Дїяння 23
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
1Поглянувши ж Павел пильно на раду рече: Мужі брати, я жив у всїй добрій совістї перед Богом до сього дня.
1HAKA pono mai la o Paulo i ka ahalunakanawai, i mai la, E na kanaka, na hoahanau, ua noho kupa wau me ka lunaikehala maikai wale no i ke Akua a hiki mai nei i keia la.
2Архиєрей же Ананїя звелїв тим, що стояли перед ним, бити його в лице.
2Kena ae la ke kahuna nui o Anania i ka poe e ku kokoke ana io na la, e pai ia ia ma ka waha.
3Тодї рече Павел до него: Бити ме тебе Бог, стїно побіляна; і ти сидиш, щоб судити мене по закону, а проти закону велиш мене бити?
3Alaila, i aku la o Paulo ia ia, E pai mai no hoi ke Akua ia oe, e ka paia i hookeokeoia. Ke noho nei anei oe e hooko mai i ke kanawai ia'u, a ke kena mai nei anei oe, e paiia mai au ma ka mea ku ole i ke kanawai.
4Ті ж, що стояли, сказали: Ти архиєрея Божого злорічиш?
4Olelo mai la ka poe o ku ana ilaila. Ke olelo ino nei anei oe i ke kahuna nui o ke Akua?
5Рече ж Павел: Не знав я, брати, що се архиєрей: писано бо: Не казати меш лихого на князя народу твого.
5I aku la o Paulo, E na hoahanau, aole au i ike, o ke kahuna nui ia. No ka mea, ua palapalaia mai, Mai olelo hoino aku oe i ke alii o kou poe kanaka.
6Постерігши ж Павел, що одна часть (людей) Садукейська, а друга Фарисейська, покликнув у радї: Мужі брати! я Фарисей, син Фарисеїв; за надїю воскресення мертвих мене судять.
6A ike aku la o Paulo, he poe Sadukaio kekahi o lakou, a he poe Parisaio kekahi, alaila hea aku la ia ma ka ahalunakanawai, E na kanaka, na hoahanau, he Parisaio wau, he keiki na kekahi Parisaio; a no ka manaolana i ke alahouana o ka poe make, ua hookolokoloia mai nei au.
7Як ж се промовив, постала незгода між Фарисеями та Садукеями; і роздїлилась громада.
7A i kana olelo ana pela, kuee iho la ka poe Parisaio, a me ka poe Sadukaio; a mokuahana iho la ua aha kanaka la.
8Садукеї бо кажуть, що нема воскресення, нї ангела, нї духа, а Фарисеї визнають обох.
8No ka mea, ua olelo mai ka poe Sadukaio, aole alahouana, aole anela, aole uhane; aka, o ka poe Parisaio, hooiaio no lakou i keia mau mea elua.
9Постав же крик великий; і, вставши письменники части Фарисейської, змагались, говорячи: Нїчого лихого не знаходимо в чоловікові сему; коли ж дух промовив до него або ангел, то не воюймо з Богом.
9Nui loa iho la ka uwa; ku mai la na kakauolelo no ka poe Parisaio, hoopaapaa ikaika ae la lakou, i ae la, Aole loaa ia makou ka hewa iloko o keia kanaka. A ina he uhane, a he anela paha i olelo mai ia ia, mai ku e kakou i ke Akua.
10І, як постала буча велика, тисячник, опасуючись, щоб вони не розірвали Павла, звелїв воїнам зійти, та, вхопивши його з посеред них, привести в замок.
10Nui loa iho la ke kuee, no ia mea, makau ae la ka lunatausani o weluwelu o Paulo ia lakou, kena ae la ia i ka poe koa e iho ilalo, a e kaili mai ia ia mailoko mai o lakou, a e alakai aku ia ia iloko o ka pakaua.
11Другої ж ночи став перед ним Господь і рече: Бодрись, Павле; як бо ти сьвідкував про мене в Єрусалимі, так ти маєш і в Римі сьвідкувати.
11A ia po iho, ku mai la ka Haku imua ona, i mai la, E hoolana oe, e Paulo; no ka mea, e like me kou hoike ana aku ia'u ma Ierusalema nei, pela no hoi oe e hoike aku ai ia'u ma Roma.
12Як же настав день, зложивши змову деякі з Жидів, заклялись, говорячи, що нї їсти муть, нї пити муть, доки не вбють Павла.
12A wanaao, ohumu kuikahi mai la kekahi poe Iudaio e hoohalua ia ia, hoohiki ae la, aole loa lakou e ai, aole hoi e inu, a pepehi lakou ia Paulo.
13Було ж більш сорока, що сю клятьбу зробили.
13He kanaha lakou a keu aku i ohumu pela i keia hoohalua ana.
14Приступивши вони до архиєреїв та старших, казали: клятьбою поклялись ми нїчого не їсти, доки не вбємо Павла.
14Hele mai la lakou i na kahuna nui a me na lunakahiko, i mai la, Ua hoohiki makou ia makou iho i kahi hoino nui, aole loa makou e ai a pepehi makou ia Paulo.
15Тепер же ви дайте знати тисячникові й радї, щоб завтра вивів його до вас, нїби хочете розвідатись пильнїще про справу його; ми ж, поки ще він наближить ся, готові будемо вбити його.
15No ia mea, ano, e nonoi aku oukou me ka ahalunakanawai i ka lunatausani, e kai mai ia ia io oukou nei, i ka la apopo, me he mea la e ninau hou aku i mea e akaka'i nona: a o makou nei, ua makaukau makou e pepehi ia ia i ka wa aole ia e hiki kokoke mai.
16Прочувши ж син сестри Павлової про їх задум на него, прийшовши і ввійшовши в замок, сказав Павлові.
16A lohe ke keikikane a ke kaikuwahine o Paulo i ko lakou hoohalua ana, hele aku la ia, komo aku la iloko o ka pakaua, a hai aku la ia Paulo.
17Покликавши ж Павел одного з сотників, рече: Одведи хлопця сього до тисячника; має бо щось сказати йому.
17Alaila, hea aku la o Paulo i kekahi o na lunahaneri, i aku la ia ia, E alakai oe i keia kanaka opio i ka lunatausani; no ka mea, he olelo kana e hai aku ai ia ia.
18Він же, взявши його, повів до тисячника, й каже: Вязник Павел, покликавши мене, просив привести до тебе сього хлопця; має бо щось сказати тобі.
18Nolaila, lawe ae la oia ia ia, alakai aku la i ka lunatausani, i aku la, I hea mai nei ia'u o Paulo ka mea i paa, a nonoi mai ia'u e alakai mai i keia kanaka opio ia oe, he olelo kana e hai aku ai ia oe.
19Узявши ж його за руку тисячник, і відійшовши на самоту, питав його: Про що ти маєш звістити менї?
19Alaila, lalau ae la ka lunatausani i kona lima, a hele malu ae la, ninau aku la, Heaha kau mea e hai mai ia'u?
20Він же каже, що Жиди змовились просити тебе, щоб завтра привів Павла до них у раду, наче б хотїли лучче розпитатись про него.
20I aku la ia, Ua ohumu ka poe Iudaio e nonoi aku ia oe e kai aku ia Paulo i ka ahalunakanawai, i ka la apopo, me he mea la e ninau hou aku i mea nona e akaka'i.
21Ти ж не слухай їх: засїдаєть ся бо їх на него більш сорока чоловік, що закляли ся не їсти й не пити, доки не вбють його; і тепер готові вони, дожидаючи від тебе обіцянки.
21Mai ae aku oe ia lakou; no ka mea, ke hoohalua nei nona hookahi kanaha kanaka, a keu o lakou; ua hoohiki lakou ia lakou iho i kahi hoino nui, aole e ai, aole hoi e inu, a pepehi lakou ia ia: Ano hoi ke makaukau nei lakou, e kakali ana no kau olelo.
22Тисячник же відпустив хлопця, звелївши нїкому не казати, що се виявив єси передо мною.
22Nolaila kuu mai la ka lunatausani i ua kanaka opio la, papa mai la, Mai hai ae oe i kekahi kanaka i kou hoike ana mai ia'u i keia mau mea.
23І, покликавши двох із сотників, каже: Наготовте дві сотнї воїнів, щоб ішли в Кесарию, та сїмдесять комонників, та дві сотнї стрельцїв на третю годину ночи;
23Nolaila, kii aku la ia i na lunahaneri elua, i aku la, E hoomakaukau i na koa, elua haneri, e hele i Kaisareia, a me na hoohololio, he kanahiku, a me na kanaka ihe, elua haneri, i ke kolu o ka hora o ka po;
24і скотину наготовити, щоб, посадивши Павла, одвели цїлого до старости Феликса.
24A e hoomakaukau i na holonolona hoi, i kau lakou ia Paulo maluna, a e lawe maikai aku ia ia io Pelika la, i ke alii kiaaina.
25Написав же й лист такого змісту:
25Kakau aku la ia i kekahi palapala, penei;
26Клавдий Лизия вельможному старостї Феликсові: радуй ся.
26O Kelaudio Lusia, i ke alii kiaaina hanohano, ia Pelika, aloha:
27Чоловіка сего Жиди схопили і мали вбити; я ж, пристигши з військом, одняв його, довідавшись, що він Римлянин.
27Ua hopuia keia kanaka e na Iudaio, a mai pepehiia oia e lakou; alaila, hiki e aku la au me ka poe koa, a hoopakele ia ia, no ko'u lohe ana, he Roma ia.
28Хотївши ж довідатись про причину, за що обвинували його, увів його в раду їх,
28A i kou ake ana e ike i ke kumu a lakou i hoopii ai ia ia, kai ae la au ia ia iloko o ko lakou ahalunakanawai:
29і знайшов, що обвинували його про питання закону їх, та нїякої вини, достойної смерти або кайданів, нема в йому.
29A ike aku la au ia ia, ua hoopiiia oia no kekahi mau mea o ko lakou kanawai, aole hoi lakou i hoopii mai ia ia, ma ka mea e pono ai ka make, a me ka paa.
30Як же сказано менї про зраду, що мала бути од Жидів на чоловіка сього, зараз післав я його до тебе, звелївши і винувателям його говорити перед тобою, що мають на него. Бувай здоров.
30A i haiia mai ia'u ka hoohalua ana o na Iudaio i ua kanaka la, hoouna koke aku la au ia oe, a kauoha aku la no hoi i ka poe i hoopii mai ia ia, e hai aku imua ou i ka mea a lakou i ike ai ia ia. Aloha oe.
31Воїни ж, як звелено їм, узявши Павла, повели в ночі в Антипатриду.
31Alaila, lawe ae la ka poe koa ia Paulo, e like me ke kena ana mai ia lakou, a alakai aku la ia ia i ka po, i Anetipateri.
32А назавтра, зоставивши комонників ійти з ним, вернулись у замок.
32A ia la ae, waiho iho la lakou i ka poe hoohololio, e hele pu me ia, a hoi aku la lakou i ka pakaua.
33Вони ж, ввійшовши в Кесарию і оддавши лист старостї, поставили перед ним і Павла.
33A hiki aku la lakou i Kaisareia, haawi aku la lakou i ka palapala i ke alii kiaaina, a hooku iho la ia Paulo imua ona.
34Прочитавши ж староста і спитавши, з якої він країни, та довідавшись, що з Киликиї,
34A heluhelu iho la ke alii, a ninau mai la ia, No ka panalaau hea ia? A lohe ia, no Kilikia,
35слухати му тебе, каже, як прийдуть винувателї твої. І звелїв стерегти його в преториї Іродовій.
35I mai la ia, A hiki mai ka poe hoopii ia oe, alaila e hoolohe aku au ia oe. Kauoha ae la ia e malamaia oia maloko o ko Herode hale alii.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.