2 Кроничь 13
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ын ал оптспрезечеля ан ал домнией луй Иеробоам, песте Иуда а ынчепут сэ домняскэ Абия.
1Вісїмнайцятого року царювання Еробоамового став Абія царем над Юдою:
2Ел а домнит трей ань ла Иерусалим. Мама са се нумя Микая, фата луй Уриел, дин Гибея. Ынтре Абия ши Иеробоам а фост рэзбой.
2А царював він три роки в Ерусалимі; мати його звалась Михаїя, Уриїлівна, з Гиви. І була війна між Абією а Еробоамом.
3Абия а ынчепут лупта ку о оасте де рэзбойничь витежь, патру суте де мий де оамень алешь, ши Иеробоам с-а ыншируит де бэтае ымпотрива луй ку опт суте де мий де оамень алешь, рэзбойничь витежь.
3І вивів Абія на війну військо з людей хоробрих, — чотириста тисяч мужів добірних, а Еробоам виступив проти його на війну з вісїмсот тисячами так само вибраних і хоробрих.
4Де пе вырфул мунтелуй Цемараим, каре фаче парте дин мунтеле луй Ефраим, Абия с-а скулат ши а зис: „Аскултаци-мэ, Иеробоаме ши тот Исраелул!
4І став Абія на версї гори Земараїмської, одній з гір Ефраїмових, і промовив: Слухайте мене, Еробоаме й усї Ізрайлитяне!
5Ну требуе оаре сэ штиць кэ Домнул Думнезеул луй Исраел а дат пе вечие домния песте Исраел луй Давид ши фиилор луй принтр-ун легэмынт каре ну се поате кэлка?
5Хиба ви не знаєте, що Господь, Бог Ізрайлїв, дав царство Давидові над Ізраїлем навіки, йому й синам його, по заповіту солї (вічному)?
6Дар Иеробоам, фиул луй Небат, служиторул луй Соломон, фиул луй Давид, с-а скулат ши с-а рэзврэтит ымпотрива стэпынулуй сэу.
6Але піднявся Еробоам Набатенко, слуга Соломона, сина Давидового, і зворохобивсь проти пана свого.
7Ниште оамень де нимик, оамень рэй, с-ау стрынс ла ел ши с-ау ымпотривит луй Робоам, фиул луй Соломон. Робоам ера тынэр ши фрикос ши ну путя сэ ли се ымпотривяскэ.
7І скупились кругом його люде пусті, люде роспустні, і перемогли Робоама, сина Соломонового; а Робоам був молодий та слабкий на серце, й не встояв проти їх.
8Ши акум, вой кредець кэ путець еши бируиторь асупра ымпэрэцией Домнулуй, каре есте ын мыниле фиилор луй Давид, ши вой сунтець о маре мулциме ши авець ку вой вицеий де аур пе каре ви й-а фэкут Иеробоам ка думнезей.
8Та й тепер ви гадаєте встояти проти царства Господнього, що в руцї синів Давидових, через те що вас дуже много та що у вас зологі телята, які Еробоам поробив вам за богів.
9Н-аць ындепэртат вой пе преоций Домнулуй, пе фиий луй Аарон ши пе левиць ши ну в-аць фэкут вой преоць, ка ши попоареле челорлалте цэрь? Орьчине веня ку ун вицел ши шапте бербечь ка сэ фие сфинцит се фэчя преот ал челуй че ну есте Думнезеу.
9Чи не ви ж повиганяли сьвященників Господнїх, синів Ааронових, і левітів, і понастановляли в себе сьвященників, які в народів инчих країв? Кожний, хто приходить для свого висьвящення з телям та з сьомма баранами, стає сьвященником тих, що не є богами.
10Дар, кыт деспре ной, Домнул есте Думнезеул ностру ши ной ну Л-ам пэрэсит, преоций дин служба Домнулуй сунт фий ай луй Аарон ши левиций стау ши ышь ымплинеск службеле.
10У нас же Господь, Бог наш; ми не покидали його, й Господеві служать сьвященники, сини Ааронові, й левіти, кожний в своїй службі.
11Ной адучем ын фиекаре диминяцэ ши ын фиекаре сярэ ардерь-де-тот Домнулуй, ардем тэмые мироситоаре, пунем пыниле пентру пунеря ынаинтя Домнулуй пе маса чя куратэ ши априндем ын фиекаре сярэ сфешникул де аур ку канделеле луй, кэч пэзим порунчиле Домнулуй Думнезеулуй ностру. Дар вой Л-аць пэрэсит.
11І палять вони Господеві всепалення що-ранку і що-вечора, й запашне кадило, й кладуть рядами хлїби на чистому столї й засьвічують золотий сьвічник і лямпи його, щоб горіли що-вечора, бо ми держимо постанову Господа, Бога нашого, а ви покинули його.
12Ятэ кэ Думнезеу ши преоций Луй сунт ку ной, ын фрунтя ноастрэ, ши авем ши трымбицеле рэсунэтоаре, ка сэ сунэм дин еле ымпотрива воастрэ. Копий ай луй Исраел, ну фачець рэзбой ымпотрива Домнулуй Думнезеулуй пэринцилор воштри, кэч ну вець авя ничо избындэ!”
12І оце нам проводить Бог, і сьвященники його, і труби голосні, щоб греміти проти вас. Сини Ізрайлеві! не воюйте проти Господа, Бога батьків наших, бо не мати мете хісна.
13Иеробоам й-а луат пе динапой, ку ажуторул унор оамень пушь ла пындэ, аша кэ оштиле луй ерау ын фаца луй Иуда, яр чей че стэтяу ла пындэ ерау ынапоя лор.
13Тим часом Еробоам послав ватагу на засїдку позад їх, так що сам був поперед Юдеїв, а засїдка позад їх.
14Чей дин Иуда, ынторкынду-се, ау авут де луптат ынаинте ши ынапой. Ау стригат кэтре Домнул, ши преоций ау сунат дин трымбице.
14І озирнулись Юдеї, аж се їм битва зпереду й ззаду; й покликнули вони до Господа, а сьвященники затрубили в труби.
15Оамений луй Иуда ау скос ун стригэт де рэзбой ши, ла стригэтул де рэзбой ал оаменилор луй Иуда, Домнул а ловит пе Иеробоам ши пе тот Исраелул динаинтя луй Абия ши а луй Иуда.
15І кликнули Юдеї. І як всї Юдеї зняли оклик, побив Бог Еробоама і всїх Ізрайлитян перед лицем Абії та Юди.
16Копиий луй Исраел ау фуӂит динаинтя луй Иуда, ши Думнезеу й-а дат ын мыниле луй.
16І повтїкали сини Ізрайлеві від Юдеїв, і віддав їх Бог у руки їм.
17Абия ши попорул луй ле-ау причинуит о маре ынфрынӂере ши чинч суте де мий де оамень алешь ау кэзут морць принтре чей дин Исраел.
17І вчинили між ними Абія й народ його побій великий, і впало вбитих у Ізраїля пятьсот тисяч людей добірнїх.
18Копиий луй Исраел ау фост смериць ын время ачея, ши копиий луй Иуда ау кыштигат бируинца пентру кэ се сприжинисерэ пе Домнул Думнезеул пэринцилор лор.
18І впокорились тодї сини Ізрайлеві, а сини Юдині стали сильними, бо покладались на Господа, Бога батьків своїх.
19Абия а урмэрит пе Иеробоам ши й-а луат четэць: Бетелул ку сателе луй, Иешана ку сателе ей ши Ефронул ку сателе луй.
19І гнавсь Абія за Еробоамом, і забрав у його міста: Бетель із залежнїми від його містами, й Ешану та залежні від неї міста, й Ефрон із залежнїми від його містами.
20Иеробоам н-а май авут путере пе время луй Абия, ши Домнул л-а ловит ши а мурит.
20І не прийшов вже в силу Еробоам за часів Абії. І побив його Господь, і він помер.
21Дар Абия а ажунс путерник; а авут пайспрезече невесте ши а нэскут доуэзечь ши дой де фий ши шайспрезече фете.
21Абія ж убив ся в силу, й взяв собі чотирнайцять жінок, і народилось йому двайцять два сини та шістнайцять дочок.
22Челелалте фапте але луй Абия, че а фэкут ши че а спус ел, сунт скрисе ын картя пророкулуй Идо.
22Прочі подїї Абієві і його вчинки й слова записані в оповіданнї пророка Адди.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.