Дїяння 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
1Перейшовши ж Амфиполь та Аполонию, прийшли в Солунь, де була школа Жидівська.
1A KAAHELE laua ma Amepipoli, a ma Apolonia, hele ae la laua i Tesalonike, a malaila kekahi halehalawai o ka poe Iudaio.
2По звичаю ж своєму, ввійшовши до них Павел, три суботи розмовляв з ними з писання,
2Komo aku la o Paulo io lakou la, e like me kona aoao mau, a ekoiu Sabati ana i kamailio aku ai ia lakou, ma ka palapala hemolele;
3виказуючи і доводячи, що треба було Христу постраждати і воскреснути з мертвих, і що се Христос Ісус, котрого я звіщаю вам.
3E wehewehe ana a e hooiaio ana, he pono ke make ka Mesia, a e ala hou ae mai ka make mai; a o Iesu nei, ka mea a'u e hai aku nei ia oukou, oia no ka Mesia.
4І деякі з них увірували, та й пристали до Павла та Сили, і побожних Єленян велике множество і жінок значних немало.
4A ae aku la kekahi poe o lakou, a hoopili aku la me Paulo laua me Sila, a me kekahi poe Helene haipule he nui loa, a me na wahine koikoi aole kakaikahi.
5Завидуючи невірні Жиди, і назбиравши гультяїв, якихсь поганих людей, і зібравши купу, збунтували народ, і напавши на хату Ясонову, шукали їх, щоб вивести перед народ.
5Lili nae na ludaio manaoio ole, a kii aku la i mau kanaka ino o ka poe palaualelo, a hoakoakoa iho la i poe nui, a hoohaunaele iho la i ke kulanakauhale, lele aku la i ka hale o Iasona, imi iho la ia laua e alako i kanaka.
6Не знайшовши ж їх, поволокли Ясона та кілька братів до городської старшини, гукаючи: Ті, що заколотили вселенну, і сюди поприходили;
6A i ka loaa ole o laua, kauo mai la lakou ia Iasona, a me kekahi poe hoahanau i na luna o ua kulanakauhale la, uwauwa mai la lakou, O keia poe nana i hoohaunaele i ko na aina a pau, ua hele mai hoi lakou ia nei;
7Ясон прийняв їх; і всї вони йдуть проти уставів кесаревих, говорячи, що єсть иншій цар, Ісус.
7Na Iasona i hookipa ia lakou. Ua hana lakou a pau ma ke ku e i ke kanawai o Kaisara; no ka mea, ke olelo mai nei lakou, he alii e o Iesu.
8Стрівожили ж вони народ і городську старшину, що чули се.
8Pioloke iho la ka ahakanaka, a me na luna o ke kulanakauhale i keia mau mea, i ko lakou lohe ana.
9І взявши поруку у Ясона і в инших, відпустили їх.
9A lawe lakou i uku panai no Iasona, a no kekahi poe o ae, alaila bookuu aku la ia lakou.
10Брати ж зараз уночі вислали Павла та Силу у Верию. Прибувши вони (туди), прийшли в Жидівську школу.
10Hoouna koko ae la na hoahanau ia Paulo laua me Sila i Beroia i kapo. A hiki laua ilaila, komo ae la iloko o ka halehalawai o ka poo Iudaio.
11Сї ж були благороднїщі від тих, що в Солунї; вони прийняли слово з великою охотою, що-дня розбираючи писаннє, чи так воно є.
11Oi aku ko lakou nei maikai, i ko Tesalonike, no ka mea, ua apo mai lakou i ka olelo me ka manao koke, huli no hoi lakou i kela la i keia la ma ka palapala hemolele, ina paha ho oiaio keia mau mea.
12Многі ж з них увірували, і з Єленських жінок поважних і з чоловіків не мало.
12No ia mea, nui no lakou i manaoio mai, a me na wahine Helene koikoi, a me na kane aohe uuku.
13Як же довідались ті, що з Солуня Жиди, що і в Вериї проповідуєть ся від Павла слово Боже, то прийшли й сюди, бунтуючи народ.
13A ike ka poe Iudaio no Tesalonike ua haiia ka olelo a ke Akua ma Beroia e Paulo, kele mai no hoi lakou ilaila, a hoohaunaele i kanaka.
14Зараз же післали тодї брати Павла, щоб йшов нїби над море, а Сила та Тимотей зостались.
14Alaila hoouna koke ae la na hoabanau ia Paulo e hele i kai; aka, noho iho la o Sila laua me Temoteo malaila.
15Ті, що провожали Павла, провели його аж до Атин, і, прийнявши наказ до Сили та Тимотея, щоб як найборжій прийшли до него, пійшли.
15A o ka poe alakai aku ia Paulo, lawe aku la lakou ia ia i Atenai. A loaa ia lakou kahi kauoha no Sila laua me Timoteo, e hele koke laua io na la, alaila hoi mai la lakou.
16Як же дожидав їх Павел в Атинах, кипів дух його в йому, бачивши город, одданий ідольству.
16I ko Paulo kali ana ia laua ma Atenai, ua hooeoeuia kona naau iloko ona, i kona ike ana, ua lilo loa ke kulanakauhale i ka malama kii.
17Розмовляв же в школї з Жидами та з побожними, та й на торгу що-дня з тими, з ким довело ся.
17Nolaila, hoopaapaa aku la ia me ka poe Iudaio maloko o ka halehalawai, a me kekahi poe haipule, a ma kahi kuai no hoi i kela la i keia la, me ka poe i halawai me ia.
18Деякі ж з философів Епикуреїв та Стоіків змагали ся з ним; і одні казали: Що хоче сей балакайло сказати? инші ж: Здаєть ся, буде проповідником чужих богів, — бо благовіствував їм Ісуса та воскресеннє.
18Hoopaapaa aku la ia ia kekahi poe akeakamai o ka poe Epikoureio, a me ka poe Setoiko. A i mai la kekahi poe, Heaha ka mea a keia haukae e olelo mai ai? I mai la kekahi, Me he kanaka e hai ana i na akua e keia; no ka mea, ua hai i mai la no oia ia Iesu ia lakou, a me ke alahouana.
19І, схопивши його, повели в Ареопаг, говорячи: Чи можемо знати, що се ти за нову таку науку проповідуєш?
19Lalau aku la lakou ia ia, a lawe aku la ia ia i Areiopago, i aku la, E hiki anei ia makou ke ao i keia olelo hou au e hai mai nei?
20Чуже бо щось вносиш в уші наші; то хочемо знати, що воно має бути.
20No ka mea, ko lawo mai nei oe i na mea o na ko makou mau pepeiao, ke makemake nei makou e ike i ke ano o keia mau mea.
21Усї бо Атиняне і захожі чужоземцї нї про що инше не дбали, як говорити або слухати що нове.
21(O ko Atonai a pau a me ko laila malihini, o ka lakou hana wale no keia, o ka bai mai a me ka hoolohe aku i na mea hou.)
22Ставши ж Павел посерединї Ареопага, рече: Мужі Атиняне, по всьому виджу, що ви вельми побожні.
22Alaila ku mai la o Paulo mawaenakonu o Areiopago, i mai ia, E na kanaka o Atonai nei, ke ike nei au, ua ikaika loa oukou i ka malama i na akua, ma na mea a pau.
23Бо, ходячи та дивлячись на божницї ваші, знайшов я жертівню, на котрій написано: Невідомому Богу. Кому ж ви, не відаючи, поклоняєтесь, того я проповідую вам.
23No ka mea, i ko'u hele ana ae, nana aku la au i ko oukou mea e hoomana'i, a ike au i kokahi lele, ua palapalaia maluna penei, NO KE AKUA IKE OLE IA. Nolaila o ka mea a oukou e hoomana naaupo aku ai, oia no ka'u e bai aku nei ia oukou.
24Бог, що сотворив сьвіт і все в йому, сей неба і землї Господь, не в рукотворних храмах домує,
24O ke Akua nana i bana ke ao nei, a me na mea a pau iloko, o ka Haku no ia o ka lani a me ka honoa, aole ia e nobo maloko o ka hale i hanaia e na lima;
25нї від рук чоловічих служеннє приймає, дознаючи нужду в чому; сам бо дає всїм життє, і диханнє, і все;
25Aole hoi ia i malamaia e na lima kanaka, aole nae ia i nelo i kekahi mea; nana no i haawi mai nei ke ola no na mea a pau, a me ka banu, a me na mea a pau;
26і зробив з однієї крови ввесь рід чоловічий, щоб жили на всему лицї землї, відграничивши наперед призначені часи і границї домування їх,
26A nana no i hana i na lahuikanaka a pau i ke koko hookahi, i noho lakou ma ka honua nei; aia hoi ua paa i kona manao kahiko ka hope o na wa, a me na mokuna o ko iakou wahi e noho ai;
27щоб шукали Господа, чей намацяють Його та знайдуть, хоч недалеко (Він) від кожного з нас.
27I imi lakou i ke Akua, ina paha lakou e haha a e loaa no ia, aole hoi ia e loihi aku o kela mea keia mea o kakou;
28Ним бо живемо й двигаємось, і єсьмо, як і деякі з ваших поетів мовляли: Його бо й рід ми.
28No ka mea, maloko ona e ola nei, a e hele nei, a e noho nei kakou; e like me ka olelo ana a kekahi haku mele o oukou, He poe keiki kakou nana.
29Бувши ж оце Божим родом, не мусимо думати, що Божество похоже на золото, або на камінь, різьбу, іскуства і видумки чоловічої.
29Ina he poe keiki kakou na ke Akua, aole pono ia kakou ke manao i ko ke Akua ano, ua like ia me ke gula, a me ke kala, a me ka pohaku i kalaiia ma ke akamai a me ka noonoo o kanaka.
30От же не вважаючи на часи незнання, Бог тепер повелїває всїм людям усюди каятись;
30Hoomanawanui mai la ke Akua i na wa o keia naaupo ana; aka, keia manawa, ke kauoha mai nei ia i kanaka a pau ma na wahi a pau loa, e mihi.
31бо призначив день, в котрий судити ме вселенну правдою через Чоловіка, котрого наперед постановив, подаючи певноту всїм, воскресивши Його з мертвих.
31No ka mea, ua hoomaopopo oia i ka la e hookolokolo ai i ko ke ao nei me ka pono, na ke kanaka ana i olelo ai; ua hoike pono mai hoi ia i ka oiaio o ia mea i na kanaka a pau, i kona hoala ana mai ia ia, mai ka make mai.
32Чуючи про воскресеннє мертвих, деякі сьміялись, инші ж казали: Послухаємо тебе знов про се.
32A lohe lakou i ke alahouana o ka poe make, hoohenehene kekahi poe; a i mai la kekahi, E hoolohe hou aku paha makou ia oe i keia mea.
33І так Павел пійшов з посеред них.
33No ia mea, hele aku la o Paulo mai waena aku o lakou.
34Деякі ж люде, приставши до него, увірували, між котрими і Дионисий Ареопагит, і жінка на ймя Дамара, і инші з ними.
34Aka hoi, pipili aku la kekahi poe ia ia, a manaoio aku la, o Dionusio, no Areiopago, kekahi o lakou, a me kekahi wahine o Damari kona inoa, a me kekahi poe pu me laua.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.