2 Коринтян 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,
1Notam autem facimus vobis, fratres, gratiam Dei, quæ data est in ecclesiis Macedoniæ:
2що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувало багацтвом щирости їх.
2quod in multo experimento tribulationis abundantia gaudii ipsorum fuit, et altissima paupertas eorum, abundavit in divitias simplicitatis eorum:
3Бо вони по силї — се я сьвідкую — і над силу доброхітні.
3quia secundum virtutem testimonium illis reddo, et supra virtutem voluntarii fuerunt,
4З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спільність) в служенню сьвятим.
4cum multa exhortatione obsecrantes nos gratiam, et communicationem ministerii, quod fit in sanctos.
5І не, яко ж ми надїялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;
5Et non sicut speravimus, sed semetipsos dederunt primum Domino, deinde nobis per voluntatem Dei,
6тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.
6ita ut rogaremus Titum, ut quemadmodum cœpit, ita et perficiat in vobis etiam gratiam istam.
7А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.
7Sed sicut in omnibus abundatis fide, et sermone, et scientia, et omni sollicitudine, insuper et caritate vestra in nos, ut et in hac gratia abundetis.
8Не повелїваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щиростї вашої любови.
8Non quasi imperans dico: sed per aliorum sollicitudinem, etiam vestræ caritatis ingenium bonum comprobans.
9Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас зʼубожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.
9Scitis enim gratiam Domini nostri Jesu Christi, quoniam propter vos egenus factus est, cum esset dives, ut illius inopia vos divites essetis.
10І в сьому даю раду: се бо вам на користь, котрі не тільки робити, та й хотїти перш почали від торішнього лїта.
10Et consilium in hoc do: hoc enim vobis utile est, qui non solum facere, sed et velle cœpistis ab anno priore:
11Тепер же і кінчіть роботу, щоб яко ж була охота хотїти, так щоб і скінчили по спромозї.
11nunc vero et facto perficite: ut quemadmodum promptus est animus voluntatis, ita sit et perficiendi ex eo quod habetis.
12Бо коли в кого є охота, то вона приятна по тому, як хто має, а не по тому, як хто не має.
12Si enim voluntas prompta est, secundum id quod habet, accepta est, non secundum id quod non habet.
13(Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї:
13Non enim ut aliis sit remissio, vobis autem tribulatio, sed ex æqualitate.
14в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота,
14In præsenti tempore vestra abundantia illorum inopiam suppleat: ut et illorum abundantia vestræ inopiæ sit supplementum, ut fiat æqualitas, sicut scriptum est:
15яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку.
15Qui multum, non abundavit: et qui modicum, non minoravit.
16Дякуємо ж Богові, що дав таке щире дбаннє про вас у серце Титу.
16Gratias autem Deo, qui dedit eamdem sollicitudinem pro vobis in corde Titi,
17Бо благаннє таки прийняв, та й, бувши прихильнїщим своєю охотою, вийшов до вас.
17quoniam exhortationem quidem suscepit: sed cum sollicitior esset, sua voluntate profectus est ad vos.
18Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всїх церквах.
18Misimus etiam cum illo fratrem, cujus laus est in Evangelio per omnes ecclesias:
19Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу,
19non solum autem, sed et ordinatus est ab ecclesiis comes peregrinationis nostræ in hanc gratiam, quæ ministratur a nobis ad Domini gloriam, et destinatam voluntatem nostram:
20остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сїм, котрим ми служимо,
20devitantes hoc, ne quis nos vituperet in hac plenitudine, quæ ministratur a nobis.
21промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.
21Providemus enim bona non solum coram Deo, sed etiam coram hominibus.
22Послали ж з ними брата нашого, про котрого ми допевнились, що він у многому дуже пильний, тепер же він ще пильнїщий, у великій надїї на вас.
22Misimus autem cum illis et fratrem nostrum, quem probavimus in multis sæpe sollicitum esse: nunc autem multo sollicitiorem, confidentia multa in vos,
23Що до Тита, то він мій товариш і помічник про вас; що до братів наших, вони посланники церков, слава Христова.
23sive pro Tito, qui est socius meus, et in vos adjutor, sive fratres nostri, Apostoli ecclesiarum, gloria Christi.
24Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков.
24Ostensionem ergo, quæ est caritatis vestræ, et nostræ gloriæ pro vobis, in illos ostendite in faciem ecclesiarum.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.