Левитикул 5
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Кынд чинева, фиинд пус суб журэмынт ка мартор, ва пэкэтуи неспунынд че а вэзут сау че штие ши ва кэдя астфел суб винэ
1А коли хто тим согрішить що чув голос клятьби і був сьвідком, чи то бачив се, чи знав се, коли не обявив того, так понесе на собі вину.
2сау кынд чинева, фэрэ сэ штие, се ва атинӂе де чева некурат, фие де хойтул уней фяре сэлбатиче некурате, фие де хойтул уней вите де касэ некурате, фие де хойтул уней тырытоаре некурате, ши ва бэга апой де сямэ ши се ва фаче астфел виноват
2Або коли хто доторкнеться до чого нечистого, чи то стерва нечистого зьвіря, чи стерва скотини нечистої, чи стерва нечистої повзаючої животини, хоч не знав того, то зробивсь нечистим і провинив.
3сау кынд чинева, фэрэ сэ я сяма, се ва атинӂе де врео спуркэчуне оменяскэ, де орьче спуркэчуне каре фаче пе чинева некурат, ши ва бэга де сямэ май тырзиу ши се ва фаче астфел виноват
3Або коли доторкнеться нечистоти людської, якої б нї було нечистоти, що від неї робляться нечистоти, хоч і не знав того, а потім довідається, то він провинив;
4сау кынд чинева, ворбинд ку ушуринцэ, журэ кэ аре сэ факэ чева рэу сау бине ши, небэгынд де сямэ ла ынчепут, багэ де сямэ май тырзиу ши се ва фаче астфел виноват –
4Або, коли покленеться хто, вимовляючи не роздумавши губами своїми, зробити що лихе чи добре, що б там не вимовила людина нерозумного в клятьбі своїй, та не знала того, а потім дознається, то він провинив у сьому.
5кынд чинева деч се ва фаче виноват де унул дин ачесте лукрурь, требуе сэ-шь мэртурисяскэ пэкатул.
5І має бути, коли він провинив чим небудь таким, так мусить признатись, чим согрішив він.
6Апой, сэ адукэ луй Думнезеу ка жертфэ де винэ пентру пэкатул пе каре л-а фэкут о парте фемеяскэ дин турмэ, ши ануме о оае сау о капрэ, ка жертфэ испэшитоаре, ши преотул сэ факэ пентру ел испэширя пэкатулуй луй.
6І мусить принести Господеві за гріх свій, що согрішив, жертву довжну: самицю з отари, вівцю чи козу як жертву за гріх; а сьвященник відправить покуту за гріх його.
7Дакэ ну ва путя сэ адукэ о оае сау о капрэ, сэ адукэ Домнулуй ка жертфэ де винэ пентру пэкатул луй доуэ туртуреле сау дой пуй де порумбел, унул ка жертфэ де испэшире, яр челэлалт ка ардере-де-тот.
7А коли не спромога його на штуку дрібної скотини, так за провину свою, котрою провинився, мусить подати пару горлиць, або пару голубенят Господеві; одно на жертву за гріх а одно на жертвопаленнє.
8Сэ ле адукэ преотулуй, каре ва жертфи ынтый пе чя каре аре сэ служяскэ дрепт жертфэ де испэшире. Преотул сэ-й фрынгэ ку унгия капул де ла грумаз, фэрэ сэ-л деспартэ,
8І подасть їх сьвященникові; а той принесе наперед те, що на жертву за гріх і скрутить головку йому над шиєю, та не віддїлить її.
9сэ стропяскэ ун перете ал алтарулуй ку сынӂеле жертфей де испэшире, яр челэлалт сынӂе сэ-л стоаркэ ла пичоареле алтарулуй – ачаста есте о жертфэ де испэшире.
9І побризкає кровю з жертви за гріх на боки жертівника, останок же крові виллє до стояла жертівника: се жертва за гріх.
10Чялалтэ пасэре с-о прегэтяскэ дрепт ардере-де-тот, дупэ рындуелиле ашезате. Астфел ва фаче преотул пентру омул ачеста испэширя пэкатулуй пе каре л-а фэкут, ши и се ва ерта.
10А друге принесе як жертвопаленнє по установі. І так відправить сьвященник покуту за гріх його, котрим согрішив, і проститься йому.
11Дакэ ну поате сэ адукэ нич доуэ туртуреле сау дой пуй де порумбел, сэ адукэ пентру пэкатул луй, ка дар, а зечя парте динтр-о ефэ де флоаря фэиний, ши ануме ка дар де испэшире; сэ ну пунэ унтделемн пе еа ши сэ ну адауӂе нич тэмые, кэч есте ун дар де испэшире.
11Коли ж і на пару горлиць або пару голубенят не стане його, так мусить подати на свій приніс, хто провинив, десятину ефи муки пшеничної на жертву за гріх; не класти ме на її олїї і не класти ме ладану, бо се жертва за гріх.
12С-о адукэ ла преот, ши преотул сэ я дин еа ун пумн плин, ка адучере аминте, ши с-о ардэ пе алтар, ка ши пе даруриле де мынкаре мистуите де фок ынаинтя Домнулуй – ачеста есте ун дар де испэшире.
12І подасть її сьвященникові і возьме сьвященник із її жменю повну, як частку на спомин, та й воскурить на жертівнику при огняних жертвах Господеві: Се жертва за гріх.
13Астфел ва фаче преотул пентру омул ачела испэширя пэкатулуй пе каре л-а фэкут фацэ де унул дин ачесте лукрурь, ши и се ва ерта. Чялалтэ парте каре ва май рэмыне дин дарул ачеста сэ фие а преотулуй, ка ши ла дарул де мынкаре.’”
13І відправить сьвященник покуту за гріх його, котрим провинив у де чому і проститься йому. Останок же буде сьвященникові, як хлїбова жертва.
14Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
14І рече Господь Мойсейові:
15„Кынд чинева ва фаче о нелеӂюире ши ва пэкэтуи фэрэ вое фацэ де лукруриле ынкинате Домнулуй, сэ адукэ Домнулуй ка жертфэ де винэ пентру пэкатул луй ун бербек фэрэ кусур дин турмэ, дупэ прецуиря та, ын сикли де арӂинт, дупэ сиклул Сфынтулуй Локаш.
15Коли хто спроневіриться і ненароком согрішить проти сьвятощів Господнїх, такий мусить принести за свою провину як жертву Господеві барана без скази з отари, і по цїнуванню твойму срібла секелями, по секелю сьвятинї, на жертву за провину.
16Сэ май адауӂе а чинчя парте ла прецул лукрулуй ку каре а ыншелат Сфынтул Локаш ши сэ-л ынкрединцезе преотулуй. Ши преотул сэ факэ испэшире пентру ел ку бербекул адус ка жертфэ пентру винэ, ши и се ва ерта.
16А що согрішив проти сьвятого, те мусить віддати, та ще пятину додавши, і подати сьвященникові, і сьвященник відправить покуту за гріх його жертвуючи барана, і проститься йому.
17Кынд ва пэкэтуи чинева фэкынд, фэрэ сэ штие, ымпотрива унея дин порунчиле Домнулуй лукрурь каре ну требуе фэкуте ши се ва фаче виноват, пуртынду-шь астфел вина,
17А коли хто согрішить і переступить котру заповідь Господню, вчинивши, чого не годиться чинити, хоч би не знав, то провинив, і гріх лежить на йому.
18сэ адукэ преотулуй ка жертфэ пентру винэ ун бербек фэрэ кусур, луат дин турмэ, дупэ прецуиря та. Ши преотул сэ факэ пентру ел испэширя грешелий пе каре а фэкут-о фэрэ сэ штие, ши и се ва ерта.
18Такий нехай принесе барана без скази з отари, по цїнуванню твойму на жертву за провину; а сьвященник спокутує провину його, котрою провинився не знавши; і проститься йому.
19Ачаста есте о жертфэ пентру винэ. Омул ачеста се фэкусе виноват фацэ де Домнул.”
19Се жертва за провину; існо він провинив перед Господом.
no verse 20 in this text
20І рече Господь Мойсейові:
no verse 21 in this text
21Коли хто согрішить і спроневіриться проти Господа, і запирається перед ближнїм своїм в тому, що повірено йому на схованку яке добро, чи то пожичив він чи вкрав; або коли видусить що в ближнього свого,
no verse 22 in this text
22Або знайде загублене та й відпирається того; і кленеться льживо про що б нї було, що люди творять і грішать:
no verse 23 in this text
23Тоді мусить: коли чоловік согрішив і провинив бути так, щоб вернув пожаковане, що пожакував, чи видушене, що видусив, чи повірене, що повірено йому, чи то загублене, що він знайшов;
no verse 24 in this text
24Чи щоб нї було воно, про що клявся льживо,
no verse 25 in this text
25Нехай виплатить сповна, та ще й пятину додасть до того; оддавати ме тому, чиє воно, того дня, як приносити ме жертву за провину.
no verse 26 in this text
26І подасть жертву за провину свою Господеві, барана без скази з отари по цїнуванню твойму, на жертву сьвященникові.
no verse 27 in this text
27І очистить сьвященник гріх його перед Господом, і проститься йому, що б нї було, в усьому, що вкоїв провинивши.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.