho la imua o Paulo laua me Sila,
30а, вивівши їх геть, каже: Добродїї, що менї робити, щоб спастись?
30A kai mai la ia laua mawaho, i aku la, E na haku, heaha ka'u e hana'i i ola au?
31Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.
31I mai la laua, E manaoio aku i ka Haku ia Iesu Kristo, a e ola oe a me ko ka hale ou.
32І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його.
32Hai mai la laua ia ia i ka olelo a ka Haku, a i ka poe a pau maloko o kona hale.
33І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.
33Ia hora no o ka po, lawe ae la oia ia laua, a holoi iho la i ko laua mau palapu; a bapetizo koke ia iho la ia a me kona poe a pau.
34І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся з усїм домом, увірувавши в Бога.
34Alakai aku la oia la laua iloko o kona hale, a kau mai i ka papaaina, a olioli iho la ia me kona mau ohua a pau, me ka manaoio aku i ke Akua.
35Як же настав день, прислали воїводи паличників, кажучи: Відпусти людей сих.
35A ao ae la, hoouna mai la na luna i ilamuku, i mai la, E kuu aku i kela mau kanaka.
36Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;
36A hai aku la ka luna o ka halepaahao i keia mau olelo ia Paulo, Ua hoouna mai nei na luna e kuu wale aku ia olua; no ia mea, e puka iwaho, a e hele me ka maluhia.
37Павел же рече: Бивши нас прилюдно неосуджених людей римських, повкидали в темницю, а тепер потай нас виганяють? Нї бо, а нехай самі, прийшовши, виведуть нас.
37Aka, i mai la o Paulo ia lakou, Ua hanau akea mai la lakou ia maua he mau Roms, me ka hooku ole i ka hala, a ua hahao mai maloko o ka halepaahao; a ke manao nei anei lakou e kipaku malu ia maua? Aole loa pela; na lakou no e kii mai, a e kai aku ia maua iwaho
38Звістили ж воїводам паличники слова сї; і перелякались, почувши, що вони Римляне.
38Hai ae la na ilamuku i keia mau olelo i na luna; a lohe lakou, he mau Roma, makau iho la lakou.
39І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.
39Hele ae la lakou, nonoi ae la ia laua, a kai aku la mawaho, nonoi aku la e haalele laua ia kulanakauhale.
40І, вийшовши вони з темницї, прийшли до Лидиї, і, побачивши братів, утїшили їх, та й пійшли.
40A hele aku la laua mawaho o ka halepaahao, a komo ako la iloko o ka hale o Ludia; a ike laua i na hoahanau, a hooikaika aku la ia lakou, alaila hele aku la laua.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.